Ухвала

від 06.09.2024 по справі 755/14916/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14916/24

Провадження 2-о/755/592/24

У Х В А Л А

іменем України

про відмову у відкритті провадження у справі

"06" вересня 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна сервісна служба України, Кабінет міністрів України, Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

04.09.2024 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі заінтересованих осіб: Міністерство соціальної політики України, Національна сервісна служба України, Кабінет міністрів України, Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.

Відповідно до прохальної частини заяви, заявники просять суд:

«Встановити юридичний факт того, що вимушене переселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у травні 2022 року з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводились бойові дії з міста Маріуполя, Донецької області до міста Києва, відбулось внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України».

04.09.2024 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана заява передана на розгляд судді Коваленко І.В.

Суддя, вивчивши матеріали заяви, встановив наступне.

Згідно статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання. Спір про право є особливим видом правовідносин, який виникає внаслідок відсутності згоди між сторонами регулятивних або охоронних правовідносин щодо взаємних прав та обов`язків.

Як вбачається зі змісту заяви, заявники просять в порядку окремого провадження встановити юридичний факт, що їхнє вимушене переселення у травні 2022 року з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводились бойові дії з міста Маріуполя, Донецької області до міста Києва, відбулось внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України.

Заявники вказують, що метою встановлення даного факту - вимушеного переселення з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров`ю, свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думок, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме у результаті збройної агресії Російської Федерації є визначення статусу заявників як осіб, що перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Україною 03 липня 1954 року, з відповідними правовими наслідками.

При цьому, заінтересованими особами вказують Міністерство соціальної політики України, Національну сервісну службу України, Кабінет міністрів України, Дарницьку районну в м.Києві державну адміністрацію.

З змісту довідки за № 3004-5001617477, виданої 23.05.2022 року УСЗН дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації вбачається, що заявника ОСОБА_1 було взято на облік як внутрішньо-переміщену особу.

З змісту довідки за № 3004-5001617379, виданої 23.05.2022 року УСЗН дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації вбачається, що заявницю ОСОБА_2 було взято на облік як внутрішньо-переміщену особу.

Питання правого статусу внутрішньо переміщених осіб, якими є заявники, чітко визначені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання зазначених законів, зокрема: постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", постановою Кабінету міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Встановлення факту збройної агресії проти України відноситься до компетенції конституційних, політичних органів, які наділені дискреційними повноваженнями у відповідних сферах. Цими органами прийняті відповідні нормативно-правові акти, якими цей факт встановлено, унаслідок чого визначення такої причини переміщення заявників, як збройна агресія та окупація частини території України Російською Федерацією, вже є доведеним і не відноситься до компетенції суду. Крім того, обставини, які свідчать про факт збройної агресії вказаної країни проти України, є загальновідомими та підтверджуються відповідними правовими актами, тому не потребують підтвердження у судовому порядку.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням військ Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства Російської Федерації в Україні з огляду на припинення його роботи на території України.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що вимога про встановлення юридичного факту що їхнє вимушене переселення заявників у травні 2022 року з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводились бойові дії з міста Маріуполя, Донецької області до міста Києва, відбулось внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України, породжуватиме для заявників відповідні юридичні наслідки, зокрема: - виникнення права на отримання від відповідних органів соціального захисту населення України відповідної державної допомоги; - виникнення права на отримання справедливої компенсації з держави-агресора, якою є Російська Федерація, що, у свою чергу, свідчить про наявність спору про право, а тому суддя дійшов висновку про необхідність відмови заявникам у відкритті провадження, роз`яснивши їм право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 185, 258 - 261, 293, 315, 352 - 354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна сервісна служба України, Кабінет міністрів України, Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її виготовлення та підписання (проголошення). Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення та підписання.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Текст ухвали виготовлений та підписаний 06.09.2024 року.

Суддя: