Ухвала

від 06.09.2024 по справі 911/3333/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"06" вересня 2024 р. Справа№ 911/3333/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

розглянувши заяву Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., подану в межах розгляду апеляційної скарги Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області»

на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 (повний текст рішення складено і підписано 13.03.2024)

у справі №911/3333/23 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області»

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Броварської міської ради

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. перебуває справа №911/3333/23 за апеляційною скаргою Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024, розгляд якої призначено на 09.10.2024.

02.09.2024 позивачем подано заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23.

Заява про відвід мотивована тим, що Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., ухвалою від 29.05.2024 зупинив провадження у справі №911/3333/23 до вирішення по суті та набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/11028/23, яка за результатами касаційного перегляду скасована постановою Верховного Суду від 05.08.2024, а справа №911/3333/23 направлена для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., ухвалою від 27.08.2024 поновив провадження у справі №911/3333/23 та призначив її до розгляду на 09.10.2024.

За твердженням заявника, прийняття необґрунтованої ухвали від 29.05.2024 про зупинення провадження у справі №911/3333/23 Північним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., призвело до затягування строків розгляду справи та перебування у стані невизначеності учасників процесу, що викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності складу суду, а також сумніви у учасників справи у подальшій зацікавленості складу суду у розгляді справи всебічно, об`єктивно та у розумний строку.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.09.2024 у справі №911/3333/23 визнано необґрунтованим заявлений Управлінням Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Гаврилюка О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23. Справу №911/3333/23 передано для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 заяву Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зав`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №905/379/21).

Верховний Суд у постановах від 13.12.2023 у справі №914/1011/22, від 01.03.2023 у cправі №910/11980/21 зазначив, що наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Згідно із частинами 2, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що відвід подано за три робочі дні до наступного судового засідання, питання про відвід головуючого судді вирішується суддями, які не входять до складу суду, що розглядає справу, і визначені у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

За змістом сттатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №916/248/20).

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Мотиви наведені заявником у заяві про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., зводяться до його незгоди із прийнятою вказаною колегією ухвали про зупинення провадження у справі №911/3333/23, що призвело до затягування строків її розгляду, скасованої постановою Верховного Суду від 05.08.2024.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Крім того, за приписами частини 3 статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Тоді як ухвала та постанова суду апеляційної інстанції є різними процесуальними документами, які мають різні процесуальні наслідки.

Отже, наведені заявником обставини для відводу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23 не свідчить про упередженість та необ`єктивність колегії суддів при розгляді даної справи.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П. дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. від розгляду справи №911/3333/23.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова