Постанова

від 04.09.2024 по справі 902/205/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 вересня 2024 року Справа № 902/205/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Бобко Т.Є.;

відповідача - Таганцов Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юхимівське» на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024, повний текст якого складено 17.05.2024, у справі № 902/205/24 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

до Приватного підприємства «Юхимівське»

про стягнення 136 059,27 грн заборгованості по розрахунках, пені, послуг з підключення,

інфляційних втрат та річних,-

В лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Юхимівське» (надалі в тексті Підприємство) 136 059,27 грн заборгованості по розрахунках, пені, послуг з підключення, інфляційних втрат та річних.(арк. справи 1-10).

Господарський суд Вінницької області за наслідками розгляду справи №902/205/24 задово-лив позов частково, присудивши до стягнення з Підприємства на користь Товариства 6 221,15 грн пені згідно укладеного договору, 1 355,25 грн інфляційних втрат, 622,11 грн -3% річних та 3 028 грн витрат на сплату судового збору. В частині стягнення з Відповідача 126 902,76 грн основного боргу та 958,00 грн вартості послуги з відключення та підключення газопостачання провадження у даній справі закрито через відсутність предмету спору.(арк.справи 84-88).

Матеріали справи свідчать, що 08.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява представниці Позивача Бобко Т.Є. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами понесення судових витрат. Додатковим рішенням від 17.05.2024 у справі №902/205/24 повністю задоволено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Підприємства на користь Товариства 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 91-94).

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення та враховуючи що спір у справі доведено до суду внаслідок неправильних дій Відповідача, а також, що предмет спору частково перестав існувати вже після відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність покласти на Підприємство витрати Товариства на професійну правничу допомогу і в частині закриття провадження у справі, тобто повністю в розмірі 12 000 грн.(арк.справи 106-108).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024 у даній справі та залишити заяву представника позивача Бобко Тетяни про стягнення витрат на професійну правову допомогу без розгляду.(арк.справи 112-115).

Скаржник зауважує, що місцевий господарський суд не повідомив Відповідача про прий-няття до розгляду заяви, чим фактично унеможливив надання останнім своїх заперечень.

Апелянт зауважує, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції взято до уваги витяг з наказу №04-ОС від 30.11.2017 Адвокатського об`єднання «Гарант Груп» на під-твердження перебування ОСОБА_1 на посаді начальника управління у Вінницькій області вказаного Адвокатського об`єднання, а також копію довіреності №382/24 від 26.12.2023 на представництво інтересів ТОВ «Твій Газзбут» адвокатом Бобко Т.Є., однак знехтував заборо-ною Адвокату Бобко Т.Є. подавати заяви про зменшення позовних вимог, яку подав Адвокат 19.03.2024 всупереч Довіреності №382/24 від 26.12.2023 (п.4 розділу Права представника), що на думку Скаржника, вказує не тільки на ігнорування представником Позивача різниці між судовими процесами, оперуючи нормами ЦПК замість ГПК, а й незнання обсягу власних повноважень, однак очікування на винагороду у розмірі 12 000 гривень, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Скаржник також вважає, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги Акт надання послуг б/н від 07.05.2024, загальна вартість наданих послуг за яким складає 6 000,00 грн, а не 12 000,00 грн як заявило до стягнення Товариство.

Апелянт стверджує, що в матеріалах відсутня Додаткова угода №6 від 30.12.2022, якою продовжено строк дії основного Договору про надання юридичних послуг від 01.11.2021 на яку посилався суд першої інстанції, а є Додаткова угода від 30.12.2023, що не може стверджувати про продовження договірних відносин, адже період основного Договору закінчився.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №902/205/24 та призначено до розгляду на 04.09.2024.(арк. справи 123).

03.07.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому Товариство просить залишити додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024 у справі №902/205/24 без змін, а апеляційну скаргу Підприємства без задоволення.(арк.справи 125-130).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 04.09.2024 представник Підприємства підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати додаткове рішення господарського суду Вінницької області та постановити нове, яким залишити заяву Товариства про розподіл судових витрат без розгляду повністю. Представник ТОВ «Твій Газзбут» заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити в силі додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2021 ТОВ «Твій Газзбут»-замовник та Адвокатське об`єднанням «Гарант Груп»-виконавець укладено Договір про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати юридичні послуги, здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені Договором (надалі разом юридичні послуги та/або правова допомога), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Додаткові угоди та додатки до цього Договору, відповідно до п.8.5., є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.(арк.справи 100-102).

Матеріалами справи стверджено, що Додатковою угодою №6 від 30.12.2023 до Договору, сторони виклали п.9.2. Договору у редакції, згідно з якою строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього Договору та закінчується 31.12.2025 року (включно). (арк. справи 94-зворот).

Крім того, в матеріалах справи міститься Додаткова угода №25 від 19.02.2024 до Договору (надалі в тексті Додаткова угода №25), відповідно до якої, сторони домовились про надання Виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв`язку із неналежним виконанням ПП «Юхимівське» (ЄДРПОУ 04325331) грошових зобов`язань відповідно Договору №41АР200-89464-22 від 20.06.2022 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час під-готовки позову Господарському суду Вінницької області до ПП «Юхимівське» у зв`язку з не- належним виконанням грошових зобов`язань відповідно Договору №41АР200-89464-22 від 20.06.2022 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили (п.2. Додаткової угоди №25).

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №25 загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами Додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 3 000,00 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п.1 Додаткової угоди.(п.6 Додаткової угоди №25, арк. справи 97).

Крім того, матеріали справи містять підписаний виконавцем та замовником звіт від 07.05.2024 про фактично надані послуги за Додатковою угодою №25 до Договору, з якого вбачається, що адвокат Бобко Т.Є. здійснила підготовку позовної заяви з додатками у справі №902/205/24 із кількістю витраченого часу 3 год. та відповіді на відзив із кількістю витраченого часу 1 год.(арк.справи 98).

Окрім того, матеріали справи містять Акт надання послуг №б/н від 07.05.2024 (кількість витраченого часу 4 год. з розрахунку 3 000 грн за 1 год.), витяг з наказу №04-ОС від 30.11.2017 Адвокатського об`єднання «Гарант Груп» на підтвердження перебування ОСОБА_1 на посаді начальника управління у Вінницькій області вказаного Адвокатського об`єднання та копію довіреності №382/24 від 26.12.2023 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» адвокатом Бобко Тетяною Євгеніївною.(арк.справи 95-96, 99).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга частково обґрунтована, а тому підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.1,2,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України).

За змістом частини третьої статті 3 ГПК України господарське судочинство здійснюється на засадах (принципах), зокрема: верховенства права (пункт 1); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2); змагальності сторін (пункт 4).

Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посила-ється як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи наділені правом, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, а за пунктом 3 частини другої цієї статті учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.(п.2 ч.1 ст.42 ГПК України).

Для вирішення питання про судові витрати суд відповідно до частин другої, третьої статті 221 ГПК України, призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у від-повідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов-язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.(п.3. ч.3 ст.277 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Господарський суд Вінницької області ухвалою від 04.03.2024 відкрив провадження у справі №902/205/24, в порядку спрощеного позовного провад-ження.(арк.справи 59).

Як зазначалося вище, за наслідками розгляду справи №902/205/24 місцевий суд 03.05.2024 ухвалив рішення, яким частково задоволив позов, присудивши до стягнення з Підприємства на користь Товариства 6 221,15 грн пені згідно укладеного договору, 1 355,25 грн інфляційних втрат, 622,11 грн -3% річних та 3 028 грн витрат на сплату судового збору. В частині стягнення з Підприємства 126 902,76 грн основного боргу та 958,00 грн вартості послуги з відключення та підключення газопостачання провадження у даній справі закрито через відсутність предмету спору.(арк.справи 84-88).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника Позивача Бобко Т.Є. щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами понесення судових витрат.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів також звертає увагу, що у п.7.31, 7.32, 7.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 зазначено, що у процедурі розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи ч.2 ст.221 ГПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. Отже, положення ч.4 ст.244 ГПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч.2 ст.221 ГПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду ( якщо провадження у справі є письмовим ). Також при розгляді цієї заяви суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони бути вислуханою як передумови того, що вона була почута, що є складовою права на справедли-вий суд (рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України, заява №4909/04 від 10.02.2010).

Місцевий суд ухвалив 17.05.2024 додаткове рішення про задоволення в повному обсязі заяви про розподіл судових витрат. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції не повідомив Відповідача про прийняття до розгляду заяви Позивача про розподіл судових витрат та відповідно не надав Відповідачеві можливості надати відзив на заяву, заявити свої можливі заперечення щодо розміру відшкодування тощо.

Розгляд заяви щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат без повідомлення сторін суперечить приписам ст.221 ГПК України, сторони не повідомлялись про прийняття до розгляду заяви та перехід суду першої інстанції до іншої процесуальної стадії, що дає колегії суддів підстави для висновку про позбавлення Відповідача можливості надати відзив на заяву, заявити свої можливі заперечення щодо розміру відшкодування, клопотатись з підстав ч.5 ст.126 ГПК України про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу як таких, що зокрема, є неспівмірними.

Переглядаючи додаткове рішення у даній справі, апеляйний суд виходить з того, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

На переконання колегії суддів, попри розгляд справи №902/205/24 у порядку спрощеного провадження місцевий суд, фактично прийнявши до розгляду заяву Позивача про розподіл судових витрат на підставі ч.5 ст.130 ГПК України повинен був повідомити про таке Відповідача для забезпечення рівності сторін.

Керуючись приписами ст.277 ГПК України про наслідки розгляду справи за відсутності належним чином повідомлення учасника справи про розгляд заяви, оскільки в даному випадку таке повідомлення є обов`язковим апеляційний суд дійшов висновку, що такі процесуальні порушення зумовлюють скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині, у зв`язку з чим колегія суддів з урахуванням заперечень Відповідача викладених в апеляційній скарзі розглядає по суті заяву ТОВ «Твій Газзбут» про відшкодування 12 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допо-могу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, відповідно до ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги, згідно п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону це домов-леність, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов-язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 3 статті 30 зазначеного Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи свідчать, що разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, Товариством було подано копію Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021, копію Додаткової угоди №6 від 30.12.2023 до Договору, копію Додаткової угоди №25 від 19.02.2024 до Договору, копію звіту про фактично надані послуги від 07.05.2024 за Додат-ковою угодою №25 від 19.02.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 за період з 19.02.2024 по 03.05.2024, копію Акту наданих послуг від 07.05.2024, копію витягу з наказу Адвокатського об`єднання «Гарант Груп» №04-ОС від 03.11.2017.(арк.справи 94-зворот, 95-102).

Апеляційним господарським судом встановлено, що у матеріалах справи дійсно наявний Договір про надання юридичних послуг від 01.11.2021, укладений ТОВ «Твій Газзбут» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» (виконацець), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати юридичні послуги, здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені Договором (надалі разом юридичні послуги та/або правова допомога), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Відповідно до п.3.1. Договору, вартість надання правової допомоги, яка надається протягом календарного місяця становить 12 000,00 грн. Строк дії даного Договору за умовами п.9.2 починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.12.2022 року (включно). Поруч з тим, сторони у п.8.5. Договору погодили, що додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.(арк.справи 100-102).

Однак, матеріали справи містять копію Додаткової угоди №6 від 30.12.2023 до Договору, якою сторони виклали п.9.2. основного Договору у редакції, що строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1. цього Договору та закінчується 31.12.2025 року (включно). (арк.справи 94-зворот).

Відтак, враховуючи, що термін дії основного Договору про надання юридичної допомоги від 01.11.2021 закінчився 30.12.2022, а надана Товариством Додаткова угода №6 була укладена 30.12.2023 її укладено через рік після закінчення дії основного Договору, до якого вносилися зміни.

Враховуючи зазначені обставини, покликання суду першої інстанції при винесенні 17.05.2024 додаткового рішення на Додаткову угоду №6 від 30.12.2022 позбавлене правових підстав, оскільки такий документ не міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів виснує, що в матеріалах справи відсутні, а Позивачем не надано доказів продовження договірних відносин між ТОВ «Твій Газзбут» та АО «Гарант Груп» в період з 31.12.2022 по 29.12.2023 на умовах Договору про надання юридичних послуг від 01.11.2021, а відтак даний Договір не може бути очевидно належим та допустимим доказом надання правової допомоги, в силу вимог норм ГПК України, щодо стандартів доказів і доказування в господарсь-кому процесі.

Крім того, не можуть бути належними доказами надані Товариством Додаткові угоди №6 від 30.12.2023 та №25 від 07.05.2024, оскільки такі угоди є невід`ємною частиною основного Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021, однак були укладені вже після закінчення його терміну дії. Також, колегія суддів не приймає до уваги, наданий підписаний обома сторонами Звіт про фактично надані послуги від 07.05.2024 та Акт надання послуг від 07.05.2024, оскільки такі були підписані також після закінчення терміну дії основного Договору про надання юридичних послуг від 01.11.2021.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

Так, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також роз-рахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Разом з тим, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення Відповідача про прийняття до розгляду заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що доводи Скаржника в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а Додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024 у справі №902/205/24 належить скасувати.

Поруч з тим, розглянувши заяву ТОВ «Твій Газзбут» про розподіл судових витрат по суті, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували надання такої допомоги, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «Твій Газзбут» про розподіл судових витрат належить відмовити.

Керуючись ст. 34, 86, 126, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юхимівське» на додаткове рішення госпо-дарського суду Вінницької області від 17.05.2024 у справі №902/205/24 задоволити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 17.05.2024 у справі №902/205/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про розподіл судових витрат.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

4. Матеріали справи №902/205/24 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.