Рішення

від 05.09.2024 по справі 340/3219/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/3219/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" (вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 06686234) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агродар-Україна" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 03.05.2024 року за №5927/0406.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03 травня 2024 року отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції на підставі акту камеральної перевірки від 17.04.2024 №4738/11-28-04-06/6686234. Вказує, що в його діях відсутній умисел не сплачувати вчасно узгоджену суму орендної плати за землю, а тому у відповідача були відсутні підстави нараховувати штрафні санкції. Крім того, вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить номеру і дати. Також зазначає, що у спірних правовідносин належить до застосування п. 69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яким передбачено ненарахування та несплата плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан.

Ухвалою суду від 22.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

05.06.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства (порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання), а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним і рішення не підлягає скасуванню (а.с.29,30).

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку звітності позивача (а.с.34-42) з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з земельного податку та податку на нерухоме майно.

Результати перевірки оформлені актом від 17.04.2024 №4378/11-28-04-06/ НОМЕР_1 (а.с.43,44).

За результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату, в т.ч., орендної плати за землю, чим порушено вимоги п. 287.3. ст. 287 ПКУ, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію в розмірі 5% в сумі 7172,98 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 03.05.2024 №5927/0406, яким на підставі п. 124.1. ст. 124 ПКУ нараховано штрафну санкцію в розмірі 7172,98 грн. (а.с.45).

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Позивач згідно пункту 180.1 статті 180 та підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В даному випадку позивачем не заперечується факт наявності узгодженого податкового зобов`язання, натомість, вказується на неправомірності застосування до нього відповідальності передбаченої ст. 124 ПК України за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, через відсутність (недоведеність відповідачем) в його діях вини у вчиненні вказаного податкового правопорушення (порушення строків сплати), як це передбачено п. 109.1 ст. 109 ПК України - податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає про безпідставність вказаних доводів позивача зважаючи на те, що згідно п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

В даному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до п. 124.1. ст. 124 ПК України, що виключає наявність вини та відповідно необхідність її доведення.

Щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень п. 69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яким передбачено ненарахування та несплата плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, суд зазначає наступне.

п. 69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, (як зазначає позивач, в редакції до 06.05.2023), передбачає не нараховування та не сплату плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ключовим критерієм для застосування вказаної норми ПК України, є знаходження земельної ділянки на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зміст податкової звітності позивача (а.с.34-42) вказує на те, що земельні ділянки, які використовує позивача, згідно Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року № 3), віднесено до коду регіону UA35, що відповідає території Кіровоградської області, яка жодного разу не відносилась до територій активних бойових дій, а тим більше до тимчасово окупованих рф територій України.

Інших доказів на підтвердження наведених позивачем доводів останнім не надано.

Доводи позивача щодо відсутності у оскаржуваному рішенні дати та номеру не відповідають дійсності оскільки рішення містить, як дату - 03.05.2024 так і номер - 5927/0406, що відповідає порядку складання податкових повідомлень-рішень, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846).

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агродар-Україна" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК