Постанова

від 05.09.2024 по справі 344/10191/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 344/10191/21 пров. № А/857/7592/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі №344/10191/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти, Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Чуприна О.В., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту 20.02.2024),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Тинів Ігор Дмитрович (надалі по тексту також - адвокат, ОСОБА_2 ), 29.06.2021 звернулася в Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області з цивільним позовом (в редакціях від 29.06.2021 і 13.07.2021) до Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (надалі по тексту також - відповідач 1, інститут післядипломної освіти, інститут, Інститут, ІФОІППО), Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі по тексту також - відповідач 2, Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департамент освіти і науки ІФ ОДА, Департамент освіти, Департамент), в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 13 травня 2021 року та рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25 березня 2021 року в частині присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії»;

- зобов`язати атестаційну комісію І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відповідно до поданої нею заяви від 09 жовтня 2020 року, звернутися з клопотанням до атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивача 21.06.2019 прийнято на роботу в Інститут згідно наказу від 20.06.2019 за №30 на посаду методиста лабораторії управління та організації освіти. 04.12.2019 позивач переведена на посаду методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Інституту. Рішенням атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (надалі по тексту також комісія І рівня) від 25.03.2021 (надалі по тексту також оскаржуване рішення комісії І рівня) ОСОБА_1 підтверджено відповідність займаній посаді методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Інституту та присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». Вважаючи прийняте рішення атестаційної комісії незаконним, позивач подала апеляційну скаргу до атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі по тексту також комісія ІІІ рівня). 13.05.2011 дану апеляційну скаргу атестаційною комісією ІІІ рівня залишено без задоволення, а рішення атестаційної комісії І рівня без змін (надалі по тексту також оскаржуване рішення комісії ІІІ рівня). Позивач вважає такі рішення атестаційних комісій ІІІ та І рівня, в частині присвоєння позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії», незаконними та такими, що безпідставно знижують раніше досягнутий позивачем кваліфікаційний рівень «спеціаліст вищої категорії». Атестація ОСОБА_1 , як методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Інституту, на думку позивача, проведена з порушенням законодавства України. Відтак, в атестаційному листі від 25.03.2021 у розділі «Дата та розділи проведення попередньої атестації» безпідставно зазначено про атестування позивача вперше, що не відповідає дійсності, оскільки остання атестувалася вперше 29.03.2002, як педагог-організатор Калуської спецшколи-інтернату для дітей зі зниженим слухом з наступним присвоєнням їй кваліфікаційної категорії «педагог організатор ІІ категорії», що підтверджується атестаційним листом від 29.03.2002. ОСОБА_1 з 09.09.2016 працювала вчителем музичного мистецтва та художньої культури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка, де їй відповідно до пункту 5 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічних знань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 за №1109 (надалі по тексту також Порядок №1109) присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». Досягнутий позивачем у подальшому кваліфікаційний рівень не було ані знижено, ані скасовано. У своєму листі від 14.01.2021 за №1/11-175 Міністерство освіти та науки України, розглянувши звернення позивача, повідомило про те, що відповідно до пункту 3.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 за №930 (надалі по тексту також Типове положення) за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерв у роботі), зберігаються присвоєні за результатами атестаційної комісії кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу. Також згідно із пунктом 3.27 Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також інші педагогічні посади у цьому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста. В цьому випадку ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у наданій позивачу характеристиці від 13.03.2021 вказав на виключно позитивні ознаки її професійної підготовки та загальнолюдських і ділових якостей. При цьому безпідставно зазначив про те, що позивач атестується вперше і може бути атестована на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії». За таких обставин позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 13.05.2021 та рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25.03.2021 в частині присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії», підтвердити раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (надалі по тексту також - спірна категорія).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.07.2022 частково задоволено заяву Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти понесені витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 9 000,00 гривень. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.11.2022 рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.06.2022 та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.07.2022 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.06.2022 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15.11.2022 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського інституту післядипломної педагогічної освіти і Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень атестаційних комісій, підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а позивач десяти днів з дня отримання постанови має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією (том 2, а.с.183-186).

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023 заяви ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу вирішено направити до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (том 2, а.с.202-203).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що таке рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за умов невідповідності висновків суду викладених у рішенні фактичним обставинам справи та невірного тлумачення судом суті спірних правовідносин і їх нормативно-правового регулювання.

Апелянт зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1109, а саме порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників при працевлаштуванні на педагогічну посаду особи, яка має науковий ступінь, проводити атестацію не потрібно. При прийнятті, такій особі одразу присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії'». Дане твердження також підтверджується Листом Міністерства освіти і науки України від 29.02.2016 року № 2/1-13-360-16 « Щодо порядку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109».

Позивачу відповідно до п. 5 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1109 ( чинного на той момент) під дію якої вона потрапляла, одразу під час прийняття на посаду вчителя музичного мистецтва та художньої культури у Калуській гімназії імені Дмитра Бахматюка управління освіти Калуської міської ради було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії! із встановленням заробітної плати за вищою кваліфікаційної категорією, 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки. Досягнутий Позивачем в подальшому кваліфікаційний рівень не було ані знижено, ні скасовано.

Постанова КМУ від 23 грудня 2015р. №1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння» (чинною на момент присвоєння Позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії») є вищим за юридичною силою нормативно-правовим документом, аніж наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, яким затверджено Типове положення про атестацію педагогічних працівників.

Відповідно в даній справі суд першої інстанцій повинен був застосувати саме Постанову КМУ від 23 грудня 2015р. №1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння». Постанова КМУ від 23 грудня 2015р. №1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння» була актом Уряду України спрямованим на створення правових підстав залучення до педагогічної роботи осіб з ступенем кандидата наук, для якісного кадрового забезпечення педагогічних закладів освіти. Постанова визначала спрощений порядок присвоєння професійної кваліфікації без проходження процесу атестації.

Висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, так як, ОСОБА_1 при прийнятті на роботу у Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти було надано достатньо документів, які підтверджували присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» а саме:

автобіографія Позивача, яку вона надала при прийнятті на роботу, де чітко вказано про те, що нею отримано кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», оскільки в ній написано, що з 2016 по 2017 роки Позивач працювала на посаді вчителя вищої категорії; трудова книжка, де є відповідний запис, яку Позивач подавала при прийнятті на роботу; ОСОБА_1 повідомляла про даний факт на співбесіді, де вирішувалось питання її прийняття на роботу.

Зазначає, що ОСОБА_1 не атестувалась у Калуській гімназії імені ОСОБА_3 не тому, що розірвала трудові відносини з гімназією, а тому, що проводити атестацію не було потрібно, оскільки їй присвоєною кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» відповідно до п. 5 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. №1109, під дію якої вона потрапляла.

Докази про наявність у ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» було подані ще в момент її прийняття на роботу.

Також звертає увагу суду, що в позові ОСОБА_1 просила зобов`язати атестаційну комісію І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 09.10.2020 року, подати клопотання до атестаційної комісії III рівня при департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Заява про підтвердження вищої кваліфікаційної категорії була подана ОСОБА_1 вчасно, згідно Типового положення про атестацію, щоб атестаційна комісія III рівня за клопотанням атестаційної комісії І рівня підтвердила встановлену вищу кваліфікаційну категорію.

Термін дії встановлених кваліфікаційних категорій - 5 років. Оскільки вищу кваліфікаційну категорію встановлено 09.09.2016 року, то до 09.09.2021 року ОСОБА_1 потрібно було підтвердити встановлену за Постановою КМУ вищу кваліфікаційну категорію згідно Типового положення про атестацію.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повно у обсязі.

Відповідачами подані відзиви на апеляційну скаргу, суть яких зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач Івано-Франківський обласний Інститут післядипломної педагогічної освіти також вказав, що станом на час подачі апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024р. ОСОБА_1 вже присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» відповідно до нового Положення про атестацію педагогічних працівників, яке затверджено 09.09.2022 р. № 805 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р. за № 1649/38985. Таким чином, станом на час розгляду справи в суді вже відсутній предмет спору, що є додатковою підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 01.07.1992 заведено трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Позивач має диплом серії НОМЕР_2 , виданий на підставі рішення Атестаційної колегії від 26.09.2012, згідно якого ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління із спеціальності теорія та історія державного управління (том 1, а.с.24).

ОСОБА_1 з 09.09.2016 працювала вчителем музичного мистецтва та художньої культури ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наказами за №89/03-01 від 07.09.2016 Управління освіти Калуської міської ради (том 2 а.с.224, 248) та за №21/01-02 від 09.09.2016 Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка (том 2, а.с.223, 249), записом №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці (том 1, а.с.22, 86) і не заперечується сторонами.

Відповідно до довідки про доходи, ОСОБА_1 займала посаду вчителя музики у Калуській гімназії імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради та отримувала заробітну плату (том 1, а.с.14). Згідно з наказами №21/01-02 від 09.09.2016 і №89/03-01 від 07.09.2016 (том 2, а.с.223, 224) позивачу встановлено оплату праці за кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 за №1109 із врахуванням надбавок: 10% посадового окладу за вислугу років (постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 за №78, зі змінами), 20% за престижність праці (постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 за №373), 10% посадового окладу за роботу в певних типах навчальних закладів (гімназії) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 за №643 та 10% посадового окладу відповідно до рішення Калуської міської ради від 05.01.2015 за №2826.

Наказами №39/01-05 від 09.10.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с.222, 251) і за №124/03-01 від 03.10.2017 Управління освіти Калуської міської ради (том 2, а.с.221, 250) позивача звільнено за угодою сторін у відповідності до пункту 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також КЗпП України).

21.03.2019 ОСОБА_1 прийнята на посаду начальника відділу освіти районної державної адміністрації як переможець конкурсу на цю посаду зі строком випробування три місяці та оплатою праці згідно штатного розпису, про що оформлено розпорядження Калуської районної державної адміністрації за №44р/к від 20.03.2019. Позивач згідно розпорядження Калуської районної державної адміністрації від 04.06.2019 за №69р/к з 04.06.2019 звільнена з даної посади за згодою сторін, у зв`язку з чим вчинений відповідний запис у трудовій книжці.

ОСОБА_1 з 21.06.2019 на підставі наказу від 20.06.2019 за №30 прийнята на посаду методиста лабораторії управління та організації освіти Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, із наявним педагогічним стажем 10 років 28 днів та із присвоєнням кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (том 1, а.с.63).

21.06.2019 позивачем складено автобіографію (том 1, а.с.65).

Наказом №70 від 03.12.2019 ІФОІППО ОСОБА_1 , згідно поданої заяви, переведено з посади методиста лабораторії управління та організації освіти на посаду методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Інституту, із встановленням кваліфікаційної категорії «спеціаліст», та фіксацією таким наказом даних про наявний педагогічний стаж 10 років, 6 місяців, 10 днів (том 1, а.с.64).

09.10.2020 ОСОБА_1 подала заяву на ім`я Голови атестаційної комісії ОСОБА_4 , в якій просила:

«…порушити клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня присвоїти педагогічному працівнику категорію «спеціаліст вищої категорії», або про відповідність педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» у 2016 році…» (том 1, а.с.11).

Поряд з вказаним, коментованим подіям, передували та мали місце наступні обставини.

Так, 22.10.2019 позивач зверталася до Міністерства освіти і науки України про надання відповіді, чи зберігається встановлена кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» при призначенні на посаду методиста Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (том 1, а.с.188).

23.12.2020 Профспілка працівників освіти і науки України надала ОСОБА_1 письмову відповідь від 23.12.2020 за №109-3 стосовно її листа щодо встановлення кваліфікаційної категорії методисту закладу післядипломної педагогічної освіти, який має науковий ступінь кандидата наук. Інформовано, що згідно пункту 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифи розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста. При цьому у зазначеному пункті не встановлено умови, що при переході педагогічного працівника з одного закладу до іншого не може вклинюватися будь-яка інша діяльність, тому при відновленні педагогічним працівником роботи за фахом такому працівнику зберігається присвоєна кваліфікаційна категорія, незалежно від тривалості перерви у роботі (том 1, а.с.17).

24.12.2020 ректором Івано-Франківського Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_5 надана відповідь на звернення ОСОБА_1 , згідно якої:

- позивач прийнята на посаду методиста і тарифікована за кваліфікаційною категорією «спеціаліст» з оплатою праці за 11 (одинадцятим) розрядом Єдиної тарифної сітки;

- при поступленні на роботу вона не надала до особової справи жодного підтверджуючого документу про проходження атестації за раніше займаними педагогічними посадами та присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії;

- у трудовій книжці відсутні записи про атестацію (том 1, а.с.92-93).

Міністерство освіти та науки України надало позивачу відповідь від 14.01.2021 за №1/11-175 на її звернення від 22.10.2019 з питання збереження присвоєної раніше кваліфікаційної категорії та роз`яснено, що за педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста. Враховуючи, що на посаді вчителя музичного мистецтва позивачу присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» при переході (прийнятті у разі перерви в роботі) на посаду методиста до наступної атестації зберігається зазначена кваліфікаційна категорія (том 1, а.с.16).

ОСОБА_1 у відповідь на своє звернення отримала відповідь №06-13/15-10/640 від 01.02.2021 Управління Держпраці в Івано-Франківській області про те, що при переході з посади начальника відділу освіти районної державної адміністрації на посаду методиста лабораторії та організації освіти Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за нею, відповідно до пункту 3.22 Типового положення, зберігається присвоєна у вересні 2016 року за результатами освітньої атестації кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» Дана кваліфікаційна категорія, відповідно до пункту 18 Типового положення, зберігається 5 років, тобто у випадку позивача до вересня 2021 року (том 1, а.с.18).

12.03.2021 ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_6 надав характеристику методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки ІФОІППО ОСОБА_1 , у якій вказав на виключно позитивні ознаки професійної підготовки та загальнолюдських і ділових якостей позивача. Зазначив про те, що вона атестується вперше і може бути атестована на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» (том 1, а.с.15).

Ректор ІФОІППО звернувся до позивача із вимогою від 22.03.2021 за №01/276 про надання пояснень, у якій зазначив, що з метою підготовки документів на засідання атестаційної комісії повторно вивчено перелік та зміст поданих позивачем при прийнятті на роботу документів. В ході ознайомлення, виявлено зміни у трудовій книжці ОСОБА_1 .. А саме в записі за №23 від 09.09.2016 дописано текст «…встановити кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії»…. Про фальсифікацію даного запису свідчить копія трудової книжки, яка була зроблена при прийнятті позивача на роботу і завірена канцелярською печаткою «з оригіналом вірно» та підписом завідувача канцелярії ОСОБА_7 (том 1, а.с.89).

ОСОБА_1 надала відповідь від 23.03.2021 на вимогу ректора ІФОІППО від 22.03.2021 за №01/276. Вказала на те, що при працевлаштуванні в Інститут нею надано оригінал трудової книжки та необхідні оригінали документів. Ведення, облік, зберігання і видача трудових книжок належить до повноважень власника або уповноваженого ним органу. Підготовка документів на засідання атестаційної комісії повинна відбутись після вирішення питання її призначення на посаду методиста у ІФОІППО (том 1, а.с.94).

Методист лабораторії організації навчальної діяльності, завідувач канцелярії ОСОБА_7 на ім`я ректора Інституту склала пояснювальну записку від 23.03.2021, у якій зазначила наступну інформацію. 21.06.2019 завідувачем канцелярії ІФОІППО ОСОБА_7 , в процесі оформлення працевлаштування ОСОБА_1 , зроблено копії всіх наданих оригіналів документів, в тому числі трудової книжки. У лютому 2021 року позивач звернулась з проханням видати їй трудову книжку, аргументувавши це тим, що останній потрібно зробити з неї копію. Така трудова книжка видалась на руки ОСОБА_1 для зняття копій. До завідувача канцелярії трудову книжку повернула через день. ОСОБА_7 запевнила, що нею не вносилось інших записів, окрім своєї організації праці (том 1, а.с.95).

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, за заявою ОСОБА_1 , з 14 години 00 хвилин 23.03.2021 по 16 годину 00 хвилин 25.03.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, на наявність порушень в діях ІФОІППО, щодо присвоєння позивачу кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії". За наслідками такої перевірки складено акт від 25.03.2021 за №ІФ 113/0264/АВ (надалі по тексту також Акт), головним державним інспектором відділу з питань гігієни та експертизи умов праці ОСОБА_8 не виявлено жодних порушень вимог законодавства, зокрема, щодо правильності присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційного рівня. В Акті зазначено, що відповідно до пункту 5 Порядку №1109, у разі призначення на посаду педагогічного працівника особі, яка має науковий ступінь присвоюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії". У особовій справі ОСОБА_1 зазначено, що вона отримала науковий ступінь кандидат наук з державного управління. Відповідно до пункту 6 зазначеного вище Порядку, кваліфікаційні категорії і педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам за результатами атестації, що проводяться в порядку, встановленому МОН. Однак, атестаційний лист позивача, щодо проходження її атестації для присвоєння кваліфікації «спеціаліст вищої категорії» у Калуській гімназії імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відсутній (том 1, а.с.69-78).

25.03.2021 атестаційною комісією І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за заявою позивача від 09.10.2020, проведено атестацію ОСОБА_1 , педагогічного працівника методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки ІФОІППО. Як слідує з Витягу з протоколу засідання атестаційної комісії І рівня від 25.03.2021 за №2, вирішено атестувати ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» (том 1, а.с.90-91).

За результатами вказаної атестації позивачу присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії», про що видано атестаційний лист від 25.03.2021, який вона отримала на руки 31.03.2021, свідченням чого є особистий підпис ОСОБА_1 на такому листі (том 1, а.с.8).

Не погодившись з рішенням атестаційної комісії І рівня, в частині присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії», ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до атестаційної комісії ІІІ рівня, в якій просила скасувати зазначене рішення і підтвердити їй раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

26.03.2021 позивачу надана відповідь Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 26.03.2021 за № 06-13/15-10/2225, якою інформовано, що керівництво Івано-Франківського Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації не має підстав для встановлення ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» присвоєну у Калуській гімназії імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради, так як в особовій справі останньої відсутній основний документ, на основі якого підтверджується кваліфікаційна категорія педагогічного працівника, тобто атестаційний лист (том 1, а.с.124-125).

19.05.2021 Департамент освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації надав ОСОБА_1 відповідь від 19.05.2021 за №А/М-20/01-08 про те, що Атестаційною комісією ІІІ рівня 13.05.2021 після всебічного розгляду поданих атестаційних матеріалів шляхом таємного голосування прийнято рішення про залишення рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти без змін, а апеляцію без задоволення (том 1, а.с.9).

Відповідно до Витягу з Протоколу №6 засідання атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 13.05.2021, залишено рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти без змін, а апеляцію ОСОБА_1 без задоволення. Результати голосування: «за» - 15, «проти» - 0, «утримався» - 0 (том 1, а.с.10).

02.04.2021 на запит ректора ІФОІППО про надання інформації Калуським ліцеєм імені ОСОБА_9 надано відповідь від 02.04.2021 за №01-29/81, в якій зазначено наступні відомості. ОСОБА_1 прийнято на роботу в ліцей на посаду вчителя музичного мистецтва та художньої культури, відповідно до наказу Управління освіти №89/03-01 від 07.09.2016 та наказу Ліцею №21/01-02 від 09.09.2016. Згідно вищезазначених наказів, позивачу встановлено оплату праці за кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії». Методист ІФОІППО не зверталась про зміну запису у трудову книжку. Під час роботи в Калуській гімназії імені ОСОБА_9 , позивача включено до списку педагогічних працівників, які підлягали атестації у 2018 році, однак така не відбулась через розірвання трудових відносин на підставі наказів за №39/01-05 від 09.10.2017 і за 124/03-01 від 03.10.2017 (том 1, а.с.67).

На запит керівництва Івано-Франківського Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації про надання інформації від 01.04.2021 за №01/305 Управління освіти Калуської міської ради надало відповідь від 05.04.2021 за №01-16/259, із змісту якого слідує, що методист ІФОІППО ОСОБА_1 не зверталась до Управління освіти про зміну запису у трудову книжку, а засідання атестаційної комісії, щодо встановлення позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» не проводилось (том 1, а.с.68).

ОСОБА_1 вважаючи протиправними рішення Атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 13 травня 2021 року та рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25 березня 2021 року в частині присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії, звернулась з цим позовом до суду з метою захисту своїх порушених прав про підтвердження кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії».

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що рішення відповідача є правомірними, обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам чинного, на час спірних правовідносин, законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 50 Закону «Про освіту» за №2145-VІІІ (надалі по тексту також Закон №2145-VIII) визначено, що атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 статті 50 Закону №2145-VІІІ атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п`ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів від 23.12.2015 за №1109 затверджено Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (надалі по тексту також Порядок №1109), в якому серед кваліфікаційних категорій міститься також «спеціаліст вищої категорії».

Пунктом 5 Порядку №1109 передбачено, що кваліфікаційна категорія присвоюється у разі призначення на посаду педагогічного працівника, на якій передбачено її присвоєння: особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на таку посаду, - «спеціаліст»; особі, яка має науковий ступінь «спеціаліст вищої категорії».

Позивач має диплом серії ДК за №008283 виданий на підставі рішення Атестаційної колегії від 26.09.2012, згідно якого ОСОБА_1 встановлено науковий ступінь кандидата наук з державного управління із спеціальності теорія та історія державного управління (том 1, а.с.24).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1109 кваліфікаційні категорії і педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам за результатами атестації, що проводиться у порядку, встановленому МОН.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 за №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 за №1255/18550, затверджено Типове положення про атестацію педагогічних працівників (надалі по тексту також - Типове положення).

Неправомірність оскаржуваних рішень позивач обґрунтовує тим, що останні прийняті всупереч вимог Типового положення.

Водночас, згідно з пунктом 1.2 Типового положення атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Пунктом 1.3. Типового положення передбачено, що метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов`язковою (пункт 1.5. Типового положення).

У відповідності з пунктом 1.7. Типового положення атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п`ять років.

Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності (пункт 1.9 Типового положення).

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач підлягала позачерговій атестації за її заявою від 09.10.2020.

Відповідно до пункту 2.1. Типового положення для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

Атестаційні комісії I рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров`я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники (пункт 2.2 Типового положення).

Згідно з пунктом 2.4. Типового положення атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.

Пунктом 2.12.Типового положення передбачено, що атестаційні комісії I рівня мають право: 1) атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді; 2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям); 3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням).

Водночас судом встановлено, що рішенням атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25.03.2021 ОСОБА_1 підтверджено відповідність займаній посаді методиста лабораторії педагогічного досвіду і етнопедагогіки Інституту та присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».

Відповідно до пункту 2.14. Типового положення атестаційні комісії III рівня мають право: 1) атестувати на відповідність займаній посаді керівні кадри навчальних та інших закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій; 2) атестувати осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади; 3) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів),присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання «практичний психолог-методист» (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «практичний психолог-методист»); 4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати практичним психологам педагогічне звання «практичний психолог-методист» (атестувати на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «практичний психолог-методист») за поданням атестаційних комісій II рівня; 5) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням) педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів; 6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I та II рівнів.

Атестаційною комісією ІІІ рівня Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації 13.05.2021 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення атестаційної комісії І рівня, за наслідками апеляційного перегляду останню було залишено без задоволення, а рішення атестаційної комісії І рівня без змін.

Згідно із пунктом 3.27 Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також інші педагогічні посади у цьому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на посаду методиста.

Пунктом 4.1. Типового положення передбачено, що атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів, художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (надалі по тексту також - повна вища освіта), зокрема серед інших, методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів післядипломної освіти, професійно-технічних, позашкільних та вищих навчальних закладів (I-II рівнів акредитації - повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму методичної роботи.

За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» (пункт 4.2. Типового положення).

Згідно з пунктом 4.3. Типового положення кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

Відповідно до пункту 4.4. Типового положення кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст першої категорії", та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі (пункт 4.6. Типового положення).

Разом з тим, в період з 12.01.2016 по 01.09.2018 були чинними положення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів №1109 від 23.12.2015, якою затверджено Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, за змістом якого кваліфікаційна категорія присвоюється у разі призначення на посаду педагогічного працівника, на якій передбачено її присвоєння:

- особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на таку посаду, - «спеціаліст»;

- особі, яка має науковий ступінь, - «спеціаліст вищої категорії».

Отже, суд першої інстанції вірно висновував, що правове регулювання щодо присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», в період часу з 12.01.2016 по 01.09.2018, врегульовувалося одночасно двома нормативно-правовими актами, а саме Типовим положенням і Порядком №1109.

Апелянт вважає, що вона при прийнятті 09.09.2016 на роботу в Калуську гімназію імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради, як педагогічний працівник із здобутим науковим ступенем кандидат наук з державного управління, набула права на присвоєння «спеціаліста вищої категорії».

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. №1109» із постанови Уряду України №1109 від 23.12.2015 повністю виключено розділ «Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників», в тому числі пункту 5 Порядку №1109, тому як станом на 25.03.2021, так і 13.05.2021, в момент прийняття відповідачами оскаржуваних рішень та вчиненням підготовчих/процедурних дій щодо їх ухвалення, положення пункту 5 Порядку №1109, на які посилається позивач, не були чинними.

Крім цього, на час прийняття оскаржуваних рішень, порядок атестації керівників, їх заступників, інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ у штаті яких є педагогічні працівники, визначало Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України №390 від 06.10.2010.

В 2020-2021 роках постанова Кабінету Міністрів України №1109 від 23.12.2015 вже не врегульовувала та не визначала Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

Станом на 25.03.2021 і 13.05.2021, порядок спірних процедур, поряд з вказаним, врегульовувалося приписами пункт 4.7. Типового положення, у відповідності до якого присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно. Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Як встановлено судом та уже зазначалось вище, позивач вважає, що їй, як педагогічному працівнику, який має науковий ступінь, присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», така обставина, на переконання позивача, підтверджується наявною в матеріалах справи автобіографією, записом №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.07.1992, наказами за №89/03-01 від 07.09.2016 Управління освіти Калуської міської ради та за №21/01-02 від 09.09.2016 Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка.

Апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Типовим положенням передбачено перелік документів, які б підтверджували факт присвоєння педагогічному працівнику певної кваліфікаційної категорії. Такими документами є: Протокол засідання атестаційної комісії (пункт 3.11. Типового положення); Атестаційний лист, за формою згідно з додатком до вказаного Положення (абзац 2 пункту 3.15. Типового положення); наказ про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії (пункт 6.1. Типового положення).

Отже, Типове положення містить чіткий перелік документів, які б підтверджували факт присвоєння педагогічному працівнику певної кваліфікаційної категорії.

Колегія суддів зауважує, що автобіографія не може вважатись тим документом, що засвідчує факт присвоєння кваліфікаційної категорії, зокрема, «спеціаліст вищої категорії».

Натомість, як вірно встановив суд першої інстанції, атестаційний лист про присвоєння позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», в матеріалах особової справи ОСОБА_1 відсутній, що не заперечується, ані позивачем, ані відповідачами.

Питання присвоєння кваліфікаційної категорії педагогічного працівника регулюється Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України 06.10.2010 року № 930.

Як уже зазначалось вище, відповідно до п.3.15. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 06.10.2010 року № 930, рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис. На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

Таким чином, після атестації всі атестаційні листи в оригіналі зберігаються в особи, яка проходила атестацію.

Отже, при прийнятті на роботу, особа повинна надати оригінал атестаційного листа для визначення її кваліфікаційної категорії та відповідного розрахунку розміру заробітної плати.

Однак, до особової справи Позивачкою не було подано атестаційного листа про проходження атестації за раніше займаними педагогічними посадами та присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Апелянт також вказує на те, що кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» їй присвоєна відповідно до пункту 5 Порядку №1109 з 09.09.2016 в момент прийняття на роботу вчителем музичного мистецтва та художньої культури Калуської гімназії ім. Дмитра Бахматюка на підставі наказів за №89/03-01 від 07.09.2016 Управління освіти Калуської міської ради та за №21/01-02 від 09.09.2016 Калуської гімназії імені ОСОБА_9 .

З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.

Із Наказу Управління освіти Калуської міської ради про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 07.09.2016 за №89/03-01 слідує «… Встановити оплату праці за кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року №1109 із врахуванням надбавок: 10 % посадового окладу за вислугу років (постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78, зі змінами), 20 % за престижність праці (постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року №373), 10 % посадового окладу за роботу в певних типах навчальних закладів (гімназії) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року №643 та 10% посадового окладу відповідно до рішення Калуської міської ради від 05 січня 2015 року №2826.» (том 2 а.с.224).

Відповідно до Наказу Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка про прийняття на роботу ОСОБА_1 за №21/01-02 від 09.09.2016: «… Встановити оплату праці за кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року №1109 із врахуванням надбавок: 10 % посадового окладу за вислугу років (постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78, зі змінами), 20% за престижність праці (постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року №373), 10% посадового окладу за роботу в певних типах навчальних закладів (гімназії) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року №643 та 10% посадового окладу відповідно до рішення Калуської міської ради від 05 січня 2015 року №2826» (том 1 а.с.13; том 2 а.с.86, 223).

Суд першої інстанції вірно висновував, що вказані вище накази не містять жодної інформації про факт «присвоєння» позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», а лише підтверджують встановлення оплати праці позивача за такою кваліфікаційною категорією, що відповідно не є рівноцінним присвоєнню такої категорії.

У листі Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради Івано-Франківської області від 02.04.2021 року №01-29/81 зазначено, що під час роботи в Калуській гімназії ім. Дмитра Бахматюка, ОСОБА_1 було включено до списку педагогічних працівників, які підлягали атестації у 2018 році, однак атестація педагога не відбулась через розірвання трудових відносин.

З листа Управління освіти Калуської міської ради Івано-Франківської області від 05.04.2021 року №01-16/259 вбачається, що засідання атестаційної комісії щодо встановлення ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» також не проводилось.

Крім цього, апелянт вказує на те, що встановлення спірної кваліфікаційної категорії підтверджується записом за №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.07.1992, копію якого долучено до позовної заяви, наступного змісту «…Прийняти на роботу вчителем музичного мистецтва та художньої культури, встановити кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»…» (том 1, а.с.22).

Водночас до відзиву від 05.08.2021 за №01/453 на позовну заяву, поданого ІФОІППО до Івано-Франківського міського суду в порядку цивільного судочинства, представник відповідача 1 долучив копію трудової книжки позивача, у якій запис за №23 від 09.09.2016 викладено наступним чином: «…Прийняти на роботу вчителем музичного мистецтва та художньої культури… « (том 1, а.с.86).

Між записом №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці, яку надала позивач разом з позовною заявою до суду та цим самим записом в трудовій книжці, яку надав представник відповідача 1 до відзиву, є суттєві розбіжності.

З приводу вказаних розбіжностей свої пояснення надавала методист лабораторії організації навчальної діяльності, завідувач канцелярії Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ОСОБА_7 в пояснювальній записці від 23.03.2021, у якій запевнила, що нею не вносилось інших записів до трудової книжки позивача, окрім своєї організації праці (том 1, а.с.98).

Достовірність запису №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці, яку надала позивач разом з позовною заявою до суду, також спростовували Калуський ліцей імені Дмитра Бахматюка і Управління освіти Калуської міської ради у своїх відповідях від 02.04.2021 за №01-29/81 та від 05.04.2021 за №01-16/259 відповідно, в яких стверджували про наступне. Методист ІФОІППО ОСОБА_1 не зверталась до Управління освіти та до ліцею про зміну запису у трудову книжку. Засідання атестаційної комісії, щодо встановлення позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» не проводилось (том 1, а.с.67-68).

Такі ж відомості Ліцей та Управління освіти надали в суд листами №01-29/133 від 05.10.2023 та №01-16/541 від 10.10.2023 на виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 (том а.с.220, 226).

Виконуючи коментовану ухвалу суду від 03.10.2023 Ліцей та Управління освіти не надали суду копію розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення атестаційної комісії) про «присвоєння» ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (том 2 а.с.210, 218-226, 243-244, 246-251).

Оцінивши достовірність коментованого вище доказу в сукупності з іншими доказами, зокрема з наказами Управління освіти Калуської міської ради від 07.09.2016 за №89/03-01 і Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка за №21/01-02 від 09.09.2016, пояснювальною запискою методиста лабораторії організації навчальної діяльності, завідувач канцелярії ІФОІППО ОСОБА_7 від 23.03.2021, відповідями Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка і Управління освіти Калуської міської ради від 02.04.2021 за №01-29/81, від 05.10.2023 за №01-29/133 та від 05.04.2021 за № 01-16/259, від 10.10.2023 за №01-16/541, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати запис №23 від 09.09.2016 в трудовій книжці, яку надала позивач разом з позовною заявою до суду, таким достовірним доказом.

Таким чином, при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, судом не встановлено факту присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», в тому числі при призначенні її на посаду педагогічного працівника згідно наказів №89/03-01 від 07.09.2016 і №21/01-02 від 09.09.2016 відповідно до пункту 5 Порядку №1109 (том 2 а.с.244, 249).

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що кваліфікаційна категорія автоматично не встановлюється. Єдиним способом присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії і педагогічного звання може бути лише результат атестації.

Оскільки позивачка не проходила атестацію жодного разу після роботи у гімназії (тепер ліцеї), то у неї відсутній документ про присвоєння категорії «спеціаліст вищої категорії».

За час роботи в Калуському ліцеї імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради Івано-Франківської області Позивачка не атестувалась, бо розірвала трудові відносини з ліцеєм. Після прийому на роботу до ІФОІППО атестація ОСОБА_1 була проведена згідно з вимогами діючого Положення і їй було встановлено категорію «спеціаліста 2 категорії».

Таким чином, доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_1 кваліфікаційного рівня «спеціаліста вищої категорії» на підставі п. 5 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 року №1109 автоматично - без проходження атестації є безпідставними та недоведеними, а висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними.

Також апелянт вказує і на те, що в атестаційному листі від 25.03.2021 у розділі «Дата та розділи проведення попередньої атестації» безпідставно зазначено про атестування позивача вперше, що не відповідає дійсності, оскільки вона вперше атестувалася 29.03.2002.

З матеріалів справи слідує, що позивач атестувалася вперше 29.03.2002, як педагог-організатор Калуської спецшколи-інтернату для дітей зі зниженим слухом з наступним присвоєнням їй кваліфікаційної категорії «педагог організатор ІІ категорії», що підтверджується атестаційним листом (том 1, а.с.12).

21.06.2019 ОСОБА_1 прийнято на роботу згідно наказу від 20.06.2019 за №30 на посаду методиста лабораторії управління та організації освіти ІФОІППО.

З 04.12.2019 позивач переведена на посаду методиста лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Інституту.

Суд вірно встановив, що згідно записів, наявних у трудовій книжці позивача, до 20.06.2019 не займала посади методиста, а тому суд приходить до висновку, що в атестаційному листі від 25.03.2021 у розділі «Дата та розділи проведення попередньої атестації», зазначено атестацію вперше саме, як методиста, а не як педагогічно працівника.

Відповідно до пункту 2 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1109 від 23.12.2015 в редакції, яка діяла з 12.01.2016 по 01.09.2018, кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» присвоюються педагогічним працівникам з освітнім ступенем магістра, які займають посади: вчитель, методист, педагог-організатор.

Разом з тим, на дати прийняття відповідача оскаржуваних рішень 25.03.2021 і 13.05.2021, пункт 2 Порядку №1109 як і весь Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, були виключеними.

Суд першої інстанції вірно висновував, що формулювання атестаційною комісією І рівня в атестаційному листі від 25.03.2021 обставин «про проведення атестації ОСОБА_1 вперше», не може бути єдиною і самостійною підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення та висновку проте, що атестаційний лист саме з вказаних підстав є таким, що складений всупереч пункту 4.1. Типового положення.

Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25.03.2021, слідує, що атестаційна комісія І рівня не розглядала питання підтвердження позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», а лише підтвердила відповідність займаній посаді методиста та присвоїла кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії», що не суперечить нормам Типового положення.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, рішення атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 13.05.2021 та рішення атестаційної комісії І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 25.03.2021 року в частині присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» правомірними, обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам чинного, на час спірних правовідносин, законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у даній справі, виходячи із суб`єктного складу учасників справи, визначених позивачем відповідачів і сформованих позовних вимог, позивач обрала невірний спосіб захисту порушеного права, а належним способом захисту порушених прав позивача, з огляду на спірні правовідносини, буде звернення позивача до суду із вимогою визнати протиправною бездіяльність Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка, в частині не присвоєння при призначенні на посаду педагогічного працівника кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» відповідно до пункту 5 Порядку №1109, якщо останні відмовляться від вчинення відповідних дій/прийняття конкретних наказів з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» призначення на посаду педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. У разі призначення на посаду педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу особи, яка має науковий ступінь, місцевий орган управління освітою у наказі про призначення зазначає про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», як це передбачено пунктом 5 Порядку.

Кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам присвоюються за результатами атестації. При призначенні на посаду педагогічного працівника особи з науковим ступенем присвоєння найвищої кваліфікаційної категорії особливий випадок, який є виключенням із загального правила.

Абзацом третім пункту 5 Порядку, не висунуто вимоги щодо установлення відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника, якого призначають на педагогічну посаду.

Така відповідність має бути при установленні доплати за наявність наукового ступеня, передбаченої наказом Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 за №557. Згідно з підпунктом третім пункту четвертого цього наказу, відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу, установи освіти та наукової установи. Тобто право установлення відповідності наукового ступеня працівника профілю його діяльності покладається на керівника навчального закладу.

Згідно з пунктом п`ятим Порядку, особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» незалежно від того, відповідає науковий ступінь профілю діяльності працівника чи ні.

Педагогічний працівник, згідно із статтею 24 Закону України «Про загальну середню освіту» повинен мати відповідну педагогічну освіту.

Пунктом 4.7 Типового положення встановлено, що педагогічні працівники, які мають наукові ступені, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Відповідно до пункту 5 Порядку особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії, якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.

Зазначена норма застосовується лише при призначенні на педагогічні посади осіб, які мають наукові ступені, і лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 за №1109, тобто починаючи з 12 січня 2016 року.

Педагогічним працівникам з науковим ступенем, яких було призначено на посади до набрання чинності Порядком, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється лише за результатами атестації на підставі пункту 4.7 Типового положення".

Як уже зазначалось вище, у справі відсутні докази «присвоєння» в 2016 році, як і до прийняття відповідачами оскаржуваних рішень, позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

Станом на 25.03.2021 і 13.05.2021, пункт 5 Порядку №1109 як і весь Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, були виключені з постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 за №1109, тому відповідачі вірно керувалися положеннями Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 за №930, як єдиного нормативно-правового акту, який на час спірних спірних правовідносин, врегульовував порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке наведеним вище критеріям відповідає, том відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно як похідна, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання атестаційну комісію І рівня Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відповідно до поданої нею заяви від 09 жовтня 2020 року, звернутися з клопотанням до атестаційної комісії ІІІ рівня при Департаменті освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, рішення суду першої інстанції ухвалене без порушень норм процесуального та матеріального права, судом в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

ідповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі №344/10191/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін