Рішення

від 02.09.2024 по справі 908/1758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 Справа № 908/1758/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний номер юридичної особи 36716332)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОМАШ-М" (вул. Університетська, 48/1, м. Мелітополь, Запорізька область, ідентифікаційний номер юридичної особи 41487546)

про стягнення 101 820 грн 39 коп.

без виклику сторін

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" сформувало в системі "Електронний суд" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОМАШ-М" про стягнення 101 820 грн 39 коп. заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 позовні матеріали № 908/1758/24 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" строк протягом 5 днів (з дня доставлення даної ухвали в електронний кабінет в системі "Електронний суд") суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

25.06.2024 позивач сформував в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 101 820 грн 39 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1758/24, присвоєно справі номер провадження 27/137/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 01.07.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 19.07.2024.

Місцезнаходженням відповідача є: вул. Університетська, 48/1, м. Мелітополь, Запорізька область, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 01.07.2024 на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на електронну адресу відповідача - 41487546@ukr.net.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача - 02.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.09.2024.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРОМАШ-М», ЕІС-код 56XO00015DJF600Z (далі - Споживач) укладено Договір про постачання природного газу № З-411/2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначений у Додатку № 1 до Договору: січень 5,000 тис.куб.м., лютий 5,000 тис.куб.м, березень 5,000 тис.куб.м, квітень 5,000 тис.куб.м, травень 0,000 тис.куб.м, червень 0,000 тис.куб.м, липень 0,000 тис.куб.м, серпень 0,000 тис.куб.м, вересень 0,000 тис.куб.м, жовтень 0,000 тис.куб.м, листопад 5,000 тис.куб.м, грудень 5,000 тис.куб.м.

Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору (п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2.2 Договору обсяги постачання природного газу Постачальником Споживачу в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки Споживача на адресу Постачальника та можуть відрізнятись від обсягів, зазначених у пункті 1.2 Договору.

Згідно п. 1.5.1 Договору, у разі відсутності письмової заявки Споживача відповідно до пункту 1.5 Договору Постачальник здійснює постачання природного газу Споживачу в обсягах, відповідно до п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.7 Договору у випадку неподання Споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п. 1.2.2, п. 1.3, п. 1.5 Договору, обсяг природного газу, що поставлений Постачальником, підтверджується щомісячними Актами приймання передачі природного газу, оформленими згідно з розділом 4 даного Договору, та підлягає оплаті Споживачем у порядку, встановленому Договором.

Згідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу у відповідному місяці, протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна природного газу за 1000,00 куб.м. визначається Сторонами у додатковій угоді до Договору та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС.

За умовами пункту 2.3 Договору, у випадку зміни ціни природного газу за 1 000,00 куб.м. Постачальник направляє Споживачу підписаний з його сторони та завірений печаткою проект відповідної додаткової угоди до Договору у двох оригінальних примірниках. Споживач повинен протягом трьох робочих днів з дати отримання проекту додаткової угоди підписати і завірити печаткою цю додаткову угоду та повернути Постачальнику її оригінальний примірник.

Відповідно до пункту 2.4 Договору у разі незгоди Споживача з встановленою ціною, крім випадків, передбачених п. 2.5 Договору, додаткова угода не підписується, а Постачальник виключає Споживача з власного реєстру Споживачів. В такому разі Договір вважається призупиненим в частині поставок газу на період, щодо якого Сторонами не досягнуто згоди про нову ціну природного газу за 1000,00 куб.м.

Згідно з пунктом 2.6 Договору датою належного виконання Споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Порядок та умови проведення розрахунків унормовано Розділом 3 Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутністю заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п. 1.2 Договору, на рахунок Постачальника до 15-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

Відповідно до пункту 4.1 Договору кількість поставленого Споживачу природного газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку та підтверджується Оператором ГРМ та або Оператором ГТС.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами Договору, і які підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці. (п. 4.3 Договору).

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС. (п. 4.3.1 Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу, в якому зазначається вартість поставленого природного газу, компенсацію вартості замовленої потужності та плата за небаланс (за наявності) та направляє їх Споживачу (п. 4.3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору Споживач протягом 2 днів з дати отримання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу.

Згідно п. 4.5 Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/ або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або судовому порядку.

Відповідно до пп. 5.1.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених Договором, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених Договором, не допускати несанкціонованого відбору природного газу тощо.

Згідно п. 7.2 Договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п. 3.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору.

Як зазначив у позовній заяві позивач, у зв`язку з ненадходження повідомлення від Споживача про припинення Договору, Договір продовжено і на 2022 рік.

24.12.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 2022/01/01 до Договору постачання природного газу № З-411/2021 від 30.08.2021, якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01 січня 2022 року за 1000 м3 встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування вартості податку на додану вартість (ПДВ) 52 500, 00 грн.

Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн за 1 000,00 м3. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед, -1,1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн за 1 000,00 м3. Крім того ПДВ в розмірі 20 % - 10 527,32 грн.

Разом за 1 000,00 м3 - 66 163,90 грн.

Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Ціна на природний газ за 1 000 м3, що постачатиметься з 1 лютого 2022 року запропонована Постачальником Споживачу у Додатковій угоді № 2022/02/01 від 25.01.2022 без урахування вартості податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 37 170, 00 грн.

Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн за 1 000,00 м3. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед, -1,1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн за 1 000,00 м3. Крім того ПДВ в розмірі 20 % - 7 461,32 грн.

Разом за 1 000,00 м3 - 44 767,90 грн.

Додаткова угода Споживачем не підписана, вмотивованої відмови від підписання не надходило.

Відповідач не надав Постачальнику листа, погодженого з газорозподільним підприємством про зняття обсягів газу в даному місяці постачання, погодженого з оператором Єдиної газотранспортної системи станом на перше число місяця, в якому змінилася ціна, що було б підставою призупинення Договору в частині поставок газу на період, щодо якого Сторонами не досягнуто згоди про нову ціну.

В межах строку надання відповіді та у період лютого місяця 2022 року та березня місяця 2022 року, Споживач спожив природний газ, що свідчить про повне і безумовне погодження Відповідачем ціни на природний газ, визначеною Додатковою угодою № 2022/02/01 від 25.01.2022 у розмірі 44 767,90 грн з ПДВ та який постачався з 01 лютого 2022 року. Отже, у спірні розрахункові періоди ціна на природний газ становила:

січень 2022 року - у розмірі 66 163,90 грн з урахуванням компенсації вартості послуг замовленої потужності (транспортування) та ПДВ згідно підписаної Додаткової Угоди № 2022/01/01 від 24.12.2021;

лютий 2022 року - у розмірі 44 767,90 грн з урахуванням компенсації вартості послуг замовленої потужності (транспортування) та ПДВ згідно Додаткової Угоди № 2022/02/01 від 25.01.2022, що погоджена Споживачем шляхом фактичного виконання Договору.

На виконання Договору позивач поставив природний газ на суму 141 820,39 грн, а у розрізі по місяцях:

у січні 2022 року позивач поставив природний газ в обсязі 1,65812 тис.м3 за ціною 52 636,58 грн без ПДВ, загальною вартістю 104 733,32 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000003298 від 31.01.2022;

у лютому 2022 року позивач поставив природний газ в обсязі 0,79721 тис.м3 за ціною 37 306,58 грн без ПДВ, загальною вартістю 35 689,42 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі № 00000004824 від 28.02.2022;

у березні 2022 року позивач поставив природний газ у обсязі 0,03122 тис.м3 за ціною 37 306,58 грн без ПДВ, загальною вартістю 1 397,65 грн, що підтвердження Актом приймання-передачі № 00000009758 від 31.03.2022.

Акти приймання-передачі Споживач не підписано та не повернуто Постачальнику.

На виконання Договору відповідач сплатив 40 000 грн 00 коп., згідно платіжного доручення № 311 від 18.02.2022.

Відповідач не виконав своє зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 101 820 грн 39 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.05.2015 № 2496, (далі - Правила постачання природного газу) за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідачем не було виконано обов`язку, визначеного пунктом 13 розділу ІІ Правил постачання природного газу та пунктом 4.3.1. Договору, в зв`язку з чим Постачальником складено Акти на підставі даних Оператора ГРМ, що містились на Інформаційній платформі Оператора ГТС.

За підсумками розрахункового періоду та на підставі отриманих від Оператора ГТС даних Постачальник виготовив та надав Споживачу по два примірники актів приймання-передачі природного газу № 00000003298 від 31.01.2022, №00000004824 від 28.02.2022, № 00000009758 від 31.03.2022.

Споживач всупереч пункту 4.4 Договору вказані Акти не підписав, Постачальнику не повернув, вмотивованої відмови від підписання Актів не надав.

Як убачається, Споживачем не виконано вимоги Кодексу ГТС, Правил постачання

10.11.2023 Постачальник повторно направив на електронну скриньку Споживача 41487546@ukr.net Акти приймання-передачі природного газу № 00000003298 від 31.01.2022, №00000004824 від 28.02.2022, № 00000009758 від 31.03.2022 з вимогою щодо підписання актів та їх повернення Постачальнику та погашення заборгованості.

Відповідач акти не підписав, відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Згідно з п. 4.5 Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/ або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Отже, підписані в односторонньому порядку Акти приймання-передачі природного газу № 00000003298 від 31.01.2022, № 00000004824 від 28.02.2022, № 00000009758 від 31.03.2022 є такими, що погоджені Споживачем та є належним доказом в частині постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 3 Розділу ІХ Кодексу газорозподільної системи (далі - Кодекс ГРМ) визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно з пунктом 4 цієї ж глави Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.

При цьому, якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач: - надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду; - не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/ поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно з пунктом 7 глави 3 Розділу ІХ Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Таким чином, з огляду на наведені норми, обсяг природного газу визначається Оператором ГРМ, вноситься до інформаційної платформи Оператора ГТС, який через інформаційну платформу доводить таку інформацію до постачальника, при цьому такі дані є обов`язковими для всіх учасників ринку, до яких пункт 39 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» відносить і споживача і постачальника.

На підставі зазначених даних, позивач проводить нарахування за спожитий природний газ Споживачем, тобто обробляє надані показники споживача у взаємозв`язку з вартістю природного газу. У відповідності до даних інформаційної платформи iplatforma.tsoua.com/sap/its/welgui? sap-client=1008sap-language=UK (скріншот інформації з інформаційної платформи додається) остаточні відбори природного газу споживачу ЕІС код 56XO00015DJF600Z становили: у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1,65812 тис. м3; у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 0,79721 тис. м3; у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 0,03122 тис.м3. Вказані обсяги є обов`язковими для Споживача та Постачальника.

Відповідно до п. 201.7 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) складається податкова накладна.

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Щодо постачання природного газу у січні 2022 року на суму 104 733 грн 32 коп. було складено податкову накладну № 2831 від 31.01.2022 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022 за № 9031086104, що є підтвердженням вчинення господарської операції та відповідає економічному змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі.

Податкова накладна доставлена відповідачу.

Щодо постачання природного газу у лютому 2022 року на суму 35 689 грн 42 коп. було складено податкову накладну № 2532 від 28.02.2022 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.06.2022 за № 9062926661, що є підтвердженням вчинення господарської операції та відповідає економічному змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі.

Податкова накладна доставлена Відповідачу.

Щодо постачання природного газу у березні 2022 року на суму 1 397 грн 65 коп. було складено податкову накладну № 1742 від 31.03.2022 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.06.2022 за № 9069545741, що є підтвердженням вчинення господарської операції та відповідає економічному змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі. Інформація про отримання накладної відповідачем відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ, який за період з січня 2022 по березень 2022 в розмірі 101 820 грн 39 коп. відповідачем не оплачений.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Позивач надав докази в підтвердження наявності заборгованості за спожитий природний газ.

Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів оплати спожитого природного газу у спірному періоді або обґрунтованих заперечень проти позову.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. (з урахуванням коефіцієнту 0,8) покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОМАШ-М" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОМАШ-М" (вул. Університетська, 48/1, м. Мелітополь, Запорізька область, ідентифікаційний номер юридичної особи 41487546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний номер юридичної особи 36716332) 101 820 (сто одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 39 коп. заборгованості, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.