Рішення

від 06.09.2024 по справі 592/5837/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/5837/24

Провадження № 2/591/800/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, пені та моральної шкоди і свої позовні вимоги мотивує тим, що 04.03.2021 року, між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН» як «Продавцем», від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення №2 від 05.10.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», в особі ОСОБА_2 , згідно нотаріальної довіреності від 15.09.2020 року, зареєстрованої за №3603 в реєстрі приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А., як «Повіреного Продавця», та ОСОБА_1 , як «Покупцем», укладено попередній договір №СЗ.06.1.069 купівлі-продажу квартири. Так, за вказаним договором, відповідач зобов`язався продати, а позивач купити однокімнатну квартиру загальною площею 52,03 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем за попереднім договором №СЗ.06.1.069 купівлі-продажу квартири від 04.03.2021 року було сплачено 668716,62 грн.. Відповідно до п.3.2 попереднього договору від 04.03.2021 року, заплановані терміни: завершення будівельно-монтажних робіт по шостій секції житлового будинкуI (перший) квартал 2021 року. Однак, всупереч умовам п. 4.1.9 попереднього договору, відповідач не завершив монтажно-будівельні роботи у житловому будинку та не передав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в експлуатацію покупцю, а також не уклав основний договір.

Позивач упозасудовому порядку23.01.2024року направляв черезпредставника адвокатськийзапит,який містиввимогу щодонадання інформаціїпро причинипропущення строківбудівництва,повернення коштіву разінеможливості виконаннязобов`язання.Запит бувотриманий відповідачемта наданавідповідь проте,щонаразі наявніфорс-мажорніобставини,в країнітриває війна,а такожвідбулося суттєвеподорожчання вартостібудівельних матеріалівта оплатипраці,погіршилась логістика,тому відповідачробить всеможливе дляприскорення виконаннябудівельних робіт. Проте об`єкт в експлуатацію зданий не був, гроші повернуті не були, а в лютому та квітні 2024 року відповідач вивіз з будівельного майданчику залишки будівельних матеріалів та будівельний кран, тому Позивач звернувся до суду. Серед позовних вимог позивач просив суд стягнути грошові коштів в розмірі 668716,62 грн., що сплачені на користь відповідача в рахунок виконання зобов`язання згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири, яку він вважає завдатком, а також додаткову суму коштів у розмірі завдатку в розмірі 668716,62 грн., пеню в розмірі 282000,00 грн., шо позивач обраховує згідно норми ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачі». Також, зазначає, що повністю довіряв Відповідачу, сплатив всю обумовлену сторонами суму коштів відповідачу на придбання квартири, але житло так й не отримав, через що позивачу завдано моральної шкоди через занепокоєння втрати своїх коштів, незручностей через відсутність свого житла, що призводить до порушення нормального ритму його життя. У зв`язку з цим просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» моральну шкоду в сумі 50000,00 грн..

07 травня 2024 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, роз`яснено права відповідача подати відзив на позов в строк не більше 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

07 травня 2024року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та вирішено накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 60,9 кв.м., житловою 20,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670775723060, що на праві власності належить АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН».

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Школьний В.А. позов підтримав повністю, просить суд його задоволити, слухати справу у його відсутність та відсутність позивача.

Відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН», було повідомлено належним чином про місце, дату та час судових засідань по вказаній справі, представник до суду не з`явився. Представник відповідача подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Правом подання відзиву, надання доказів відповідач не скористався.

Відповідно до частини третьоїстатті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи вищенаведене,суд вважаєза можливерозглянути справупо сутіна підставінаданих сторонамидоказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, продавцем за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ОРЕГОН», інтереси якого при підписанні договору на підставі договору доручення представляло ТОВ «Сібіез Сейлз».

Під час підписання попереднього договору, від імені продавця діяла повірений ТОВ «Сібіез Сейлз» в особі ОСОБА_2 , повноваження котрої діяти від ТОВ «Сібіез Сейлз» та АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН» підтверджуються копією та змістом нотаріальної довіреності від 15.09.2020 року за №3603.

В силу приписівстатті 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.1ст.1000 ЦК Україниза договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Таким чином, обов`язок з виконання зобов`язання та повернення коштів, наданих представнику продавця на виконання договору доручення щодо підписання попереднього договору і отримання грошових коштів, покладається саме на довірителя, тобто АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН».

З матеріалів справи вбачається, що04.03.2021 року, між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН», як «Продавцем», від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення №2 від 05.10.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», в особі ОСОБА_2 , згідно нотаріальної довіреності від 15.09.2020 року, зареєстрованої за №3603 в реєстрі приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А., як «Повіреного Продавця», та ОСОБА_1 , як «Покупцем», укладено попередній договір № СЗ.06.1.069 купівлі-продажу квартири.

Відповідно до п.1.1 попереднього Договору сторони зобов`язалися в майбутньому, в чіткій відповідності до умов та положень Попереднього договору укласти договір купівлі-продажу квартири, з наступними характеристиками: АДРЕСА_3 , 1-кімнатна квартира за №28, 4 поверх, проектна площа 52,03 кв.м..

Відповідно до п.2.1 попереднього Договору сторонами узгоджено, що орієнтована загальна вартість квартири, за яку вона буде продана Покупцю згідно Основного договору становитиме 668716,62 грн.. Вказана сума розраховується як добуток загальної проектної площі квартири та вартості 1 кв.м. площі квартири становить 12852,52 грн. вартість 1 кв.м. площі квартири є сталою та не може бути змінена продавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.2. попереднього договору від, покупець на підтвердження власної платоспроможності та наміру щодо укладення Основного договору та виконання інших обов`язків, що покладені на нього згідно Попереднього договору, зобов`язаний сплатити Продавцю, шляхом перерахунку на рахунок Повіреного Продавця, грошові кошти в якості забезпечувального платежу, розмір якого дорівнює загальній вартості квартири, що вказано в п.2.1 попереднього Договору, та має бути сплачений у строки, визначені Попереднім договором.

Відповідно до п.2.4. попереднього договору, покупець зобов`язується сплатити частину забезпечувального платежу в розмірі 12852,52 грн., що еквівалентно 500 долю США, станом на дату укладення цього договору, в день підписання попереднього договору сторонами. Іншу частину забезпечувального платежу покупець зобов`язується сплатити протягом трьох банківських днів з моменту підписання попереднього договору сторонами, а саме до 10.03.2021р. включно. Обидві частини забезпечувального платежу мають бути сплачені в безготівковій формі, в національній валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на ступні банківські реквізити:

Отримувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз»; ЄДРПОУ: 40710614, IBAN НОМЕР_1 у банку АТ «Райффайзен Банк Аваль», призначення платежу: «Забезпечувальний платіж згідно Попереднього договору купівлі-продажу Квартири від 04.03.2021 року, реєстровий № СЗ.06.1.069, без ПДВ».

Відповідно до п. 2.12 попереднього договору, при укладенні Основного договору, усі грошові кошти, сплачені Покупцем Продавцю, шляхом перерахунку на рахунок Повіреного Продавця, в процесі виконання Попереднього договору, будуть зараховані у належний з Покупця платіж за Основним договором.

Відповідно до п. 2.13 попереднього договору, на підставі Договору доручення №2 від 05.10.2016 року, укладеного між Продавцем та Повіреним продавця, усі розрахунки між Сторонами будуть здійснюватися за посередництва Повіреного Продавця. Сплата Покупцем будь-яких грошових коштів на рахунок Повіреного Продавця в якості виконання будь-якого фінансового зобов`язання Покупця згідно умов Попереднього договору, вважається належним виконанням даного зобов`язання перед Покупцем. В свою чергу, сплата Повіреним Продавця будь-яких грошових коштів на рахунок Покупця в якості виконання будь-якого фінансового зобов`язання Продавця згідно умов Попереднього договору, вважається належним виконання даного зобов`язання перед Покупцем.

Відповідно до п. 3.1 попереднього договору, попередній договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, визначених у Попередньому договорі. Строк дії Попереднього договору, може бути припинено або змінено тільки за взаємною згодою Сторін або у випадках, визначених Попереднім договором.

Відповідно доп.3.2попереднього договору,орієнтовний термін завершення будівельно-монтажних робіт по шості секції житлового будинку І (перший) квартал 2023 року.

Відповідно доп.3.3 попередньогоДоговору,згідно попереднього договору Сторони беруть на себе обов`язок укласти основний договір протягом трьох місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію.

Згідно п. 4.1.9 попереднього договору, продавець зобов`язується дотримуватися строків закінчення монтажно-будівельних робіт у Житловому будинку, визначених у попередньому договорі.

Згідно п. 6.1 попереднього договору, за невиконання або неналежне виконання умов попереднього договору, Сторони несуть відповідальність, визначену попереднім договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 6.2 попереднього договору, сторони погодили, що під невиконанням або неналежним виконанням Стороною умов попереднього договору, вони мають на увазі: п. (в) - невиконання або неналежне виконання будь-якого зобов`язання, вказаного у попередньому договорі.

Згідно платіжного доручення №1972031691 від 04.03.2021 року АТ «Державний ощадний банк України» позивач ОСОБА_1 сплатив суму грошових коштів в розмірі 668716,62 грн. з зазначенням платежу забезпечувальний платіж згідно попереднього договору №СЗ.06.1.069 від 04.03.2021 року купівлі-продажу квартири, одержувач коштів ТОВ «Сібіес Сейлз».

Всупереч умовам п. 4.1.9 продавець в строки визначені п. 3.2 попереднього договору від 04.03.2021 року, не завершив монтажно-будівельні роботи у Житловому будинку та не передав квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , 1-кімнатна квартира за №28, 4 поверх, проектна площа 52,03 кв.м., в експлуатацію Покупцю, а також не уклав Основний договір.

23.01.2024 року, представником Позивача на адресу АТ ЗНВКІФ «ОРЕГОН» та ТОВ «Сібіез Сейлз» були спрямовані адвокатські запити, котрі в собі містили прохання повідомлення причин прострочення будівництва та роз`яснення реальних строків відновлення будівельних робіт. В тому числі в запиті до АТ ЗНВКІФ «ОРЕГОН» було поставлено прохання щодо добровільного повернення коштів позивачу, у разі неможливості виконання зобов`язання.

Своєю відповіддю від 14.02.2024 року відповідач АТ ЗНВКІФ «ОРЕГОН» повідомило, що не заперечує про існування між сторонами договірних зобов`язань згідно попереднього договору від 04.03.2021року. Стосовно інформації щодо стадії будівництва зазначило, що належним чином законсервувало об`єкт будівництва, відбувається підтримка будівельного майданчику, сплачується оренда та забезпечена охорона. Повідомило про наявні форс-мажорних обставини, через введений в країні військовий стан, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1Н. Також зазначає про суттєве подорожчання вартості будівельних матеріалів та оплати праці, погіршилась логістика, тому Відповідач робить все можливе для прискорення виконання будівельних робіт, повідомить алгоритм по відновленню будівництва.

Станом на день розгляду справи судом, зобов`язання Відповідачем не виконані, кошти не повернуті, відповідач на спростування позиції позивача не надав доказів щодо введення будинку в експлуатацію та здачі квартири позивачу, а також доказів укладення та підписання основного договору, тобто прострочення виконання зобов`язання відбулося з вини відповідача.

З наявних в матеріалах справи копії попереднього договору від 04.03.2021 року купівлі-продажу квартири №СЗ.06.1.069 вбачається, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений, а отже є нікчемним в силу ст.ст.635, 675 ЦК України.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 635 ЦК Українипопереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена,у письмовій формі.

Згідно зістаттею 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Оскільки попередній договір його учасниками укладається з метою забезпечення укладання у майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна, то за правиламистатті 635ЦК Україницей договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першоїстатті 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина друга статті 215, частина першастатті 216 ЦК України).

Установивши, що укладений сторонами попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, у порушення вимогстатті 635 ЦК України,не посвідчений нотаріально, і що відповідач їх умови не виконав, житловий будинок в експлуатацію не здав, основний договір не оформили, суд приходить до висновку про нікчемність попереднього договору №СЗ.06.1.069 купівлі-продажу квартири від 04.03.2021року.

Вирішуючи спірні правовідносини, не залежності від назви договору, суд також повинен встановити його зміст та волевиявлення сторін.

Згідно висновків, що викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року по справі №910/7975/21, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19. Водночас якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відповідно до статті 235 ЦК України є удаваним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47)).

Правовідносини, що виникли між сторонами за умовами попереднього договору, відповідно до якого сторони в майбутньому домовилися про укладення основного договору - купівлі-продажу об`єкта інвестування - квартири в багатоквартирному будинку, на виконання якого позивач вніс вартість новоствореного об`єкта будівництва, а відповідач зобов`язався передати йому зазначене майно після введення будинку в експлуатацію, фактично за своїм змістом є правовідносинами з інвестування майна до яких підлягають застосуванню положення Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Зважаючи на те, що сторонами при укладені попередніх договорів купівлі-продажу нерухомого майна не дотримані вимогист. 657 ЦК Українищодо нотаріальної форми їх посвідчення, вказані правочини в силу ч.1ст. 220 ЦК Україниє нікчемними і не створюють ніяких юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, зокрема, з повернення отриманих за нікчемним правочином коштів і застосував до спірних правовідносин положення ст.570 ЦК України, з необхідністю визначення, що внесена покупцем сума на виконання попереднього договору є заставою або авансом в розумінні чинного законодавства та угоди сторін.

Надаючи оцінку попередньому договору, на переконання суду є встановленими сторонами в договорі предмет, ціна та строки виконання договору, тобто правовідношення має всі необхідні ознаки договору.

Відповідач взяв на себе зобов`язання побудувати квартиру в багатоквартирному будинку в майбутньому, у визначені строки, за кошти позивача, при цьому позивач сплатив 100% вартості об`єкта інвестування, а саме 668716,62 грн., що повною мірою відповідало проектній площі квартири в розмірі 52,03 кв.м., тобто 12852,52 грн. за 1 квадратний метр, що визначено договором, при цьому сторони обумовили, що ціна є сталою та не може бути змінена.

Згідно умов договору, сторони визначили цю суму як забезпечувальний платіж, що відповідає й вказівці на призначення платежу в платіжному дорученні від 04.03.2021року та були сплачені з метою повної оплати за виконання зобов`язання відповідачем, а саме будівництва нерухомого майна квартири.

Відповідно до п.2.3 попереднього договору, сторони визначили, що забезпечувальний платіж є іншим, створеним згідно ч.2 ст.546 ЦК України видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно змісту ст.546 ЦК України визначено вичерпні види забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки, поруки, гарантії, застави, притримання, завдатку, права довірчої власності. Інших видів забезпечення чинним цивільним законодавством не встановлено.

Сторонами обумовлено, що забезпечувальний платіж є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання, але зі змісту договору не конкретизовано та не встановлено сторонами яким саме та в чому він полягає. Частина 2 ст.546 ЦК України не конкретизує та не визначає в чому саме полягає зміст визначення терміну іншого виду забезпечення виконання зобов`язання. Тому при вирішенні справи судом повинно бути з`ясовано до якого виду забезпечення виконання зобов`язання відноситься правова природа забезпечувального платежу, згідно попереднього договору, що сплачений позивачем.

Згідно зістаттею 570 ЦК Українизавдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року, справа №361/8331/18, визначено, що авансомвизнається сума, що сплачується як попередній платіж у рахунок належних платежів. Відповідноаванс не виконує забезпечувальної функції. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов`язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору. На відміну від авансу завдатокпідлягає поверненню тільки в разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.

Згідно з положеннями статей546,548 ЦКзавдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

Судом беруться до уваги доводи позивача та відповідача, що сплата коштів та підписання договору між сторонами мали реальний намір щодо фактичного інвестування, подальшого будівництва та передання у власність об`єкту нерухомого майна квартири. Крім того, відповідач приступив до виконання зобов`язання, розпочав будівництво, збудувавши декілька поверхів багатоквартирного житлового будинку, але будівництво не довів до кінця. Така поведінка сторін є реальною та спрямованою на настання правових наслідків, тобто не свідчить про факт недійсності намірів сторін, свідчить про існування правовідносин договірного характеру в цілому, а наміри сторін закріплені в письмовому договорі.

З відповідача слід стягнути суму коштів в розмірі 668716,62 грн., що був сплачений позивачем як забезпечувальний платіж, тобто в розумінні суду як завдаток, а також судом враховано, що зазначена сплачена сума є по собі не лише частиною з оплати, в рахунок належних платежів, а є всією сумою оплати зобов`язання, обумовленою сторонами згідно домовленостей, спрямованою на забезпечення виконання зобов`язання відповідачем в майбутньому. Інших платежів та доплат за попереднім договором не встановлено. Тому суд приходить до висновків про можливість застосування до спірних правовідносин норм ч.2 ст.570 та ст.571 ЦК України та стягнення з відповідача додаткову суму у розмірі завдатку.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст.548ЦК України виконаннязобов`язання(основногозобов`язання)забезпечується,якщо цевстановлено договоромабо законом. Недійснезобов`язанняне підлягаєзабезпеченню.Недійсність основногозобов`язання(вимоги)спричиняє недійсністьправочину щодойого забезпечення,якщо іншене встановленоцим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

Згідно ст.571 ЦК України якщо порушеннязобов`язаннясталося звини боржника,завдаток залишаєтьсяу кредитора. Якщопорушення зобов`язаннясталося звини кредитора,він зобов`язанийповернути боржниковізавдаток тадодатково сплатитисуму урозмірі завдаткуабо йоговартості. Сторона,винна упорушенні зобов`язання,має відшкодуватидругій сторонізбитки всумі,на якувони перевищуютьрозмір (вартість)завдатку,якщо іншене встановленодоговором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Крім того, приписами частин першої, другоїстатті 611 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно достатті 617 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ізстатті 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей14,141 Закону України «Про торгово-промислові палати України»шляхом видачі сертифіката.

Відповідно до розділу 7 попереднього договору купівліпродажу квартири, сторони погодили що саме є форс-мажорними обставинами, а також визначили, що сторона, для якої виникла неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок дії не переборної сили, повинна у письмовій формі повідомити іншу сторону про це протягом 10 календарних днів з моменту настання таких обставин та надати сертифікат Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу на підтвердження зазначених обставин не пізніше 1 місяця з моменту настання таких обставин (п.7.3.).

Долучений до позову лист від 14.02.2024року АТ ЗНВКІФ «ОРЕГОН» на ім`я адвоката Школьного В.А., не підтверджує виконання відповідачем п.7.3 попереднього договору купівлі-продажу квартири, оскільки доказів надсилання вказаного листа про настання форс-мажорних обставин позивачу відповідачем до суду не надано.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Торгово-промисловоїпалати Українивід 19.02.2024року засвідчено, що згідно єдиного Реєстру сертифікатів, відсутні відомості щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для відповідача АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН» та ТОВ «СібіезСейлз».

ТПП України листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Зміст цього листа носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Зважаючи на наявні докази в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів настання для відповідача форс-мажорних обставин при виконанні зобов`язання та наявності поважних причин для невиконання зобов`язання.

Позивач також просить стягнути з Відповідачів суму моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.. Суд вважає, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного:

За змістом ст.611ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню уразі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Пунктом 9 ч. 2ст. 16 ЦК Українивстановлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи. Відшкодування моральної шкоди також передбаченеКонституцієюта низкою нормативно-правових актів.

Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.3постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1167 Цивільного кодексу Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Правовим наслідком ухилення відповідача від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, є відшкодування збитків, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства(ч.2 ст. 635 ЦК України).

Вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей16 та 23ЦК України і ст.4 та 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

У постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (провадження № 12-49гс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Означений спосіб захисту застосовний і тоді, якщо можливість отримання відповідного відшкодування за конкретне порушення права (зокрема і права члена адвокатського об`єднання) прямо не передбачене законом, іншим актом цивільного законодавства, договором або іншим правочином. Для задоволення відповідної вимоги суд застосовує приписи пункту 9 частини другої статті 16 та статті 23ЦК України (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (пункт 92), від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (пункт167).

Так, моральна шкода в кожному конкретному випадку є оціночним поняттям та судом повинні враховуватися в сукупності обставини її завдання, обсяг, підстави та наслідки її заподіяння. Судом враховуються доводи позивача про занепокоєння, тривогу та тривалий час неотримання у власність свого житла через порушення зобов`язання зі сторони відповідача, також порушення його прав через неповернення в добровільному порядку відповідачем коштів, після прострочення виконання зобов`язання. На переконання суду, достатньою сумою щодо відшкодування моральної шкоди є стягнення з відповідача 25000,00 грн. на користь позивача.

Серед позовних вимог позивачем також заявлено про стягнення з відповідача пені в розмірі 282000,00 грн..

Судом під час вирішення даної справи вже було зроблені висновки про можливість застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про захист прав споживачів», котрий також в своїх нормах містить можливість обрахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Відповідно достатті 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно із частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 4-6 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» За наявності в роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Судом встановлена наявність обставин невиконання зобов`язання зі сторони відповідача, тому вимоги позивача до про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду в справі № 318/2249/16 від 25.09.2019 року.

Мотиви щодо застосуваннястатті 551 ЦК України:

За вимогами ч. 3ст. 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про захист прав споживачів»законодавство про захист прав споживачів складається з цьогоЗакону, Цивільного кодексу України,Господарського кодексу Українита інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 258 ЦК Українидля окремих видів вимогзакономможе встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд враховує також висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 року №607/1569/19 щодо розміру обчислення пені.

Розмір пені перевищує розмір збитків. Встановлені обставини справи дають підстави зробити висновок суду про існування ряду об`єктивних факторів, які перешкоджали нормальній діяльності суб`єкта господарської АТ ЗНВКІФ «ОРЕГОН», як введення 24.02.2022 року в Україні військового стану, в певний період часу вторгнення військових країни агресора Російської Федерації на територію Сумської області та часткову окупацію території, призов та мобілізація працівників підприємств та могли вплинути на виконання зобов`язання відповідачем. Суд також враховує доводи позивача про те, що внесена їм в 2021 році грошова сума коштів в національній валюті станом на 2024 рік не є тотожною в вартісному еквіваленті, що впливає на можливість позивача придбання аналогічного житла у разі повернення коштів та свідчить порушення його прав та наявності збитків.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, суд приходить до висновку про доцільність застосуваннястатті 551 ЦКі зменшити суму пені до 100 000,00 грн. оскільки розмір пені, який просить стягнути позивач, є явно непропорційним розміру заборгованості відповідача.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступних міркувань:

Статтею 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

16 січня 2024 року ОСОБА_1 уклав з адвокатським бюро «ВОЛОДИМИРА ШКОЛЬНОГО» Договір про надання правничої допомоги, за умовами якого вартість послуг погоджується за взаємною угодою сторін та визначається окремою додатковою угодою. Термін дії договору до 16.01.2025 року.

Згідно Додаткової угоди №1 від 16.01.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 16.01.2024 року сторони погодили, що вартість послуг погоджується сторонами та становить фіксовану суму в розмірі 20000,00 грн.. В перелік послуг входить консультація, узгодження правової позиції, направлення адвокатських запитів, підготовка позову, заяви про забезпечення позову, інших заяв клопотань, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції. Оплата послуг визначена у вигляді післяплати на протязі 1 місяці з дня набрання рішенням по справі законної сили.

Так, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16листопада 2022року у справі № 922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок заявника має бути встановлено, що його заява не підлягає задоволенню, такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Враховуючи наведене,складність справи та обсяг необхідних адвокатом послуг, час,витрачений ним на надання послуг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачана користьпозивачавитрати на професійну правничу допомогу в розміріу розмірі 12000 грн. 00 коп.,саме такаправнича допомога була необхідною, фактично надана і підтверджена належними доказами.

Задовольнивши частково позов, що містить вимогу майнового характеру, суд зобов`язаний також вирішити питання стягнення судових витрат з відповідача у відповідності до ст.141 ЦПК України.

При поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, тому його компенсація повинна відбуватися за рахунок відповідача на рахунок держави. Сукупний розмір задоволених позивних вимог майнового характеру становить 1474433,24 грн., що відповідає ставці судового збору згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру для фізичних осіб в розмірі 1% ціни позову 1474433,24 грн. = 14744,33 грн., що не є менше 0,4 розміру (1211,20 грн.) прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів (15140,00 грн.) прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД«ОРЕГОН» (місцезнаходження:01033,м.Київ,вул.Володимирська,буд.61Б,поверх 6,кімната 3,Код ЄДРПОУ:40162043)-задовольнити частково.

Стягнутиз АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ОРЕГОН» (місце знаходження: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, буд.61Б, поверх 6, кімната 3, Код ЄДРПОУ:40162043) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 668716,62 грн., що були сплачені як забезпечувальний платіж згідно попереднього договору №СЗ.06.1.069 купівлі-продажу квартири від 04 березня 2021року.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД«ОРЕГОН» (місцезнаходження:01033,м.Київ,вул.Володимирська,буд.61Б,поверх 6,кімната 3,Код ЄДРПОУ:40162043)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 668716,62 грн., як додаткову суму коштів в розмірі завдатку згідно ст.571 ЦК України.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД«ОРЕГОН» (місцезнаходження:01033,м.Київ,вул.Володимирська,буд.61Б,поверх 6,кімната 3,Код ЄДРПОУ:40162043)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 25000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙНЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙКОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙФОНД «ОРЕГОН»(місцезнаходження:01033,м.Київ,вул.Володимирська,буд.61Б,поверх 6,кімната 3,Код ЄДРПОУ:40162043)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 100000,00 грн. пені.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА «ЗАКРИТИЙНЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙКОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙФОНД «ОРЕГОН»(місцезнаходження:01033,м.Київ,вул.Володимирська,буд.61Б,поверх 6,кімната 3,Код ЄДРПОУ:40162043)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на оплату витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн..

Стягнути зАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД«ОРЕГОН»(місце знаходження: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, буд.61Б, поверх 6, кімната 3, Код ЄДРПОУ:40162043) на користь Державної судової адміністрації України, 01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5, р/р UA 908999980313111256000026001ОтримувачГУК у м. Києві/м. Київ/22030106,код за ЄДРПОУ37993783,банк отримувачаКазначейство України (ЕАП),найменування коду класифікації доходів бюджетуСудовий збір14744,33 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 вересня 2024 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО