Ухвала

від 06.09.2024 по справі 904/3929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

06.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3929/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ТЕХ КОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІС ГРУП"

про забезпечення позову

Суддя Юзіков С.Г.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Драйв Тех Ком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Актіс Груп", які обліковуються на рахунках у банківських установах та на майно ТОВ "Актіс Груп", зокрема на 49% частки в статутному капіталі ТОВ "Граніт" в межах розміру суми заборгованості за поставлений товар, що складає 1 500 000,00 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ "Драйв Тех Ком" (минула назва - ТОВ "Трансресурс Авто") має намір звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ "Актіс Груп" в сумі 1 500 000,00 грн. Заявник зазначає, що вказана заборгованість та неустойка виникла з Договору поставки № 25-09/20 від 25.09.2020, відповідно до умов якого постачальник (майбутній Позивач) зобов`язується передавати у власність покупця (майбутній Відповідач) товар, згідно специфікацій та видаткових накладних, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених Договором. Вказує, що на виконання Договору, згідно видаткових накладних, що є додатком до цієї заяви поставив Відповідачеві товар на загальну суму 26 375 519,40 грн., в той час, як оплачено лише 16 156 023,24 грн. Остання поставка за Договором відбулася 19.11.2021, а останній платіж 24.12.2021, після цього заборгованість за Договором не сплачувалась, а всі звернення щодо погашення боргу залишені Відповідачем без уваги.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про забезпечення позову (вх. № зз-33/24) передано на розгляд судді Юзікову С.Г.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

З Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованих судів" судом встановлено, що до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заяви про забезпечення позову ТОВ "Драйв Тех Ком" до ТОВ "Актіс Груп" за вх. № зз-32/24 (суддя Крижний О.М.) та за вх. № зз-34/24 (суддя Юзіков С.Г.), які є аналогічними даній заяві за вх. № зз-33/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В постанові КГС ВС від 18.11.2021 у справі № 910/4650/21 зазначено, що процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників) з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом) (п. 4.23. постанови КГС ВС від 05.04.2023 у справі № 922/4278/21).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 43 ГПК України).

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік визначено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відтак, Заявник мав сплатити 1 514,00 грн. судового збору.

В якості доказу сплати судового збору Заявник надав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0312710013 від 28.08.2024 на суму 1 514,00 грн.

Однак, відповідно до Довідки Господарського суду Дніпропетровської області № 291/24 від 04.09.2024, платіжний документ № 0312710013 від 28.08.2024 використаний в інших справах, а саме: у справі №904/3928/24 (вх. №зз-32/24 від 04.09.2024), суддя Крижний О.М.

Відповідно, Заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову (вх. № зз-33/24).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за таких обставин, заява про забезпечення позову (вх. № зз-33/24) та додані до неї документи підлягають поверненню Заявнику.

Керуючись ст. 43, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ТЕХ КОМ" про забезпечення позову (вх. № зз-33/24 від 04.09.2024) - повернути Заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Г. Юзіков