Ухвала

від 05.09.2024 по справі 910/10491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/10491/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36

до Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" 02217, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 11

про стягнення 2 082 138,62 грн. та зобов`язання включити вимоги до передавального акту

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про стягнення 2 082 138,62 грн., а саме 2 030 928,93 грн. пайового внеску з урахуванням індексу інфляції, 51 209,69 грн. пені, а також зобов`язання відповідача в особі комісії з реорганізації включити кредиторські вимоги у розмірі 2 082 138,62 грн. до передавального акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як забудовником умов укладеного між сторонами Договору № 411 від 04.05.2006 року та Додаткової угоди № 1 від 09.10.2007 року до нього в частині своєчасної та повної сплати пайового внеску на створення інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нарахована пеня, а також на протиправне ухилення комісії з реорганізації КП "Ватутінськінвестбуд" від включення кредиторських вимог в сумі 2 082 138,62 грн. до передавального акту.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Згідно частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В свою чергу, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є майнові вимоги про стягнення 2 082 138,62 грн. та зобов`язання відповідача в особі комісії з реорганізації включити кредиторські вимоги до передавального акту, тобто звернувшись до суду через систему "Електронний суд" в серпні 2024 року з позовом з вимогами майнового та немайнового характеру позивач з урахуванням змісту та розміру заявлених вимог та факту подання документів в електронній формі мав сплатити судовий збір в сумі 27 408,06 грн. (24 985,66 грн.+3028,00 грн.).

Проте, при дослідженні судом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем в якості доказів сплати судового збору суду надано платіжну інструкцію № 477 від 09.08.2024 року на суму 4844,80 грн., тобто недоплата судового збору складає 22 563,26 грн.

При цьому, надана позивачем виписка по рахунку за 09.08.2024 року про перерахування Департаментом кількох сум в рахунок сплати судового збору за розгляд справ в судах міста Києва різної юрисдикції не може бути розцінена в якості належного та допустимого доказу сплати судового збору у даній справі за відсутності відповідного посилання в тексті позовної заяви.

Окрім цього, вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відповідно до п. 8 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов`язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме позивачем за умови зазначення про здійснення відповідачем фактичного перерахування пайових внесків в сумі 864 159,34 грн. не надано доказів такої оплати.

Також суд зазначає, що передумови об`єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Об`єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 911/414/18 та постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 914/2191/18.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Зокрема, у поданій суду позовній заяві б/н від 26.08.2024 року позивачем об`єднано вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пайових внесків за договором пайової участі, тобто пов`язані з неналежним виконанням зобов`язань, та вимоги про зобов`язання включити відповідні кредиторські вимоги до передавального акту у зв`язку з реорганізацією відповідача шляхом приєднання до КП "Київжитлоспецексплуатація", які виникли за наслідками невиконання відповідачем покладеного на нього приписами статті 105 Цивільного кодексу України обов`язку з розгляду поданої позивачем кредиторської вимоги у визначені строки.

При цьому, зважаючи на відмінне правове регулювання правовідносин, за наслідками реалізації яких позивачем були заявлені дві окремі позовні вимоги, позивачем в даному позові не наведено обґрунтування підстав об`єднання таких позовних вимог в одній позовній заяві.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без руху.

2. Встановити Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з відміткою банку про виконання);

- подання до суду належних та допустимих доказів сплати відповідачем пайових внесків в сумі 864 159,34 грн.;

- подання до суду письмових пояснень щодо підстав об`єдання в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості з оплати пайових внесків та зобов`язання комісію з реорганізації включити кредиторські вимоги до передавального акту.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон