Постанова

від 20.08.2024 по справі 525/744/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/744/22 Номер провадження 22-ц/814/1503/24Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я.В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Дряниці Ю.В.,

суддів: Чумак О.В., Триголова В.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2023 року

та апеляційною скаргою адвоката Горевої Вікторії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року

за позовом Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар», про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області звернулась до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що 26.05.2004 Якимівською сільською радою народних депутатів громадянину ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, згідно якого йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю зазначено рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 04.02.2003. 03.03.2020 отримавши відповідь з архівного відділу Великобагачанської РДА від 03.03.2020 позивачу стало відомо, що у протоколі 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 04.02.2003 в рішенні «Про розгляд технічної документації про передачу в натурі земельних часток (паїв) та складення державних актів на право приватної власності на землю» прізвища ОСОБА_3 не виявлено. 05.03.2020 під час розгляду справи №525/863/19 Миргородським міськрайонним судом представник селищної ради ОСОБА_4 ознайомився з трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , з якої стало відомо, що останній 10.11.1992 був звільнений з роботи та членів колгоспу 50-річчя Жовтня за власним бажанням. 24.12.1992 було прийнято рішення про реорганізацію колгоспу 50-річчя Жовтня в КСП «Дружба», яке є правонаступником колгоспу. 25.09.1996 Великобагачанською РДА було прийнято розпорядження про розпаювання земель КСП «Дружба» та надано згоду на виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай). На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВВА №435038 від 29.01.2004 було здійснено перереєстрацію сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0056616 за №774 від 04.02.2004 за ОСОБА_3 З 05.04.1993 по 01.06.1999 ОСОБА_3 проживав в с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області. 13.07.2015 за ОСОБА_3 було зареєстровано об`єкт нерухомого майна за №683099553202 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320280300:00:005:0223 площею 2,6902 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897 виданого 26.05.2004 Якимівською сільською радою народних депутатів. У цей же день проведено реєстрацію іншого речового права на вищевказану земельну ділянку, право оренди за ТОВ «Господар» зі строком дії 49 років з правом пролонгації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 13.02.2018 Великобагачанським районним Полтавської області прийнято рішення, згідно якого: визнано, що на час смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 їй належав на підставі запису в погосподарській книзі житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнано, що на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому належало на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 29.01.2004 право на земельну частку (пай) площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в КСП «Дружба» та належало його матері ОСОБА_5 ; визнано, що на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 йому належала на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою, земельна ділянка площею 2,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Якимівс ької сільської ради; задоволено позов спадкоємців першої черги за законом померлого ОСОБА_3 його дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину у встановленому порядку, про поділ спадкового майна: визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування, як за спадкоємцем першої черги право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якимівської сільської ради та належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту ІІ-ПЛ №044897; право на продовження приватизації щодо земельної ділянки площею 0,16 га, що розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та щодо земельної ділянки площею 0,37 га для ведення підсобного господарства в с. Якимове відповідно до рішення виконкому Якимівської сільської ради від 23.01.1996; визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2004; право на грошовий вклад з компенсацією та відсотками, що знаходиться у філії Ощадбанку №3086/010 с. Якимове по рахунку № НОМЕР_2 , компенсаційному рахунку № НОМЕР_3 , що належав померлому ОСОБА_3 .

Станом на 04.10.2022 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається актуальною інформація щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320280300:00:005:0223, площею 2,6902 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте право власності зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення у справі №525/1221/17 від 13.02.2018 Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Позивач, посилаючись на вищевикладені обставини, з урахуванням того, що у рішенні на підставі якого був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ №044897 від 26.05.2004 на ім`я ОСОБА_3 відсутнє прізвище останнього, таким чином останній не набув права власності на вищевказану земельну ділянку у спосіб встановлений Законом, просив визнати недійсним вищевказаний державний акт.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року заяву представника відповідача адвоката Горевої Вікторії Юріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі задоволено частково.

Стягнуто з Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 гривень.

Рішення оскаржуєпозивач, який посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 4 лютого 2003 року було передано на зберігання до архівного відділу 01 червня 2009 року.

Також в апеляційному порядку адвокатом Горевою В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , оскаржується додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року. Скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухваливши нове, яким задовольнити заяву про компенсацію понесених судових витрат у повному обсязі. Вважає доведеним заявлений адвокатом об`єм понесених витрат, пов`язаних з отриманням правової допомоги.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до залишення апеляційних скарг без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 жителя с. Якимове Великобагачанського району на підставі рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 4 лютого 2003 року був виданий державний акт серії ІІ-ПЛ №044897 від 26.05.2004 на право приватної власності на землю площею 2,69 га на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району для ведення товарного сільськогосподарського товариства ( а.с. 13).

Інформація про право приватної власності ОСОБА_3 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також у реєстрі зареєстроване інше речове право на вказану земельну ділянку кадастровий номер 5320280300:00:005:0223 площею 2,6902 га, право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ТОВ «Господар» ( а.с. 25).

Відповідно до листа Архівного відділу Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області №01-22/238 від 03.03.2020, у протоколі 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради від 04.02.2003 у рішенні «Про розгляд технічної документації по передачі в натурі земельних часток (паїв) та складанню державних актів на право приватної власності на землю» прізвища ОСОБА_3 не виявлено ( а.с. 18).

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2004 отримав у спадок після смерті ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в КСП «Дружба» та належить померлій на підстав сертифікату серії ПЛ №0056616 виданого Великобагачанською РДА 05.12.1996 та зареєстрованого в книзі реєстрації 10.12.1996 під №774 ( а.с. 17).

Колгосп імені 50-річчя Жовтня було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба», яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками, що підтверджується Архівною довідкою Архівного відділу Великобагачанської РДА №01-21/52 від 11.03.2020 ( а.с. 20).

Запис про реєстрацію сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0056616 за ОСОБА_3 було здійснено на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, що встановлено з листа ГУ Держгеокадастру Відділу у Великобагачанському районі №392/102-20 від 12.03.2020 та копією реєстраційного запису. На підставі вказаного сертифіката було видано державний акт, а сертифікат повернуто ( а.с. 15-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.02.2017 ( а.с. 55).

Якимівська сільська рада приєдналася до Великобагачанської селищної ради на підставі рішення 16 позачергової сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 11.10.2016 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та рішення 1 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.05.2017 «Про припинення сільських рад, як юридичних осіб публічного права в результаті реорганізації шляхом приєднання до Великобагачанської селищної ради», що встановлено з листа Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради ( а.с. 59).

Відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі №525/1221/17 від 13.02.2018, яке набрало законної сили 23.03.2018, крім іншого було визнано, що на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім постійним місцем проживання якого було с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області, йому належала на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області, земельна ділянка площею 2,69 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області; визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, у порядку поділу спадкового майна між спадкоємцями, у тому числі, право власності на земельну ділянку розміром 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області.

З матеріалів оглянутої цивільної справи №525/1221/17 встановлено, що відповідачами у справі були Великобагачанська селищна рада та Відділ у Великобагачанському районі ГУ ДГК в Полтавській області, відповідач Великобагачанська селищна рада повністю визнав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31.03.2021 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 у цивільній справі №525/1221/17 за нововиявленими обставинами ( з урахуванням ухвали суду від 20.07.2021 про виправлення описки) ( а.с. 94-96).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.02.2022 змінено ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31.03.2021, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував пропуск позивачем строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другоїстатті 12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Одним із таких випадків, що створює правові наслідки втрати права особи на судових захист, є пропуск строку позовної давності.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(пункт 1 статті 32 Конвенції), вказав, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Строк давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і закінченість, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийнятті судами рішень щодо подій, які мали місце у далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» («Stubbings and Others v. the United Kingdom»).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст.12,80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки з моменту приєднання Якимівської сільської ради до Великобагачанської селищної ради, з якого у позивача об`єктивно утворилась можливість виявити факт порушення прав, пройшло більше трьох років, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності ним не наведено.

Доводи апеляційної скарги, що рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 4 лютого 2003 року, на підставі якого було видано заявлений позивачем акт, було передано на зберігання до архівного відділу 01 червня 2009 року є необґрунтованими, оскільки перебування документів на архівному зберіганні жодним чином не впливає на перебіг позовної давності і не змінює визначений законом строк для оспорення правомірності відповідних документів у судовому порядку.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката Горевої В.Ю. на додаткове рішення місцевого суду, то ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви адвоката про відшкодування понесених відповідачем витрат, пов`язаних із отриманням правової допомоги, суд зауважив, що заявлена захисником сума не є співмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг та з витраченим адвокатом часом.

У правових висновка Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалось на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження№ 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Колегія суддів зауважує, що крім окреслених судом першої інстанції обставин, що свідчать про неспівмірінсть заявленої суми наданої правової допомоги зі складністю справи та об`ємом наданих послуг, апеляційний судом виявлено у переліку наданої допомоги - послуги, які взагалі не підлягають оцінці за критерієм реальності, оскільки є надуманими і охоплюються діями адвоката під час вивчення обставин справи та правового обґрунтування позиції захисту.

Судова колегія вважає, що підготовка до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної техніки і технічної роботи, а позиція відповідача щодо спірних правовідносин була викладена у відзиві, який поданий до вступу у справи адвоката Горевої В.Ю. та в подальшому не змінювалась. Отже, заявлений адвокатом розмір судових витрат є явно завищеним та очевидно неспівмірним зі складністю справи, а тому суд першої інстанції прийшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування понесених судових витрат.

Отже, апеляційні скарги не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Горевої Вікторії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районногосуду Полтавськоїобласті від20листопада 2023року тадодаткове рішенняВеликобагачанського районногосуду Полтавськоїобласті від07грудня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця

Судді: О. В .Чумак

В. М. Триголов