Ухвала

від 06.09.2024 по справі 755/14565/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14565/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"06" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2024 року за № 12024100030001865 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 308 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

І. Суть питань, що вирішуються ухвалою

У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст. 314-316 Кримінальним процесуальним кодексом (далі КПК) України.

ІІ. Позиції сторін

Учасники кримінального провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

ІІІ. Правове регулювання питання проведення підготовчого провадження

З правової природи та мети підготовчого судового провадження, яке є першою стадією судового провадження і завданням якого є з`ясування можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а також вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Положення ст. 314, 315 КПК України, які регулюють порядок проведення підготовчого судового засідання, не передбачають дослідження та оцінку доказів, які стосуються винуватості або невинуватості обвинуваченого.

Зокрема, відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження зауважує наступне, в силу виниклих перед ним питань у ході підготовчого судового провадження:

(і) щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта

Дане кримінальне провадження, відповідно до ст. 32, 615 КПК, підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, позаяк

(а) відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (див. постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к);

(б) згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Тож суд враховує, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора;

(в) суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України судом не встановлено.

Таким чином, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, Суд, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

(іі) вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України.

В цій справі судом проведено підготовку до судового розгляду у ході якої, відповідно до ст. 315 КПК України, вирішено питання визначені п. 1-5 ч. 2 вказаної статті зазначеного Кодексу.

Так, у підготовчому судовому засіданні, згідно положень ч. 2 ст. 318, п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Встановлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Серед іншого, визначено, що зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні.

V. Висновок

Отже, підготовка до судового розгляду є завершеною, а тому Суд, у порядку ч. 1 ст. 316 КПК України, постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. При визначенні строку проведення судового розгляду Суд виходить з положень ст. 28, 316 КПК України.

З цих підстав Суд, керуючись ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, постановив:

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2024 року за № 12024100030001865 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 308 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, буд. 3, каб. 24 на 11 вересня 2024 року о 12:30 год.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України) в т.ч. у порядку визначеному рішенням Ради суддів України № 26 від 05 серпня 2022 року «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя».

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

С у д д я ОСОБА_1