Рішення

від 01.07.2024 по справі 562/4703/23

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/4703/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2024 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Саган Л.В.

за участю секретаря судового засідання Аврамчук Н.П.

представника позивача Козярець Т.В.

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідачів - адвоката Ярмольчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області звернувся до суду з позовом, вказуючи, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що відповідачі періодично вживать алкогольні напої, залишають малолітнього сина в будинку без нагляду, умови проживання та санітарний стан будинку, в якому проживає родина, не завжди є задовільними. 26 грудня 2023 року на підставі рішення виконавчого комітету Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області малолітню дитину було вилучено у батьків та влаштовано до Комунального підприємства "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям" Рівненської обласної ради, оскільки 25 грудня 2023 року відповідачі перебували за місцем свого проживання в стані алкогольного сп`яніння, а дитини була занедбана, одяг брудний, постільна білизна в ліжечку відсутня, пляшечка для годування не помита, підгузок протягом тривалого часу не змінювався.

Просить суд позбавити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзив на позовну заяву, в якому позов не визнають. Зазначають, що дитина від народження проживає з ними та знаходиться на їх утриманні. Стверджують, що піклуються про сина, його розвиток та стан здоров`я, створили йому необхідні умови для життя. Дитина має окреме ліжечко, одяг, дитяче харчування, іграшки. Завжди наявні засоби для догляду та гігієни. Жодного разу загрози життю та здоров`ю дитини не було встановлено. Вони мають підсобне господарство, від якого отримують прибуток. Крім того, ОСОБА_2 неофіційно працює та має дохід. Вони проживають в будинку площею 99,5 кв.м, у будинку є п`ять кімнат, у будинку тепло, обігрівається дровами. У випадку захворювання дитини, ОСОБА_3 своєчасно зверталася за медичною допомогою, лікувала дитину, малолітній син отримав усі щеплення, щомісячно дитину оглядав сімейний лікар. Вони не залишають дитину без нагляду, а якщо вони не перебувають разом з дитиною в одній кімнаті, коли дитина спить, то це не свідчить про залишення дитини без нагляду. Також зазначають, що алкогольними напоями вони не зловживають та не перебувають на обліку в лікаря нарколога чи психіатра. Крім того, ОСОБА_3 категорично заборонено вживати спиртні напої та медикаменти на спиртній основі, оскільки вона пройшла психотерапевтичне лікування з імплантацією препарату "Тет-Лонг-дісульфірам". За місцем проживання вони характеризуються позитивно. Просять у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачі періодично вживали алкогольні напої, перебуваючи в такому стані з дитиною, також залишали малолітнього сина в будинку без нагляду. Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був відібраний від батьків у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини. Умови проживання та санітарний став у будинку не завжди є задовільним. Вважає за доцільне позбавити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі подали заперечення на відповідь на відзив, у якому стверджують, що від народження сина вони піклуються про його життя та здоров`я, духовний та фізичний розвиток, забезпечують його належним харчуванням та лікуванням, створили необхідні умови проживання для сина, не залишають його без нагляду, алкогольними напоями не зловживають, ведуть підсобне господарство та мають дохід. Стверджують, що відсутні підстави для позбавлення їх батьківських прав, тому просять у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклуваня Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області Козярець Т.В. позовні вимоги підтримала повністю. Просить задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. Пояснили суду, що вони не ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклуються про його життя та здоров`я, створили необхідні житлово-побутові умови проживання для сина, забезпечили дитину одягом, дитячим харчуванням, засобами гігієни, іграшками. У разі потреби своєчасно зверталися за медичною допомогою, дитина має всі щеплення. Вони проживають у будинку площею 99,5 кв.м, зробили ремонт у будинку, мають підсобне господарство, вирощують овочі, мають коня, свиней, кури. За місцем проживання вони характеризуються позитивно, алкогольними напоями не зловживають. ОСОБА_3 пройшла лікування від алкогольної залежності у спеціалізованому закладі. Бажають надалі виховувати та утримувати сина. Просять не позбавляти їх батьківських прав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області Корнійчук Н.П . подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, оскільки відповідачі не проживають на території Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 17 липня 2009 року до 07 червня 2023 року.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 січня 2023 року, виданим виконавчим комітетом Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області від 26 грудня 2023 року №245, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків.

На підставі рішення виконавчого комітету Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області від 26 грудня 2023 року № 245, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Комунального підприємства "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям" Рівненської обласної ради.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 26 квітня 2023 року у справі № 931/709/21.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька/матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі №739/2159/18).

Як вбачається з довідок № 281 від 29.05.2024 та № 306 від 13.06.2024, виданих Комунальним підприємством "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям" Рівненської обласної ради, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в закладі з 26 грудня 2023 року. За час перебування дитини в закладі матір ОСОБА_3 навідувала сина 19 січня 2024 року, 15 лютого 2024 року, 29 лютого 2024 року, 18 березня 2024 року, 05 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 07 травня 2024 року, 24 травня 2024 року. Батько ОСОБА_2 навідував сина 19 січня 2024 року, 15 лютого 2024 року, 18 березня 2024 року. Зустрічі з сином проходять в теплій, невимушеній атмосфері. Також батьки телефонують в заклад, цікавляться станом здоров`я дитини.

Згідно довідки № 139 від 08 березня 2024 року та пам`ятки від 08 березня 2024 року, виданих КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради, ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні з 05 березня 2024 року по 08 березня 2024 року. ОСОБА_3 проведене психотерапевтичне лікування з імплантацією препарату "Тет-Лонг-дісульфірам" терміном дії на один рік.

Мізоцькою селищною радою Рівненського району Рівненської області надано характеристики, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають у АДРЕСА_2 , у цегляному будинку загальною площею 99,5 кв.м, житловою площею 74,9 кв.м, власником будинку є матір відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Взаємовідносини в сім`ї добрі, в громадських місцях поводяться спокійно, алкогольними напоями не зловживають. У будинку провели ремонт, у господарстві утримують коня, свиней, кури, провели обрізку дерев у саду, готуються до посівної, посадки городини.

В акті обстеження умов проживання від 10 травня 2024 року зазначено, що умови проживання сім`ї відповідачів добрі, для дитини є окрема кімната, одяг, іграшки, візок для прогулянок.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є сусідами та родичами відповідачів, надали суду пояснення, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зловживають алкогольними напоями, утримують господарство, зробили в будинку ремонт, створили для малолітнього сина належні умови проживання, забезпечили дитину усім необхідним та здійснюють належний догляд за малолітнім сином, піклуються про його здоров`я, відносини у сім`ї добрі, дитина охайна та доглянута. Стверджують, що підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Допитаний у судовому засіданні як свідок, поліцейський офіцер громади ОСОБА_11 , пояснив суду, що під час відвідування ним сім`ї відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поводили себе та спілкувались адекватно, медичний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проводився.

З роз`яснень, які містяться в пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 500/6325/17, постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в справі №523/11247/19.

Частиною 6 ст.19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки такий висновок не є достатньо мотивованим, суперечить інтересам дитини та не містить переконливих аргументів для застосування заходу впливу на батьків дитини, які виявляють інтерес до дитини, вчиняючи дії, які свідчать про їх бажання змінити свою поведінку в кращу сторону.

Оцінюючи докази, подані сторонами, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, враховуючи те, що позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, свідоме нехтування ними своїми батьківськими обов`язками щодо малолітнього сина, неможливість змінити поведінку батьків у кращу сторону, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав.

З огляду на викладене, позов до задоволення не підлягає.

Разом з тим, слід попередити відповідачів про необхідність змінити ставлення до свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та роз`яснити, що у випадку ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.150, 155, п.2 ч.1 ст.164, 165, 166 Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити Органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на Орган опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов`язків.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: 35740, смт.Мізоч Рівненського району (раніше Здолбунівського району) Рівненської області, вул.Тараса Якимчука, 12, код ЄДРПОУ 44454906.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: 34700, м.Корець Рівненської області, площа Київська, 5, код ЄДРПОУ 05390939.

Повний текст рішення складено 05 липня 2024 року.

С у д д я