Ухвала

від 06.09.2024 по справі 398/3895/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3895/24

провадження №: 2/398/2485/24

УХВАЛА

Іменем України

"06" вересня 2024 р. м.Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник- адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Адвокат Гулий А.В., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та визнання права власності, відповідно до якого просить :

- визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , припинивши при цьому право власності - ОСОБА_1 на вказане приміщення;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно у вигляді приміщення магазину непродовольчих товарів (після реконструкції квартири АДРЕСА_2 , припинивши при цьому право власності - ОСОБА_1 на вказане приміщення;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно у вигляді об`єкт нерухомого майна площею 35,4 к.м. розташований за адресою: АДРЕСА_3 , припинивши при цьому право власності - ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно у вигляді нежитлової будівлі, магазин-кафе загальною площею 183,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , припинивши при цьому право власності - ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,064 га, кадастровий номер 3510300000:11:363:0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , припинивши при цьому право власності - ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за належні йому 1/2 частки з кожного вище перерахованого нерухомого майна в сумі 380 000 (Триста вісімдесят тисяч ) грн. 00 коп.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позивачем ціна позову вказана у розмірі 4332135, 36 грн, при цьому розрахунок ціни позову не надано.

Отже, вказана позовна заява в частині визначення позивачем ціни позову складена не коректно, що унеможливлює встановити дійсну ціну позову та розмір судового збору, який підлягає до сплати.

Згідно з п. 9 ч. 1ст.176ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 22-24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №11від 21грудня 2007року "Пропрактику застосуваннясудами законодавствапри розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу Українитаст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи дійсної його вартості на час розгляду справи.

У відповідності до п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності»вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, тобто ринкова вартість на день подання позову.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Враховуючи, що предметом даного позову є вимога про поділ майна подружжя, тобто вимога майнового характеру, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості майна, визначеної у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Разом з тим, позивачем не надано документів, з яких суд мав би можливість визначити дійсну вартість майна на момент подання позовної заяви.

За змістомст. 175 ЦПК Україниобов`язок визначити ціну позову покладається на позивача.

Відтак, позивачу слід визначити ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного майна, визначеної у відповідності до вимог Закону України"Прооцінку майна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні" на момент подання позовної заяви.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно дост. 71 СК Українимайно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно зіст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно дост. 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно зіст. 365 ЦК Україниправо особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК, а саме: позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до норм діючогоЦК УкраїнитаСК України, в позові позивача міститься прохання від імені відповідача, що є неможливим, а саме вимога визнати за відповідачем право власності на вищевказане майно, при цьому зазначаючи в позові про те, що дане майно належить відповідачу на праві власності.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Стаття 187 ЦПК Українирегламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі,а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2ст.185ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу,протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 294 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник- адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що якщо відповідно до ухвали суду вона у встановлений строк усуне недоліки заяви, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО