Постанова

від 02.09.2024 по справі 918/999/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа № 918/999/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників:

позивача: представник не з`явився

відповідача -1: представник Мельник О.П. (в залі суду)

відповідача - 2: представник не з`явився

прокурор: Рункевич І.В. (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 05.06.2024, про закриття провадження у справі № 918/999/23

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача - 2 Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 201 039,65 грн

У вересні 2023 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "РОЕК"), до відповідача-2 Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 201 039,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.09.2023 відкрито провадження у справі 918/999/23, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 клопотання ТОВ "РОЕК" про закриття провадження у справі № 918/999/23 - задоволено. Закрито провадження у справі № 918/999/23 за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача-1 ТОВ "РОЕК", до відповідача-2 Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 201 039,65 грн /т. 2 а.с. 227-232/.

Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у паперовій формі, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 у справі № 918/999/23 скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- дійсно, позови прокурора у справах № 918/482/22 та № 918/999/23 стосуються одних і тих самих правовідносин, що виникли між Інститутом та ТОВ "РОЕК" з моменту укладення договору та спірних додаткових угод до нього;

- разом з тим помилково ототожнювати позови у вищевказаних справах щодо "тих самих сторін" варто вказати, що відповідно до ч. 1, 3-4 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу;

- позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу;

- у справі № 918/482/22 прокурор заявив позов, у тому числі, в інтересах Інституту, проте у справі № 918/999/23 процесуальний статус Інституту змінився, останній є відповідачем, як сторона оспорюваних правочинів, а не позивачем як у справі № 918/482/22;

- щодо "того самого предмету" варто зазначити, що як вказує Верховний Суд у вищенаведеній постанові, предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу;

- у справі № 918/482/22 способом захисту, обраним прокурором, було стягнення з ТОВ "РОЕК" надмірно сплачених коштів на користь Інституту. Проте способом захисту у справі № 918/999/23 є стягнення надмірно сплачених коштів внаслідок укладення Інститутом та ТОВ "РОЕК" спірних додаткових угод, на користь обласної ради в дохід місцевого бюджету, адже фінансування вищевказаної закупівлі здійснювалось за рахунок бюджетних коштів;

- тобто різниця між пред`явленими позовами полягає у тому, що правовий статус Інституту змінився з позивача (справа № 918/482/22) на відповідача (справа № 918/999/23), спосіб захисту - зі стягнення коштів на користь Інституту (справа № 918/482/22) на стягнення в дохід місцевого бюджету (справа № 918/999/23);

- суд першої інстанції вищевказані обставини не врахував і, як наслідок, безпідставно та всупереч правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19(910/8017/20) ототожнив позови прокурора у справах № 918/482/22 та № 918/999/23, адже одночасна наявність трьох однакових складових (ті самі сторони, той самий предмет та ті самі підстави) - відсутня;

- крім того, у зв`язку зі зміною судової практики та сформованих Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 висновків щодо можливості представництва органу місцевого самоврядування, прокурором пред`явлено зазначену позовну заяву у справі № 918/999/23 з суб`єктним складом сторін, який є відмінним від справи № 918/482/22;

- вказане також підтверджує доводи прокурора про те, що справи № 918/999/23 та № 918/482/22 не є тотожними.

Враховуючи вищевикладене прокурор вважає, що оскаржувана ухвала винесена при неправильному застосуванні норм матеріального права (ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") та порушенні норм процесуального права (ст. 231, 236 ГПК України), внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, є підставою для скасування вказаної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції /т. 3 а.с. 2-8/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Тимошенко О.М., Юрчук М.І.) від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 про закриття провадження у справі № 918/999/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2024 о 12:00 год. /т. 3 а.с. 22/.

03.07.2024 (вх. № 5994/24) від Рівненської обласної ради надійшло клопотання, в якому просить розглянути апеляційну скаргу та справу № 918/999/23 без участі представника Рівненської обласної ради з урахуванням письмових пояснень /т. 3 а.с. 27-28/.

03.07.2024 (вх. № 6059/24) від Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти надійшла заява, в якому просить розглянути апеляційну скаргу та справу № 918/999/23 без участі його представника.

11.07.2024 (вх. № 6244/24) від ТОВ "РОЕК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 про закриття провадження у справі № 918/999/23.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Тимошенка О.М. у період з 01.07.2024 по 30.07.2024 проведено його заміну у судовій справі № 918/999/23, протокол від 15.07.2024, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Мельник О.В., Юрчук М.І.

Ухвалою суду від 15.07.2024 справу № 918/999/23 прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою суду від 17.07.2024 розгляд справи відкладено на "02" вересня 2024 р. о 12:00 год.

В судове засідання 02.09.2024 з`явились прокурор та представник ТОВ "РОЕК".

В судовому засіданні 02.09.2024 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представник ТОВ "РОЕК" надав заперечення щодо апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення прокурора та представника ТОВ "РОЕК", дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено закупівлю UА-2020-11-17-005434-с за предметом: "Електрична енергія".

29.12.2020 між Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 16317-ВЦ від 29.12.2020.

За змістом пункту 5.1 цього договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору від 29.12.2020 № 16317-ВЦ ціна за електричну енергію становить 2,30 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача + Трозподіл, де: Цзак закупівельна ціна за розрахунковий період; Цп ціна на послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу; Тпередача тариф на послугу з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК"Укренерго"; Трозподіл тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу.

У подальшому, після укладення договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими змінювалася ціна за одиницю товару, а саме:

- додаткова угода № 2 від 27.01.2021, ціна за одиницю товару - 2,3537 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 3 від 28.01.2021, ціна за одиницю товару - 2,5856 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 4 від 29.01.2021, ціна за одиницю товару - 2,8439 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 5 від 24.03.2021, ціна за одиницю товару - 3,00607 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 7 від 25.08.2021, ціна за одиницю товару - 3,18448 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 8 від 27.08.2021, ціна за одиницю товару - 3,38072 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 10 від 03.09.2021, ціна за одиницю товару - 3,59656 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 11 від 06.10.2021, ціна за одиницю товару - 4,23726 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 12 від 09.12.2021, ціна за одиницю товару - 4,54028 грн./кВт*год без ПДВ;

- додаткова угода № 13 від 10.12.2021, ціна за одиницю товару - 4,87357 грн./кВт*год без ПДВ.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно по пункту 13.7 договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

У вересні 2023 року прокурор, вважаючи, що оскаржувані додаткові угоди 27.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 29.01.2021 № 4, від 24.03.2021 № 5, від 25.08.2021 № 7, від 27.08.2021 № 8, від 03.09.2021 № 10, від 06.10.2021 № 11, від 09.12.2021 № 12, від 10.12.2021 № 13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 № 16317-ВЦ, укладені з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення 201 039,65 грн - оплати за товар, який не був ним поставлений, на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що у 2022 році Керівником Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Рівненської обласної ради подано позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод 27.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 29.01.2021 № 4, від 24.03.2021 № 5, від 25.08.2021 № 7, від 27.08.2021 № 8, від 03.09.2021 № 10, від 06.10.2021 № 11, від 09.12.2021 № 12, від 10.12.2021 № 13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 № 16317-ВЦ, укладеного між Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", та стягнення 201 039,65 грн (справа № 918/482/22).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 у справі № 918/482/22 позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - залишено без розгляду.

Відмовлено в задоволенні позову керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 у справі № 918/482/22 оскаржено не було та набрало законної сили.

За наведеного Господарський суд Рівненської області ухвалою від 05.06.2024 закрив провадження у справі № 918/999/23 відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з тим, що Господарським судом Рівненської області ухвалено рішення від 07.12.2022 у справі № 918/482/22 за таким же позовом, про той же предмет, з тих же підстав та між тими самими сторонами, яке набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15:

«Отже, для закриття провадження в справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення в справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказані норми законодавства встановлені з метою уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову.

Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже прийнято рішення в іншій справі, яке набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункт 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України заявник не позбавлений права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

Подібний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21 та від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу частини четвертої статті 75 ГПК України при розгляді цієї справи № 918/999/23 наявні обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі № 918/482/22, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлені обставини, які не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Так у справі № 918/482/22 у задоволенні позову Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Рівненської обласної ради подано позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод 27.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 29.01.2021 № 4, від 24.03.2021 № 5, від 25.08.2021 № 7, від 27.08.2021 № 8, від 03.09.2021 № 10, від 06.10.2021 № 11, від 09.12.2021 № 12, від 10.12.2021 № 13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 № 16317-ВЦ, укладеного між Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", та стягнення 201 039,65 грн, поданого в інтересах держави в особі позивача Рівненської обласної ради - відмовлено, оскільки є відсутнім порушення суб`єктивного права Рівненської обласної ради, що підлягає судовому захисту у даному спорі.

Позов, поданий у справі, що розглядається № 918/999/23, про визнання недійсними додаткових угод 27.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 29.01.2021 № 4, від 24.03.2021 № 5, від 25.08.2021 № 7, від 27.08.2021 № 8, від 03.09.2021 № 10, від 06.10.2021 № 11, від 09.12.2021 № 12, від 10.12.2021 № 13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 № 16317-ВЦ та стягнення 201 039,65 грн, та позов, поданий у справі № 918/482/22, є тотожними.

Вирішуючи даний спір судом першої інстанції вірно взято до уваги принцип юридичної визначеності, який є одним з основних елементів верховенства права та який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, № 924465/04 від 19 лютого 2009 року, Пономарьов проти України, № 3236/03, від 03 квітня 2008 року).

Вказаний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що рішення у цій справі № 918/999/23 та справі № 918/482/22 ухвалені з тих самих правовідносин, проте з іншим предметом спору та іншим процесуальним статусом сторін.

Процесуальне становище Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у справі № 918/482/22 позивач, а у справі № 918/999/23 відповідач, що не змінює суті спору, його предмета та підстав.

Враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Вказана правова позиція кореспондується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 918/923/23.

Подання прокурором такого ж позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято Господарським судом Рівненської області від 07.12.2022 у справі № 918/482/22, яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання нового перегляду справи та іншого її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 у справі № 918/999/23 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 у справі № 918/999/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/999/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "06" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Юрчук М.І.