Рішення
від 04.09.2024 по справі 554/7363/24
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.09.2024Справа № 554/7363/24 Провадження № 2-а/554/116/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Грай К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного управління поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавського районного управління поліції в Полтавській області, в якому просить скасувати постанову серії ГБВ № 895952 від 11 липня 2024 року про накладення на неї адміністративного стягнення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 11.07.2024 року інспектором СПГН ВП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Моргун Ю.В. складено постанову серії ГБВ № 895952, згідно змісту якої ОСОБА_1 11 липня 2024 року о 21 год. 50 хв. за адресою АДРЕСА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на лінію 102 та повідомила про домашнє насильство відносно себе зі сторони сина, проте такого факту не було. Позивач вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. ОСОБА_1 стверджує, що виклик , здійснений нею на лінію «102» не був не правдивий, оскільки старший її син вчиняв відносно неї умисні дії , які можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 173-1 КУпАП. Позивач вказує, що у неї із сином ОСОБА_2 виникла сварка. Для припинення чергових протиправних дій сина вона звернулась на лінію «102». Після повідомлення приїхав екіпаж, в кількості двох працівників поліції, які не розібралися у ситуації та звинуватили її в хибному виклику.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 липня 2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які позивачем усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

02 вересня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві вказав, що 11.07.2024 о 21 год. 50 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що син заявниці ( ОСОБА_1 ) вчиняє відносно неї домашнє насилля, кидається, ображає словесно. Під час виїзду на місце події інспектор сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_3 було встановлено, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102»та повідомила , що її син вчиняє відносно неї домашнє насилля, кидається, ображає словесно, хоча насправді цього факту не було. Таким чином, інспектором ОСОБА_3 було складено постанову серії ГБВ № 895952 від 11.07.2024 за ст. 183 КУпАП. Представник відповідача вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів , як б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Представник відповідача зазначає, що відеозаписи з боді камери немає можливості надати, так як з моменту складання постанови минуло більше 30 днів, відеозапис відповідно до Інструкції № 1026 зберігається 30 днів. Постанову серії ГБВ № 895952 за ст. 183 КУпАП винесено згідно ст. 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан обставини, що пом`якшують і обтяжують. Представник відповідача зазначає, що факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом, а тому адміністративний позов прохав залишити без задоволення.

Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 11 липня 2024 року інспектором СПГН ВП Полтавського рУП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Моргун Ю.В. відносно ОСОБА_4 винесено постанову ГБВ № 895952 про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 11.07.2024 р. о 21 год. 50 хв. в м. Полтава по вул. Великотирнівська, 8 , кв. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що син заявниці вчиняє домашнє насилля, кидається, ображає словесно, хоча насправді цього факту не було (а.с.25).

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення громадського порядку, зокрема за ст.183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 183 КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб, а не будь-якому виклику. Тобто, дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи цих служб.

Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

В статті 10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, доводи останньої проте, що нею викликано поліцію за фактом вчинення її сином домашнього насильства, відповідачем не спростовано, як і не спростовано твердження позивача про те, що під час виклику поліції вона діяла правомірно та повідомляла правдиву інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем по справі жодним чином не спростовано твердження позивача про те, що при складенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП були не в повній міріз`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновків інспектора не відповідають фактичним обставинам справи.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 338/1/17.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які відповідно до ст.252КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові (постанова КАС ВС від 15.11.2018 у справі №524/5536/17).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах КАС ВС від 13.03.2020 справа №234/6323/17, від 31.10.2019 справа №398/3566/16-а, від 30.05.2018 справа №337/3389/16- а.

Постанова про адміністративне правопорушення серія ГБВ № 895952 від 11.07.2024 року не може оцінюватися судом в розумінні статей 73, 74 КАС України у якості належного і допустимого доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б їх обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд повинен бути безстороннім та не може перебирати на себе тягар доказування, про що Європейський суд з прав людини констатував у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року (заява №36673/04) «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08), «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08).

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП не відповідає вимогам КУпАП, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Під час відкриття провадження позивача було звільнено від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави.

Куруючись ст. ст.19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 241-246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії ГБВ № 895952 від 11 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП із накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850 гривень, а провадження по справі закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНКППО НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місце знаходження: м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана,83, код ЄДРПОУ 40108630.

Відповідач Полтавське РУП ГУНП в Полтавській області , місце знаходження: м. Полтава, вул. Сковороди, 2Б, код ЄДРПОУ 40109042.

Суддя Л.І.Савченко

СудОктябрський районний суд м.Полтави
Дата ухвалення рішення04.09.2024
Оприлюднено09.09.2024
Номер документу121439741
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху

Судовий реєстр по справі —554/7363/24

Рішення від 04.09.2024

Адміністративне

Октябрський районний суд м.Полтави

Савченко Л. І.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Октябрський районний суд м.Полтави

Савченко Л. І.

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Октябрський районний суд м.Полтави

Савченко Л. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні