Рішення

від 28.08.2024 по справі 559/1202/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/1202/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Привільненської сільської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликаються на те, що перебував у шлюбі з відповідачем, від якого у них народилися двоє синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 30 березня 2023 року шлюб між ним та відповідачем розірвано, дітей залишено проживати з ним. У лютому 2018 року відповідач покинула його та дітей і вже не повернулася, живе з іншим чоловіком у м.Рівне. Впродовж шести років сини проживають з ним в с.Дубрівка, ходять до школи. Доглядати за дітьми допомагає його матір ОСОБА_8 , яка проживає разом з ними. Діти забезпечені усім необхідним. Має підсобне господарство, обробляє земельну ділянку для власного використання. Також разом з ними проживає його рідний брат ОСОБА_1 , який нині служить в ЗСУ. Відповідач з ними не спілкується, жодного разу не відвідала дітей у садочку, а згодом і в школі, була відсутня під час огляду лікарями, не цікавилася їх здоров`ям і взагалі не цікавиться дітьми. Перешкод у спілкуванні з дітьми відповідачу ніколи не чинив і не чинить. Сини не мають до матері ніяких почуттів, оскільки впродовж шести років з нею не спілкуються. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їхнім життям, не відвідує синів, не виявляє бажання спілкуватися з ними.

Ухвалою від 22 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 30 липня 2024 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що з 2017 року дружина почала часто зникати з дому, потім поїхала в м.Рівне. Він забрав її додому, але вона знову їх покинула. З 2018 року разом не проживають, зрідка спілкувалися по телефону. Відповідач раз в рік приїздила до дітей і одного разу він з дітьми їздили до неї в м.Рівне. Допомоги в утриманні та вихованні дітей відповідач не надає ніякої.

Відповідач позов визнала та пояснила, що дійсно не живе з позивачем та дітьми з 2018 року. Спочатку забрала дітей до своєї матері, але чоловік приїхав і забрав їх до себе. До дітей їздить рідко, іноді діти їй телефонують. До себе дітей забрати не хоче і не може, бо в неї є ще троє дітей від іншого чоловіка і вони всі проживають в однокімнатній квартирі. Крім того зазначила, що має на утриманні ще трьох малолітніх дітей від іншого чоловіка.

Представник третьоїособи пояснила,що знаєсім`ю ОСОБА_9 давно,проживають водному седі.З 2021року перебуваєна посадікерівника службиу справахдітей Привільненськоїсільської ради,до тоготеж працювалав ційустанові.В 2019році дослужби звернуласябабуся дітейз повідомленнямпро те,що їхмати частозалишає дітейбез нагляду.Викликали відповідачана бесіду.Вона повідомила,що житиз ОСОБА_10 не будеі дітейзалишає зним.На те,що їйне дозволяютьспілкуватися здітьми,відповідач жодногоразу нескаржилася.Бажання чиініціативи додітей ОСОБА_11 не проявляє,не цікавитьсяними.Навіть передсудовим засіданнямдітей необняла іякихось материнськихпочуттів доних непроявила.Бабуся дітейдопомагає уїх вихованні,однак вонавже пенсійноговіку. ОСОБА_10 дійсноопікується дітьми,возить їхна відпочинок,займається їхвихованням танавчанням,піклується проздоров`я.Повернення дітейу разімобілізації позивачав родинуматері,яка проних недбає іне думає,суперечить їхінтересам.

ОСОБА_12 пояснив, що маму бачив один раз минулого року. інколи розмовляє з нею по телефону. Жити хоче з татом та бабусею, по мамі не сумує.

ОСОБА_13 не зміг пригадати коли останній раз спілкувався зі своєю матір`ю, спілкуватися з нею бажання не виявляє.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив,що ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать, відповідно, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 24 лютого 2018 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, та свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 05 лютого 2015 року Привільненською сільською радою Дубенського району Рівненської області

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у справі № 559/620/23 від 30 березня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено проживати з батьком ОСОБА_1 .

Місце проживання ОСОБА_1 (позивача) та дітей сторін ОСОБА_14 , ОСОБА_5 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 96 від 26 березня 2024 року, виданою Привільненською сільською радою Дубенського району Рівненської області.

Із листа служби у справах дітей Привільненської сільської ради №01-18/45 від 25 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 жодного разу не зверталася у службу у справах дітей Привільненської сільської ради із заявами чи зверненнями у будь-якій формі щодо перешкод у спілкуванні з дітьми зі сторони батька ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Комунального закладу «Привільненський ліцей» Привільненської сільської ради від 21 березня 2024 року № 01-23/12, матір дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 контакт із ліцеєм не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, у вихованні хлопчиків участі не бере. Дітьми опікується лише батько ОСОБА_1 , цікавиться успішністю, шкільним життям та розвитком хлопців.

За змістом акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 05 березня 2024 року, ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_8 , ще у складі сім`ї є брат ОСОБА_15 , який служить у лавах ЗСУ. Діти доглянуті, забезпечені необхідними речами повсякденного вжитку. В будинку чисто, прибрано, приготовлена їжа. ОСОБА_1 працює в ТОВ «Агро-Класік», має невелике підсобне господарство, обробляє земельну ділянку для власного використання.

Відповідно додовідки продоходи №АК00-000028від 21березня 2024року, ОСОБА_1 працює уТОВ «Агро-Класік»,займає посадутракторист-машиністс/гвиробництва,його дохідза періодз 01січня 2023року по31грудня 2023року склав264316,67грн.

За змістом висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Привільненської сільської ради (додаток до рішення виконавчого комітету від 09 липня 2024 року №119), питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Привільненської сільської ради 02 липня 2024 року, на яке вона не з`явилася. Мати дітей ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх синів, не надає їм абсолютно ніякої допомоги, не цікавиться станом здоров`я, життям, успіхами в навчанні, захопленнями, не піклується про їхній фізичний, духовний та моральний розвиток, не виховує їх та не утримує, не приділяє дітям елементарної материнської уваги, ласки, любові та турботи. Ці обставини є підставами вважати, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , самоусунулась від виконання батьківських обовязківвідносно синів. Така повіденка ОСОБА_2 свідчить про її фактичну відмову від своїх дітей, чим заслуговує на позбавлення її батьківський прав, оскільки створює своєю бездіяльністю умови, які шкодять інтересам дітей.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.1, 2 ст.12 Закону України"Проохоронудитинства", виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України "Про охорону дитинства").

Нормами ст.150 Сімейного кодексу України встановлені обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.4 ст.155 СК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Нормами ст.150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлені обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною першою статті 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.4 ст.155 СК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідач з дітьми не проживає з 2018 року, не бере участі у їх вихованні, навчанні, піклуванні про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Доказів на спростування вказаних обставин відповідач суду не надала.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що не змогла забрати дітей у свою сім`ю через неможливість забезпечення їх належними умовами для проживання в однокімнатній квартирі. Разом з тим, залишивши дітей на виховання батька, відповідач самоусунулася від створення для них за їх місцем проживання необхідних умов для навчання, розвитку та дозвілля. Суд звертає увагу, що відповідач знає адресу проживання дітей, але не відвідує їх, не спілкується з дітьми, не цікавився умовами, в яких живуть діти, не надає матеріальної чи будь-якої іншої допомоги, не відвідує заклади освіти, в яких навчаються діти.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про винну поведінку матері, оскільки жодних обставин, які перешкоджали б їй виконувати свої обов`язки щодо дітей, суд не встановив. Відповідач, яка протягом тривалого часу не надає дітям матеріальної допомоги, не піклується про їхній фізичний та духовний стан, не спілкується з ними, не цікавиться їхнім життям, навчанням та здоров`ям, не створює умов для отримання ними освіти, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо дітей, що суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей.

Оцінивши досліджені докази в сукупності, заслухавши думку дітей, суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей буде відповідати їх інтересам, а тому позов належить задовольнити.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 206, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Привільненської сільської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разі подання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційного провадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

третя особа-Служба усправах дітей Привільненськоїсільської ради, місцезнаходження: 35622, Рівненська область,Дубенський район,с.Привільне,вул.Грушевського,буд.2;код ЄДРПОУ 44236045.

Повне судове рішення складене 06 вересня 2024 року.

Суддя