Ухвала

від 06.09.2024 по справі 291/1128/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1128/24

Провадження №2-о/291/34/24

У Х В А Л А

06 вересня 2024 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада, особа щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи обмеженою недієздатною та призначення піклувальника,

ВСТАНОВИВ:

До Ружинського районного суду Житомирської області надійшла вищезазначена заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтями 296, 297 ЦПК України визначено вимоги до заяви про визнання фізичної особи обмежено дієздатною або недієздатною.

Однак, заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 297 ЦПК України, що перешкоджає відкриттю провадження за такою заявою.

Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов`язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Заява про визнання особи обмежено дієздатною повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 297 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Згідно з ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

У порушення ч. 1 ст. 297 ЦПК України заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом надату зверненнядо суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо. До заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували такі обставини, які в свою чергу є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи обмежено дієздатною, чи недієздатною, що в свою чергу передбачено ч. 1 ст. 36 ЦК України.

Так, заявником долучено до заяви копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, з якої вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, причина інвалідності інвалід з дитинства, а також висновок судово-психіатричного експерта №304-2023 від 20.06.2023, а не на дату звернення до суду з даною заявою.

Разом з тим, в порушення ст.ст.175, 177, 297 ЦПК України заявником не вказано обставин, які свідчать про психічний розлад особи, чи істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, будь-яких документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , страждає на будь-який психічний розлад на день подання заяви, суду не зазначено та не додано.

Обмеження особи у здатності самостійно обслуговувати себе та потребування сторонньої допомоги, лікування не свідчать самі по собі про наявність саме психічного розладу.

Фізична хвороба може бути підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи обмеженою недієздатною.

Суд лише за наявністю таких доказів та достатніх даних про розлад психічного здоров`я фізичної особи (ст. 298 ЦПК України) призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу і відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, чого в свою чергу вимагає ч. 1 ст. 298 ЦПК України.

Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи обмежено дієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у хвороби станом на день розгляду заяви, буде порушенням прав, гарантованих їй ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 64 Конституції України.

Так, до заяви не долучено вмотивованого клопотання про призначення експертизи щодо встановлення психічного стану особи.

Крім того, в матеріалах поданої заяви відсутні відомості щодо того, що заявник може бути піклувальником, відсутній медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути піклувальником, характеристика (з місця роботи або місця проживання) заявника, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Для усунення недоліків заявникові необхідно належним чином обґрунтувати підстави для визнання особи обмежено дієздатною.

Таким чином, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків.

Згідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.175,185,311-313 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ружинська селищна рада, особа щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи обмеженою недієздатною та призначення піклувальника залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо заявник (представник заявника) у встановлений строк виконають, зазначені в ухвалі недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук