Ухвала

від 28.08.2024 по справі 757/33658/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2022 задоволено клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- реєстраційний номер 199437080000, за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: ;

- реєстраційний номер 1794906432224, садовий будинок та господарча будівля, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- реєстраційний номер 134228332224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:0021, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_4;

---

Справа 757/33658/22 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4087/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

- реєстраційний номер НОМЕР_1 , земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:5221, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_5;

- автомобіль HYUNDAI TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2009 р.в.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження представник зазначала, що ухвалу постановлено за відсутності власника майна та без його повідомлення про розгляд клопотання, копія ухвали йому не направлялась. Зі змістом оскаржуваної ухвали представник ознайомилась лише 21.05.2024.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12021000000001143, а належне йому рухоме та нерухоме майно не відповідає критеріям речових доказів, було набуте законним шляхом на підставі правочинів в порядку, визначеному чинним законодавством.

Санкція статті Кримінального кодексу України, за якою здійснюється досудове розслідування, не передбачає конфіскації як виду покарання, та в даному випадку відсутні передбачені законом підстави для застосування спеціальної конфіскації.

В оскаржуваній ухвалі відсутнє обгрунтування підстав, з яких належне ОСОБА_7 рухоме та нерухоме майно може вважатися речовим доказом. Зазначене нерухоме майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, та об`єктивно не може містити відомості, які можуть бути використані як доказ.

Зв`язок арештованого майна з кримінальним правопорушенням під час вирішення питання про накладення арешту відсутній, це питання в оскаржуваній ухвалі не досліджувалося.

В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу, не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим, не викликався для допиту як свідок. При цьому, арешт накладено в листопаді 2022 року, та станом на даний час ОСОБА_7 так і не набув жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_7 . Дані про направлення ОСОБА_7 копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Як зазначено апелянтом, зі змістом оскаржуваної ухвали представник ознайомилась лише 21.05.2024. Відомостей на спростування вказаних обставин матеріали судового провадження не містять.

Апеляційну скаргу подано представником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 22.05.2024.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001143 від 14.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що посадові особи АТ «КБ «Земельний капітал», зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом внесення до фінансової звітності недостовірної інформації, створили умови для отримання неправомірної вигоди іншими юридичними та фізичними особами, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, рішенням Правління НБУ № 400-рш/БТ від 11.08.2021 через численні скарги вкладників банку про неможливість отримання власних коштів у банку, АТ «КБ «Земельний капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних із введенням тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Надалі, на підставі рішення Правління Національного банку України від 09.09.2021 № 469-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «КБ «Земельний капітал» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.09.2021 №907 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Земельний капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації банківської установи.

У той же час, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що станом на січень 2021 року посадовими особами АТ «КБ «Земельний капітал» не були вжиті заходи для погашення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму близько 170 млн. грн., наданим пов`язаним із власником банку особам та під особисті зобов`язання власника банку, та які було визнано проблемними.

Зокрема, менеджментом банку були видані кредити юридичним особам з ознаками пов`язаності, а саме: з ТОВ «Дисконт» (код ЄДРПОУ 40459764), ТОВ «Партнер» (код ЄДРПОУ 31230573) ПП «Золоте море», (код ЄДРПОУ 40426959),ТОВ «Укрорганіка» (код ЄДРПОУ 41145359) ТОВ «Бізнес крафт» (код ЄДРПОУ 33830707) ТОВ «Бенефіт експлорейшн», (код ЄДРПОУ 41096532), при цьому інформація щодо пов`язаності не була відображена у звітності банку. Після отримання кредитних коштів, вищезазначені юридичні особи перестали виконувати зобов`язання, визначені умовами кредитних договорів та договорами іпотеки .

Крім того, встановлено, що нерухоме майно, яке виступало предметом застави та відносно якого були укладені договори іпотеки фактично відсутнє та було зареєстроване за підробленими документами.

Також, інформація про надання кредитних коштів пов`язаним із власником АТ «КБ «Земельний капітал» не була відображена у поточній звітності банку та стала причиною своєчасного не застосування регулятором - Національним банком України заходів впливу, штрафних санкцій та операційних обмежень з цього приводу, що призвело до несвоєчасного визнання неплатоспроможності банку, спричинення істотної шкоди інтересам Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, невиконання зобов`язань перед споживачами фінансових послуг та завдання матеріальної шкоди вкладникам банку.

Як зазначено в клопотанні, активні дії менеджменту банку АТ «КБ «Земельний капітал» та пов`язаних з ними осіб, можуть свідчити про умисні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої юридичної особи, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, посадові особи та бенефіціари юридичних осіб АТ «КБ «Земельний капітал», ТОВ «БЕНЕФІТ ЕКСПЛОРЕЙШН», (ЄДРПОУ 41096532), ПП «ЗОЛОТЕ МОРЕ», (ЄДРПОУ 40426959), ТОВ «БІЗНЕС КРАФТ», (ЄДРПОУ 33830707), ТОВ «УКРОРГАНІКА», (ЄДРПОУ 41145359) та ТОВ «ПАРТНЕР», (ЄДРПОУ 31230573), оцінювачі нерухомого майна, державні реєстратори прав власності на нерухоме майно та інші невстановлені особи, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб заволоділи кредитними коштами АТ «КБ «Земельний капітал», що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, встановлено, що до вчинення протиправних дій може бути причетним ОСОБА_7 , який є професійним оцінювачем ТОВ «Центр оцінки власності «Парето» (ЄДРПОУ 38138307), та який здійснював оцінку неіснуючого заставного майна по вул. Святошинській, 15Б в м. Києві за договором іпотеки ТОВ «Бенефіт Експлорейшн» із АТ «КБ «Земельний капітал» № 005-2018 від 24.04.2018.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 14.11.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні належне на праві власності ОСОБА_7 майно, а саме: ОСОБА_7 є власником наступного майна:

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199437080000, об`єкт нерухомого майна: квартира, загальна площа (кв.м): 54.9, житлова площа (кв.м): 30.3, адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/2, власник: ОСОБА_7 , дата державної реєстрації: 20.03.2019.

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1794906432224, об`єкт нерухомого майна: садовий будинок та господарча будівля, адреса: АДРЕСА_2 , розмір частки: 1, власник: ОСОБА_7 , дата державної реєстрації: 22.03.2019;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 134228332224, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:0021, площа (га): 0.06, адреса: АДРЕСА_6, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_7 , дата державної реєстрації: 08.08.2013;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2161396732224, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:5221, площа (га): 0.06, адреса: АДРЕСА_7, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_7 , дата державної реєстрації: 25.11.2020;

- автомобіль HYUNDAI TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2009 р.в.

24.11.2022 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- реєстраційний номер 199437080000, за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: ;

- реєстраційний номер 1794906432224, садовий будинок та господарча будівля, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- реєстраційний номер 134228332224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:0021, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_4;

- реєстраційний номер 2161396732224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:5221, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_5;

- автомобіль HYUNDAI TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2009 р.в.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2022 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на об`єкти нерухомого та рухомого майна ОСОБА_7 :

- реєстраційний номер 199437080000, за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: ;

- реєстраційний номер 1794906432224, садовий будинок та господарча будівля, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- реєстраційний номер НОМЕР_4 , земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:0021, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_4;

- реєстраційний номер 2161396732224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:5221, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_5;

- автомобіль HYUNDAI TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2009 р.в.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя послався на необхідність арешту майна ОСОБА_7 з метою його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт належного на праві власності ОСОБА_7 нерухомого майна та транспортного засобу, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами вищевказане майно, прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту транспортного засобу та нерухомого майна ОСОБА_7 , як збереження речових доказів.

На переконання колегії суддів, надані суду матеріали з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні щодо заволодіння кредитними коштами АТ "КБ "Земельний капітал", не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, зокрема було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як клопотання прокурора, так і ухвала слідчого судді, містять лише опис фактичних обставин кримінальних правопорушень, за яким здійснюється досудове розслідування, та виклад положень ст. 170 КПК України, без жодного обгрунтування, за яким із критеріїв, передбачених ст. 98 КПК України, вищевказані об`єкти нерухомого та рухомого майна ОСОБА_7 визнані речовими доказами.

Як зазначено прокурором у клопотанні, ОСОБА_7 є професійним оцінювачем ТОВ «Центр оцінки власності «Парето» (ЄДРПОУ 38138307), та здійснював оцінку неіснуючого заставного майна по вул. Святошинській, 15Б в м. Києві за договором іпотеки ТОВ «Бенефіт Експлорейшн» із АТ «КБ «Земельний капітал» № 005-2018 від 24.04.2018.

Разом з тим, відомості щодо причетності ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12021000000001143 до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, та у клопотанні не обгрунтовано, яке значення має особисте майно ОСОБА_7 для встановлення слідством обставин здійснення останнім оцінки заставного майна по АДРЕСА_3 за договором іпотеки.

Як прокурором у клопотанні, так і слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не зазначено, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання особистого майна ОСОБА_7 .

На переконання колегії суддів, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на те, що майно ОСОБА_7 є речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчим суддею належним чином не обгрунтовано такий висновок, не перевірено можливість використання належних апелянту квартири, будинку, земельних ділянок та транспортного засобу як доказів у кримінальному провадженні, відношення вказаного майна до обставин кримінальних правопорушень, та не зазначено, яким чином арешт особистого майна ОСОБА_7 сприятиме швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження відповідно до норм ст. 2, ч. 2 ст. 170 КПК України.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 07.06.2007 по справі "Смирнов проти Росії "було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість використанні державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має бути очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно та транспортний засіб ОСОБА_7 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

За встановлених обставин, арешт на належне ОСОБА_7 майно у даному випадку не може бути накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, що залишилось поза увагою слідчого судді.

Крім того, як убачається із клопотання прокурора, у ньому також міститься посилання на необхідність арешту майна ОСОБА_7 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Разом з тим, матеріали провадження не містять даних про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за яким здійснюється досудове розслідування, а також відомостей про заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні, що у відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, виключає можливість накладення арешту на зареєстроване за вказаною особою майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ОСОБА_7 здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної особи здійснено без законних на те підстав, про що обгрунтовано зазначив представник в апеляційній скарзі.

Доводи прокурора під час апеляційного розгляду про те, що майно ОСОБА_7 може бути придбане за кошти, отримані кримінально протиправним шляхом, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_7 .

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- реєстраційний номер 199437080000, за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: ;

- реєстраційний номер 1794906432224, садовий будинок та господарча будівля, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- реєстраційний номер 134228332224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:0021, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_4;

- реєстраційний номер 2161396732224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222483200:04:001:5221, площа (га): 0.06, за адресою: АДРЕСА_5;

- автомобіль HYUNDAI TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2009 р.в.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3