печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46405/23-ц
Пр. № 2-4305/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Новака Р.В.
При секретарі Бурячок А.І.
справа № 755/46405/23-ц
сторони:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач ТОВ «Росатом Східна Європа»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Росатом Східна Європа» про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, -
ВСТАНОВИВ:
позивачі звернулись до суду із вказаним позовом. Позивачка ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги тим, що вона з 06.02.2017 перебувала з ТОВ «Росатом Східна Європа» в трудових відносинах, на посаді менеджера із зв?язків з громадськістю (PR менеджера). 31.05.2022 звільнена за угодою сторін, пункт 1 статті 36 К3пП України. Так, в силу вимог п. 2 наказу ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_1» від 31.05.2022 бухгалтерією нараховано та наказано виплатити позивачці компенсацію за 48 календарних днів щорічної основної відпустки та 8 днів додаткової відпустки за роботу за комп?ютером (разом нараховано 56 днів відпустки). Проте, позивачка зазначає, що ані на день її звільнення ані на день її звернення до суду із даною позовною заявою, відповідачем так і не була виплачена на її користь компенсація за невикористанні нею щорічні основні та додаткові відпустки. Таким чином, вважає, що компенсація за 56 днів відпустки (48 основної + 8 додаткової) позивачки становить - 131432,09 гривень (1040842,84 / 357 х 56 - 19,5% податків і зборів), які остання просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про те, що він, з 29.12.2017 перебував з ТОВ «Росатом Східна Європа» в трудових відносинах. Наказом ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_2» від 31.05.2022 його звільнено з посади радника з маркетингу, за угодо сторін, пункт 1 статті 36 К3пП України. Проте, як і за наведених вище обставин, йому не була виплачена ані на день його звільнення ані на день його звернення до суду із даною позовною заявою, компенсація за невикористанні ним щорічні основні та додаткові відпустки. Таким чином просить суд стягнути на його користь з відповідача, компенсацію за 66 днів відпустки (58 основної + 8 додаткової) позивача становить - 141382,65 гривень (950 002,24 / 357 х 66 - 19,5% податків і зборів).
Ухвалою суду від 17.10.2023 у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
За змістом ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; 7-2) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; 7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 ЦПК України випадках; 8) підстави, передбачені контрактом; 9) підстави, передбачені іншими законами.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Судовим розглядом встановлено, що 06.02.2017 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Росатом Східна Європа» укладено безстроковий трудовий договір за №15-ТД.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов?язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним чи фізична особа зобов?язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Положеннями п.2.1. статті 2 договору закріплено, що компанія приймає працівника на роботу на посаду менеджера із зв?язків з громадськістю (PR менеджера).
У відповідності до п.п.7.2.,7.3. статті 7 договору в редакції його додаткової угоди № 4 від 07.07.2020 працівник має право на щорічну оплачувану відпустку, яка складається з основної щорічної та додаткової відпустки за особливий характер праці.
Тривалість щорічної оплачуваної відпустки за відпрацьований робочий рік складає: основної щорічної відпустки - 24 (двадцять чотири) календарних дні, а додаткової відпустки за особливий характер праці - 4 (чотири) календарних дні.
Наказом ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_1» від 31.05.2022 за №338/UA-05.02-03 звільнено ОСОБА_1 , менеджера із зв?язків з громадськістю, 31.05.2022 за угодою сторін, пункт 1 статті 36 К3пП України.
В силу вимог п. 2 наказу ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_1» від 31.05.2022 за № 338/UA-05.02-03 наказано бухгалтерії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 48 календарних днів щорічної основної відпустки та 8 днів додаткової відпустки за роботу за комп`ютером (разом нараховано 56 днів відпустки).
Відповідно до п.8.2. договору в редакції його додаткової угоди № 3 від 28.02.2019 за виконання обов?язків, передбачених даним договором, працівнику встановлюється щомісячна заробітна плата в 80638,43 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять вісім гривень 43 копійки) до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Розмір посадового окладу працівника дорівнює 44865,27 грн. до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Розмір інтегрованої стимулюючої надбавки (ІСН) Працівника дорівнює 35773,16 грн. до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Компанія має право час від часу переглядати посадовий оклад та інтегровану стимулюючу надбавку працівника у відповідності з порядком, описаному в затвердженому положенні по оплаті праці.
Згідно довідки ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням» від 05.06.2022 за №0000-000009 розмір заробітної плати позивачки за останній рік перед звільненням становить - 1040842,84 гривні.
Статтями 74, 75, 83 КЗпП України, передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
За змістом ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Згідно ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Наказу від 31.05.2022 про звільнення ОСОБА_1 позивачка на день звільнення мала 56 днів відпустки (48 основної + 8 додаткової).
Відповідно до положень п/п а) п. 1 Розділу І «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до положень п. 2 Розділу ІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Відповідно до положень ч. 3 п. 3 Розділу ІІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до положень п. 7 Розділу ІV «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
Згідно довідки ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням» від 05.06.2022 за №0000-000009 розмір заробітної плати позивачки за останній рік перед звільненням становить - 1040842,84 грн.
Як вбачається із п. 8.2. договору в редакції його додаткової угоди №3 від 28.02.2019 за виконання обов`язків, передбачених даним договором, щомісячна заробітна плата позивачки становить 80638,43 грн.
Розмір посадового окладу працівника становить 44865,27 грн.
Оскільки суд при нарахуванні компенсації використовує дані щодо посадового окладу позивача із штатного розпису, наданого підприємством, немає підстав вважати розмір заробітної плати недостовірним.
Разом з тим, суд не може погодитися із розрахунком проведеним представником позивача, та здійснює власний розрахунок, на підставі встановлених законодавством норм.
Вказаний розмір доходу слід розділити на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством.
При цьому, у даному випадку такі святкові і неробочі дні передбачені ст. 73 КЗпП України.
Як зазначено вище, для розрахунку компенсації за невикористану відпустку судом береться період 12 місяців, що передував звільненні, з 01.06.2021 по 31.05.2022, в якому було 253 робочих днів.
Тож, розрахунок виглядає наступним чином 44865,27 грн. х 12 міс. : 253 роб. днів х 56 днів відпустки = 119167, 83 грн.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 29.12.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ «Росатом Східна Європа» укладено безстроковий трудовий договір за №16-ТД. У відповідності до п.п.7.2.,7.3. статті 7 договору 2 в редакції його додаткової угоди № 2 від 07.07.2020 працівник має право на щорічну оплачувану відпустку, яка складається 3 основної щорічної та додаткової відпустки за особливий характер праці.
Тривалість щорічної оплачуваної відпустки за відпрацьований робочий рік складає: основної шорічної відпустки - 24 (двадцять чотири) календарних дні, а додаткової відпустки за особливий характер праці - 4 (чотири) календарних дні.
Наказом ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_2» від 31.05.2022 за №338/UA-05.02-04 звільнено ОСОБА_2 , радника з маркетингу, 31.05.2022 за угодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України.
В силу вимог п. 2 наказу ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про звільнення ОСОБА_2» від 31.05.2022 за № 338/UA-05.02-04 бухгалтерії нарахувати та виплатити останньому компенсацію за 58 календарних днів щорічної основної відпустки та 8 днів додаткової відпустки за роботу за комп`ютером (разом нараховано 66 днів відпустки).
Відповідно до п.8.2. Договору 2 за виконання обов`язків, передбачених даним договором, працівнику встановлюється щомісячна заробітна плата в 65000,24 до виплати податків.
Розмір посадового окладу працівника дорівнює 44865,27 грн. до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Розмір інтегрованої стимулюючої надбавки (ICH) працівника дорівнює 20134,97 грн. до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Компанія має право час від часу переглядати посадовий оклад та інтегровану стимулюючу надбавку працівника у відповідності з порядком, описаному в затвердженому положенні по оплаті праці.
Згідно довідки ТОВ «Росатом Східна Європа» «Про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням » від 05.06.2022 за №0000-000010 розмір заробітної плати позивача за останній рік перед звільненням становить - 950002,24 грн.
Оскільки суд при нарахуванні компенсації використовує дані щодо посадового окладу позивача із штатного розпису, наданого підприємством, немає підстав вважати розмір заробітної плати недостовірним.
Разом з тим, суд не може погодитися із розрахунком проведеним представником позивача, та здійснює власний розрахунок, на підставі встановлених законодавством норм, за аналогією проведеного вище розрахунку ОСОБА_1 .
Відповідно до п.8.2. Договору 2 за виконання обов?язків, передбачених даним договором, працівнику встановлюється щомісячна заробітна плата в 65000,24 грн. до виплати податків.
Розмір посадового окладу працівника дорівнює 44865,27 грн. до виплати подоходного та других видів податків і зборів, які сплачує працівник.
Вказаний розмір доходу слід розділити на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством.
При цьому, у даному випадку такі святкові і неробочі дні передбачені ст. 73 КЗпП України.
Як зазначено вище, для розрахунку компенсації за невикористану відпустку судом береться період 12 місяців, що передував звільненню, з 01.06.2021 по 31.05.2022, в якому було 253 робочих днів.
Тож, розрахунок виглядає наступним чином 44865,27 грн. х 12 міс. : 253 роб. днів х 66 днів відпустки = 140447,80 грн.
Підсумовуючи, суд вважає зазначити, зокрема, про таке.
З розрахунку наданим представником позивачів, судом вбачається вирахування останнім суми податків.
Слід зазначити, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як виплату за невикористану щорічну відпустку, обчислюються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми, яка підлягає виплаті, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми компенсації за невикористану відпустку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума компенсації за невикористану відпустку зменшується на суму податків і зборів.
З наведеного вбачається, що суд не повинен враховувати або зазначати, про те, що сума грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку вказана без урахування податку та обов`язкових платежів, оскільки під час виконання зазначеного рішення така сума зменшиться на суму податків і зборів, які вже будуть визначені роботодавцем.
Такі висновки відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 569/3637/19.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено в судовому засіданні, при подачі позову позивачами не було сплачено судовий збір за вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Згідно з частиною шостою ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1191,67 що становить 1% від загальної суми задоволених вимог ОСОБА_1 , та 1404,47 що становить 1% від загальної суми задоволених вимог ОСОБА_2 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 40, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1, 4, 12, 56, 57, 77, 80, 81, 197, 200, 263-266 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Росатом Східна Європа» про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Росатом Східна Європа» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 119167,83 грн.
Стягнути з ТОВ «Росатом Східна Європа» на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 140447,80 грн.
Стягнути з ТОВ «Росатом Східна Європа» на користь держави судовий збір у розмірі 2596,34 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
позивач: ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Росатом Східна Європа» 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39255244.
Суддя Р. В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121440586 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні