Рішення

від 05.09.2024 по справі 904/1685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1685/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 192 286,80 грн., пеню у розмірі 1 711,36 грн., 3% річних у розмірі 1 402,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 541,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю № 23398 від 15.12.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати письмові уточнення стосовно повного найменування Відповідача.

24.04.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.05.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд позовну заяву залишити без задоволення у повному обсязі.

08.05.2024 від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання мотивоване тим, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може призвести до того, що Відповідач не зможе належним чином захистити свої права під час розгляду справи та обгрунтувати суду свою правову позицію щодо позовних вимог Позивача і заперечень Відповідача.

Ухвалою суду від 16.05.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази отримання Відповідачем рахунку на оплату № Б3042 від 15.12.2023;

- докази реєстрації податкової накладної;

- докази наявності у перелічених документах (п. 4.2 Договору про закупівлю № 23398 від 15.12.2023) коду товару згідно УКТ ЗЕД.

17.05.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23.05.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

24.05.2024 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить суд позовну заяву залишити без задоволення у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.06.2024 продовжено розгляд справи; у задоволенні клопотання Відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" (далі Позивач, Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 23398 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Замовника товар, найменування, марка й кількість якого вказується у специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування (асортимент) товару дріт ніхромовий.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що кількість товару згідно специфікації.

За умовами п. 1.4 Договору ціна товару, що поставляється за Договором, вказана у специфікації.

Відповідно до п. 1.5 Договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від Постачальника до Замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що якість товару, який поставляється Постачальником, повинна відповідати державним стандартам ГОСТу та/або технічним умовам чи іншій технічній та/або нормативній документації, зазначеним у додатках до Договору. Якщо товар включений до переліку продукції, при виробництві якої повинен здійснюватись інспекторський контроль, затверджений наказом АТ "Укрзалізниця" № 044 від 01.02.2016, документи Постачальника, що засвідчують якість товару, повинні містити відмітку інспектора ЦТА про приймання цього товару. Якщо вимоги нормативних, конструкторських та/або технологічних документів на товар передбачають таврування товару та/або його складової частини, на самому виробі повинно бути нанесено тавро ЦТА. Якість товару, що постачається за Договором, повинна відповідати технічному опису Замовника, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2).

Згідно з п. 2.2 Договору підтвердженням якості товару з боку Постачальника є такі документи: сертифікат якості та/або паспорт, який надається Постачальником товару Замовнику при постачанні товару з кожною партією. Постачальник повинен надати Замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо товар підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.

За умовами п. 2.8 Договору, зокрема приймання товару по кількості, якості, комплектності здійснюється Замовником на власній території (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7). Виклик представника Постачальника не обов`язковий.

Згідно з п. 2.9 Договору приймання товару здійснюється Замовником:

- за кількістю на підставі транспортного документу (товарно-транспортної накладної, ін.), видаткової накладної;

- за якістю - на підставі документів, вказаних у п. 2.2 Договору. Перевірка якості товару здійснюється у відповідності зі стандартами, технічними умовами, іншою технічною документацією на товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума (ціна) Договору складає 192 286,80 грн., у т.ч. 20% ПДВ 32 047,80 грн.

За умовами п. 4.2 Договору Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від Постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання Постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки Замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою або шляхом передачі на е-mail пошту Постачальника, яка зазначена у розділі 15 Договору). Кількість та асортимент партії товару визначається у заявці Замовника.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що передача товару Замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною Постачальник зобов`язується надати Замовнику 1 екземпляр товарно-транспортної накладної, документи, визначені п. 2.2 Договору, та, за необхідності документи, визначені п. 6.3.6 Договору.

Згідно з п. 5.4 Договору представник Замовника при прийнятті товару звіряє відповідність кількості і асортименту товару, вказаних у видатковій накладній, розписується за отримання товару та передає Постачальнику (за необхідності) доручення на отримання партії товару. У разі, якщо кількість товару, вказана у накладній, більша ніж узгоджена кількість, Замовник має право відмовитись від лишку товару.

Відповідно до п. 5.5 Договору умови поставки: DDP, відповідно до Інкотермс-2010, транспортом та за рахунок Постачальника. Місце поставки (передачі) товару: Україна, 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7 (склад Замовника).

За умовами пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з пп. 6.2.5 п. 6.2 Договору Замовник має право залишити рахунок Постачальника без здійснення оплати у разі ненадання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного товару.

Відповідно до п. 6.3 Договору Постачальник зобов`язаний, зокрема:

6.3.2 забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2. Якість та вимоги до Товару Договору та/або нормативній документації на даний товар;

6.3.3 надавати Замовнику відповідну товаросупровідну документацію (видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару.

Згідно з пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору Постачальник має право своєчасно та у повному обсязі отримати плату за поставлений товар.

За умовами п. 7.5 Договору у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 10.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що сторони домовились, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та 3% річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Специфікацією № 1 від 15.12.2023 (Додаток № 1 до Договору) сторони узгодили найменування товару, його технічні характеристики, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість тощо. Так, загальна сума (ціна) Специфікації складає 192 286,80 грн., у т.ч. 20% ПДВ 32 047,80 грн.

15.12.2023 Позивач надіслав Відповідачу на електронну пошту рахунок на оплату № Б3042 від 15.12.2023 на суму 192 286,80 грн.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на суму 192 286,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б1574 від 19.12.2023, а також товарно-транспортною накладною № Б297 від 19.12.2023, які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.

Крім того, 15.01.2024 Позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 153 від 19.12.2023, що підтверджується квитанцією про реєстрацією податкової накладної від 15.01.2024.

Однак Відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

Листами за № 3042 від 08.02.2024, за № 3042 від 20.02.2024 та за № 13/03/2024 від 13.03.2024 Позивач звертався до Відповідача з проханням сплатити заборгованість у розмірі 192 286,80 грн.

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 192 286,80 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 4.2 Договору, кінцевий строк оплати поставленого товару настав 18.01.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не розрахувався з Позивачем за поставлений товар у розмірі у розмірі 192 286,80 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 192 286,80 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, за умовами п. 7.5 Договору у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 19.01.2024 по 16.04.2024 у розмірі 1 711,36 грн. Розрахунок здійснено у розмірі 0,01%, сума пені за яким менше суми пені, нарахованої на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 1 711,36 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 19.01.2024 по 16.04.2024 у розмірі 1 402,75 грн. та інфляційні втрати за період з лютого по березень 2024 року у розмірі 1 541,18 грн.

Приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, сторони у пункті 11.1 Договору домовились, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені Договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та 3% річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти, визначені у договорі, є відмінними від встановлених у статті 3%. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас, сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення Договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/4519/18.

Суд дійшов висновку, що у даному випадку сторони у пункті 11.1 Договору погодили інший розмір процентів річних, відмінний від встановленого ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, який дорівнює нулю, а тому позовна вимога Позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 402,75 грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Заперечення Відповідача в частині неправомірності заявлених до стягнення інфляційних втрат та узгодження у пункті 11.1 Договору розміру інфляційних втрат на рівні 0% судом відхиляються, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України не надає сторонам права встановлювати умови застосування інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання або змінювати їх розмір.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 541,18 грн. підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі основного боргу у розмірі 192 286,80 грн., пені у розмірі 1 711,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 541,18 грн.

В решті позову слід відмовити.

Доводи Відповідача щодо ненастання строку оплати поставленого товару (оскільки Позивачем не доведено факту передачі Відповідачу, відповідно до п. 4.2 Договору, належним чином оформлених видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, що містять код товару згідно УКТ ЗЕД, документів щодо якості на товар, а також доказів реєстрації податкової накладної) суд вважає безпідставними, враховуючи те, що видаткова накладна та товарно-транспортна накладна підписані Відповідачем без будь-яких зауважень і заперечень, доказів звернення у подальшому до Позивача з будь-якими претензіями, зауваженнями з приводу їх неналежного оформлення, а також ненадання документів якості на товар матеріали справи не містять.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Враховуючи, що Позивачем позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до суду Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 167 від 16.04.2024.

Отже, судом встановлена переплата Позивача судового збору у розмірі 605,60 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРА ГРУП" (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 159, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38677154) основний борг у розмірі 192 286,80 грн., пеню у розмірі 1 711,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 541,18 грн. та судовий збір у розмірі 2 405,15 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

05.09.2024