Рішення

від 01.08.2024 по справі 188/1135/21

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1135/21

Провадження № 2/188/15/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі відповідач), про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача ОСОБА_2 , який є рідним братом матері позивача ОСОБА_3 . На час відкриття спадщини (час смерті спадкодавця ) ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпропетровське» розміром 10,840 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Заповіт він не посвідчував. ОСОБА_4 не був одружений, не мав власних дітей, отже, відсутні спадкоємці першої черги після його смерті. ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав в домоволодінні по АДРЕСА_1 та на день смерті в будинку був зареєстрований один.

Рідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 померла ще до смерті брата 03.11.1997.

В 2021 році позивач виявив у паперах сертифікат про право дядька на земельну частку (пай), після чого звернувся до державного нотаріуса для оформлення спадщини після його смерті, але нотаріус постановою від 07.07.2021 йому відмовив через недоведеність родинних відносин між спадкодавцем та позивачем, а також через пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, посилаючись на ст. 315 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК ) України, ст.ст. 528-531, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) 1963 року, ст.ст. 1217, 1218, 1266 ЦИвільного кодексу (далі - ЦК) України просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 та визнати за ним право на земельну частку (пай) у власності колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпропетровське» розміром 10,840 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі відповідного сертифікату.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, після допиту свідків просили закінчити розгляд справи за їх відсутності, позов задовольнити, судові витрати залишити на позивачеві.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з таких причин.

Позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , а свідчень осіб, які ніби-то довгий час спілкувались із спадкодавцем ОСОБА_2 та мамою позивача ОСОБА_5 , які можуть підтвердити факт родинних стосунків між останніми, на думку відповідача, недостатньо для встановлення судом факту родинних стосунків. Позивачем не вжито жодних заходів щодо документального підтвердження факту родинних стосунків, не надано до суду документів з архівних установ чи відділів ДРАЦС, з яких би вбачалось, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою. Той факт, що вони були народжені на території Російської Федерації жодним чином не позбавляє можливості позивача отримати такі документи, направивши відповідні запити до відповідних установ. Архівні установи Російської Федерації надають такі відповіді на запити зацікавлених осіб. Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 народився та території Російської Федерації, а з документу, доданого до позовної заяви: витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , вбачається, що місцем його народження є Молдова, ОСОБА_6 , сщ Пирлиця.

Позивачем при поданні позовної заяви безпідставно пропущені строки позовної давності, в межах яких особа може звернутись до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, оскільки йому було відомо про смерть ОСОБА_2 та про відкриття спадщини після його смерті задовго до дати звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у 2021 році, щонайменше, ще у 2015 році, про що свідчать «підтвердження» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про родинний зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , надані позивачем до суду, як додатки до позовної заяви, підпис на яких засвідчено в Українській сільській раді 12 жовтня 2015 року. У звязку із чим, відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України відповідач просить застосувати позовну давність при розгляді справи та відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

21 грудня 2021 року відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши заяви по суті сторін та надані ними і витребувані судом за клопотанням позивача докази, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0031534292 від 07.07.2021р., після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 10,840 умовних кадастрових гектарів, яка належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0265903 від 26.04.1997р. у складі земель КСП «Дніпропетровське» на території Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивач 06 липня 2021 року звернувся до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з питання оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріус своєю постановою від 07 липня 2021 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , вказавши на відсутність документів, підтверджуючих родинний зв`язок спадкоємця зі спадкодавцем і пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до суду для оформлення спадкових прав, що підтверджено копією цієї постанови.

Судом установлено, що між сторонами по справі існують цивільно-правові відносини, урегульовані нормами цивільного права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» наведений у статті ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника тощо.

Позивачу встановлення факту родинних відносин з його дядьком по лінії матері потрібно для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Факт родинного зв`язку між позивачем та його дядьком в судовому засіданні підтверджено показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про те, що вони проживали і проживають в одному селі із позивачем та померлими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в спілкуванні із якими взнали, що ОСОБА_2 є рідним братом матері позивача ОСОБА_3 , останні підтримували родинні стосунки. Після смерті матері позивач ходив у гості до ОСОБА_2 , називав його дядьком, а після смерті останнього став користуватися його будинком та присадибною земельною ділянкою.

Родинний зв`язок позивача з ОСОБА_3 підтверджується його повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.01.1993, де остання вказана його матір`ю.

Суд вважає доведеним факт родинних відносин позивача з дядьком по лінії матері ОСОБА_2 , тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується частини позовних вимог стосовно права власності на земельну ділянку (пай), суд встановив, що на час відкриття спадщини (час смерті спадкодавця) ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпропетровське» розміром 10,840 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0265903, виданим 26.04.1997 Петропавлівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Петропавлівської районної державної адміністрації від 16.04.1997 за № 126-р та зареєстровано 26.04.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0903 .

Заповіт ОСОБА_2 не посвідчував, що підтверджується наявною у спадковій справі № 113/2021 інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 07.07.2021. Рідна сестра спадкодавця ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла ще до смерті брата ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить її свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно 07.10.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петропавлівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Позивач фактично прийняв спадщину після смерті свого дядька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , володіє та користується з того часу його будинком, доглядає за ним і обробляє присадибну земельну ділянку.

Ніким іншим спадщина не прийнята, що вбачається із копії спадкової справи № 113/2021.

У п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що суди по різному тлумачать пункти 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та необґрунтовано застосовують правила книги шостої ЦК до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року, та не враховують роз`яснення, які містяться в абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7. Судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР .У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред`явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.

Оскільки спадщина після померлого ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і він її фактично прийняв до 1 липня 2003 року, то при вирішенні спору у справі необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року та ЦК України.

Статтями 548, 549 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з приписом ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно,

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Можливість позивача у оформленні ним свого спадкового права в позасудовому порядку відсутня, тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, однак позивач прохав залишити судові витрати за ним, тому суд, керуючись ст. 13 ЦПК України, вважає за можливе судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн залишити на позивачеві.

На підставі викладеного, ст.ст. 524-527, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1217, 1218, 1265, 1266 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 81, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: 52740, вул. Гагаріна, буд.1, с Українське Синельниківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339126, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпро, актовий запис про смерть № 2099 внесено 13.11.2000 Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, є рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Дніпропетровське» розміром 10,840 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0265903, який видано 26.04.1997 Петропавлівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Петропавлівської районної державної адміністрації від 16.04.1997 за № 126-р та зареєстровано 26.04.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0903.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда