Рішення

від 04.09.2024 по справі 380/10597/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 рокусправа № 380/10597/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО І КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО І КОМПАНІЯ» (далі - ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ», позивач) до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2 від 01.04.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що 03.01.2020 між ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» (покупець) та компанією «EUROCARCOMPANY sp. z o. o. (ul. PL. Wolnica 13 m. 10)», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/2020, предметом якого є зобов`язання продавця продавати, а покупця купувати нові та/або бувші у вжитку транспортні засоби. На виконання даного договору позивач здійснював імпорт та подальше митне оформлення ввезеного товару. У період від 01.04.2024 по 02.05.2024 відносно позивача Львівською митницею було складено чотири рішення про коригування митної вартості товару. Так, митним органом були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Позивач натомість зазначає, що надав усі необхідні документи, які підтверджують числові значення митної вартості товару та дають можливість обчислити її, однак відповідач такі документи не врахував. Крім того, Львівська митниця протиправно, без належних на те підстав, вимагала в позивача надати додаткові документи та без жодних підстав здійснила коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 22.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 06.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №43167), в якому відповідач зазначив, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовували заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зважаючи на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що 03.01.2020 між ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» (покупець) та компанією «EUROCARCOMPANY sp. z o. o. (ul. PL. Wolnica 13 m. 10)», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/2020, предметом якого є зобов`язання продавця продавати, а покупця купувати нові та/або бувші у вжитку транспортні засоби.

22.03.2024 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №737/03/2024, відповідно до якого позивачу продано транспортний засіб марки RENAULT модель SCENIC, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 7700 євро. Напередодні даний автомобіль був придбаний польською фірмою ТОВ «EUROCARCOMPANY sp.z.o.o» у компанії «BCA» вартістю 6340 Євро.

28.03.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209180023080U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: RENAULT, модель: SCENIC, рік випуску - 2018, модельний рік 2018, дата введення в експлуатацію 20.07.2018, № кузова: VF1RFA00360843483, № двигуна: невизначений, двигун дизель, об`єм-1461 см3, колісна формула 4х2, місць, включаючи водія 5. Країна походження: Європейський союз (EU).

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2024/000450 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/2020 від 03.01.2020;

- Рахунок-фактура №737/03/2024 від 22.03.2024;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 27.03.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.02.2024;

- Фото від 28.003.2024;

- Цінова інформація від 28.03.2024;

- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.012.023036-24 від 27.03.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 26.03.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24PL401010E0097104 від 25.03.2024.

01.04.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - відповідно до гр. 20 митної декларації від 28.03.2024 №UA209180/2024/23080 зазначені умови поставки DAP «Основне перевезення оплачено», разом з тим, відповідно до поданої до митного контролю CMR від 26.03.2024 №б/н, встановлений перевізник ФОП ОСОБА_1 . Також, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів митниці не надано, а відтак в митного органу відсутні всі відомості для підтвердження всіх складових митної вартості. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2)за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Декларант або уповноважена ним особа за власним може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують всі складові митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органів доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA204140/2024/2900 від 21.03.2024, де митна вартість визнана митним органом на рівні 8600,00 Євро. Коригування не здійснювалось.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024, то суд зазначає таке.

26.03.2024 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №743/03/2024, відповідно до якого позивачу продано транспортний засіб марки RENAULT модель MEGANE, VIN-код НОМЕР_3 , вартістю 8050 євро. Напередодні даний автомобіль був придбаний польською фірмою ТОВ «EUROCARCOMPANY sp.z.o.o» у компанії «BCAuto Encheres» вартістю 6465 Євро.

01.04.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209180023903U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: RENAULT, модель: MEGANE, рік випуску - 2020, модельний рік 2020, дата введення в експлуатацію 25.06.2020, № кузова: VF1RFB00465736287, № двигуна: невизначений, двигун дизель, об`єм-1461 см3, колісна формула 4х2, місць, включаючи водія 5. Країна походження: Європейський союз (EU).

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2024/000465 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/2020 від 03.01.2020;

- Рахунок-фактура №743/03/2024 від 26.03.2024;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 27.03.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 25.06.2024;

- Фото від 01.04.2024;

- Цінова інформація від 01.04.2024;

- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.012.024200-24 від 30.03.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 28.03.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24PL401010E0100705 від 27.03.2024.

03.04.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - відповідно до поданих до митної декларації від 01.04.2024 №UA209180/2024/23903 документів встановлено, що продавцем, відправником та перевізником задекларованого транспортного засобу зазначено польське підприємство «EUROCARCOMPANY» sp z o. o., а отримувачем (покупцем) українське підприємство ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ». Також, відповідно до наявної в митного органу інформації в ЦБД ЄАІС з податкової бази даних, керівником ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного державного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCARCOMPANY» sp. z o. o та є утримувачем 34 акцій підприємства. Відповідно до зазначеного, в митниці є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, а їхня взаємозалежність може вплинути на правильність визначення митної вартості. Тому, враховуючи зазначене та керуючись ч. 15 ст. 58 Митного кодексу України відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена письмова вимога про надання додаткових документів, відомості в яких підтвердять, що факт взаємопов`язаності між продавцем та покупцем не вплинув на заявлений рівень митної вартості. Шановний декларант, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України просимо надати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом, у відповідь на законну вимогу митного органу, надано відповідь, що інших документів надано не буде. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органів доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA204080/2024/1884 від 06.02.2024, де митна вартість визнана митним органом на рівні 11500,00 Євро. Коригування не здійснювалось.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024, то суд зазначає таке.

19.04.2024 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №802/04/2024, відповідно до якого позивачу продано транспортний засіб марки PEUGEOT модель 5008, VIN-код НОМЕР_5 , вартістю 2900 євро.

25.04.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209180029585U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: PEUGEOT, модель: 5008, рік випуску 2016, модельний рік 2016, дата введення в експлуатацію 03.08.2016, № кузова: VF30ABHZTGS171181, № двигуна: невизначений, двигун дизель, об`єм 1560 см3,колісна формула 4х2, місць включаючи водія 5. Країна походження: Європейський союз (EU).

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2024/000613 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/2020 від 03.01.2020;

- Рахунок-фактура №802/04/2024 від 19.04.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 01.05.2020;

- Фото від 25.04.2024;

- Цінова інформація від 25.04.2024;

- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.012.047432-24 від 25.04.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 24.04.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24CH04IB1W8TJ3GXJ6 від 16.04.2024.

02.05.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - в гр. 20 передбачені умови постави DAP «Основне перевезення оплачено» проте до митного оформлення не надано всіх транспортно-перевізних документів. Разом з тим, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суму яка понесена на транспортування товару. Враховуючі зазначені невідповідності та відсутність всіх відомостей для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердженої заявленої митної вартості товару, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - експортну МД; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. - відповідно до поданих до митної декларації від 25.04.2024 №UA209180/2024/029585 документів встановлено, що продавцем та відправником задекларованого транспортного засобу зазначено польське підприємство "EUROCARCOMPANY" sp z o. o, а отримувачем (покупцем) - українське підприємство ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ». Також відповідно до наявності в митного органу інформації в ЦБД ЄАІС з податкової бази даних, керівником. ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного держаного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl)) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника "EUROCARCOMPANY" sp. z о. о. та є утримувачем 34 акцій підприємства. Відповідно до зазначеного, в митниці є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, Тому, враховуючи зазначене та маючи аргументовані підстави вважати, що зв?язок між продавцем та покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості, тому відповідно до ч.4 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «просимо надати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статі, (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними( аналогічними) оцінюваним товарами; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» На що декларантом , у відповідь на закону вимогу митного органу, надано відповідь, що інших документів надано не буде. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA205170/2024/10140 від 10.04.2024, де митна вартість визнана митним органом на рівні 8000,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024, то суд зазначає таке.

19.04.2024 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №801/04/2024, відповідно до якого позивачу продано транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель T5 MULTIVAN, VIN-код НОМЕР_7 , вартістю 7400 євро.

25.04.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209180029588U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування: марка: VOLKSWAGEN, модель: T5 MULTIVAN, рік випуску 2014, модельний рік 2014, дата введення в експлуатацію 16.05.2014, № кузова: WV2ZZZ7HZEH122749, № двигуна: невизначений, двигун дизель, об`єм 1968 см3, колісна формула 4х4, місць включаючи водія 7. Країна походження: Європейський союз (EU).

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2024/000612 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/2020 від 03.01.2020;

- Рахунок-фактура №801/04/2024 від 19.04.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 12.12.2019;

- Фото від 23.04.2024;

- Цінова інформація від 23.04.2024;

- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.012.046885-24 від 23.04.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24CH040CPHGD3R12J8 від 16.04.2024.

02.05.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - в гр. 20 передбачені умови постави DAP «Основне перевезення оплачене» проте до митного оформлення не надано всіх транспортно перевізних документів. Разом з тим, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суму яка понесена на транспортування товару. - Також слід зазначити, що відповідно до наявної інформації в ПІК «Інспектор», задекларований транспортний засіб переміщувався через митний кордон України власним ходом, що свідчить про його справність, але відповідно до наданої декларантом «цінова інформація» в описі технічного стану транспортного засобу зазначено пошкодження двигуна. Враховуючі зазначені невідповідності та відсутність всіх відомостей для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердженої заявленої митної вартості товару, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - експортну МД; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). - Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. - Відповідно до поданих до митної декларації від 25.04.2024 №UA209180/2024/029588 документів встановлено, що продавцем та відправником задекларованого транспортного засобу зазначено польське підприємство "EUROCARCOMPANY" sp. z o. o, а отримувачем (покупцем) українське підприємство ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ». Також відповідно до наявності в митного органу інформації в ЦБД ЄАІС з податкової бази даних, керівником ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного державного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl)) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника "EUROCARCOMPANY" sp. z о. о. та є утримувачем 34 акцій підприємства. Відповідно до зазначеного, в митниці є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, Тому, враховуючи зазначене та маючи аргументовані підстави вважати, що зв?язок між продавцем та покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості, тому відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: «просимо надати, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статі, (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; -довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними( аналогічними) оцінюваним товарами; - розрахунок ціни ( калькуляцію). - Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.» На що декларантом , у відповідь на закону вимогу митного органу, надано відповідь, що інших документів надано не буде. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом цінової інформації для коригування митної вартості товару слугувало інтернет посилання на пропозицію продажу транспортного засобу того ж виробника та моделі з однаковими технічними характеристиками (об?єм двигуна, потужність...) на провідному інтернет ресурсі (https://www.mobile.de/ru/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C/Volkswagen-T5-Multivan/vhc:car, srt: price, sro:asc, ms1:25200_51_,frn:2014,frx:2015,ful:diesel,pwn: 110,dmg:false/pg:vipcar/382674673.html), де митна вартість визначена митним органом на рівні 17600,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні- експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30.10.1947, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі № 540/2605/18, від 07.02.2023 у справі № 804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів» урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є: - право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом; - виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах МК України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача. Зокрема, на це вказує формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 12.04.2018 у справі №820/2014/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач, подавши до митного оформлення чотири митні декларації, визначив митну вартість товарів за ціною договору.

Проте, відповідач, всупереч поданих документів, застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2 від 01.04.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2 від 01.04.2024 суд зазначає наступне:

Митний орган вказує на те, що декларантом позивача до митного контролю не було подано документів для підтвердження витрат на транспортування, а відтак в митного органу відсутні всі відомості для підтвердження всіх складових митної вартості.

Судом встановлено, що пункт 4.1. Зовнішньоекономічного контракту №01/2020 від 03.01.2020 передбачає те, що продавець відвантажує Товар в терміни та на умовах, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. Сторонами узгоджено умови поставки DAP Львів відповідно до інвойсу №737/03/2024 від 22.03.2024 року.

Умови Incoterms 2010 «Delivered at Place» («Постачання в місці призначення») означають, що продавець здійснює поставку, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в місце. Таким чином, усі витрати на перевезення оплачуються продавцем до узгодженого пункту призначення. Це свідчить про те, що витрати на транспортування товару, понесені ТОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» включені у вартість товару та не потребували окремого підтвердження.

Щодо твердження відповідача щодо ФОП ОСОБА_1 , інформація про якого міститься у CMR від 26.03.2024 №б/н, то суд встановив, що дана особа перебувала у договірних відносинах з продавцем автомобіля - «EUROCARCOMPANY sp. z o. o., як наслідок ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не була у вказаній поставці у будь-яких правовідносинах з перевізником, а тому і не подавала до митного контролю таких документів.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024 суд зазначає наступне:

Відповідач зауважує, що є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, оскільки керівником ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного державного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCARCOMPANY» sp.z.o.o та є утримувачем 34 акцій підприємства, а отже, їхня взаємозалежність може вплинути на правильність визначення митної вартості.

Суд звертає увагу на вимоги ч. ч. 12-14 ст. 58 МК України, а саме той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Отже, законодавець покладає на митний орган обґрунтування впливу взаємозв`язку між покупцем та продавцем на вартість товару.

Відповідно до положень статті 58 МК України, за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 МК України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 58 МК України, та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. 13 ст. 58 МК України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч. 15 ст. 58 МК України).

Водночас, такої вимоги митним органом позивачу не ставилось.

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно ч. 16 ст. 58 МК України, для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Згідно ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо, зокрема d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них.

Львівська митниця вказує, що ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCARCOMPANY» sp. z o. o. та є утримувачем 34 акцій підприємства. Однак, суд підтримує доводи позивача, який, проаналізувавши інформацію на сайті www.youcontrol.com.ua щодо ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165), встановив, що ОСОБА_2 є виключно керівником товариства, тобто найманою особою, а не є кінцевим бенефіціарним власником. Натомість 100% частки статутного капіталу/права голосу в ТОВ АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165) належать не ОСОБА_2 , а іншій особі.

Таким чином, «EUROCARCOMPANY» sp. z o. o. та ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не пов`язані особи, як про це зазначає відповідач, оскільки жодна особа безпосередньо чи опосередковано не володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них.

Окрім цього, суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) зокрема і довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

По цій поставці товару до митного оформлення позивачем було подано платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 27.03.2024. Цей документ є посередницькою платіжкою між компанією «EUROCARCOMPANY» sp.z.o.o. (покупець) та компанією «BCAuto Encheres» (продавець). Наведене свідчить про те, що первинно компанія «EUROCARCOMPANY» sp.z.o.o. придбала автомобіль марки RENAULT модель MEGANE, VIN-код НОМЕР_3 , вартістю 6465 Євро, а в подальшому продала транспортний засіб ТОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» за 8050 Євро. Зазначене є інформацією щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та додатковим підтвердженням того, що навіть якщо вважати покупця і продавця взаємопов`язаними, то це не вплинуло на ціну оцінюваних товарів.

Митницею не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 МК України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Крім того, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі Угода). Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Щодо операцій, передбачених ч.18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом. Так, п. 2 ст. 1 Угоди визначено, що згідно з підпунктом "а", під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов`язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді. Дані положення відповідають вимогам ч. 12 ст. 58 МК України, згідно якої, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 ст. 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Отже, з аналізу ч. 14 ст. 58 МК України випливає, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов`язаності продавця з покупцем. "Підпункт "а" п. 2 та підпункт "b" п. 2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт "а" п. 2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов`язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну". Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16. Разом з тим, відповідачем не було зазначено та аргументовано при митному оформленні позивачеві те, що саме вплив пов`язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови.

Також, відповідно до ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Тобто, ціна договору та наявність знижок за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначенні умов договору. Вплив зв`язку покупця з продавцем на ціну товару не може бути обґрунтований лише тим, що іншому або цьому ж покупцю товар продано чи продавався в інший період за більш високою ціною. У протилежному випадку заперечується сама по собі можливість коригування вартості товару у бік зменшення, що не відповідає як самій суті договірних правовідносин так і динамічним умовам, у яких здійснюється фінансово-господарські взаємовідносини сторін (світова економічна ситуація, економічні процеси у країні покупця та постачальника, попит на відповідні товари та вартість сировини і виробництва тощо).

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024 суд зазначає наступне:

Митний орган вказує на те, що декларантом позивача до митного контролю не було подано документів для підтвердження витрат на транспортування, а відтак в митного органу відсутні всі відомості для підтвердження всіх складових митної вартості.

Суд враховує, що витрати позивача на транспортування товару не потребували окремого підтвердження, оскільки були включені у вартість товару. Відповідно до п. 4.1. зовнішньоекономічного контракту №01/2020 від 03.01.2020 продавець відвантажує товар в терміни та на умовах, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. Згідно інвойсу №802/04/2024 від 19.04.2024 сторонами узгоджено умови поставки DAP Львів. Умови Incoterms 2010 «Delivered at Place» означають, що продавець здійснює поставку, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в місце.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

Відповідач вказує на те, що є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, оскільки керівником ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного державного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCARCOMPANY» sp. z o.o. та є утримувачем 34 акцій підприємства, а отже, їхня взаємозалежність може вплинути на правильність визначення митної вартості.

Як вже було встановлено судом, факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Окрім цього було також встановлено, що ОСОБА_2 є виключно керівником товариства, тобто найманою особою, а не є кінцевим бенефіціарним власником. Натомість 100% частки статутного капіталу/права голосу в ТзОВ АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165) належать не ОСОБА_2 , а іншій особі.

Таким чином «EUROCARCOMPANY» sp. z o.o. та ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не пов`язані особи, як про це зазначає відповідач, оскільки жодна особа безпосередньо чи опосередковано не володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них.

Відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 МК України), отже слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024 суд зазначає наступне:

Відповідач зауважує, що до митного оформлення позивачем не було надано всіх транспортно перевізних документів.

Витрати позивача на транспортування товару не потребували окремого підтвердження, оскільки були включені у вартість товару. Відповідно до п. 4.1. зовнішньоекономічного контракту №01/2020 від 03.01.2020 продавець відвантажує Товар в терміни та на умовах, передбачених в Інвойсах до цього Контракту. Згідно інвойсу №802/04/2024 від 19.04.2024 року сторонами узгоджено умови поставки DAP Львів. Умови Incoterms 2010 «Delivered at Place» означають, що продавець здійснює поставку, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в місце.

Також суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, де вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

У зв`язку з цим, суд критично ставиться до позиції відповідача щодо непідтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з непідтвердженням витрат на транспортування.

Відповідач вказує, що відповідно до наявної інформації в ПІК «Інспектор», задекларований транспортний засіб переміщувався через митний кордон України власним ходом, що свідчить про його справність, але відповідно до наданої декларантом «цінова інформація» в описі технічного стану транспортного засобу зазначено пошкодження двигуна.

Суд дослідив подану декларантом до митного оформлення цінову інформацію про транспортний засіб, у графі «Mechanics» якої зазначено: «Engine damage, oil consumption + oil pressure warning light comes on when driving», що в перекладі з англійської означає : «Пошкодження двигуна, витрата масла + сигнальна лампа тиску масла загоряється під час руху». Тобто це свідчить про те, що автомобіль є на ходу, проте наявні певні несправності, що впливають на споживання ним масла. Проте, дані несправності жодним чином не вказують на неможливість переміщення автомобіля через митний кордон України власним ходом.

Відповідач вказує на те, що є вагомі підстави вважати, що покупець та продавець пов`язані між собою, оскільки керівником ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» зазначено ОСОБА_2 , а відповідно до офіційного державного інтернет ресурсу (Ministerstwo Sprawiedliwosci (httpl://ekrs.ms.gov.pl) ОСОБА_2 зазначений, як співвласник польського підприємства-відправника «EUROCARCOMPANY» sp. z o.o. та є утримувачем 34 акцій підприємства, а отже, їхня взаємозалежність може вплинути на правильність визначення митної вартості.

Як вже було встановлено судом, компанія «EUROCARCOMPANY» sp. z o.o. та ТзОВ «АВТО І КОМПАНІЯ» не пов`язані особи, як про це зазначає митниця, оскільки жодна особа безпосередньо чи опосередковано не володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них. Наведене є підтвердженням того, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Також суд не може оминути увагою таке.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024 джерелом цінової інформації для коригування митної вартості товару Львівська митниця використала інтернет посилання на пропозицію продажу транспортного засобу на інтернет ресурсі https://www.mobile.de/ru/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C/Volkswagen-T5-Multivan/vhc:car, srt: price, sro:asc, ms1:25200_51_,frn:2014,frx:2015,ful:diesel,pwn: 110,dmg:false/pg:vipcar/382674673.html), де митна вартість визначена митним органом на рівні 17600,00 ЄВРО.

Проте, проаналізувавши наданий інтернет-ресурс, суд виявив низку неточностей, а саме: митна вартість автомобіля, визначена митним органом, становить 17 600 Євро, однак на сайті вартість автомобіля становить 17 400 Євро; в технічних характеристиках транспортного засобу, на який посилається Львівська митниця зазначено, що автомобіль не був у ДТП, водночас у задекларованого транспортного засобу марки VOLKSWAGEN модель T5 MULTIVAN, VIN-код НОМЕР_7 наявні певні несправності, а саме у графі «Mechanics» цінової інформації зазначено: «Engine damage, oil consumption + oil pressure warning light comes on when driving», що в перекладі з англійської означає: «Пошкодження двигуна, витрата масла + сигнальна лампа тиску масла загоряється під час руху».; При пошуку на інтернет ресурсі https://www.mobile.de/ru/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C/Volkswagen-T5-Multivan/vhc:car, srt: price, sro:asc, ms1:25200_51_,frn:2014,frx:2015,ful:diesel,pwn: 110,dmg:false/pg:vipcar/382674673.html такого ж транспортного засобу того ж виробника та моделі з однаковими технічними характеристиками (об?єм двигуна, потужність...) на перших трьох позиціях пошуку наявні транспортні засоби за ціною нижчою, ніж була визначена Львівською митницею: 12390 Євро, 13500 Євро, 16150 Євро.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. В даному ж випадку з наведеного чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, яка була наявна у митного органу.

Таким чином, суд погоджується з позивачем про те, що митний орган у даному випадку діяв незаконно, здійснював коригування безпідставно та вибірково.

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі, суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2 від 01.04.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700017/2 від 01.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700018/2 від 03.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700029/2 від 02.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700030/2 від 02.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО І КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40453165; місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 83/12) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 3190,95 (три тисячі сто дев`яносто) гривень 95 коп.

Рішення може бути оскаржене згідно зі ст. 295 КАС України протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.09.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна