Рішення

від 06.09.2024 по справі 904/2962/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2962/24

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 293 302, 43 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП" (надалі - Відповідач) про стягнення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017 по вул. Дніпрорудна, 1б у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у розмірі 138 334,59 грн. за період з 01.01.2023 по 25.07.2023; 130 540,07 грн. за період з 26.07.2023 по 22.09.2023, а також пені в розмірі 24 427,77 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року відкрито провадження у справі № 904/2962/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Ухвала про відкриття провадження у справі, яка направлялась за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з поштовою відміткою від 25.07.2024 року "адресат відсутній".

Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

В порушенням вимог ухвали суду від 10.07.2024 року, відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 382961202) (а.с.28-32), в період з 24.06.2012 року по 23.09.2023 року Відповідач був власником комплексу будівель, що розташовані на вул. Дніпрорудній (Магнітогорській), 1б у Саксаганському районі м. Кривою Рогу на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017.

17.08.2018 року на підставі рішення Криворізької міської ради від 25.07.2018 №2915 між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки №2018280 (надалі - Договір).

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 23.08.2018 року.

Згідно п. 1. Договору Орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.07.2018 №2915 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017, яка розташована на вул. Дніпрорудній (Магнітогорській), 1б у Саксаганському районі м. Кривою Рогу.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2336 га.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: Комплекс будівель згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 24.06.2012 №518501, номер витягу 34609464 а також інші об`єкти інфраструктури: Інженерні мережі (п. 3 Договору).

Пунктами 4, 5 Договору передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 09.08.2018 №97-4-0.22-1515/165-18 становить 20 625 545,28 гривень.

Згідно п. 7 Договору річна орендна плата за землю на момент укладання договору вноситься Орендарем в розмірі 185 629 грн. 91 коп. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата з 2018 року вноситься виключно у грошової формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 року №1862.

Відповідно до п. 8. Договору, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Пунктом 10 Договору передбачено, що Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 13 Договору Орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Договір укладено терміном до 25.07.2023 року. Після закінчення строку Договору Орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов Договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити Орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого Орендодавцем відповідного рішення (п. 6 Договору).

На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу в оренду земельну ділянку, однак, останній зобов`язання щодо внесення плати за користування земельною ділянкою не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2023 року по 25.07.2023 року в розмірі 138 334,59 грн.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 12 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочення сплати орендних платежів з 03.03.2023 року по 29.02.2024 року в розмірі 24 427,77 грн.

За підрахунками суду, розрахунок пені проведено арифметично правильно.

Як убачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки (25.07.2023), поновлення договору не відбулось, при цьому, Відповідач продовжив фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017 до відчуження розташованого на ній об`єкта нерухомості 23.09.2023 року. З огляду на викладені обставини, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі 130 540, 07 грн. за час фактичного користування землею з 26.07.2023 року по 22.09.2023 року на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 04.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (далі -НГО) у 2022 становить 23 564 103.84 грн. (а.с. 18).

Для 2023 року, слід враховувати, що дане значення потребує перерахунку шляхом врахування коефіцієнта індексації за 2022 рік (1,15).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2014 рік- 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і ІД (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель ^сільськогосподарського призначення); 2017рік - 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік-1,0; 2020рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та ІД (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1Д5 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051.

Крім того, як повідомляє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу (далі -Рішення №506) у додатку 1 до цього рішення визначено ставки земельного податку на території м. Кривого Рогу. Для земель промисловості з кодом цільового використання 11.02 (згідно договору) розмір ставки земельного податку у 2023 становить 3%.

Отже, розмір орендної плати після закінчення строку дії договору у будь-якому разі не може бути меншим за указаний розмір земельного податку (3%), тому саме ця ставка (3%) застосована позивачем при розрахунку розміру плати за земельну ділянку (безпідставно збережених коштів) у період з 26.07.2023 по 22.09.2023.

Рішення №506 є нормативно-правовим актом з питань оподаткування (абз. перший п. 12.5. ст. 12 ПК України).

З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів (а.с. 16, 17) за період з 26.07.2023 року по 22.09.2023 року, згідно якого, належна до сплати відповідачем сума становить 130 540, 07 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.

Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності був зареєстрований комплекс будівель, що розташований на вул. Дніпрорудній (Магнітогорській), 1б у Саксаганському районі м. Кривою Рогу на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017 (в період з 24.06.2012 року по 23.09.2023 року).

Після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ ІВАС ГРУП, останній обов`язок щодо повернення земельної ділянки не виконав, земельну ділянку комунальної власності позивачу не повернув, а відтак, є підстави стверджувати, що зазначена земельна ділянка не вибула з фактичного користування відповідача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 26.07.2023 до 22.09.2023 року між Криворізькою міською радою та ТОВ ІВАС ГРУП не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017.

Установлені обставини свідчать, що Відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:015:0017 по вул. Дніпрорудній (Магнітогорській), 1б, у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в розмірі 293 302,43 грн., в тому числі: 138 334,59 грн. (період орендного користування землею з 01.01.2023 по 25.07.2023); 130 540,07 грн. (період фактичного користування землею з 26.07.2023 по 22.09.2023); 24 427,77 грн. (пені за порушення строків сплати орендних платежів).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІВАС ГРУП (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпрорудна (Магнітогорська), буд. 1Б, корпус 1, код ЄДРПОУ 35928047) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривій Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) 138 334,59 грн. заборгованості (за період з 01.01.2023 по 25.07.2023), 130 540,07 грн. заборгованості (за період з 26.07.2023 по 22.09.2023) 24 427,77 грн. пені, 4 399, 54 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський