Ухвала

від 02.09.2024 по справі 643/9545/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9545/24

Провадження № 2-з/643/60/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 Суддя Московського районного суд м. Харкова Осадчий О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська логістична компанія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська логістична компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Європейська логістична компанія», в особі представника адвоката Ременцевої А.В. через систему «Електронний суд» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Європейська логістична компанія», в рахунок погашення заборгованості ПТ «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія» на користь ТОВ «Європейська логістична компанія» суму 1 837 358,69 грн., яка встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 року, звернувши стягнення на все їх майно.

Одночасно із позовною заявою, ТОВ «Європейська логістична компанія», в особі представника - адвоката Ременцевої А.В. через систему «Електронний суд» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно (заборони будь-яким способом розпоряджатися нерухомим майном) яке належить:

- ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності, а саме: 1/2 частки нежитлових приміщень загальною площею 3820,1 кв.м., а саме: нежитлові приміщення підвалу №1 пл. 34,6 кв.м.; приміщення цокольного поверху № 1-19 пл. 755,4 кв.м.; приміщення 1-го поверху №7-9, 18-29, 32, 37-51, 52-61, 85 пл. 1181,3 кв.м.; приміщення 2-го поверху № 8-23 пл. 625,5 кв.м.; приміщення 3-го поверху №№ 1-26 пл. 1135,9 кв.м., загальною площею 3732,7 кв.м. в літ. «А-4» та нежитлова будівля літ. «Д-1», загальною площею 87,4 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишній пр-т Московський). 1/2 частки нежитлових приміщень 4-го поверху №№1-4, загальною площею 139,6 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 30, 31, 2-го поверху № 3-7, 42, загальною площею 352,7 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 93-111, 2-го поверху № 45-85, 3-го поверху № 29-69, 4-го поверху № 12-16 загальною площею 2527,1 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 10-17, загальною площею 68,6 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частки нежитлових приміщень цокольного поверху № 27-31, 1-го поверху №62-75, загальною площею 365,8 кв.м. в літ. «A-4» за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частки нежитлових приміщень 2-го поверху №28-41 загальною площею 431,4 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 .

- ОСОБА_2 , на праві власності, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 43,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

А також, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування/припинення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/ або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо вищезазначеного нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви представник зазначила, що позов, в рамках якого подано заяву про забезпечення позову, поданий на підставі ст. ст. 119, 124, 526, 528, 618, 625 Цивільного кодексу України та мотивований тим, що у разі недостатності у повного товариства майна, в даному випадку Повного товариства «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія»» для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов`язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Такими учасниками є його засновники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на яких законодавством покладено відповідальність із виконання зобов`язань. Зазначила, що 24.08.2023 Господарським судом Харківської області винесено рішення, яким стягнуто з Повного товариства «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія» на користь ТОВ «Європейська логістична компанія» заборгованість у загальній сумі 1 810 205,61 грн., а також суму судового збору у розмірі 27 153,08 грн., яке набрало законної сили. 02.10.2023 року Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Шинделєм В.А. було відкрито виконавче провадження. В подальшому, у зв`язку з відсутністю у боржника Повного товариства «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія» майна, на яке може бути звернуто стягнення, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу приватний виконавець повернув виконавчий документ сягувачу. Таким чином рішення суду, яке набрало законної сили неможливо виконати, оскільки у боржника - Повного товариства «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія» відсутнє майно та грошові кошти.

Вказала на те, що Повне товариство «Ломбард «Капітал» Дороднов і компанія» та відповідачі, як учасники повного товариства, уникають виконання своїх зобов`язань і не намагаються погасити існуючу заборгованість. З огляду на тривале та свідоме невиконання відповідачами своїх зобов`язань, є підстави вважати, що й рішення суду, у випадку його ухвалення на користь позивача, відповідачі також не будуть виконувати. Крім того, відповідач ОСОБА_1 намагається продати належне йому нерухоме майно. На сайті ОЛХ 09 серпня 2024 року розміщено оголошення щодо продажу будівлі (раніше розважальний комплекс), під будь-який вид діяльності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Враховуючи предметданого позову,вважає наведенийспосіб забезпеченняпозову розумнимта співмірним,обґрунтування заявисвідчить пронаявність зв`язкуміж заходамизабезпечення позовута предметомпозовних вимог.

Посилаючись на вказані обставини, представник просила накласти арешт на вищевказане нерухоме майно, що належить відповідачам, на підтвердження чого надала інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суд, розглядаючи вказану заяву про забезпечення позову, дійшов висновку про необхідність викликати представника позивача для надання пояснень, в порядку ч. 3 ст. 153 ЦПК України.

Виклик здійснено на 02.09.2024.

Представник ТОВ «Європейська логістична компанія» - адвокат Васильєва Т.Є. 02.09.2024 подала через канцелярію суду заяву про розгляд заяви про забезпечення позову без її участі, вимоги по забезпеченню позову підтримала.

Враховуючи, що у судове засідання представник не з`явилась, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози невиконання рішення суду.

Пунктом 2 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

В силу ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

З висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 20/3560/18 слідує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову встановлювати обставини, які мають значення для справи. Задоволення заяв про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті, і не порушує прав особи щодо користування та володіння належним їй майном, а лише обмежує у здійсненні прав на його відчуження на певний період, та у подальшому забезпечить ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

З урахуванням змісту позовних вимог, мети забезпечення позову, співмірності позовних вимог та заходів для забезпечення захисту прав позивача, обґрунтування забезпечення позову, суд вважає за можливе задовольнити дану заяву шляхом забезпечення позову у визначений представником позивача спосіб.

При цьому суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, з наданої представником позивача інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що трикімнатна квартира загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 43,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, перебуває в іпотеці у ОСОБА_3 .

Враховуючи, що зазначена квартира перебуває в іпотеці, накладенням судом заборони на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного нерухомого майна порушують права іпотекодержателя - ОСОБА_3 , тому в частині накладення арешту на вказану квартиру слід відмовити.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову у порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись статтями 149-153, 157 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська логістична компанія» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська логістична компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту, а саме заборони будь-яким способом розпоряджатися нерухомим майном та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві спільної часткової власності, а саме:

- 1/2 частки нежитлових приміщень загальною площею 3820,1 кв.м., а саме: нежитлові приміщення підвалу №1 пл. 34,6 кв.м.; приміщення цокольного поверху № 1-19 пл. 755,4 кв.м.; приміщення 1-го поверху №7-9, 18-29, 32, 37-51, 52-61, 85 пл. 1181,3 кв.м.; приміщення 2-го поверху № 8-23 пл. 625,5 кв.м.; приміщення 3-го поверху №№ 1-26 пл. 1135,9 кв.м., загальною площею 3732,7 кв.м. в літ. «А-4» та нежитлова будівля літ. «Д-1», загальною площею 87,4 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишній пр-т Московський);

- 1/2 частки нежитлових приміщень 4-го поверху №№1-4, загальною площею 139,6 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 30, 31, 2-го поверху № 3-7, 42, загальною площею 352,7 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 93-111, 2-го поверху № 45-85, 3-го поверху № 29-69, 4-го поверху № 12-16 загальною площею 2527,1 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частки нежитлових приміщень 1-го поверху № 10-17, загальною площею 68,6 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/2 частки нежитлових приміщень цокольного поверху № 27-31, 1-го поверху №62-75, загальною площею 365,8 кв.м. в літ. «A-4» за адресою: АДРЕСА_1 ;

1/2 частки нежитлових приміщень 2-го поверху №28-41 загальною площею 431,4 кв.м. в літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Осадчий