Ухвала

від 06.09.2024 по справі 364/638/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/638/24

Провадження № 2-з/364/7/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2024 , Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуюча суддя Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши заяву представниці позивача Рашкової Валентини Володимирівни про забезпечення позову

ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , інформація щодо наявності електронної пошти та електронного кабінету відсутня),

представниця позивача Рашкова Валентина Володимирівна (адвокатиня АБ «Валентини Рашкової» код ЄДРПОУ44227769, свідоцтво КС №8143/10 від 18.07.2019, діє на підставі ордера АІ № 1520692, адреса: АДРЕСА_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_3 , зареєстрована в ЄСІДС РНОКПП НОМЕР_4 )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» ( код ЄДРПОУ 41854992, адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 7А, м. Біла Церква, Київська область, 09117, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2, № тел. НОМЕР_5)

про визнання договору емфітевзису недійсним,

У С Т А Н О В И В:

04.09.2024 до Володарського районного суду Київської області надійшла зазначена заява про забезпечення позову. Представниця позивача просить суд забезпечити позовну заяву шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь які дії щодо земельної ділянки площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Київської області Володарського району Капустинської сільської ради та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 14 липня 2023 року він уклав договір оренди землі із ТОВ « Ружинське», зареєстрований в ЄДРРП на нерухоме майно. Пізніше позивач дізнався про існування договору емфітевзису, що нібито був укладений 10 липня 2023 між ним та ТОВ « Атлантік-Агро». Представниця позивача вказує, що вони звернулися до суду із позовною заявою про визнання договору емфітевзису недійсним, що можливо призведе до припинення відносин між позивачем та відповідачем , щодо земельної ділянки. Невжиття заходів забезпечення позову в подальшому забезпечить можливість ефективного захисту прав чи інтересів власника за захистом яких вона звернулася до суду та може призвести до невиконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, перевіривши викладені у ній обставини вважаю, що вимоги про забезпечення позову підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, предметом позову в даній справі є визнання договору емфітевзису щодо земельної ділянки площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві власності ОСОБА_2 - недійсним.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно положень ч.5 ст.3 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

За змістом п.2 ч.1 ст.4 Закону державній реєстрації прав підлягають, крім іншого, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; іпотека; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до ст.6 Закону до організаційної системи державної реєстрації прав належать суб`єкти державної реєстрації прав - державні реєстратори прав на нерухоме майно.

До повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав та ведення Державного реєстру прав (ч.1 ст.9 Закону).

Згідно положень ч.1 ст.10 Закону державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

За змістом п.17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (з наступними змінами), у разі наявності у базі даних заяв судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення чи заяву.

У разі наявності у базі даних заяв судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій або заяви власника про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення чи заяву.

Державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, зупинену на підставі заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій, якщо минув строк, визначений законом для зупинення державної реєстрації прав.

Про зупинення державної реєстрації прав, відновлення державної реєстрації прав державний реєстратор невідкладно повідомляє власнику майна за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Повідомлення власнику майна здійснюється у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про його абонентський номер мобільного телефона та/або адресу електронної пошти шляхом надсилання інформації в електронній формі.

Положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Відповідно до норм ЦПК України одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та передбачають вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на викладене, враховуючи, що між сторонами виник спір, будь-яка зі сторін може і в подальшому вчиняти дії щодо земельної ділянки, що можливо призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмета та підстав пред`явленого ним до суду позову, а також істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду.

Підсумовуючи викладене, з метою збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, застосування такого заходу забезпечення позову, як накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України відповідатиме меті застосування правового інституту забезпечення позову та позовним вимогам.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову ( ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як відповідно до закону підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі викладеного, з метою забезпечення матеріально-правових інтересів позивача; з метою попередження можливості несумлінних дій відповідача в подальшому - під час підготовчого провадження, судового розгляду справи по суті та після ухвалення судом рішення до набрання ним законної сили, спрямованих на укладення іншого правочину та проведення державної реєстрації речових прав, похідних від права власності (право постійного користування, право оренди, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) з приводу належної ОСОБА_2 земельної ділянки, що може істотно ускладнити чи унеможливити реальне виконання рішення суду постановленого в межах пред`явленої до суду позовної вимоги і змусити позивача докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав та інтересів, застосування судом такого виду забезпечення позову, як накладення арешту та заборона вчинення реєстраційних дій є відповідним змісту позовних вимог та зможе гарантувати реальне виконання рішення суду та ефективний захист прав як позивача так відповідача.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене та обґрунтування заявлених вимог щодо забезпечення позову, суд доходить висновку про наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України та того, що обраний захід забезпечення позову у виді накладені арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки знаходиться у необхідному (обов`язковому) правовому зв`язку із позовною вимогою та предметом позову та який не завдасть збитків відповідачу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення судом не застосовуються.

Одночасно суд вважає за доцільне роз`яснити положення ч. 1 ст. 159 ЦПК України, яка зазначає, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представниці позивача Рашкової Валентини Володимирівни про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» про визнання договору емфітевзису недійсним, - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом:

-накладення арешту на земельну ділянку площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білоцерківського району ( колишній Володарський) Київської області та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білоцерківського району ( колишнього Володарського ) Київської області та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалу негайно направити для виконання:

-Білоцерківському відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09100, Україна, Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок, 94, код ЄДРПОУ 34846037);

- відділу ЦНАП виконавчого комітету Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області ( вул. Кооперативна, 9, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301).

Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи.

Суддя Г. Л. Моргун