Рішення

від 03.09.2024 по справі 904/2001/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 Справа № 904/2001/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, мДніпро в інтересах держави в особі Підгородненської міської ради, м.Підгородне Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро", с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

про скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельні ділянки

Представники:

Від прокуратури - Риженко В.О., посвідчення №069939, прокурор

Від Позивача - представник не з`явився

Від Відповідача - представник не з`явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Дніпропетровська обласна прокуратура, мДніпро в інтересах держави в особі Підгородненської міської ради (далі-Позивач) 06.05.2024 року через "Електронний суд" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

1. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, яка розташовується на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області Водяник О.О. №70907155 від 26.12.2023 (номер запису про право 53118361).

2. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, яка розташовується на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області Водяник О.О. №70907321 від 26.12.2023 (номер запису про право 53118734).

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, яка розташовується на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області Водяник О.О. №70907795 від 26.12.2023 (номер запису про право 53119002).

4. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, яка розташовується на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області Водяник О.О. №70908022 від 26.12.2023 (номер запису про право 53119270).

5. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, яка розташовується на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Дніпропетровської області Водяник О.О. №70908264 від 26.12.2023 (номер запису про право 53119364).

6. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) повернути Підгородненській міській раді (код ЄДРПОУ 05520750) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

7. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) повернути Підгородненській міській раді (код ЄДРПОУ 05520750) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

8. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) повернути Підгородненській міській раді (код ЄДРПОУ 05520750) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

9. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) повернути Підгородненській міській раді (код ЄДРПОУ 05520750) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

10. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь-агро» (код ЄДРПОУ 39887455) повернути Підгородненській міській раді (код ЄДРПОУ 05520750) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

11. Стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову прокуратура посилається на те, що документами, які подані до позову, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Підгородненською міською радою договорів оренди земельних ділянок, яка на теперішній час позбавлена можливості розпоряджатися вказаними земельними ділянками, державна реєстрація прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, які розташовуються на території Підгородненської міської ради, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. До того ж, Підгородненською міською радою рішення про передачу земель сільськогосподарського призначення у користування ТОВ «Континенталь-агро» не приймалося, договір оренди земельної ділянки не укладався, у зв`язку з чим до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки та землекористувачем ТОВ «Континенталь-агро» повинні застосовуватися положення щодо усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки Підгородненській міській раді.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог прокуратура подала до позову:

наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №46-ОТГ від 14.12.2020 (арк.с. 25);

акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 14.12.2020 (арк.с. 26);

рішення Підгородненської міської ради №25-1/8 від 16.12.2020 (арк.с. 34);

рішення Підгородненської міської ради №№2399-30/8, 2400-30/8, 2401-30/8, 2402-30/8 та 2403-30/8 від 26.12.2023 (арк.с. 35-44);

договори оренди земельної ділянки б/н від 07.12.2023 (арк.с. 45-58).

2. Процесуальні питання, вирішені судом

10.05.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження/

04.07.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження/

Відповідач в судові засідання призначені на 04.06.2024, 04.07.2024, 18.07.2024 та 03.09.2024 явку свого представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет Відповідача в "Електронному суді" (арк.с. 109зв, 116зв, 127, 137).

Також ухвала суду від 04.07.2024 була направлена судом на адресу Відповідача та була повернута до суду з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (арк.с. 139-142).

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 03.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

23.05.2024 через "Електронний суд" представник Позивача подав додаткові пояснення у справі щодо суті спору (арк.с. 92-93), в яких вказує про те, що Підгородненською міською радою, у зв`язку з виявленням фактів реєстрації договорів оренди землі комунальної власності без відповідних рішень органу місцевого самоврядування, якому надано право на розпорядження землями комунальної власності, подано скарги до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції;

за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України видано наказ № 1346/5 від 06.05.2024 про визнання прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», анульовано рішення від 26.12.2023 №№ 70907155 (кадастровий номер 122326500:02:095:0043), 70907321 (кадастровий номер 122326500:02:095:0042), 70907795 (кадастровий номер 122326500:02:062:1001), 70908022 (кадастровий номер 122326500:02:015:1001), 70908264 (кадастровий номер 122326500:01:011:0011);

станом на 23.05.2024 державна реєстрації оренди землі анульована, інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку не містить зареєстрованого права оренди;

крім того, 15.05.2024 спеціалістами міської ради здійснено обстеження земельних ділянок кадастрові номери 122326500:02:095:0043, 122326500:02:095:0042, 122326500:02:062:1001, 122326500:02:015:1001, 122326500:01:011:0011;

земельна ділянка кадастровий номер 122326500:02:095:0043 обробляється частково;

земельна ділянка кадастровий номер 122326500:02:095:0042 обмежена річкою, доступ до неї відсутній;

земельна ділянка кадастровий номер 122326500:02:062:1001 розташовується в балці, доступ до неї відсутній;

земельна ділянка кадастровий номер 122326500:02:015:1001 розташовується на схилі гори, поросла деревами та чагарником;

земельна ділянка кадастровий номер 122326500:01:011:0011 засіяна пшеницею;

на підставі зазначеного вище прошу суд прийняти рішення з врахуванням наданих пояснень, розгляд справи здійснювати за відсутності представника міської ради.

02.07.2024 через "Електронний суд" прокуратура подала пояснення щодо суті спору (арк.с. 117-118), в яких зазначила те, що Підгородненською міською радою рішення про передачу земель сільськогосподарського призначення у користування ТОВ «Континенталь-агро» не приймалося, договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки та землекористувачем ТОВ «Континенталь-агро» повинні застосовуватися положення щодо усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки Підгородненській міській раді, що буде в даному випадку ефективним способом захисту.

12.07.2024 через "Електронний суд" представник прокуратури подав письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 128-130).

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

У вересні 2021 року державним реєстратором відділу реєстраційних послуг Підгородненської міської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №46-ОТГ від 14.12.2020 (арк.с. 25), акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 14.12.2020 (арк.с. 26) та рішення Підгородненської міської ради №25-1/8 від 16.12.2020 (арк.с. 34) внесено відомості про реєстрацію права власності за Підгородненською міською радою на земельні ділянки площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011.

Також встановлено, що 20.12.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Зеленодольської міської ради Криворізького району Водяник О.О. внесено відомості про надання Підгородненською міською радою в оренду ТОВ «Континенталь-агро» (ЄДРПОУ 39887455) вказаних земельних ділянок.

З записах про державну реєстрацію прав оренди проведено зазначені підстави: рішення Підгородненської міської ради №№2399-30/8, 2400-30/8, 2401-30/8, 2402-30/8 та 2403-30/8 від 26.12.2023 (арк.с. 35-44) та договори оренди земельної ділянки б/н від 07.12.2023 між Підгородненською міською радою та ТОВ «Континенталь-агро» (арк.с. 45-58).

Від імені Підгородненської міської ради договори оренди мають підписи в особі тимчасово виконуючої обов`язки міського голови Моргуна В.Ю.

Водночас прокуратурою встановлено, що Підгородненською міською радою жодних дозвільних документів на користь ТОВ «Континенталь-агро», у тому числі рішень №№ 2399-30/8, 2400-30/8, 2401-30/8, 2402-30/8 та 2403-30/8 від 26.12.2023 щодо передачі вищезазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовується на території Підгородненської міської ради, не приймалось, договори оренди земельних ділянок не укладались.

Відповідно до інформації викладеної на офіційному веб-сайті Підгородненської міської ради, рішення ради № № 2399-30/8, 2400-30/8, 2401-30/8, 2402-30/8 та 2403-30/8 прийнято на сесії 16.11.2023 та вони взагалі не стосуються передачі в оренду ТОВ «Континенталь-агро» будь-яких земельних ділянок.

Крім того, відповідно до відомостей Національної кадастрової карти земельні ділянки площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001 та площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043 частково відноситься до земель водного фонду, зокрема розташована вздовж русла річки, яка її перетинає (додається принт-скрін гідрографії з Національної кадастрової карти).

Згідно із ст.ст. 3, 4 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води; природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З вказаних статей вбачається, що водні об`єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

5.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі

Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. ст. 4, 53 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірні земельні ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Окремо слід вказати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування, а отже і інших органів державної влади.

При цьому, відповідно до п.п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

При цьому, відповідно до абзацу 12 пункту 24 у розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, а абзацом 9 пункту 24 у розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Вказана позовна заява стосується питання права, яке має фундаментальне значення в умовах земельної реформи, а зазначена справа становить значний суспільний інтерес, оскільки незаконна реєстрація права оренди позбавляє Український народ (стаття 13 Конституції України) та територіальну громаду правомочностей власника землі із розпорядження землями.

Право користування земельними ділянками повинно набуватися і реалізовуватися виключно відповідно до закону.

Суспільний інтерес звернення прокуратури до суду із вказаною позовною заявою полягає у тому, що порушення встановленого законодавством порядку набуття прав на землю завдають значної шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час державної реєстрації права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за юридичною особою, та полягає у фактичному користуванні відповідачем землею без законних підстав, за відсутності волі її власника.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Підгородненської міської ради.

Доводи щодо бездіяльності уповноваженого органу. Додержання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірні земельні ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Підгородненською міською радою заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснені, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельною ділянкою не проведена.

У той же час, Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся запит від 01.03.2024 № 15/1-434вих-24 до Підгородненської міської ради (арк.с. 70-71), в якому повідомлялося про встановлені факти.

Згідно із відповіддю міської ради №817 від 11.03.2024 земельні ділянки площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, ТОВ «Континенталь-агро» не передавалась, відповідні договори оренди не укладалися. Також зазначено, що з даного приводу міська рада звернулась із заявою до поліції, у той же час, відомості про заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на захист порушених інтересів територіальної громади, у тому числі скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки, відсутні.

Водночас, як встановлено органами прокуратури, міською радою до теперішнього часу не вжито заходів щодо скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Звернення заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку.

Отже, заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою направлено лист-повідомлення № 15/1-888вих-24 від 30.04.2024 до Підгородненської міської ради про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви.

5.2. Щодо спору по суті

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (далі за текстом - Порядок № 1127).

Пунктом 8 вказаного Порядку визначено, що державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

Відповідно до п. 12 Порядку під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Отже, право або інтерес позивача, який є власником земельної ділянки, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди, яке ним не укладалось.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно із ч. З ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених ст. 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із відповіддю Підгородненської міської ради №817 від 11.03.2024 жодних дозвільних документів щодо передачі земельних ділянок площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, в оренду не приймались, у тому числі рішень міської ради №№ 2399-30/8, 2400-30/8, 2401-30/8, 2402-30/8 та 2403-30/8 від 26.12.2023, договори оренди земельних ділянок не укладались.

Вказане свідчить про відсутність у поданих для державної реєстрації договорах оренди земельних ділянок б/н від 07.12.2023, укладених, начебто, між Підгородненською міською радою та ТОВ «Континенталь-агро»» статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції з 03.05.2023, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про:

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №354/397/17.

Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову.

Вказана позиція також викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 № 925/1265/16, від 04.08.2018 у справі № 915/127/18.

Таким чином, оскільки документами, наявними в матеріалах справи, спростовано факт автентичності та достовірності укладання Підгородненською міською радою договорів оренди земельних ділянок, яка на теперішній час позбавлена можливості розпоряджатися вказаними земельними ділянками, державна реєстрація прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, які розташовуються на території Підгородненської міської ради, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до відомостей Національної кадастрової карти земельні ділянки площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001 та площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043 частково відноситься до земель водного фонду, зокрема розташована вздовж русла річки, яка її перетинає (додається принт-скрін гідрографії з Національної кадастрової карти).

Згідно із ст.ст. 3, 4 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води; природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З вказаних статей вбачається, що водні об`єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно - гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

Зважаючи на викладене, надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані водні об`єкти, порушують інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування, як власників та розпорядників земельних ділянок водного фонду, розташованих за межами населених пунктів, адже земельні ділянки з розташованими в їх межах водоймами передано в оренду як землі сільськогосподарського призначення.

Крім того, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Згідно із нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Також відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід" ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 17 цього Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки.

Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц.

Оскільки Підгородненською міською радою рішення про передачу земель сільськогосподарського призначення у користування ТОВ «Континенталь-агро» не приймалося, договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки та землекористувачем ТОВ «Континенталь-агро» повинні застосовуватися положення щодо усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом зобов`язання повернути земельні ділянки Підгородненській міській раді.

Щодо позовних вимог про скасування державних реєстрацій права оренди земельних ділянок площею 11,3992 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0043), площею 16,1179 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0042), площею 15,0516 га (кадастровий номер 1223286500:02:062:1001), площею 10,0999 га (кадастровий номер 1223286500:02:015:1001), площею 16,241 га (кадастровий номер 1223286500:01:011:0011), суд посилається на те, що за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України видано наказ №1346/5 від 06.05.2024 про визнання прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», анульовано рішення від 26.12.2023 №№70907155 (кадастровий номер 122326500:02:095:0043), 70907321 (кадастровий номер 122326500:02:095:0042), 70907795 (кадастровий номер 122326500:02:062:1001), 70908022 (кадастровий номер 122326500:02:015:1001), 70908264 (кадастровий номер 122326500:01:011:0011). Станом на 23.05.2024 державна реєстрації оренди землі анульована, інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку не містить зареєстрованого права оренди, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог суд провадження у справі закриває на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, через анулювання державної реєстрації оренди на спірні земельні ділянки.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Підгородненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, які розташовані на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

В частині позовних вимог про скасування державних реєстрацій права оренди земельних ділянок площею 11,3992 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0043), площею 16,1179 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0042), площею 15,0516 га (кадастровий номер 1223286500:02:062:1001), площею 10,0999 га (кадастровий номер 1223286500:02:015:1001) та площею 16,241 га (кадастровий номер 1223286500:01:011:0011), суд провадження у справі закриває на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з тим, що в цій частині предмет спору припинив існувати.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" плачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням закриття провадження у справі, відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дніпропетровської обласної прокуратури, мДніпро в інтересах держави в особі Підгородненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (код ЄДРПОУ 39887455) усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,3992 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0043, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (код ЄДРПОУ 39887455) усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 16,1179 га, кадастровий номер 1223286500:02:095:0042, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (код ЄДРПОУ 39887455) усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 15,0516 га, кадастровий номер 1223286500:02:062:1001, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (код ЄДРПОУ 39887455) усунути перешкоди шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,0999 га, кадастровий номер 1223286500:02:015:1001, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (код ЄДРПОУ 39887455) усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення на користь Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 05520750) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 16,241 га, кадастровий номер 1223286500:01:011:0011, яка розташована на території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-агро" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Бощагівка, вул.Черкаська, 26, код ЄДРПОУ 39887455) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі

Закрити провадження в частині позовних вимог про скасування державних реєстрацій права оренди земельних ділянок площею 11,3992 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0043), площею 16,1179 га (кадастровий номер 1223286500:02:095:0042), площею 15,0516 га (кадастровий номер 1223286500:02:062:1001), площею 10,0999 га (кадастровий номер 1223286500:02:015:1001) та площею 16,241 га (кадастровий номер 1223286500:01:011:0011) .

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15140,00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок грн 00 коп.), який сплачений за платіжною інструкцією №1139 від 01.05.2024, яка наявна в матеріалах справи.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06.09.2024

Суддя Н.Б. Кеся