Ухвала

від 05.09.2024 по справі 127/21519/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/21519/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Стрижавського будинку-інтернату, Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, про усиновлення повнолітньої особи,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про усиновлення повнолітньої особи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2024 справу передано на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області в порядку ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки позову, порядок та строк їх усунення.

Зокрема даною ухвалою суду було визначено такі недоліки заяви.

Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання ( ч. 1 ст. 310 ЦПК України).

У п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року зазначено, що, у зв`язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлено бажанням досягти іншого правого наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного факту). Слід також з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випаду суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини. У СК не встановлено максимального віку повнолітньої особи, яка може бути усиновлена, однак визначено мінімальну різницю у віці між нею та усиновлювачем - не менше вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 6 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.

Згідно з ч. 1 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя .

Крім того, відповідно до ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу). У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, аналізуючи зазначені вище положення норм чинного законодавства, усиновленою може бути та особа, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто, такі особи мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї особи. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Згідно з ч. 1 ст. 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; 5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім`ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Однак, звертаючись до суду із заявою про усиновлення повнолітньої особи заявником не було зазначено та приєднано доказів на підтвердження відомостей про розірвання стосунків із батьками, заява не містить конкретних відомостей про батьків повнолітньої особи. Також, до заяви не додано нотаріально посвідченої згоди батьків, вказаних у її свідоцтві про народження, на усиновлення їх повнолітньої дочки заявником, не додано письмової згоди на усиновлення другого з подружжя, засвідченої нотаріально.

До того ж, згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов`язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати (ч. 2 ст. 313 ЦПК України).

Звертається увага заявника, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Заінтересованими особами у справі про усиновлення є органи опіки та піклування, органи виконавчої влади у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, а також залежно від обставин справи інші особи, зокрема один із подружжя, опікун, піклувальник, дитячий заклад, який надає згоду на усиновлення, тощо.

Крім цього, відповідно до ч. 7 ст. 314 ЦПК України, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

За вказаних у заяві обставин заінтересованими особами, крім органу опіки та піклування, є мати усиновлюваної особи та її батьки у разі відсутності передбачених ст. 219 Сімейного кодексу України умов, коли усиновлення дитини провадиться без згоди батьків. Заявником також не зазначено як заінтересовану особу орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, якому повинно бути надіслано рішення суду для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Отже, заявнику слід залучити заінтересованих осіб за даною заявою відповідно до вищенаведених роз`яснень, вказати їх місцезнаходження, надати копії заяви для вручення вказаним особам.

Також, суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.

Разом із тим, всупереч ч. 6 ст. 311 ЦПК України до заяви не додано згоди ОСОБА_2 на усиновлення.

Отже, в порушення зазначених норм, до заяви ОСОБА_1 не додані документи, визначені законом.

Окрім того заявником не зазначено мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину, а саме: необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). Тобто, заявником у заяві не наведено необхідність проведення усиновлення.

На виконання вищевказаних вимог ухвали суду представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Гуменюк Н.В. подано до суду заяву про усунення недоліків заяви, в якій зазначає про наступне.

Щодо не зазначення та неприєднання доказів на підтвердження відомостей про розірвання стосунків з батьками; не долучення нотаріально посвідченої згоди про батьків, вказаних у її свідоцтві про народження, на усиновлення їх повнолітньої дочки, то разом із заявою про усиновленні заявником було подано до суду заяву про витребування в порядку ст. 84 ЦПК України доказів, а саме зі Стрижавського будинку-інтернату паспорта громадянина України ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , особової справи ОСОБА_3 .. В даному клопотанні вказано, що вихованка Стрижавського будинку-інтернату не володіє своїми особистими документами. Щодо відсутності в заяві конкретних відомостей про батьків повнолітньої особи, то в заяві було зазначено, що ОСОБА_5 потрапила в будинок дитини у віці приблизно 5-6 років, а народилася вона, зі слів невідомих осіб, в с. Зозівка Липовецького району Вніницької області; свого батька не пам`ятає та не знає, а матір - пам`ятає фрагментарно; в сім`ї, як вона пам`ятає, було ще двоє дітей - сестра ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 , але про їх подальшу долю їй нічого не відомо; про своїх дідів і бабів вона також нічого не знає. Тому, не зазначення обставин про місцезнаходження батьків, їх проживання, або ж смерті, їх відношення до усиновлення, їх згоди на усиновлення, а також притягнення до участі у справі, є доказом, який заявниці не може надати через відсутність відомостей про батьків з причин незнання про їх існування, замочуванням Стрижавським будинком-інтернатом таких відомостей. Ці обставини будуть встановлені шляхом ознайомлення з матеріалами особової справи вихованки будинку-інтернату ОСОБА_2 .. Щодо незалучення до участі у справі в якості заінтересованої особи органу державної реєстрації актів цивільного стану та батьків ОСОБА_2 , то за результатами ознайомлення з матеріалами особової справи в разі встановлення її батьків, заявницею буде подано клопотання про їх залучення до участі у справі, а в разі їх відсутності, буде подано клопотання про залучення до участі у справі орган державної реєстрації актів цивільного стану. Окрім того, ОСОБА_2 є вихованкою будинку-інтернату, тому виїзд її за межі інтернату не допускається. З цих причин неможливо нотаріально посвідчити її волевиявлення у вигляді нотаріально посвідченої заяви про її згоду на усиновлення. Основним мотивом усиновлення є проживання ОСОБА_2 в умовах сім`ї, і жодним чином це не можна вирішити шляхом посвідчення заповіту на її користь.

Вивчивши заяву про усунення недоліків, заяву про витребування доказів та оглянувши матеріали заяви, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про витребування доказів не підлягає задоволенню, а вимоги ухвали суду від 12.08.2024 заявнице виконано не в повній мірі з огляду на наступне.

Так, заявнице ОСОБА_1 разом із заявою про усиновлення повнолітньої особи подано заяву про витребування доказів, зокрема, зі Стрижавського будинку-інтернату особистих документів ОСОБА_2 , а також матеріали особової справи ОСОБА_2 , відповідно до положень ч. 1 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до вимог ч. 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Проте, дане клопотання заявниці не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки не містить зазначення вжитих заявницею або її представником заходів для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто, матеріали заяви ОСОБА_1 не містять жодних доказів того, що нею чи її представником було направлено до Стрижавського будинку-інтернату клопотання про отримання копій документів, про які йдеться в заяві про витребування доказів, та їм було відмовлено в їх отриманні.

Окрім того, матеріали заяви не містять жодних доказів того, що заявницею чи її представником вживалися заходи щодо отриманні відомостей про батьків усиновлюваної повнолітньої особи від інших установ чи організацій, як то від органу реєстрації актів цивільного стану, зокрема, копії актового запису про народження усиновлюваної повнолітньої особи - ОСОБА_8 ..

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Щодо вимог ухвали суду про залишення заяви про усиновлення повнолітньої особи без руху та заяви представника заявниці про усунення недоліків, то суд зазначає, що цивільним процесуальним законом, зокрема ст. 311 ЦПК України, безальтернативно визначено вимоги до заяви про усиновлення повнолітньої особи та документи, які подаються до суду разом із заявою про усиновлення повнолітньої особи, а це: дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування; до заяви має бути додана згода особи на усиновлення.

Проте, вказаних вимог закону та ухвали суду від 12.08.2024 про залишення заяви без руху заявницею виконано не було.

Враховуючи те, що заявницею не в повній мірі виконання вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, суд доходить висновку, що заявницею не усунуто недоліки її заяви.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, зважаючи, що встановлені судом недоліки є перешкодою для відкриття провадження у справі, однак не усунуті заявницею, суд вважає, що дану заяву слід повернути заявниці.

Керуючись статтями 185, 260, 311, 353, 432 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання заявниці ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Стрижавського будинку-інтернату, Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, про усиновлення повнолітньої особи - вважати неподаною та повернути заявниці ОСОБА_1 ..

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.П. Шевчук