Постанова

від 27.08.2024 по справі 308/8999/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 308/8999/24 пров. № А/857/16717/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Коць Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 червня 2024 року у справі № 308/8999/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (головуючий суддя першої інстанції Голяна О.В., місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту 28.06.2024),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії UZ №2402753 від 15.05.2024 року.

Зазначена постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону та обставинам справи з тих підстав, що відповідачем порушено порядок та строки розгляду адміністративних матеріалів, а саме: постанова від 15.05.2024 направлена позивачу через 12 днів 27.05.2024 на адресу АДРЕСА_1 , за якою позивач не зареєстрований; інспектор з паркування ОСОБА_2 не наділений повноваженнями складати повідомлення та постанову по справі про адміністративне правопорушення, невідомо які посадові обов`язки та права, освіту має інспектор з паркування; позивачу не роз`яснені права згідно ст. 268 КУпАП; незрозуміла суть правопорушення, яке ставиться позивачу в вину.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.06.2024р. в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ужгородського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 червня 2024 року у справі № 308/8999/24 скасувати, ухвалити нове, яким його позов задовольнити та скасувати постанову серії UZ № 2402753 від 15.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення Окрім цього, просить стягнути із відповідача судові витрати та нанесену моральну та матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач по справі не надав суду доказів наявності «лінії розмітки жовтого кольору» 1.4, порушення якої є порушенням п. 8.4 «в», п. 8.5.1, п. 1 розділу 33, 34 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП. Апелянт вважає, що якщо немає відповідних доказів, то немає й порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, зазначає, що суд першої інстанції не надав правову оцінку численним порушенням вимог законодавства в діях інспектора ОСОБА_2 , серед яких залишення 15 травня 2024 року під двірниками на поверхні лобового скла легкового автомобіля «Skoda Octavia A5 16I» д.н.з. НОМЕР_1 повідомлення серії НОМЕР_2 від 15.05.2024 Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради; відсутності юридичної освіти у інспектор та відсутності повноважень щодо складання постанови.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно з ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання на офіційні електронні адреси, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).

З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено і з матеріалів справи слідує, що постановою UZ №2402753 від 15.05.2024 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанова направлена 27.05.2024 ОСОБА_1 на адресу м. Ужгород, вул. Стародоманинська, 80.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів прави слідує, що рішенням Ужгородської міської ради ХLV сесії VІІ № 1466 від 28.09.2023 року затверджено положення «Про управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки».

Пунктом 1.1. Положення про управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки визначено, що управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки є виконавчим органом міської ради з правом юридичної особи, який утворюється міською радою, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету та міському голові.

А пунктом 3.1. зазначеного Положення передбачено, що управління має повноваження, зокрема:

-3.1.1. вживати заходів щодо припинення вчинення адміністративних правопорушень у межах наданих повноважень на території міста Ужгород.

-3.1.2.відповіднодо рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради підчас виявлення порушення законодавства складати протоколи про адміністративні правопорушення, перелік яких міститься у пункті 2 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та виносити постанови про адміністративні правопорушення, що відносяться до компетенції посадових осіб міської ради;

-3.1.3. направляти протоколи про адміністративні правопорушення на розгляд органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-3.1.4. проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення в межах та в спосіб, визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення;

-3.1.5. проводити відео-, фото- та звукову фіксацію як допоміжний засіб фіксування протиправних дій та правопорушень у порядку, визначеному чиннім законодавством України.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №646 від 13.12.2023 «Про надання повноважень» наділено посадових осіб, працівників відділу контролю за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування. Пунктом 2 зазначеного рішення уповноважено інспекторів з паркування за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, в тому числі ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 даного рішення здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частинами першою, третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку, передбаченому статтею 265-4 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Пунктом 2.1. п.2.2., п.2.3. посадової інструкції головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки управлінню контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР в частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради, з якою інспектор з паркування ОСОБА_2 ознайомлений, передбачено, що основними завданнями головного спеціаліста відділу являються, в тому числі, виявлення та фіксація порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів (далі у сфері паркування) у режимі фотозйомки (відеозапис); складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.44-3, 127-2, 152 КУпАП, частиною 1,3, 5 ст.152-1 КУпАП, статтями 154, 155, 156 КУпАП, ч.1, 4 ст.156-1 КУпАП, статтями 159, 160, 175-1 КУпАП за порушення вчинені у місцях заборонених рішенням міської ради), ст.185-1 КУпАП, частиною 1 та 3 ст.122 КУпАП в частині порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів у межах м. Ужгород, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку передбаченому ст.265-4 КУпАП.

15.05.2024 року на лобовому склі автомобіля марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано в м. Ужгороді по вул. Олександра Митрика, 3, ОСОБА_1 виявив повідомлення серії UZ №2402753 від 15.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Виходячи із змісту оскаржуваного повідомлення, інспектором з паркування ОСОБА_2 було встановлено, що 15.05.2024 року о 09 год. 27 хв. 40 сек. в м. Ужгороді по вул. Олександра Митрика, 3, особа, яка керувала автомобілем (водій) ««Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, а саме: здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», дорожньої розмітки 1.4 «лінія розмітки жовтого кольору», чим порушила п. 8.4 «в», п.8.5.1., п.1 розділу 33/34 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки з різних ракурсів.

На фотофіксації видно, що транспортний засіб марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в зоні дії знака 3.34. Табличка 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» під знаком 3.34 відсутня. Розмітка жовтого кольору біля краю проїзної частини або поверху бордюру не нанесена.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Постановою UZ № 2402753 від 15.05.2024 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанова направлена 27.05.2024 ОСОБА_1 на адресу м. Ужгород, вул. Стародоманинська, 80.

Посвідченням Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві адміністрації серії ААБ № 048414, дійсним до 16.12.2027, стверджено, що ОСОБА_3 , 1974 р.н., отримує державну соціальну допомогу на дитину інваліда.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський п рядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з статтею 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 8.4 ПДР заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Розділом 33 ПДР встановлено, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Також визначено, що зона дії знаку 3.34від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть,до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Відповідно до п.2.8 ПДР водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2, 3.35, 3.36, 3.37, 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

Розмітка 1.4 (жовтого кольору)- позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів з тієї сторони, де вона нанесена.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильності вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що інспектором з паркування, з метою належного фіксування факту порушення правил зупинки здійснено фотофіксацію автомобіля марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , з різних ракурсів у відповідності до вимог ст. 142 КУпАП, згідно якої чітко вбачається, що транспортний засіб марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку безпосередньо в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» за адресою м. Ужгород, вул. Олександра Митрика, 3.

Колегія суддів вважає посилання позивача на пільги, встановлені для водіїв з інвалідністю, та водіїв, що переводять осіб з інвалідністю, безпідставними, адже з фотофіксації чітко вбачається, що транспортний засіб марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено», під яким відсутня табличка 7.18 «Крім осіб з інвалідністю»

Провулок по правій стороні дороги, який позивач вважає перехрестям, таким не є, оскільки призначений для руху пішоходів, а не транспортних засобів, знак пріоритету відсутній.

Докази, що автомобіль марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в місці розмітки жовтого кольору, в матеріалах справи відсутні.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що посилання відповідача в оскаржуваній постанові на розміщення автомобіля позивача в місці розмітки жовтого кольору є зайвим, оскільки не спростовує порушення позивачем правил зупинки та вимог знаку 3.34. «Зупинку заборонено».

Щодо аргументів апелянта стосовно повноважень інспектора Черея В.В. здійснювати контроль за дотриманням ПДР суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як передбачено ч. 1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч. 3 статті 219 КУпАП).

Інспектор з паркування - це посадова особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №646 від 13.12.2023 «Про надання повноважень» наділено посадових осіб, працівників відділу контролю за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування. Пунктом 2 зазначеного рішення уповноважено інспекторів з паркування за дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради відповідно до п. 1 даного рішення здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частинами першою, третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису) і здійснення тимчасового затримання транспортних засобів у порядку, передбаченому статтею 265-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема, серед інших ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 КУпАП, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою четвертою статті 283 КУпАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування та інші персональні дані). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 279-1 КУпАП зазначено, що за запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

У ч. 5 ст. 279-1 КУпАП зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 6 ст. 279-1 КУпАП інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Інспектором з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради з метою встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу у відповідності до ч.1 ст. 279-1 КУпАП було здійснено витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та отримано інформацію, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником транспортного засобу марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Згідно частини 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що законодавець чітко вказав, що за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, яке зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідальність несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

ОСОБА_1 не заперечував, що є власником (єдиним належним користувачем) транспортного засобу марки «Skoda Octavia A5 16I», д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, оцінюючи всі докази, що містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що направлення оскаржуваної постанови позивачу на адресу м. Ужгород, вул. Стародоманинська, 80, де він на час розгляду справи не зареєстрований, свідчить про те, що власник автомобіля не повідомив держателя Єдиного державного реєстру транспортних засобів про зміну своїх анкетних даних, однак не спростовує вини позивача у скоєному правопорушенні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода апелянта щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Інші приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 червня 2024 року у справі №308/8999/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовне судове рішення складено 05.09.2024