ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2024 Справа № 914/337/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (далі Львівська ОДА або Позивач),до відповідача 1:Дрогобицької районної державної адміністрації (далі Дрогобицька РДА або Відповідач 1),до відповідача 2:Дрогобицької міської ради Львівської області (далі Дрогобицька МР або Відповідач 2),до відповідача 3:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі ГУ Держгеокадастру у ЛО або Відповідач 3),третя особа:Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України",про:визнання недійсним акта, скасування державної реєстрації права власності на землю.У судовому засіданні взяли участь представники:
прокурора:Леонтьєва Н. Т.,позивача:Старий Р. А.,відповідача 1:Крамар В. О.,відповідача 2:Сенців М. М.,відповідача 3:Радченко М. І.,третьої особи:не з`явився.I.ВСТУП.
1.Спір у цій справі виник у зв`язку з частковим накладанням земельних ділянок одна на одну, які належать на різних правових титулах державі в особі Львівської ОДА та територіальній громаді в особі Дрогобицької МР.
2.За результатами розгляду цієї справи суд зробив висновок, що таке накладання дійсно має місце, частина земельної ділянки, зареєстрованої за Дрогобицькою МР як земля сільськогосподарського призначення, належить на праві державної власності як земля лісогосподарського призначення.
II.ПРОЦЕДУРИ.
3.Прокурор в інтересах Львівської ОДА звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідачів про визнання недійсними актів, скасування державної реєстрації права власності на землю.
4.Ухвалою від 12.02.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
5.Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
6.В ході підготовчого провадження суд ставив на обговорення учасників процесу питання призначення судової земельно-технічної експертизи. Проте жоден з учасників справи не погодився оплатити вартість такої експертизи.
7.Суд ухвалою від 15.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.06.2024. У судовому засіданні 05.06.2024 суд повернувся на стадію підготовчого провадження.
8.Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 19.06.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2024.
9.В судовому засіданні 04.09.2024 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
III.АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція Прокурора.
10.Дрогобицька РДА розпорядженням № 257 від 28.08.2013 вирішила провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території орієнтовною площею 4'506 га та скласти за їх результатами технічну документацію. 14.11.2013 голова Дрогобицької РДА затвердив матеріали інвентаризації земель загальною площею 4'511,5228 га сільськогосподарського призначення державної власності на території місцевих рад Дрогобицького району.
11.ГУ Держгеокадастру у ЛО наказом від 10.12.2020 передало у комунальну власність Дрогобицькій МР земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 площею 14,3249 га. Проте за результатами інвентаризації земель ДП "Дрогобицьке лісове господарство" виявлено, що частина цієї земельної ділянки (0,5015 га) належить до земель державного лісового фонду. Спірна земельна ділянка зареєстрована за територіальною громадою в особі Дрогобицької МР за рахунок земель державної власності без виключення її з Державного лісового фонду України.
12.Під час реєстрації комунальної власності на спірну земельну ділянку порушено порядок зміни цільового призначення земельної ділянки. Вказане відповідно до статті 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок.
13.Станом на час пред`явлення позову власником спірної земельної ділянки є Львівська ОДА. Адже згідно з вимогами частини 5 статті 122 Земельного кодексу України розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб покладено на обласні державні адміністрації.
14.Звернення до суду з позовом, спрямованим на захист цивільних прав держави на земельну ділянку, речові права держави щодо якої виникли у відповідності з вимогами земельного законодавства, та збереглись за державою і у встановленому законом порядку не припинялися, є таким, що спрямований на усунення порушень, які не пов`язані з позбавленням права володіння. Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, жодних рішень про її вилучення з державного лісового фонду і з постійного користування спеціалізованого лісогосподарського підприємства не приймалося, Прокурор правильно обрав спосіб захисту негаторний позов. Аналогічні висновки містяться у постановах ВС від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16, від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц.
15.Предметом позову є:
15.1.Визнання недійсним розпорядження Дрогобицької РДА № 337 від 14.11.2013 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району" зі змінами, внесеними розпорядженням ДРДА № 414 від 30.12.2013 згідно з додатком № 1 у частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501.
15.2.Визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у ЛО № 19-ОТГ в частині передачі Дрогобицькій МР у комунальну власність земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501, згідно з п. 203 акту приймання-передачі.
15.3.Усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування вчиненої 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 з одночасним припиненням права комунальної власності за Дрогобицькою МР.
16.Підставою позову є стаття 391 ЦК України створення Дрогобицькою МР перешкод у користуванні та розпорядженні Львівською ОДА землями лісового фонду.
17.Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 9 084,00 грн витрат на оплату судового збору.
Позиція позивача Львівської ОДА.
18.Позивач підтримав позицію Прокурора.
Заперечення відповідача Дрогобицької РДА.
19.Дрогобицька РДА усно зазначила, що покладається на розсуд суду.
Заперечення відповідача Дрогобицької МР.
20.Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування, можуть перебувати у запасі. Спірна земельна ділянка належить до земель запасу.
21.Умовою застосування пункту 5 Перехідних положень Лісового кодексу України до спірних правовідносин є підтвердження факту надання спірної земельної ділянки у постійне користування ДП "Дрогобицьке лісове господарство" до 28.03.2006. Однак надані Прокурором докази не містять відомостей, що їх склали до 29.03.2006. Отже, ці докази є неналежними та недопустимими для підтвердження факту наявності права постійного користування земельною ділянкою.
22.Відповідно до матеріалів інвентаризації 2013 року та відповідно до інформації Держгеокадастру спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення. Держгеокадастр є єдиною системою відомостей про землі в межах України, який містить відомості про цільове призначення земель, обмеження у їх використанні, права власності та користування.
23.Дрогобицька МР діяла у межах повноважень, визначених законодавством, а тому є належним власником спірної земельної ділянки та добросовісним її набувачем.
24.Вимога власника, позбавленого володіння (фізичного та/або юридичного), про відновлення такого володіння, є віндикаційним позовом. У разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне володіння, для захисту права власності повинен використовуватися віндикаційний позов. Вказана позиція підтверджена судовою практикою (постанови ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.02.2023 у справі № 914/4109/21 тощо). Зважаючи на пред`явлення Прокурором негаторного, а не віндикаційного позову, Прокурор обрав неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Заперечення відповідача ГУ Держгеокадастру у ЛО.
25.Спірний наказ ГУ Держгеокадастру у ЛО від 10.12.2020 № 19-ОТГ прийнятий у відповідності з вимогами статей 15-1, 117, 122 ЗК України, указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови КМУ від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485.
26.Відповідно до матеріалів інвентаризації 2013 року (розроблених ТОВ "Центр землеустрою" та затверджених Дрогобицькою РДА) та відповідно до інформації Держгеокадастру спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення. Отже, ГУ Держгеокадастру у ЛО діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
27.Матеріали інвентаризації земель, проведені ДП "Дрогобицьке лісове господарство" є неналежними, недопустимими та недостатніми доказами для встановлення обставини часткового накладення спірної земельної ділянки з землями державного лісового фонду. Така обставина може підтверджуватись висновком експертизи.
28.Оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом виконання. Такі акти не можуть бути скасовані, адже їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 359/2258/17 та узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.
IV.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Підстави для звернення Прокурора з позовом.
29.Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у 2 випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
30.Пунктом 4 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території. Отже, землі лісового фонду перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.
31.Зважаючи на вказане, розпорядником земель лісового фонду у межах Львівської області є Львівська ОДА. Саме цей орган мав повноваження звертатися до суду з метою усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою лісового фонду та був компетентним органом в розумінні приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
32.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
33.Невжиття компетентним органом жодних заходів упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності…), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
34.Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
35.Прокурор звернувся до Львівської ОДА з листом від 08.09.2023 (том 1, а. с. 88-89), у якому, серед іншого, просив повідомити про вжиті заходи щодо відновлення інтересів держави.
36.У відповідь на цей лист Львівська ОДА листом від 19.09.2023 (том 1, а. с. 90) повідомила, що не вживала заходів реагування.
37.Прокурор листом від 01.12.2023 повідомив ЛОДА про подання позову до суду (том 1, а. с. 32).
38.Прокурор подав позов до суду 30.01.2024.
39.Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді. З моменту звернення Прокурора до компетентного органу до моменту подання позову минуло більше 4 місяців. При цьому Львівська ОДА так і не здійснила заходів щодо захисту інтересів держави. Вказане свідчить про нездійснення або неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави. Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Факти.
Землі сільськогосподарського призначення.
40.Дрогобицька РДА 28.08.2013 прийняла розпорядження № 257 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території місцевих рад Дрогобицького району" (том 1, а. с. 37). Дрогобицька РДА розпорядилась (1) провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району орієнтовною площею 4'506 га та скласти за їх результатами технічну документацію із землеустрою та (2) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.
41.Розпорядженнями № 337 від 14.11.2013 та № 414 від 30.12.2013 (том 1, а. с. 38-42) Дрогобицька РДА затвердила матеріали інвентаризації земель загальною площею 4'511,52228 га сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району.
42.У 2013 році було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (том 1, а. с. 46-51). Вказана технічна документація містить схему розташування земельної ділянки № 6 площею 14,3239 га кадастровий номер 4621282100:05:000:0501 (далі Земельна ділянка № 6) та акт погодження меж землекористування Земельної ділянки № 6.
43.Звертає на себе увагу та обставина, що акт погодження меж землекористування не погоджений суміжними землекористувачами, у тому числі ДП "Дрогобицький лісгосп".
44.ГУ Держгеокадастру у ЛО 10.12.2020 передало Дрогобицькій МР у комунальну власність Земельну ділянку № 6 сільськогосподарського призначення державної власності. Вказана обставина підтверджується наказом № 19-ОТГ від 10.12.2020 (том 1, а. с. 52), актом від 10.12.2020 приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність (том 1, а. с. 52), а також пунктом 203 додатку до акта (том 1, а. с. 54, зворотна сторона).
45.Дрогобицька МР 15.02.2021 зареєструвала право комунальної власності на Земельну ділянку № 6, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1, а. с. 57-59) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 114).
Землі лісогосподарського призначення.
46.ДП "Дрогобицьке лісове господарство" отримало в постійне користування лісові землі на території Дрогобицької МР ще за актом від квітня 1959 року на право користування землею (том 1, а. с. 83-87).
47.Зважаючи на величезну площу земель лісогосподарського призначення, отримання спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами цих земель ще в радянський період, а також необхідність значного часу для приведення усієї землевпорядної документації із сучасними вимогами, Законом України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" цей кодекс було викладено в новій редакції та доповнено прикінцевими положеннями.
48.Станом на теперішній час пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
49.В матеріалах справи містяться матеріали лісовпорядкування (Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицьке лісове господарство"), складені в 2007-2008 рр. Львівською державною експедицією ВО "Укрдержліспроект" (том 2, а. с. 206-260). Ці матеріали оформлені Протоколом другої лісовпорядної наради від 26.03.2009 з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицький лісгосп" Львівської області, затвердженим Львівським обласним управлінням лісового і мисливського господарства та погодженим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (том 2, а. с. 262).
50.Суду представлено витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Дрогобицьке лісове господарство" Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (Летнянське лісництво), а саме: таксаційний опис, планшет № 2 (том 1, а. с. 72, 75).
51.Відповідно до частини 4 статті 48 Лісового кодексу України (в редакції станом на 26.03.2009) матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Отже, аналізовані матеріали лісовпорядкування були затверджені та погоджені належними органами виконавчої влади, що спростовує заперечення Дрогобицька МР в цій частині.
52.Крім того, обґрунтовуючи вади матеріалів лісовпорядкування, Дрогобицька МР посилається на відсутність певних реквізитів у документі, що передбачено пунктом 5.16 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів". Проте цей стандарт набрав чинності з 01.09.2021, а тому не може поширюватися на попередній період.
53.Виконуючи вимоги закону про оформлення лісових ділянок, за розпорядженням Львівської ОДА від 24.01.2022 № 45/0/5-22 (том 2, а. с. 113-114) ДП "Дрогобицький лісгосп" отримав дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель орієнтовною площею 8'319,0000 га, що розташовані на території Дрогобицької МР для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.
54.В ході розроблення технічної документації розробник документації (приватне підприємство "Земсвіт") виявив, що частина лісових земель площею 0,5015 га частково накладається на Земельну ділянку № 6 (том 1, а. с. 76-77).
55.Листом від 29.08.2022 (том 1, а. с. 60) Виконавчий комітет Дрогобицької МР відмовив ДП "Дрогобицьке лісове господарство" у погодженні технічної документації з інвентаризації земель Летнянського лісництва, оскільки земельна ділянка, зазначена на кадастровому плані технічної документації з інвентаризації земель площею 1,3987 га, частково накладається на Земельну ділянку № 6.
56.Листами від 15.11.2022 (том 1, а. с. 64), 07.09.2023 (том 1, а. с. 68), від 15.09.2022 № 858 (том 1, а. с. 73), від 27.09.2023 № 842 (том 2, а. с. 82) ДП "Дрогобицьке лісове господарство" повідомляло, що згідно з матеріалами лісовпорядкування 2008 року Земельна ділянка № 6 із земель державного лісового фонду не вилучалась, цільове призначення не змінювалось та зміни у матеріали не вносились.
57.Кабінет Міністрів України на запит Прокурора надіслав відповідь від 01.11.2022 (том 1, а. с. 94), що не ухвалював рішень про зміну цільового призначення Земельної ділянки № 6, її вилучення з постійного користування ДП "Дрогобицьке лісове господарство".
58.Наведені вище докази в сукупності свідчать про те, що на частину земель лісового фонду площею 0,5015 га, що були надані ДП "Дрогобицьке лісове господарство" у постійне користування, було оформлено право власності територіальної громади в особі Дрогобицької МР без попереднього вилучення цієї земельної ділянки.
Право.
Щодо способів захисту.
59.Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено статтею 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2).
60.Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
61.Зазначені положення кореспондуються з вимогами статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України щодо способу захисту порушених прав визнання незаконними та скасування судом рішень органів влади, які в незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.
62.Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
63.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
64.Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
65.За таких обставин заслуговують на увагу доводи прокурора, що повернення земельної ділянки загальною площею 14,3249 га у власність держави порушуватиме право комунальної власності Дрогобицької МР на частину земельної ділянки, а часткове її повернення (площею 0,5015 га) неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Відповідно, зобов`язати Дрогобицьку МР повернути незаконно сформовану земельну ділянку площею 14,3249 га на користь Львівської ОДА у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити її поділ неможливо.
66.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 y справі № 910/5201/19 наголосила, що рішення органу влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин можна оспорювати з погляду його законності. Отже, помилковим є твердження ГУ Держгеокадастру у ЛО про те, що наказ № 19-ОТГ від 10.12.2020 вичерпав свою дію та не підлягає скасуванню.
67.Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
68.Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).
69.З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про (1) скасування такої державної реєстрації разом із (2) скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 № 916/1517/22.
Щодо суті.
70.Відповідно до частин 2 та 3 статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
71.Згідно з частиною 1 статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
72.У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (частини перша, друга статті 84 Земельного кодексу України).
73.Згідно з пунктом б) частини 1 статті 164 Земельного кодексу України охорона земель включає захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
74.У статті 57 Лісового кодексу України визначено вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства. Так, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок в такому разі провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Аналогічне положення міститься у статті 20 Земельного кодексу України.
75.Порядок вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
76.У частині 5 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.
77.Відповідно до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема ліси для нелісогосподарських потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
78.Отже, вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення, належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
79.Суд установив, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі виділу 1 кварталу 37 Летнянського лісництва, що підтверджується планово картографічними матеріалами лісовпорядкування. Цю обставину фактично визнає сама Дрогобицька МР у листі від 29.08.2022 № 3-24/4766 (див. пункт 55 цього рішення). Суд нагадує, що ініціював обговорення питання про призначення судової земельно-технічної експертизи, проте жоден з учасників спору не виявив бажання таку оплатити.
80.Спірна земельна ділянка не вилучалась з Державного лісового фонду України, адже Кабінет Міністрів України не ухвалював рішення про вилучення спірної земельної ділянки чи зміну її цільового призначення.
81.Реєстрація права власності на Земельну ділянку № 6 стала можливою за порушення процедури погодження її меж із суміжними землекористувачами (див. пункт 43 цього рішення).
82.Землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання, передача у комунальну власність Дрогобицької МР земельної ділянки частково за рахунок земель лісогосподарського призначення для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, суперечить приписам Земельного та Лісового кодексів України.
83.Зважаючи на вищезазначене, розпорядження Дрогобицької РДА № 337 від 14.11.2013 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району" зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицька РДА № 414 від 30.12.2013 згідно з додатком № 1 у частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 та наказ ГУ Держгеокадастру у ЛО № 19-ОТГ від 10.12.2020 в частині передачі ДМР у комунальну власність земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501, згідно з п. 203 акту приймання-передачі, є незаконними.
84.Зазначені розпорядження та наказ стали підставою для незаконного формування земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 як ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, що відбулось внаслідок неправомірного вилучення з державної власності і постійного користування ДП «Дрогобицьке лісове господарство» земель державного лісового фонду площею 0,5015 га і як наслідок, призвело до незаконної державної реєстрації права комунальної власності на цю землю.
85.З огляду на це обґрунтованими є вимоги Прокурора про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
V.СУДОВІ ВИТРАТИ.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
86.Витрати на оплату судового збору покладаються на Відповідачів на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації № 337 від 14.11.2013 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Дрогобицького району" зі змінами, внесеними розпорядженням Дрогобицької районної державної адміністрації № 414 від 30.12.2013 згідно з додатком № 1 у частині інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Нижньогаївської сільської ради щодо земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501.
3.Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 19-ОТГ від 10.12.2020 в частині передачі Дрогобицькій міській раді у комунальну власність земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 згідно з п. 203 акту приймання-передачі.
4.Скасувати вчинену 17.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3249 га з кадастровим номером 4621282100:05:000:0501 та припинити права комунальної власності за Дрогобицькою міською радою.
5.Стягнути з Дрогобицької районної державної адміністрації (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця 22 січня, будинок 37; ідентифікаційний код: 04056477) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3'028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.
6.Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код: 04055972) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3'028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.
7.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, місто Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 39769942) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 3'028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2024.
Суддя Рим Т.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121432215 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Рим Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні