Постанова

від 26.08.2024 по справі 905/1435/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/1435/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

прокурор - Горгуль Н.В.; інші учасники справи не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури м.Харків на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2021 року у справі №905/1435/20

за позовом - Керівника Маріупольської окружної прокуратури м.Маріуполь, Донецька область в інтересах держави в особі Маріупольської районної державної адміністрації Донецької області м.Маріуполь, Донецька область та Мангушської селищної ради смт.Мангуш, Донецька область;

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Осмостехнологія м.Маріуполь, Донецька область;

про - розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 року та зобов`язання повернення земельної ділянки площею 6,5975 га.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1, м. Маріуполь Донецької області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Мангушської районної державної адміністрації Донецької області, смт. Мангуш Донецької області (далі Позивач 1) та Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, с. Мелекіне Донецької області (далі Позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмостехнологія», м. Маріуполь Донецької області (далі -Відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 6,5975 га.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2021 замінено Мелекінську сільську раду її правонаступником Мангушською селищною радою, а Мангушську районну державну адміністрацію замінено її правонаступником -Маріупольською районною державною адміністрацією.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 року у справі №905/1435/20 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням та вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати

та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначав, що:

- суд необґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки Відповідачем істотно порушено умови Договору, не здійснено оплату орендних платежів, а у порядку судового спору у межах справи №200/8393/19-а з Відповідача вже стягнутий податковий борг з плати за землю, що свідчить про наявність підстав для розірвання Договору оренди;

- суд надав неналежну оцінку доказам у справі, оскільки з листів Штабу оперативно-тактичного угрупування Маріуполь Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.03.2017 №777/3/4867 та Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2018 №313/6/4/08 не вбачається посилання саме на спірну земельну ділянку, що використовується військовими силами у ході проведення Операції Об`єднаних Сил та не може бути використана відповідачем у цивільних потребах;

- господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для розірвання оспорюваного договору оренди землі, оскільки за умовами вказаного договору земельна ділянка надавалась Відповідачеві для будівництва бази відпочинку, однак він за 11 років не розпочав будівництво об`єкту нерухомого майна та не надав доказів в обґрунтування неможливості їх початку або отримання дозвільних документів на проведення відповідних робіт;

- суд першої інстанції безпідставно зазначив про те, що Прокурором не було надано більш вірогідних доказів на підтвердження неможливості використання орендованої земельної ділянки Відповідачем, оскільки ним не враховано наявність землевпорядника у складі комісії Мелекінської сільської ради, яка проводила обстеження місцевості, який має відповідну освіту та може встановити місцезнаходження земельної ділянки, а також залучати військових до огляду земельної ділянки не мало сенсу, оскільки будь-які споруди, у тому числі, військового призначення на спірній земельній ділянці відсутні;

-суд не врахував, що сам факт виходу на перевірку комісії Мелекінської сільської ради свідчить про відсутність фортифікаційних споруд чи мінування на відповідній земельній ділянці.

Від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін за наступних підстав:

- суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Відповідач позбавлений права користування спірною земельною ділянкою у зв`язку з виникненням об`єктивних причин, які пов`язані з проведенням Операції Об`єднаних Сил, що не залежить від волі Відповідача, оскільки з початком бойових дій на сході України з квітня 2014 року, у тому числі на території Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, орендовану відповідачем земельну ділянку було зайнято військовослужбовцями для розміщення військових підрозділів, здійснення заходів оборони національної безпеки;

- відсутність огорожі на спірній земельній ділянці не спростовує факт використання цієї земельної ділянки під час проведення Операції Об`єднаних Сил, а також розміщення на ній фортифікаційних споруд, окопів, мінування земельної ділянки, і не може свідчити про можливість здійснення Відповідачем будівельних робіт з метою будівництва бази відпочинку та сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою;

- судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про відсутність підстав для розірвання Договору оренди земельної ділянки, оскільки початок перебігу трирічного строку невикористання земельної ділянки має розраховуватись з моменту отримання відповідного дозволу на будівництво, виданого уповноваженим органом, однак Відповідачем відповідного дозволу для початку будівництва отримано не було.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора на означене судове рішення, а ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2021 року розгляд справи призначено на 18.10.2021 о 10:30.

Ухвалами від 18.10.2021 та від 08.11.2021 у судових засіданнях оголошувалась перерва.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року з поміж іншого призначено у справі №905/1435/20 судову земельно-технічну експертизу земельної ділянки площею 6,5975 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, проведення якої доручено судовому експерту Новікову Володимиру Станіславовичу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 поновлене провадження у справі №905/1435/20 для розгляду клопотання Відповідача про заміну судового експерта.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022, зокрема,:

- замінено судового експерта у справі №905/1435/20 з ОСОБА_1 на судового експерта ТОВ Науково-практичне Східне бюро судових експертиз Контимирову Вікторію Вікторівну, провадження у справі №905/1435/20 зупинено до закінчення проведення експертизи, відповідну ухвалу з додатковими матеріалами направлено судовому експерту.

Ухвалою судової колегії від 01.07.2024, у зв`язку з отриманням повідомлення від судового експерта Контимирової Вікторії Вікторівни про неможливість проведення експертизи, провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду на 23.07.2024 о 14:00.

У судовому засіданні 23.07.2024 оголошено перерву до 26.08.2024 до 11:15.

У судовому засіданні 26.08.2024р. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, тому судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 09.02.2009 між Першотравневою районною державною адміністрацією та Відповідачем Договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов п.1.1 якого райдержадміністрація згідно з розпорядженням її голови від 05 листопада 2008 року №499 надає, а Відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області за межами населеного пункту, кадастровий номер 1423984400:07:000:1028, для будівництва та подальшого функціонування готельного торгівельно-розважального комплексу (далі-Договір);

- звернення Відповідача до Першотравневої районної державної адміністрації та Мелекінської сільської ради із заявою б/н від 01.08.2016 з проханням провести комісійну перевірку земельної ділянки, що передана Відповідачу на підставі Договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 та за результатами перевірки зробити відповідний акт про фактичне невикористання земельної ділянки орендарем з квітня 2014 року у зв`язку з знаходженням на території земельної ділянки фортифікаційних споруд;

- надання Позивачем 2 листом №497 від 01.08.2016 відповіді про відсутність прав та прав та обов`язків відносно земельної ділянки площею 6,5975га та рекомендації про необхідність звернення до Позивача 1;

- звернення Позивача 1 листами №01/25-1095 від 16.08.2016 та №01/25-1132 від 25.08.2016 до Керівника ОТУ «Маріуполь» щодо погодження актів встановлення на місцевості зовнішньої межі спірної земельної ділянки ;

- надання Штабом оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь» відповіді на звернення представника Відповідача у листі №777/3/4867 від 23.03.2017 про використання спірної земельної ділянки біля бази відпочинку «Машинобудівельник» з 2014 року по теперішній час у військових цілях у зв`язку з проведенням антитерористичних дій;

- звернення Відповідача листом б/н від 31.03.2017 до Позивачів з проханням звільнити його від сплати оренди за період з січня 2014 року по час закінчення проведення антитерористичних дій;

- звернення Відповідача 27.10.2017 до Позивача 1 та Мангушської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з повідомленням про фактичне невикористання ним земельних ділянок у цивільних цілях з квітня 2014 року, через їх використання у військових цілях та їх зайняття військовослужбовцями, що підтверджується листом Штабу оперативно- тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.03.2017 №777/3/4867 та про необхідність звільнення Відповідача від зобов`язань по сплаті орендної плати;

- звернення Відповідача з листом б/н від 31.05.2018 до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України з проханням про проведення заходів щодо розмінування та звільнення від військового обладнання відповідних земельних ділянок та повідомлення про можливість подальшого безпечного їх використання;

-отримання Відповідачем повідомлення №313/6/4108 від 15.06.2018 від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про неможливість використання означених земельних ділянок на даний час через проведення на території Донецької та Луганської областей з 30.04.2018 операції Об`єднаних сил Збройних Сил України;

- повідомлення Відповідача листом №58/106-19 від 26.03.2019 Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про перебування земельної ділянки 1423984400:07:000:1028 загальною площею 6,5977га у межах с. Мелекіне Мангушського району Донецької області (далі спірна земельна ділянка);

- отримання Прокурором повідомлення від Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №1005-4/571 від 14.05.2020 про відсутність реєстрації Відповідачем документів на початок виконання будівельних робіт та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом;

- наявність у Відповідача заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку, що підтверджується листом №48271/10/05-99-10-01-09 від 11.06.2020 Головного управління ДПС у Донецькій області;

- отримання Відповідачем листів від Центрального управління інженерно- інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/2/8676 від 14.12.2020 та №02-18099/174-1 від 14.12.2020 від Державної служби України з надзвичайних ситуацій про неможливості використання спірної земельної ділянки для будівництва через її використання в інтересах Збройних Сил України для забезпечення національної безпеки і оборони в ході проведення операції Об`єднаних сил;

- отримання Прокурором листа від Центрального управління інженерно- інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 №370/2/3973 від 05.05.2021 про відсутність розміщення на спірній земельній ділянці військових підрозділів.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Посилаючись на невикористання Відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням та несплатою орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 09.02.2009, Прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.02.2009 та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 6,5975 га.

Відповідач в суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що невикористання ним спірної земельної ділянки для будівництва та несплата орендних платежів викликано неможливістю її використання за призначенням у зв`язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції та зайняттям військовими підрозділами спірної земельної ділянки, а також встановлення військовослужбовцями по периметру ділянки фортифікаційних споруд, про що відомо орендодавцю, яким засвідчено факт неможливості користування об`єктом оренди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що:

- звернення Прокурора до господарського суду в цій справі відповідає його функції представництва інтересів територіальної громади, дотримання ним досудового порядку, передбаченого Законом України Про прокуратуру;

- неможливість здійснення Відповідачем будівництва на орендованій земельній ділянці та несплата орендної плати зумовлені об`єктивними причинами, які виникли не з його вини, оскільки з 2014 орендована спірна земельна ділянка використовується в ході проведення Операції Об`єднаних Сил для забезпечення національної безпеки і оборони;

- оспорюваний Договір не містить істотних умов, притаманних договору суперфіцію, тому відсутні підстави для застосування норм, які регулюють право оренди земельної ділянки з нормами, що регулюють право користування чужою земельною ділянкою для забудови;

- оскільки моменту, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьох річного строку невикористання земельної ділянки для забудови законом не встановлено, а Відповідачем не були отримані відповідні дозволи на будівництво, тому відсутні правові підстави для визнання спірного Договору оренди земельної ділянки припиненим на підставі ст.416 Цивільного кодексу України, статті 102-1 Земельного кодексу України через нездійснення будівництва об`єкту нерухомого майна;

- враховуючи, що орендована спірна земельна ділянка була надана Відповідачу в користування на строк 49 років, а оспорюваний договір не містить умов щодо строку, у який Відповідач повинен здійснити дії, направлених на будівництво бази відпочинку, оформлення дозволу на виконання будівельних робіт та закінчення будівництва об`єкт, таке зобов`язання орендар може виконати впродовж дії договору, що не порушує його істотних умов;

- Відповідачем здійснювались заходи щодо оформлення необхідних документів для будівництва бази відпочинку, однак з огляду на характер угідь земельної ділянки, їх значну заболоченість, факт якої не спростовується Прокурором, у Відповідача була відсутня можливість негайно приступити до будівництва, отримати дозвільні документи, а також здійснити дії щодо підготовки земельної ділянки для будівництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими за наступних підстав.

Так, за змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д) зазначеної статті).

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 902/526/19, від 08.04.2020 у справі № 904/23/18.

Разом із тим згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 та постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 902/526/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі ч. 6 ст. 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном, передбачено законом.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Відповідач здійснював сплату орендних платежів до 2016 року, після чого сплачувати орендну плату перестав, посилаючись на неможливість 2014 року користуватися земельною ділянкою у зв`язку з тим, що вона зайнята військовослужбовцями та використовується у військових цілях у зв`язку з проведенням Операції об`єднаних сил.

Предметом апеляційного перегляду є висновок суду першої інстанції про відсутність зобов`язання Відповідача сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за Договором оренди земельної ділянки за період 2016-2020 років та відсутністю підстав до розірвання цього договору та повернення земельної ділянки до земель територіальної громади.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

За змістом пункту 12 Договору оренди від 09.02.2009, укладеного між Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області та Відповідачем, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та подальшого функціонування готельного торгівельно-розважального комплексу.

У якості доказів своїх вимог Прокурором надано до суду першої інстанції:

-протокол огляду спірної земельної ділянки слідчим СВ Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Борисенко Л.В. від 03.01.2020 року, за змістом якого земельна ділянка 1423984400:07:000:1028 загальною площею 6,5975 га вільна від забудови, огорожа відсутня, фортифікаційні споруди військових також відсутні;

-акт виїзного обстеження земельної ділянки від 24.11.2020 року, складеного комісією Мелекінської сільської ради, за змістом якого земельна ділянка вільна від забудови, огорожа відсутня, фортифікаційні споруди військових відсутні, ділянка є пустирем, на якій зростає очерет;

-повідомлення від Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області №1005-4/571 від 14.05.2020 про відсутність реєстрації Відповідачем документів на початок виконання будівельних робіт та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом;

-рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №200/8393/19-а, яким за позовом податкового органу з Відповідача стягнуто земельний податок за спірний період;

- лист Мелекінської сільської ради Мангушського району від 24.11.2020 №495;

- лист від Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 №370/2/3973 від 05.05.2021 про відсутність розміщення на спірній земельній ділянці військових підрозділів.

Відповідач, в свою чергу, задля підтвердження обставин об`єктивної неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням та як наслідок наявності законних підстав до не сплати орендних платежів надав до господарського суду:

- лист-звернення Відповідача до Першотравневої районної державної адміністрації та Мелекінської сільської ради із заявою б/н від 01.08.2016 з проханням провести комісійну перевірку спірної земельної ділянки через фактичне невикористання земельної ділянки орендарем з квітня 2014 року у зв`язку з знаходженням на території земельної ділянки фортифікаційних споруд;

- лист Позивачем 2 №497 від 01.08.2016 про відсутність прав та прав та обов`язків відносно земельної ділянки площею 6,5975га та рекомендації про необхідність звернення до Позивача 1;

- лист Позивача 1 №01/25-1095 від 16.08.2016 та №01/25-1132 від 25.08.2016 до Керівника ОТУ «Маріуполь» щодо погодження актів встановлення на місцевості зовнішньої межі спірної земельної ділянки ;

- лист керівника Штабу оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №777/3/4867 від 23.03.2017 про використання спірної земельної ділянки біля бази відпочинку «Машинобудівельник» з 2014 року по теперішній час у військових цілях у зв`язку з проведенням антитерористичних дій, у зв`язку з чим її використання у цивільних цілях неможливе;

- лист Відповідача від 31.03.2017 до Позивачів з проханням звільнити його від сплати оренди за період з січня 2014 року по час закінчення проведення антитерористичних дій;

- звернення Відповідача від 27.10.2017 до Позивача 1 та Мангушської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з повідомленням про фактичне невикористання ним земельних ділянок у цивільних цілях з квітня 2014 року, через їх використання у військових цілях та їх зайняття військовослужбовцями та прохання звільнення від сплати орендної плати;

- лист Відповідача від 31.05.2018 до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України з проханням про проведення заходів щодо розмінування та звільнення від військового обладнання відповідних земельних ділянок та повідомлення про можливість подальшого безпечного їх використання;

- повідомлення №313/6/4108 від 15.06.2018 від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про неможливість використання означених земельних ділянок на даний час через проведення на території Донецької та Луганської областей з 30.04.2018 операції Об`єднаних сил Збройних Сил України;

- лист Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №58/106-19 від 26.03.2019 про перебування земельної ділянки 1423984400:07:000:1028 загальною площею 6,5977га у межах с. Мелекіне Мангушського району Донецької області(далі -спірна земельна ділянка);

- листи від Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 №370/2/8676 від 14.12.2020 та №02-18099/174-1 від 14.12.2020 від Державної служби України з надзвичайних ситуацій про неможливості використання спірної земельної ділянки для будівництва через її використання в інтересах Збройних Сил України для забезпечення національної безпеки і оборони в ході проведення операції Об`єднаних сил.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2020 за клопотанням Відповідача у справі №905/1435/20 було призначено судову земельно-технічну експертизу щодо спірної земельної ділянки, проведення якої було доручено судовому експерту Новікову В.С. з залученням уповноваженого геодезиста Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-експертна фірма Землі Приазов`я .

Законність та обґрунтованість призначення у справі вищенаведеної експертизи за апеляційною скаргою Прокурора було перевірено в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 року ухвалу суду було залишено без змін.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що зазначену експертизу не було проведено, оскільки 02.06.2021 року судовим експертом Новіковим В.С. було повернуто до господарського суду матеріали справи №905/1435/20 разом з клопотанням від 28.05.2021 року про вирішення питання щодо забезпечення належних умов праці та безпеки при проведені огляду експерта та геодезичної зйомки земельної ділянки кадастровий номер 1423984400:07:000:0754 за участю геодезиста ТОВ ПЕФ Землі Приазов`я (т.3.а.с.84).

В процесі апеляційного перегляду судового рішення для встановлення фактичних обставин наявності на спірній земельній ділянці перешкод у її користуванні, наявності будь-яких інших обмежень, що перешкоджають Відповідачу належним чином виконувати умови спірного Договору, наявності в матеріалах справи наданих сторонами доказів (листів), що протирічать один одному, ухвалою судової колегії від 06 грудня 2021 у справі №905/1435/20 призначено судову земельно-технічну експертизу спірної земельної ділянки, проведення якої доручено судовому експерту Новікову В.С.

У зв`язку із закінченням 31.05.2021 року дії свідоцтва Новікова В.С. на право проведення земельно-технічної експертизи №952 та відсутності відомостей про продовження дії свідоцтва експерта, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022р. за клопотанням Відповідача замінено експерта для проведення призначеної судом експертизи в даній справі на судового експерта ТОВ Науково - практичне Східне бюро судових експертиз Контимирову Вікторію Вікторівну.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 10.06.24 року від експерта надійшов лист повідомлення про неможливість проведення експертизи.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що проведення на території Донецької області, у тому числі с. Мелекине Маріупольського району, воєнних дій є загальновідомим фактом, і наразі відсутня фізична можливість провести дослідження спірної земельної ділянки на невизначений термін, судова колегія вирішує спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Внаслідок аналізу наданих сторонам и доказів, судовою колегією встановлено:

- наявність за Відповідачем станом на 09.06.2020 загальної заборгованості з орендної плати за земельну ділянку за період за період з 01.01.2016 по 04.06.2020;

-факти систематичного, починаючи з 2016 року звернення Відповідачем до орендодавців (Позивачів) з приводу неможливості використання земельної ділянки за призначенням з обставин, за які він не відповідає та відсутності чітких відповідей з приводу наведених Відповідачем обставин та його прохання про звільнення на цей період від сплати орендної плати;

- суміжне розташування земельних ділянок з кадастровим номером спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1423984400:07:000:1028, іншої земельної ділянки, що одночасно передана в оренду Відповідачу для будівництва того ж самого готельно-розважального комплексу -з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754, а також земельної ділянки з кадастровим номером1423984400:07:000:0012, на якій безпосередньо розташована військова частина;

- набрання чинності рішенням Господарського суду Донецької області від 19.07.2021, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2022, відмовлено у задоволенні аналогічних вимог Прокурора до Відповідача, але стосовно суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 1423984400:07:000:0754, проте встановлено, що ця орендована Відповідачем земельна ділянка використовується для забезпечення національної безпеки і оборони в ході проведення операції Об`єднаних сил, а тому її використання з метою будівництва того ж самого готельно-розважального комплексу є неможливим.

З наданих прокурором доказів вбачається відсутність будівництва на спірній земельній ділянці 1423984400:07:000:1028, а також відсутність розташування військових частин та огорожі, проте за наданими Відповідачем доказами, вбачається неможливість використання спірної земельної ділянки для будівництва та подальшого функціонування готельного торгівельно-розважального комплексу саме внаслідок розташування військової частини на сусідній ділянці, про що ним надано відповідні повідомлення структурних підрозділів Міноборони та СБУ.

Наведені Відповідачем обставини Прокурором та Позивачами жодним чином не спростовані, а наданий Прокурором лист Центрального управління інженерно- інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 №370/2/3973 від 05.05.2021, за змістом якого на спірній земельній ділянці військові підрозділи не розміщені, огорожа відсутня - не підтверджує, що спірна земельна ділянка не використовується військовими та на ній можливе здійснювати будівництво розважального комплексу.

Судова колгеія вважає необгрунтованими доводи Прокурора щодо неналежності наданих Відповідачем доказів - листів Штабу оперативно-тактичного угрупування Маріуполь Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.03.2017 №777/3/4867 та Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2018 №313/6/4/08, оскільки вони не містять посилання на кадастровий номер земельної ділянки, що використовується військовими силами у ході проведення Операції Об`єднаних Сил та яка не може бути використана відповідачем у цивільних потребах, оскільки відповідний запиту Відповідача містить посилання на спірну земельну ділянку. Протягом розгляду справи в суді першої інстанції Прокурором зазначена обставина не спростована.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт «вірогідності доказів» та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані Відповідачем докази на підтвердження невикористання спірної земельної ділянки, більш вірогідними, аніж докази надані Прокурором.

З огляду на наведене, враховуючи надання Відповідачем доказів щодо неможливості використання на даний час спірної земельної ділянки за Договором, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

Доводи Прокурора про те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №200/8393/19-а встановлений факт порушення умов договору в частині нездійснення Відповідачем сплати орендної плати, судовою колегією визнаються необґрунтованими, оскільки спір у справі №200/8393/19-н виник з інших правовідносин, зокрема, щодо виконання податкових зобов`язань, а не зобов`язань з орендної плати на підставі оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Щодо посилань Прокурора на істотне порушення Відповідачем умов спірного договору в частині невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме - невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років поспіль, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Отже вказана стаття Цивільного кодексу України встановлює чотири випадки, у яких право землекористування припиняється автоматично, та містить посилання на можливість припинення права землекористування у судовому порядку в інших випадках.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 102-1 Земельного кодексу України, у відповідності до якої право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі, зокрема, невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

Таким чином, вказані статті передбачають автоматичне припинення права землекористування у випадку невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Поряд із зазначеним, наведені приписи законодавства, а також умови Договору, не вказують момент, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьох річного строку невикористання земельної ділянки для забудови.

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Аналіз наведеної норми свідчить, що дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт.

Оскільки моменту, з якого необхідно обраховувати початок спливу трьох річного строку невикористання земельної ділянки для забудови, законом не встановлено, то навіть у випадку розширеного тлумачення наведених норм, а саме - момент спливу вказаного строку починається з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі №910/5963/17.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами спору дозвіл на виконання будівельних робіт до матеріалів справи не надано, а оспорюваний договір оренди земельної ділянки не містить встановлених строків для отримання відповідного дозволу або здавання об`єкту будівництва в експлуатацію, з огляду на що відсутні правові підстави для припинення договору оренди земельної ділянки на підставі п.4 ч.1 ст. 416 Цивільного кодексу України.

Крім того, з огляду на наявні у матеріалах справи документи, отримання дозволу на будівництво такого об`єкту передбачає здійснення необхідних дій з дотриманням будівельних норм та стандартів, для яких об`єктивно необхідний тривалий час.

Отже факту порушення Відповідачем умов Договору щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням судовою колгеією не встановлено.

Враховуючи викладене у сукупності та з огляду на те, що матеріалами справи доведений факт неможливості користування Відповідачем спірною земельною ділянкою з об`єктивних причин, що не залежать від нього, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Прокурора задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1435/20 підлягає залишенню без змін.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної cкарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Разом з тим, при розгляді справи, встановлено, що Прокурором при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у більшому розмірі, аніж передбачено законодавством, тому судовий збір у розмірі 6306,00грн. підлягає віднесенню на заявника апеляційної скарги, а решта судового збору у розмірі 14 359,01грн. підлягає поверненню з Державного Бюджету України як надмірно сплачена, в порядку, передбаченим ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» на підставі ухвали судової колегії.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури м.Харків на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2021 року у справі №905/1435/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі № 905/1435/20 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Харківську обласну прокуратуру м.Харків.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков