Рішення

від 05.09.2024 по справі 600/5049/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5049/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним письмове повідомлення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відмову в наданні будівельного паспорта ОСОБА_1 від 12 червня 2023 року;

- зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради зареєструвати та видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача щодо будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач відмовив у видачі будівельного паспорта та вказав, що вказана земельна ділянка належить до території зелених насаджень загального користування, що не передбачає розміщення житлових будинків. Позивач не погоджується з вказаною відмовою та зазначає, що відповідно до правовстановлюючих та інших дозвільних документів на вказану земельну ділянку визначено її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Позивач стверджує, що неврахування в генеральному плані м. Чернівці цільового призначення вказаної земельної ділянки призвели до помилкових висновків відповідача та протиправної відмови у видачі будівельного паспорта на земельну ділянку.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та вказав, що земельна ділянка позивача розташована в рекреаційній зоні озеленення загального користування (Р-3), де не передбачено будівництво житлового будинку, а тому позивачу було правомірно відмолено у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Ухвалою суду від 06.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09.06.2023 р. позивач звернувся до відповідача щодо видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

12.06.2023 р. відповідачем відмовлено в наданні будівельного паспорта забудови через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. У примітках зазначено, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 р. №1171, в складі якої розроблено план зонування території міста, земельна ділянка на АДРЕСА_2 належить до території зелених насаджень загального користування (Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування). Будівництво індивідуальних житлових будинків у зоні Р-3 не передбачається. (а.с. 10-11).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 21.05.2021 р. за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дату державної реєстрації земельної ділянки вказано 01.07.2009 року. (а.с. 13).

Матеріали справи містять рішення Чернівецької міської ради від 30.04.2009 р. №917 про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, зокрема, земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14-16).

Також до матеріалів справи додано договір купівлі-продажу від 21.05.2021 р. позивачем земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17-19).

До матеріалів справи додано ескізні наміри забудови земельної ділянки «Індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_3 ». (а.с. 20-25).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 3038-VI проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 3038-VI надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону № 3038-VI порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103). Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Відповідно до п. 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з п. 2.1. Порядку № 103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Відповідно до п. 2.3. Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Разом з цим, вказаним Порядком визначено також підстави, за яких замовнику повертається поданий до уповноваженого органу містобудування та архітектури пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін.

Згідно п. 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Відповідно до п. 2.5 Порядку №103 документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Отже, згідно Порядку № 103 підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 3038-VI обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI план зонування території (зонінг) це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, а згідно пункту 1 частини 3 цієї ж статті Закону №3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень про планування і забудови території.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Отже, з викладеного слідує, що як генеральний план населеного пункту, так і план зонування території розробляються з врахуванням інтересів людини та попередніх рішень про планування і забудови території. При цьому, в силу приписів ч. 1 ст. 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні підлягають громадському обговоренню.

Таким чином, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

З аналізу ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) вбачається, що під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

За змістом ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На підставі матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Рішенням Чернівецької міської ради від 30.04.2009 р. №917 про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, зокрема, земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, відповідно до містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста Чернівців, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить до території зелених насаджень загального користування (Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування), де розміщення житлових будинків не допускається, що і було підстав для відмови позивачу у видачі будівельного паспорта.

Аналіз чинного законодавства та наданих суду доказів дають підстави вважати, що коригування генерального плану відбулось без врахування цільового призначення належної позивачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та яка була зареєстрована ще 01.07.2009 року.

Окрім того, відповідно до наявних у матеріалах справи ескізних намірів забудови земельної ділянки «Індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_3 », виконаних на замовлення в сертифікованого архітектора, заплановано побудувати житловий будинок загальною площею 212,93 кв.м. клас наслідків CC1.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у її власності, а цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то така земельна ділянка має бути використана для будівництва житлового будинку.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 21.02.2022 року у справі №826/1732/18, від 27.07.2022 року у справі №405/5220/17.

Також суд звертає увагу, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються. Належне урядування, зобов`язує державу діяти послідовно.

Натомість, обраний Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради підхід до розгляду заяви позивача щодо видачі будівельного паспорта суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права.

При цьому, у силу прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 30.04.2009 р. №917 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у позивача виникли «правомірні очікування» про те, що він у подальшому зможе використати земельну ділянку саме за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Таким чином, оскаржувана відмова прийнята з порушенням принципу правової визначеності та обов`язку державних органів діяти послідовно з урахуванням правомірних очікувань суб`єктів від прийнятих державою рішень.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта з підстави невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним письмове повідомлення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відмову в наданні будівельного паспорта ОСОБА_1 від 12 червня 2023 року.

3. Зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради зареєструвати та видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0960 га, кадастровий номер: 7310136300:19:001:0232, цільовим призначенням земельної ділянки : для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн згідно квитанції №134738230 від 27.04.2023 р.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 44158575).

Суддя Т.М. Брезіна