Ухвала

від 29.08.2024 по справі 357/12000/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12000/24

1-кс/357/2107/24

У Х В А Л А

29 серпня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022112030000281 від 12.10.2022 року,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

У С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112030000281 від 12.10.2022 року.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 являється директором ТОВ «Чіво» (ЄДРПОУ 31678633), що є орендарем земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002 площею 20,7092 га комунальної форми власності з цільовим призначенням «для риборозведення та рибогосподарських потреб», яка знаходиться в адміністративних межах Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Так, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше вересня 2022 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер дій ОСОБА_7 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи, що водний об`єкт (став) наданий йому в оренду для риборозведення та рибогосподарських потреб, надав останньому вільний доступ до водного об`єкту (ставу), який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, для розташування на ньому землесосного снаряду, а також іншої техніки поряд із водним об`єктом, та в подальшому не перешкоджав ОСОБА_7 здійснювати незаконний видобуток корисної копалини піску, усунувши таким чином перешкоди та сприяв вчиненню ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України.

У свою чергу ОСОБА_7 , діючи у співучасті з ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог статті 13 Конституції України, статтей 3, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтей 19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», якими передбачено, що надра надаються у користування фізичним та юридичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, порядок видачі якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Про затвердження Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами», у період часу з вересня 2022 року по 21.10.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою спеціальної техніки, а саме: екскаватора Д-160, заводський номер: НОМЕР_1 , плавучого гідропісконавантажувача з бортовим реєстраційним номером UAK-5235-K та бульдозера Т-130, заводський номер: НОМЕР_2 , до роботи на якій залучив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не були обізнані в його протиправних намірах, на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності з кадастровим номером 3223786000:06:043:0002, що розташована в адміністративних межах Рокитнянської територіальної громади Білоцерківського району Київської області загальною площею 20,7092 га, та перебуває в оренді ТОВ «Чіво», способом намиву здійснив незаконне видобування корисної копалини природного не карбонатного середньозернистого піску, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення, загальним об`ємом 1853,4 тон, вартістю 505 792,86 грн , що згідно з приміткою до статті 240 Кримінального кодексу України являється великим розміром, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Своїми умисними, протиправними діями, вчиненими за сприяння ОСОБА_5 , ОСОБА_7 завдав збитків державі в особі Рокитнянської селищної територіальної громади на суму 1 265 191,20 гривень, що є великим розміром.

У пособництві вчинення вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з вищою освітою, одружений, який працює директором ТОВ «Чіво», не являється депутатом, паспорт громадянина України серії та номер: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

23.08.2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 240 КК України.

у кримінальному провадженні встановлено матеріальні збитки на загальну суму 1 265 191,20 (один мільйон двісті шістдесят п`ять тисяч сто дев`яносто одна тисяча) грн., 20 коп., у зв`язку з чим, чим виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

27.08.2024 прокурором у кримінальному провадженні підготовлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З метою забезпечення вказаного позову, в ході досудового розслідування зібрано інформацію щодо нерухомого майна, належного підозрюваному ОСОБА_5 . Зокрема, останньому на праві приватної власності належить:

- Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером: 3223786000:06:044:0046 площею 1 га, розмір частки 1/1, розташована за межами с. Синява Білоцерківського р-ну, Київської області. (Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 80727132237);

- Об`єкт нерухомого майна: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Об`єкт нерухомого майна: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1/2 (Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 31102923).

З метою відшкодування завданої шкоди та з метою забезпечення виконання такого виду покарання як конфіскація майна орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала вимоги клопотання, просила накласти арешт на майно ОСОБА_5 , який попередньо підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 240 КК України. Зазначила. що цивільний позов не подано, це лише проект.

Розгляд даного клопотання було проведено без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до положень ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42022112030000281 від 12.10.2022 року.

У вчиненні кримінальних правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , який являється директором ТОВ «Чіво» та якому 23.08.2024 року вручено підозру.

Звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням, слідчий вказує, що метою арешту належного підозрюваному майна є необхідність забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тобто посилається на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слід зазначити, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, ОСОБА_5 попередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 240 КК України. Відносно останнього обвинувальний акт не складено, кримінальне провадження не передано до суду для розгляду по суті. Також, в судовому засіданні достименно встановлено, що цивільний мпозов є лише моржливим проектом, на даний час він не поданий.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (тут і надалі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду). Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Однак, з доданого до клопотання позову вбачається, що прокурор не зазначив підстави для звернення до суду з позовом саме в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу та Рокитнянської селищної ради, не надав жодних підтверджуючих документів, що Державна екологічна інспекція Столичного округу та Рокитнянська селищна рада, не спроможні самостійно захистити порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження або не здійснюють чи неналежним чином здійснюють такий захист.

Оскільки Державна екологічна інспекція Столичного округу та Рокитнянська селищна рада не позбавлені можливості самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав, в даному випадку прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

Крім того,відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Разом із тим, у клопотанні ставиться питання пронакладення арешту на ряд майна підозрюваного, зокрема 2 квартири та земельну ділянку, яке є явно не співмірним розміру заподіяної шкоди, яка зазначена в клопотанні та проекті цивільного позову.

Також, відповідно до даданих документів, орган досудового розслідування просить накласти арешт, крім іншого на об`єкт нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 1/2 (Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 31102923), однак згідно доданих до клопотання документів, підозрюваному належить 1\4 частки вказаного майна.

Більше того, слід зазначити, що крім іншого, на час розгляду клопотання, факт завдання шкоди не підтверджений ні змістом обвинувального акта, в якому могли б бути зазначені обставини, ні цивільним позовом, який на даний час є лише проектом підписаним прокурорм, без достатніх на те повноважень.

Враховуючи всі вказані обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування арешту майна є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 376, статтями 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112030000281 від 12.10.2022 року відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_10