Рішення

від 05.09.2024 по справі 541/1974/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1974/24

Номер провадження 2/541/784/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 вересня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Шатілової Л.Г.,

секретаря судових засідань Гуриної В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ковердяєвої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Виконавчий комітет Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у відношенні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 29.10.2016 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Миргородському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №323. Від шлюбу у них народилися: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалося і 25.07.2022 року рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області шлюб був розірваний. 15.05.2024 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області було винесено судовий наказ № №541/1784/24 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу ) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 13 травня 2024 року.

Після розірвання шлюбу відповідачка кілька місяців прожила з дітьми, а згодом поїхала в невідомому напрямку, залишивши останніх. Зазначив, що відповідач не була позбавлення інформації стосовно місця перебування дітей, і їй не створювалися перешкоди в спілкуванні з ними. На даний час відповідач не цікавиться дітьми, не спілкується з ними, не цікавився їх життям, здоров`ям, фізичним, духовним розвитком. Вважав що є всі підстави для позбавлення останньої батьківських прав.

Ухвалою судді від 31 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .

Ухвалою суду від 03.07.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Ковердяєва Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, зазначили, що станом на 01.07.2024 року відповідачка має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 6807,42 грн., в подальшому від представника надійшла заява в якій він просив розгляд справи провести без його участі та участі довірителя, проти винесення заочного рішення не заперечували. (а.с. 69).

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про місце та час розгляду справи повідомлена відповідно до вимог законодавства (а.с. 32,33,58,67).

Представник третьої особи: Виконавчого комітету Комишнянської селищної ради надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без їх участі, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.45).

Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.2 ст.150 СК України батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, а за ухилення від виконання своїх обов`язків, відповідно до ст.164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження виданих Миргородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 28 червня 2022 року(а.с.11,13). 25 липня 2022 року рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний (а.с.10). 15 травня 2024 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області був виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 починаючи з 13 травня 2024 року і до досягнення кожною дитиною повноліття (а.с.15) . Згідно психолого-педагогічної характеристики учня 1-го класу Попівської гімназії Комишнянської селищної ради ОСОБА_3 навчається в 1-класі, вихованням дитини займається батько, вчасно приводить і забирає зі школи, ходить на батьківські збори, постійно спілкується з учителем, мати в житті дитини участі не бере, що також підтверджується довідкою №01/21-92 від 24.05.2024 року виданою Попівською гімназією Комишнянської селищної ради (а.с.21,23). Відповідно до довідки №01-21/93 від 24.05.2024 року виданої ВСПДО «Веселка» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує старшу групу «Фіалка», вихованням займається тато, вчасно приводить та забирає додому, вчасно оплачує плату за харчування (а.с.22). Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого Миргородським ВДВС у Миргородському районі Полтавської області ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утриманні дітей в розмірі 6804,42 грн (а.с.48). Начальником служби у справах дітей 09.05.2024 року було обстежено умови проживання за результатом якого встановлено, що діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають разом з батьком більше року, мати ОСОБА_2 не спілкується з дітьми і не проживає разом з ними. Діти часто хворіють, але мати зовсім не бере ніякої участі у догляді та вихованні дітей. Батьком ОСОБА_1 створено всі необхідні умови для повноцінного виховання, проживання та харчування і розвитку дітей (а.с.17).

Пунктом 18 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголошено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до позиції Верховного Суду, сформованої у справах №757/2025/19 від 06.05.2020 року, №464/6203/14-ц від 30.06.2021 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Також у своїй практиці, зокрема у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Частинами 4 та 5 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині 6 цієї статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов`язків жодного з батьків.

При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав.

Виконавчим комітетом Комишнянської селищної ради надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 46-47).

Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні ст. 164 СК України і може бути підставою для позбавлення цієї особи батьківських прав щодо дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі №404/6391/16-ц (провадження №61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження №61-1344св20).

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їх життям, не спілкується з ними, не надає матеріальної допомоги, не піклується про їх здоров`я та фізичний, духовний та моральний розвиток. Доказів того, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки з поважних причин судом не встановлено, а тому суд вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Факт ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків відповідачем підтвердили допитані в судовому засіданні свідки, зокрема свідок ОСОБА_8 , яка є матір`ю відповідача, суду пояснила, що її дочка із зятем на початку подружнього життя жили добре, останній зробив ремонт у будинку АДРЕСА_1 . Пізніше дочка почала вживати алкоголь, ніде не працювала. Односельчани почали казати, що бачили ОСОБА_2 яка гуляла по селу, а в цей час діти були самі вдома закриті, один раз застала дітей закритими, а дочка повернулась додому в стані алкогольного сп`яніння . В цей період ОСОБА_1 був на заробітках, працював по два тижні, а потім два тижні вдома, коли їхав обов`язково залишав кошти, а також продукти для дітей, але через 2-3 дні гроші закінчувалися і продукти теж. Повідомила, що була ситуація, коли ОСОБА_4 попала в реанімацію, як сказали лікарі дитина була голодна, мати її годувала водою з цукром. Влітку 2022 року ОСОБА_2 знайомиться по інтернету з військовим і 27.12.2022 нікому нічого не сказавши поїхала до нього. На даний час дочка ні з ким не спілкується.

Свідок ОСОБА_11 , яка є матір позивача, суду повідомила, що останній раз ОСОБА_2 бачила 18.02.2022 року, коли возила онуку в м. Полтаву на КТ. Зазначила, що невістка вела аморальний спосіб життя вживала алкогольні напої, гуляла, діти були не доглянути та голодні, син часто телефонував і просив перевірити як діти. Одного разу син зателефонував до неї і сказав, що дочка помирає і попросив якнайшвидше приїхати до нього додому, вона приїхала і своїми силами рятувала дитину, коли швидка приїхала повідомили, що якби не ця перша допомога дитину могли не врятувати. В реанімації дитину рятували, мати відмовилася з нею залишатися, тому вона дві доби провела з дитиною. На даний час діти проживають з батьком, ОСОБА_2 ними не цікавиться, не телефонує, навіть не вітає з днем народження.

На підтвердження обставин не належного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків стороною позивача був наданий DVD-диск з відеозаписом на якому зафіксовано, як ОСОБА_4 втратила свідомість, а також умови проживання дітей. Суд не бере до уваги цей доказ, оскільки з відеозапису не можливо встановити, який саме будинок і кімнати були зафільмовані позивачам.

Проаналізувавши надані докази, а також вказані вище законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, законності та справедливості, суд доходить до висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей, тому, вважає необхідним позбавити її батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дитини, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 7, 19, 150, 164 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 264, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Виконавчий комітет Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у відношенні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що вона як мати, яка позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Ковердяєва Любов Володимирівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.08.2011 року №4000, видане Донецькою обласною КДКА, адреса АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Третя особа: Виконавчий комітет Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381536, адреса Полтавська область, Миргородський район, сел. Комишня, вул. Миру, 84.

Суддя: Л. Г. Шатілова