Рішення

від 05.09.2024 по справі 621/2126/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2126/24

2/621/873/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

05 вересня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст" про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

10.06.2024 адвокат Браславська О. А. в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подала позовну заяву до ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" з вимогами: припинити трудові відносини між позивачем та відповідачем; зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії для припинення трудових відносин з позивачем - видати наказ про її звільнення та видати належним чином заповнену трудову книжку; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2010 ОСОБА_1 уклала трудовий контракт з ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст", за яким була прийнята на роботу на посаду методиста, за строком дії контракту до 01.03.2011.

28.07.2021 ОСОБА_1 направила до ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 03.08.2021. Після чого, ОСОБА_1 була впевнена, що її звільнено, але 13.03.2024 з інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізналася, що працевлаштована у ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" на посаді керівника Зміївської філії.

Водночас, жодних заяв про прийняття на роботу на посаду керівника Зміївської філії ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст", чи переведення з посади методиста, не подавала, з нею ніяких питань не вирішувалося, а з серпня 2021 року не отримувала заробітної плати, отже і не мала будь-яких трудових відносин з ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст".

Відповідач, всупереч вимогам закону та в порушення прав ОСОБА_1 на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, жодних дій не вчинив, наказ про звільнення з роботи не видав, трудову книжку не видав.

28.05.2024 представником позивача було направлено ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" письмовий запит із заявою ОСОБА_1 про звільнення, та необхідності направлення трудової книжки, однак ніякої відповіді від відповідача не надійшло.

Позивач у заяві від 28.07.2021 не визначила дату звільнення днем подання заяви, та зі спливом двотижневого строку не приступила до виконання трудових обов`язків, невідкликала подану заяву про звільнення, не висловила іншим чином наміру продовжувати трудові відносини.

На цей час позивач має намір влаштуватися на роботу, але фіктивне працевлаштування в ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст", відсутність трудової книжки, перешкоджають їй офіційно працевлаштуватися.

Зазначені обставини були підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.06.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.07.2024, а також роз`яснено відповідачу право надати в строк до першого судового засідання інформацію та документи, щодо яких представником позивача поставлені питання в запиті від 28.05.2024.

09.07.2024 у зв`язку з першою неявкою представника відповідача відкладено судовий розгляд.

05.09.2024 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки представника відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст.280 ЦПК України, проти чого представник позивача заперечень не зазначив.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю, передбачених ст. 5-1 Кодексу законів про працю України є, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 36, 40, 41 Кодексу законів про працю України право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 Кодексу законів про працю України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно копій паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 10.04.2019 та трудового контракту від 01.03.2010 вбачається, що між ТОВ "Спілка Інвалідів "Автомобіліст" та ОСОБА_1 був укладений трудовий контракт на строк від 01.03.2010 по 01.03.2011 (1рік), за яким остання прийнята на роботу на посаду методиста (а. с. 10-14).

За відомостями позовної заяви, позивач після закінчення строку дії трудового контракту продовжила працювати у вказаному товаристві, тобто трудові відносини були продовжені на невизначений строк.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_1 є керівником Зміївської філії ТОВ "Спілка Інвалідів "Автомобіліст" (а. с. 16).

28.07.2021 позивач ОСОБА_1 направила на юридичну адресу ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст": вул. Енергетична, буд. 6, кв. 8, м. Харків, 61036, заяву про звільнення з займаної посади в ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП (а. с. 15).

28.05.2024 представник позивача ОСОБА_2 направила на юридичну адресу ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст": вул. Енергетична, буд. 6, кв. 8, м. Харків, 61036, запит щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення, а також повторно заяву останньої (а. с. 17-19, 21).

Відомості щодо результатів розгляду зазначених заяви та запиту не надано.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних міських судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються.

Отже, на підставі відомостей, повідомлених представником позивача, а також відомостей, що містяться у доданих до позовної заяви доказах, встановлено, що на час судового розгляду трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Спілка інвалідів "Автомобіліст" фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору не виконана, а працівник не має можливості припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду, оскільки заява про звільнення за власним бажанням залишена без розгляду.

Згідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до п. п. 1.1, 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці України Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.98 року N 58, трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника, який підтверджує страж роботи, а також дає змогу власнику при прийнятті на роботу мати уяву про досвід роботи працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст" та ОСОБА_1 , припиненими на підставі п. 4 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи працівника з 03.08.2021.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст" видати наказ про звільнення ОСОБА_1 та видати належним чином заповнену трудову книжку.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"Спілкаінвалідів "Автомобіліст"на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка інвалідів "Автомобіліст", місцезнаходження: вул. Енергетична, буд. 6, кв. 8, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ: 35350019.

Повне рішення складене 05.09.2024.

Головуючий: В. В. Овдієнко