Ухвала

від 05.09.2024 по справі 369/7426/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7426/24

Провадження №2/369/5423/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву Хасіна Ігоря Борисовича , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/7426/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ», Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» про визнання недійсним договору позики, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. перебуває вказана цивільна справа.

05.09.2024 року Хасін Ігор Борисович , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» подав до суду заяву про відвід судді Янченку А.В.

Вказана заява про відвід мотивована тим, що суддя Янченко А.В, розглядав справу між ОСОБА_3 (син Позивача у даній справи) та ОСОБА_4 (директор та бенефіціар ТОВ «Софія Ойл») № 372/2920/22, предметом якої було встановлення факту спільного проживання, та виніс рішення від 15.05.2023 року про відмову в задоволенні позову.

Заявник зазначає, що оскільки всі зазначені справи: даний спір, справи № 369/15888/21, № 372/2920/22 та справа № 369/6181/24 є пов`язаними між собою та витікають з одних й тих самих правовідносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суддя Янченко А.В. мав заявити самовідвід, оскільки після розгляду справи № 372/2920/22 у нього склалася суб`єктивна позицію щодо цих відносин, яка не дозволяє йому розглянути даний спір об`єктивно та неупереджено.

Суддя, що розглядав справу № 369/15888/21, визнав факт неможливості забезпечити розгляд пов`язаної справи в ухвалі від 29.04.2024 року у справі № 369/6181/24, задовольнивши заяву ТОВ «Софія Ойл» про відвід (не заявивши самовідвід, а саме задовольнивши заяву про відвід, подану на підставі його упередженості), проте, суддя Янченко А.В., за таких саме обставин, не знайшов підстав для самовідводу, виявивши свою упередженість.

Як вбачається з позовної заяви, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує виключно наявністю судового рішення у справі № 369/15888/21, яким було вирішено стягнути з ТОВ «Софія Ойл» кошти, отримані ним за договором позики від 22.09.2017 року.

Ухвалою КЦС ВС від 06.11.2023 року, копія якої додана до позову, було відкрито касаційне провадження з перегляду судових рішень у справі № 369/15888/21 та зупинено виконання цих рішень.

Відтак, на переконання заявника, станом на дату відкриття провадження рішення у справі № 369/15888/21 не підлягало виконанню, не може вважатися таким, що набрало законної сили та є джерелом встановлених фактів чи обставин.

В зв`язку з цим, за клопотанням ТОВ «Софія Ойл», судове засідання було відкладено з метою отримання постанови КЦС ВС, оскільки подальший розгляд даної справи є неможливим.

Оскільки станом на 02.09.2024 року ТОВ «Софія Ойл» не отримано копію постанови КЦС ВС у справі № 369/15888/21, текст постанови відсутній в ЄДРСР, заявником було подано через систему «Електронний суд» відповідну заяву про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 03.09.2024 року.

Незважаючи на це, а також на те, що раніше суддею було визнано необхідність отримання постанови КЦС ВС у справі № 369/15888/21, як передумови для продовження розгляду даної справи, ухвалою від 03.09.2024 року суд навіть не згадав про це.

Крім того, заявник відзначав, що ТОВ «Софія Ойл» було подано через систему «Електронний суд» заяву про закриття провадження у даній справі, зважаючи на її непідвідомчість судам загальної юрисдикції.

Клопотання було обґрунтовано правовою позицією Верховного Суду, оприлюдненою в постанові від 21.04.2020 року у справі № 910/17433/19 за позовом фізичної особи до юридичних осіб, яка є цілком релевантною та, у разі незгоди з якою суд зобов`язаний навести обґрунтування такої незгоди.

Проте, як вбачається з ухвали від 03.09.2024 року, на переконання заявника, суд не обґрунтував мотиви відхилення заяви про закриття провадження.

Незважаючи на те, що предметом даної справи є чітко визначений договір про відкриття кредитної лінії між відповідачами, суд і в ухвалі про відкриття провадження, і в ухвалі від 03.09.2024 року зазначає про те, що предметом спору є договір позики. В даному випадку, на переконання заявника, йдеться не про описку, а про формальний підхід до розгляду справи та відверте цитування помилкових доводів позивача.

Враховуючи викладене, оскільки після ознайомлення зі змістом ухвали від 03.09.2024 року у ТОВ «Софія Ойл» виникли об`єктивні сумніви у неупередженості судді та його спроможності забезпечити об`єктивний розгляд даної справи, керуючись ЦПК України, ТОВ «Софія Ойл» заявило відвід судді Янченку А.В.

Вивчивши подану заяву Хасіна Ігоря Борисовича , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у розгляді цивільної справи № 369/7426/24, суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після сплину вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року у справі № 5-15п12).

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що не може свідчити про необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що не згода з процесуальним рішенням, не може вважатися підставою для відводу судді.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Вважати заявлений відвід судді Янченку А.В. необґрунтованим.

Передати заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 05.09.2024 року.

Суддя А.В. Янченко