Рішення

від 28.08.2024 по справі 922/2279/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024м. ХарківСправа № 922/2279/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції, 27, кім. 16; код ЄДРПОУ: 35578771), Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Павлівський, 4; код ЄДРПОУ: 40214227) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання припиненними трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача Мазур О.С., адвоката, ордер АР №1184701 від 28.06.2024;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" та Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якій просить суд:

- припинити повноваження та визнати трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" припиненими з 05 липня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Відомості про керівника" в полі "Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" без довіреності;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано не оформленням відповідачем 1 належним чином рішення, прийнятого на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд", які відбулися 05.07.2021 та оформлені протоколом №1-21, та не поданням вказаного рішення державному реєстратору для реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 прийнято позовну заяву (вх.№2279/24 від 02.07.2024) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" та Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2279/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на31 липня 2024 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .

22.07.2024 через кабінет Електронного суду від представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшов відзив (вх.№18502 від 22.07.2024).

У відзиві представник відповідача 2 зазначила, що вимоги позивача про зобов`язання Департамента реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділ: «Відомості про керівника» в полі «Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛЛ ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 35578771) з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТАЛЛ ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 35578771) без довіреності звернені до суб`єкта реєстрації та суперечать нормам чинного законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки жодного звернення з боку позивача до органів державної реєстрації прав не було, а Закон передбачає обов`язковість реєстратора здійснювати реєстраційні дії по будь-якому зверненню, а не за власної ініціативи, тому відповідач 2 вважає, що підстави для зобов`язання державного реєстратора здійснити дії, які безпосередньо віднесені до його компетенції відсутні.

24.07.2024 на електронну скриньку суду від ОСОБА_2 надійшли пояснення (вх.№18711 від 24.07.2024), в яких останній просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що дійсно 21.06.2021 позивач звернулася до Загальних зборів учасників ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» із заявою про звільнення з посади директора ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з 05.07.2021 за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України. На підставі вказаної заяви 05.07.2021 та запрошення на Загальні збори учасників товариства від 03.06.2021 відбулися Загальні збори учасників ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з порядком денним: 1) про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо звільнення з посади директора ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням; 2) про надання повноважень директора ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД». Згідно до протоколу №1-21 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 05.07.2021 ОСОБА_2 , як єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , звільнено її з посади директора товариства за власним бажанням; надано повноваження директора товариства ОСОБА_2 . Разом з тим, нотаріально вказане рішення не засвідчувалось та документи державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, а саме змін про відомостей щодо керівника не подавались у зв`язку з початком військового вторгнення РФ та відсутності ОСОБА_2 на території України. Через те, що і на теперішній час ОСОБА_2 до сих пір перебуває за межами України, він не може належним чином оформити звільнення ОСОБА_1 з посади директора. Разом з тим, ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовних вимог та вважаю їх обґрунтованими, оскільки з боку ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» дійсно були порушені вимоги ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

В підготовчому засіданні 31.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.08.2024.

Представник позивача, яка приймала участь у судовому засіданні 28.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання 28.08.2024 не з`явились, про причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 09.08.2017 ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з 10.08.2017.

21.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» із заявою про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з 05.07.2021 за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

На підставі вказаної заяви 05.07.2021 та запрошення на Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 03.06.2021 відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з порядком денним:

1) про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням;

2) про надання повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД».

Відповідно до протоколу №1-21 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 05.07.2021 єдиним учасником ОСОБА_2 було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , звільнено її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням та надано повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» Котенку Олегу Івановичу.

У відповідності до частини 1 статті 15 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (крім акціонерних товариств, громадських формувань та об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) щодо зміни керівника юридичної особи у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи. Справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.

Однак, в порушення вимог ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» ОСОБА_2 не засвідчив свій підпис на протоколі №1-121 від 05.07.2021 нотаріально та не подав державному реєстратору комплект документів для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, а саме змін про відомостей щодо керівника.

В подальшому через початок активних бойових дій в Харківській області з кінця лютого 2022 року, учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» ОСОБА_2 не встиг належним чином оформити з наступним нотаріальним засвідченням та реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протокол від 05.07.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням.

Як стверджує позивач, на теперішній час вирішити питання про припинення трудових відносин позивача з відповідачем 1 у встановленому позасудовому порядку неможливо, оскільки єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» ОСОБА_2 знаходиться за межами України та не здійснює дій щодо засвідчення нотаріального засвідчення свого підпису на протоколі та внесення змін до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, позивач, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД», не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Як стверджує позивач, оскільки рішення, прийняте на загальних зборах, які відбулися 05.07.2021 та оформлене протоколом №1-21 не було належним чином оформлено з наступним нотаріальним засвідченням та реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у той час як ст.43 Конституції України використання примусової праці забороняється, то у позивача відсутня можливість припинити трудові відносини в інший спосіб, окрім звернення до суду. У зв`язку з цим, для проведення Департаментом реєстрації Харківської міської ради реєстраційної дії відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» необхідно судове рішення, яким припиняються трудові правовідносини, та про зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в розділ «Відомості про керівника» в полі «Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора TOB «MITАЛЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35578771) з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені ТОВ «МІТАЛЛ ТРЕЙД» без довіреності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом доказування у цій справі є з`ясування обставин припинення трудових правовідносин директора за власним бажанням, встановлення фактів правомірності дотримання процедури скликання загальних зборів товариства та належного повідомлення засновників (учасників).

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України).

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина перша статті 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина перша статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 ЦК України).

Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п`ятої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Як було встановлено судом, позивач є одноосібним виконавчим органом товариства (директором), який згідно з відомостями з ЄДР наділений правом вчиняти дії від імені товариства.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (частини перша та третя статті 38 КЗпП України).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України; близький за змістом припис був передбачений у частині першій статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 7.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" до виняткової компетенції Зборів його учасників належить призначення та відклик членів виконавчого органу та ревізійної комісії товариства; призначення та дострокове звільнення директора товариства.

Звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора (пункт 1 частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

За змістом частини тринадцятої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (частини друга та третя статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Позачергові Збори учасників товариства скликаються, зокрема, за ініціативою директора (пункт 7.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд").

Однією з особливостей проведення загальних зборів учасників товариства, яке має одного учасника, є те, що у цьому товаристві рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (частина перша статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Згідно з п.1.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд", засновником та єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" є ОСОБА_2 . Вказана інформація підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, виконуючи повноваження одноосібного виконавчого органуТовариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд", звернувся з позовом до самогоТовариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" про визнання трудових відносин припиненими, а також про зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційні дії зі зміни відповідних відомостей про товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, вимоги позивача спрямовані на припинення повноважень директора, обраного загальними зборами учасників товариства. Тому цей спір пов`язаний із управлінням товариством. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові відносини позивача з товариством, що не змінює корпоративного характеру такого спору.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №448/362/22.

Відповідно до частин 13, 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу. У випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі N1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", дійшов висновку, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також зазначила, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ст.28, частина перша статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Як було встановлено судом, 21.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» із заявою про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з 05.07.2021 за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

На підставі вказаної заяви 05.07.2021 та запрошення на Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 03.06.2021 відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» з порядком денним:

1) про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням;

2) про надання повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД».

Відповідно до протоколу №1-21 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» від 05.07.2021 єдиним учасником ОСОБА_2 було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , звільнено її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» за власним бажанням та надано повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» Котенку Олегу Івановичу.

У пункті 8.31. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 цього ж Закону ), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону та Статуту).

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що директор - ОСОБА_1 дотрималась вимог Закону та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасниківТовариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд".

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21 та від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

У пункті 8.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 зазначено, коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

За результатами розгляду справи №127/27466/20 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду зробила наступні висновки щодо застосування норм права (п.10.1. постанови від 06.09.2023): «Створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту). Водночас саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.»

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Отже, не засвідчення учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» ОСОБА_2 свого підпису на протоколі №1-121 від 05.07.2021 нотаріально та не подання державному реєстратору комплекту документів для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, а саме змін про відомостей щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАЛЛ ТРЕЙД» є прямим порушенням гарантованого позивачу Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

В даному випадку положення статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, з боку засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає, в той час як статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Судом встановлено, що уповноважений на звільнення директора органТовариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" не виконав покладених на нього обов`язків в частині належного оформлення рішення, прийнятого на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд", які відбулися 05.07.2021 та оформлені протоколом №1-21.

З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для належного оформлення рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем 1 були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про правомірність вимоги позивача про припинення трудових правовідносин, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Відомості про керівника" в полі "Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" без довіреності.

Відповідно до п.12 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до ст.25 цього Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі №448/362/22 погодилась із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17 та постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 09.08.2022 у справі № 921/504/20, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21.

Верховний Суд України у постанові від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, посилаючись на ст. 55 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, згідно з якими кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зазначив, що обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням вказаних положень та з урахуванням майбутнього результату. Тобто ефективний спосіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання особою відповідного відшкодування. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19, пункт 98).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21.

На переконання суду, суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру. Однак, приймаючи до уваги те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то вказана вимога є такою, що відповідає завданням господарського судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

За висновком суду, позивачем у цій справі обрано ефективний спосіб захисту, оскільки задоволення відповідної вимоги призведе до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду.

З огляду на викладене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд", суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача в частині зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" без довіреності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача 1 у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" та Департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Припинити повноваження та визнати трудові відносини ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції, 27, кім. 16; код ЄДРПОУ: 35578771) припиненими з 05 липня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Відомості про керівника" в полі "Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" запису про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" з 05 липня 2021 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області по даній справі та виключити її з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" без довіреності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталл Трейд" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції, 27, кім. 16; код ЄДРПОУ: 35578771) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору, сплаченого при подачі позову, у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "05" вересня 2024 р.

СуддяТ.О. Пономаренко