Ухвала

від 02.09.2024 по справі 758/9713/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 02 вересня 2024 року, апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 з доповненнями, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, відносно,

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Любимівка Каховського р-ну., Херсонської обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої у АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 06 жовтня 2024 року та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням,захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.

Зокрема, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а прокурор просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що підозра є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведеними.

Зокрема, в матеріалах клопотання та в протоколах НСРД від 19 грудня 2023 року та 13 лютого 2024 року відсутня будь-яка інформація з приводу комунікації та/або вчинення дій ОСОБА_6 щодо сприяння у здійсненні реєстрації права власності на земельні ділянки.

Крім того, відповідно до змісту письмового повідомлення про підозру, міститься суперечлива інформація, яка виключає в діях ОСОБА_6 протиправну діяльність.

Захисник зазначає, що цілодобовий домашній арешт фактично позбавив дітей підозрюваної відвідувати дитячий садок, а також засобів на їх утримання.

Посилається на те, що слідчим суддею на підозрювану покладено обов`язок, у тому числі не відлучатися за межі Київської області, що фактично дублює захід забезпечення, оскільки цілодобовий домашній арешт застосовано за місцем проживання ОСОБА_6 , який розташований у Київській області.

Серед іншого, застосований запобіжний захід створює загрозу життю сім`ї підозрюваної, оскільки Київська область протягом тривалого часу перебуває в стані повітряної тривоги. Відтак, ОСОБА_6 та її діти позбавлені можливості прямувати в укриття від повітряних атак.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, перебуває у шлюбі, на її утриманні двоє малолітніх дітей.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 підозрюється в особливо тяжкому злочині, а відтак до неї необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу, просили її задовольнити та заперечили щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив щодо апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 серпня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023102070000220, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4,5 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

06 серпня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

07 серпня 2024 року слідча СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року клопотання слідчої залишено без задоволення та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 06 жовтня 2024 року та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до підозрюваної слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та всупереч доводам сторони захисту встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй злочинів мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчої з доданими до нього матеріалами.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер вчиненого злочину, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Отже, доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу дійшов висновку, що прокурором не доведено, необхідність застосування до підозрюваної виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Враховуючи наведене, клопотання органу досудового розслідування залишено без задоволення та застосовано до неї запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Однак, колегія суддів вважає, що слідчим суддею під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу належним чином не враховано дані про особу підозрюваної, передбачені п. п. 3 - 8 ст. 178 КПК України, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу.

Зокрема, слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, перебуває у шлюбі, на її утриманні двоє малолітніх дітей, не ухиляється від участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняє дій, які перешкоджають його здійсненню. За час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні покладених на неї процесуальних обов`язків не порушувала, зворотного стороною обвинувачення не доведено.

Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldova п. 58).

Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції підозрювана ОСОБА_6 пояснила, що проживає із чоловіком, який працює, у тому числі у нічний час доби. Через застосований цілодобовий домашній арешт, підозрювана позбавлена можливості брати участь у вихованні двох малолітніх дітей та забезпечувати їх відвідування дитячого садка.

Водночас, через застосований запобіжний захід, ОСОБА_6 позбавлена можливості на час оголошення повітряної тривоги пройти до укриття разом із дітьми.

Також, колегією суддів враховано те, що ОСОБА_6 не підозрюється в організації кримінального правопорушення, при цьому прокурор повідомив, що до підозрюваного, який підозрюється в організації злочину, застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.

З огляду на такі обставини, застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є невиправдано обтяжливим для неї.

Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованих їй злочинів та його наслідками і підстави вважати його занадто м`яким відсутні.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 з доповненнями, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - задовольнити частково, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у певний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, до 06 жовтня 2024 року включно.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Єдиний унікальний № 758/9713/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Провадження № 11сс/824/5628/2024 Доповідач: ОСОБА_14

Категорія ст.181 КПК України