Ухвала

від 05.09.2024 по справі 161/16460/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16460/24

Провадження № 1-кс/161/4386/24

У Х В А Л А

про арешт майна

м. Луцьк 05 вересня 2024 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчийв ОВСТретього слідчоговідділу (здислокацією ум.Луцьку)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого у м.Львові ОСОБА_5 ,за погодженняміз прокуроромвідділу Волинськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,звернувся до суду з клопотанням про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:05:000:0003, площею 2 гектарів, яка належить на праві власності ОСОБА_6 , з забороною розпорядження.

Клопотання мотивує тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023030000000068 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Оскільки вищевказане майно має важливе значення у кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження та в зв`язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є предметом безпосереднього вчинення кримінального правопорушення, по якому здійснюється провадження, тому звернулися з даним клопотанням до суду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , який є старшим групи прокурорів у даному провадженні, клопотав про повернення поданого клопотання на доопрацювання, яке підтримав прокурор ОСОБА_3 , а старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 таке клопотання заперечив, однак, підстав, визначених ч.3 ст.172 КПК України, для його повернення судом не встановлено, оскільки подане клопотання подано з дотриманням вимог ст.171 КПК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, який подане клопотання підтримав повністю, думку власника (володільця) майна, викладену у письмовій формі, який також підтримав подане клопотання, оскільки він не отримував у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0003, площею 2 гектари, думку прокурора ОСОБА_4 , який щодо поданого клопотання покладався на розсуду суду, думку прокурора ОСОБА_3 , який заперечував щодо арешту зазначеної земельної ділянки, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 0722880700:05:000:0003, площею 2 гектарів надана незаконно у власність ОСОБА_6 , та 06.12.2021 зареєстровано право власності за останнім.

Натомість, з протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_6 вбачається, що земельну ділянку кадастровий номер 0722880700:05:000:0003 він не отримував.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Встановлено, що у межах кримінального провадження №42023030000000068 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, встановлюються обставини щодо правомірності передачі та набуття у власність земельної ділянки кадастровий номер 0722880700:05:000:0003, власник якої, згідно відомостей з державного реєстру речових прав, категорично заперечує факт її належності саме йому, тому даний об`єкт є предметом вчинення у даному кримінальному провадженні, саме вказана ділянка є об`єктами можливих протиправних дій посадових осіб по їх незаконному вилученню, тому її збереження є необхідним та доцільним засобом забезпечення кримінального провадження. Вказане підлягає доказуванню, відповідно до ст.91 КПК України.

Таким чином, під час розгляду клопотання доведено, що підставою для арешту вказаної земельної ділянки є необхідність забезпечення її збереження, оскільки на даний час вживаються активні дії щодо передання її у власність інших осіб. Окрім того, накладення арешту (з забороною нею розпоряджатися) не матиме жодних негативних наслідків для третіх осіб, а обмеження права власності (на період проведення досудового розслідування або ж часу, коли у цьому заході відпаде потреба) відповідатиме ст.2 КПК України.

Обставини, які слугують підставою для арешту майна земельної ділянки кадастровий номер 0722880700:05:000:0003, відповідають обставинам кримінального провадження та відповідають меті її арешту забезпечення можливості збереження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що на вказане майно слід накласти арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0003, площею 2 гектарів, яка належить на праві власності ОСОБА_6 .

Заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На підставі ст.175КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1