Ухвала

від 27.08.2024 по справі 757/38314/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38314/24-к

пр. 1-кс-33312/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000000990 від 30.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021000000000990 від 30.04.2021, а саме, на нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2241752480000), загальною площею 8423, 2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві власності за ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40122744).

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000000990 від 30.04.2021, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України.

Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України Міністерства культури України (код ЄДРПОУ: 03922125) (далі - НМНАПУ або Музей) ОСОБА_5 від 20.04.2021 № 74/1 про факт захоплення частини території та приміщень Музею, відомості про які до ЄРДР унесено Офісом Генерального прокурора.

Постановою прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 16.06.2021 подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000990 доручено ГСУ НПУ.

Матеріали клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Під час досудового розслідування 16.06.2021 НМНАПУ в особі генерального директора ОСОБА_5 визнано потерпілим, після чого останню допитано в якості свідка, яка повідомила про наступне.

06.02.1969 постановою Ради міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - УРСР) № 105 з метою збереження і показу пам`яток української народної архітектури та побуту створено Державний музей народної архітектури та побуту УРСР (далі - Музей ) з підпорядкуванням його Міністерству культури та передбачено його розташування в АДРЕСА_2 .

31.03.1971 постановою Ради Міністрів УРСР № 159 прийнято пропозицію Міністерства культури РСР та Українського товариства охорони пам`ятників історії та культури (далі - УТОПІК та Товариство) про передачу Державного музею народної архітектури та побуту УРСР у відання УТОПІК та надалі іменувати його - « Музей народної архітектури та побуту Української радянської соціалістичної республіки »; покладено на Міністерство культури УРСР обов`язок передати безоплатно Товариству Музей разом із наявними матеріально-технічними і транспортними засобами, обладнанням та експонатами.

22.12.1972 на підставі рішення виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих від 14.08.1972 № 458, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 18.08.1972 № 680-Р та Акту на право користування земельною ділянкою, виданого виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної Ради депутатів трудящих, дирекції Музею під його будівництво в постійне користування передано земельну ділянку, площею 97,7 га, відведену з землекористування радгоспу «Хотівський» Києво-Святошинського району Київської області, з яких: орних земель (рілля, городи та залежи) 54,7 га, сіножатей 1,9 га, пасовищних 1,4 га, інших угідь 27,6 га, а також 12.1 га раніше відведених.

05.07.2004 розпорядженням КМУ № 417-р пропозиції Національної академії наук (далі - НАН України) та УТОПІК прийнято, внаслідок чого Державний музей народної архітектури та побуту України ( АДРЕСА_2 ) зі сфери управління Товариства передано у відання НАН України.

14.07.2004 постановою Президії НАН України №193 на виконання розпорядження КМУ від 05.07.2004 № 417-р створено Комісію з питань передачі Музею у відання НАН України (далі - Комісія) та зобов`язано її протягом місяця підготувати і подати до Президії НАН України акт прийняття-передачі цілісного майнового комплексу Держаного музею народної архітектури та побуту України, а також іншу документацію, передбачену постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482.

01.12.2004 Комісією НАН України складено та підписано усіма її членами Акт приймання-передачі Музею зі сфери управління УТОПІК у відання НАН України, який цього ж дня затверджено Президентом НАН України.

Відповідно до цього Акту, до складу об`єкту Державного музею народної архітектури та побуту України входили природний, історико-архітектурний комплекс, фонди, службові та виробничі приміщення, у тому числі: площа комплексу 134,3 га; площа експозиційних зон 80,81 га; площа рекреаційних територій 50,78 га; площа господарських зон 2,71га; загальна кількість будівель 337, з них експонатів 286; площа всіх будівель 13521 кв.м.; площа будівель експонатів 10150 кв.м.; господарчих 3371 кв.м.; площа фондосховищ 2251 кв.м.

22.03.2005 постановою Бюро президії НАН України № 57 перейменовано Державний музей народної архітектури та побуту України на Музей народної архітектури та побуту України НАН України.

20.03.2007 розпорядженням Президії НАН України № 172 найменування Музею народної архітектури та побуту України визначено як Державна установа «Музей народної архітектури та побуту України Національної академії наук України».

17.07.2008 Київською міською радою прийнято рішення № 48/48 про оформлення Державній установі «Музей народної архітектури та побуту України Національної академії наук України» право постійного користування земельною ділянкою площею 131, 55 га для експлуатації та обслуговування експонатів, будівель та споруд музею в селі Пирогів у Голосіївському районі міста Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 21.08.1975 № 813/20, право користування якими посвідчено актом на право користування землею від 22.12.1972.

При цьому, на Державну установу «Музей народної архітектури та побуту України Національної академії наук України» покладено обов`язок звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

21.07.2008 Указом Президента України № 644/2008 «Музею народної архітектури та побуту України Національної академії наук України» надано статус національний та змінено назву на « Національний музей народної архітектури та побуту України ».

10.08.2011 розпорядженням КМУ № 787-р пропозиції Міністерства культури та НАН України прийнято, внаслідок чого Національний музей народної архітектури та побуту України передано до сфери управління Міністерства культури.

29.12.2011 наказом першого заступника Міністра культури України № 1254/0/16-11 на виконання розпорядження КМУ від 10.08.2011 № 787 «Про передачу цілісного майнового комплексу Національного музею архітектури та побуту до сфери управління Міністерства культури» та відповідно до Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМУ від 21.09.19987 № 1482, наказу Міністерства культури України від 23.09.2011 № 804/0/16-11 «Про передачі цілісного майнового комплексу Національного музею народної архітектури та побуту України », наказу Міністерства культури України від 29.11.2011 № 1090/0/16-11 «Про внесення зміни до складу Комісії з питань передачі цілісного майнового комплексу Національного музею народної архітектури та побуту України» затверджено Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Музею зі сфери НАН України до Міністерства культури від 29.12.2011.

Відповідно до цього Акту, до складу цілісного майнового комплексу Музею входили у тому числі: пилорама інв. № 10310041, промбаза інв. № 10310039, реставраційна майстерня інв. № 10310010.

До акту додавалися належно завірені копії документів, у тому числі: уніфікований паспорт музею на 5 арк.; копії інвентарних карток обліку основних засобів в бюджетних установах на 167 арк., бухгалтерський баланс та фінансова звітність Музею станом на 30.12.2003 на 12 арк., а також договори оренди нежитлових приміщень Музею .

В Акті також зазначалося про необхідність виготовлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки НМНАПУ.

11.01.2012 наказом Міністерства культури України № 8 затверджено статут Національного музею народної архітектури та побуту України (далі - Статут), відповідно до якого за останнім зберігається правонаступництво у всіх сферах діяльності.

Статутом передбачено, що Національний музей народної архітектури та побуту України є об`єктом державної власності України, бюджетним закладом культури, що належить до сфери управління Міністерства культури України, а також передбачено, що землі, відведені музею, перебувають у державній власності і передаються йому в постійне користування у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, Музей з 11.01.2012 є користувачем земельної ділянки 97,7 га у селі Пирогів Голосіївського району міста Києва на підставі акту на право постійного користування землею від 22.12.1972.

Водночас генеральний директор Музею ОСОБА_5 , яка розпочала роботу на цій посаді з 26.04.2019, встановила, що частину земельної ділянки, з площі 97, 7 га у селищі Пирогів Голосіївського району міста Києва, законним користувачем якої є Музей , самовільно незаконно використовує Спеціалізоване науково-реставраційне виробниче управління УТОПІК (далі - СНРВУ) (ЄДРПОУ 05389764, юридична адреса: АДРЕСА_3 ).

Так, вивчаючи інвентарні картки обліку основних засобів у 2021 році ОСОБА_5 виявила, що у НМАП України на балансі, у тому числі, знаходяться такі приміщення як промзона, де розміщені: реставраційні майстерні (картка №10 на балансі з 1976 року), столярний цех (картка №35 на балансі з 1994 року), матеріально-технічні склади (картка № 36 на балансі з 1994 року), розчино-бетонний вузол (картка №37 на балансі з 1994 року), адміністративно-побутові приміщення (картка № 38 на балансі з 1994 року), цех лісопильної пилорами (картка № 39 на балансі з 1994 року), автоклав (картка № 40 на балансі з 1994 року), автомайстерні та битовки (картка № 41 на балансі з 1994 року). Попередньо вказані складові частини промбази Музею об`єднувалися в дві частини, зокрема: промбаза (картка № 39 на балансі з 1986 року) та пилорама (картка № 41 на балансі з 1976 року). У 1994 році під час інвентаризації бухгалтерія зробила детальний опис всього майна Музею, та присвоїла об`єктам нерухомого майна нові інвентарні номери.

Коли ОСОБА_5 попросила працівників бухгалтерії Музею показати їй ці приміщення, то виявилося, що вони розміщені на території Музею та оточені металево-бетонною огорожею, а ключів від воріт немає ні у кого.

Водночас, працівники Музею пояснили їй, що там незаконно здійснює свою діяльність СНРВУ, якому нібито УТОПІК передало у власність чи користування нерухоме майно Музею.

Продовжуючи пошук інформації щодо СНРВУ, ОСОБА_5 знайшла допис колишнього директора СНРВУ ОСОБА_7 на фейсбук сторінці Міністерства юстиції. В ньому він повідомляв про рейдерське захоплення СНРВУ в 2020 році та опублікував статутні документи, відповідно до яких остання дізналася, що УТОПІК, у віддані якого в той час перебував Музей, створив СНРВУ в 1989 році та передав йому цілісний майновий комплекс "промбаза", що належить музеєві. При цьому в статуті СНРВУ вказано, що УТОПІК є власником цього майна.

Крім того, до Офісу Генерального прокурора для розгляду надійшла заява генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України ОСОБА_5 від 21.01.2022 № 17/1 про заволодіння невстановленими особами земельною ділянкою та приміщеннями музею, а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000178 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 09.02.2022 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях: № 42022000000000178 від 31.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та № 42021000000000990 від 30.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, об`єднано в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42021000000000990.

Досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні доручено слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України.

07.02.2022 генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України ОСОБА_5 допитано в якості свідка, яка повідомила про наступне.

20.01.2022 генеральним директором Національного музею народної архітектури та побуту України, м. Київ, с. Пирогів ОСОБА_5 виявлено, що на кадастровій карті України з`явилася ділянка №8000000000:79:097:0016 площею 1,7836 га, призначена для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд кінно-спортивної школи. Ця земельна ділянка знаходиться на території Національного музею народної архітектури та побуту України (згідно державного Акту про безстрокове та безоплатне користування, 1977 року, В №027538). На ділянці знаходяться споруди, що належать Музеєві.

Після виявлення ділянки №8000000000:79:097:0016 на кадастровій карті України ОСОБА_5 було встановлено, що 25.11.2020 року ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), підробивши документи, присвоїла собі нежитлові будівлі, загальною площею 8423.2 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (до речі, звідки взялася ця адреса - невідомо), що складаються:

- Нежитлова будівля А, Стайня Б загальна площа якої складає 303.1 кв.м;

- Стайня В площею 87.5 кв.м,- Стайня Г площею 25.2 кв.м;

- Вбиральня Д площею 13.7 кв.м;

- Паддок 1 загальною площею 3.8 кв.м;

- Паддок 2 площею 145.3 кв.м;

- Паддок 3 площею 98.9 кв.м;

- Гноярка 4 площею 250 кв.м;

- Манеж 5 площею 270.7 кв.м;

- Манеж 6 площею 4675 кв.м.

Підставою для державної реєстрації стали підроблені документи, а саме:

- довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер; 23/06/2020, виданий 23.06.2020, видавник: ФОП « ОСОБА_9 »;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.06.2020, видавник: ФОП « ОСОБА_10 »;

- договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 242/1, виданий 16.10.2003, між ЗАТ «Будмеханізація» та ОСОБА_11 (дівоче прізвище ОСОБА_8 ).

24.12.2020 року ОСОБА_8 за допомогою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 реєструє вищезазначені приміщення на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНЕЖ-ХОЛЛ», код ЄДРПОУ 40122744.

19.01.2022 року внесено (присвоєно) кадастровий номер 8000000000:79:097:0016 в Державний земельний кадастр за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення цієї земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд кінно-спортивної школи загальною площею 1,7836 га. Відповідно до витягів, Землевпорядником, який розробляв технічну документацію на землю, є ОСОБА_13 . Місце роботи інженера-землевпорядника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАВОЛЕНД»

Проте земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:79:097:0016, знаходиться на території, що належить державі та надана в постійне користування Національному музею народної архітектури та побуту України. Фактично відбулося рейдерське захоплення земельної ділянки та приміщень музею. Дані шахрайські дії проводилися шляхом підробки документів на право власності на Державні приміщення.

Таким чином, в діях службових осіб Музею, УТОПІК, СНРВУ, НАН України, Міністерства культури та інформаційної політики України та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме розтрати майна Музею службовими особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах та заволодіння майном Музею вчинене в особливо великих розмірах організованою групою.

До протоколу допиту свідка від 07.02.2022 генеральний директор НМНАПУ ОСОБА_5 надала копії документів, у тому числі: акт прийому-передачі № 1 від 23.12.2020 (щодо нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 ), наказ Міністерства юстиції України № 2661/5 від 27.07.2021 про задоволення скарги, Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 242/1 від 16.10.2003 року, Акт приймання-передачі нерухомого майна за Договором № 242/1 купівлі-продажу нерухомого майна від 16.10.2003 року, Технічний паспорт на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - складений ФОП ОСОБА_10 на замовлення ОСОБА_8 , Технічний паспорт № НОМЕР_2 на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - складений ФОП ОСОБА_14 на замовлення ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ», витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Реалізація злочинного наміру може призвести до незаконного відчуження - переходу права власності на вказані об`єкти нерухомого майна до добросовісних набувачів, що може у подальшому унеможливити стягнення вказаного майна через суд на користь законних власників.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2241752480000), загальною площею 8423, 2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані на праві власності за ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40122744). Одним із засновників вказаної юридичної особи виступає ОСОБА_8 .

Постановою прокурора від 09.02.2022 у даному кримінальному провадженні нерухоме майно - нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2241752480000), загальною площею 8423, 2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві власності за ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40122744) визнано речовим доказом.

Таким чином, на час досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2241752480000), загальною площею 8423, 2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві власності за ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40122744), незалежно від того за ким вони зареєстровані на даний час, шляхом заборонити використання та розпорядження вказаним майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій уповноваженими особами та органами, оскільки незастосування цих дій може призвести до зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2241752480000), загальною площею 8423, 2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві власності за ТОВ «МАНЕЖ-ХОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40122744).

Заборонити використання та розпорядження вказаним майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій уповноваженими особами та органами.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1