Ухвала

від 05.09.2024 по справі 489/6546/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6546/24

Номер провадження 2/489/2421/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 вересня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Костюченко Г.С., розглянувши матеріали позовної заяви позивача ОСОБА_1 до Державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Гаїбова Руслана Ельшановича, ОСОБА_2 про стягнення переплаченої суми грошових коштів, аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Гаїбова Руслана Ельшановича, ОСОБА_2 про стягнення переплаченої суми грошових коштів, аліментів.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір не сплачено, позивач прикладає копію посвідчення про участь особи у бойових діях від 27.05.2021.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності пільги у позивача щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі у зв`язку з наявністю статусу учасника бойових дій, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про стягнення заборгованої грошових коштів не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача, як учасника бойових дій, та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованої грошових коштів не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 4, 175-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну позивача ОСОБА_1 до Державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Гаїбова Руслана Ельшановича, ОСОБА_2 про стягнення переплаченої суми грошових коштів, аліментів залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.

У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко