Вирок

від 02.09.2024 по справі 761/16679/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16679/23

Провадження №1-кп/761/2056/2024

В И Р О К

іменем України

02 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відео конференції кримінальне провадження № 120 231 001 000 009 70 від 21.03.2023 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прохід Ратнівського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого відповідно до ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 21.03.2023 року приблизно о 20 год.17 хв., маючи намір на вчинення таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента № 58/2023 від 06.02.2023 року та, перебуваючи у ТЦ «Глобус», що розташований за адресою м.Київ, пл. Майдан Незалежності, б.1, помітив приміщення магазину « Defacto», що розташоване на першому поверсі ТЦ «Глобус» за вищевказаною адресою, куди й вирішив зайти з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу.

Так, зайшовши до приміщення вказаного магазину, обвинувачений звернув увагу на те, що в торгівельному залі знаходяться одяг та аксесуари, які і обрав об`єктом свого злочинного посягання. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно та таємно з корисливих мотивів, будучи достовірно впевненим що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, 21.03.2023 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину « Defacto », за адресою м.Київ, пл.Майдан Незалежності, б.1 , шляхом вільного доступу, викрав з торгівельних стелажів брюки вартістю 499,17 коп. без ПДВ, шкарпетки вартістю 207,50 грн., та черевики вартістю 832,50 грн. на загальну вартість 1539,17 грн. без ПДВ, які належать ТОВ « Дефакто Рітейл Укаїна».

Після вказаних дій ОСОБА_7 зайшов до приміщення примірочної кімнати в магазині, де демонтував з зазначених речей антикрадіжні магніти та товарні бірки, після чого одягнув викрадені речі, а власний одяг залишив в примірочній. Надалі ОСОБА_7 з таємно викраденим чужим майном, не розрахувавшись пройшов повз лінію кас в торгівельну зону, де до нього підійшов адміністратор даного магазину ОСОБА_8 , який попросив обвинуваченого показати вміст рюкзака. В свою чергу ОСОБА_7 відмовився показувати вміст свого рюкзаку та зрозумівши, що його таємні дії спрямовані на викрадення чужого майна стали очевидними викритими, вдаючи, що йому нічого не зрозуміло з приводу висунутої вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_7 направився до виходу з магазину, та пройшовши антикрадіжні рамки, вийшов з магазину, та став йти на вихід з торгівельного центру « Глобус », у той час як його супроводжував ОСОБА_8 , з метою припинити злочинні дії ОСОБА_7 .

Після чого вже на виході з ТЦ «Глобус» ОСОБА_7 було зупинено працівниками охорони ТЦ «Глобус», разом з адміністратором ОСОБА_8 , який постійно йшов поряд. Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які він уважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна( грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину, розкаявся у вчиненому. Зазначив, що у березні 2023 року у вечірній час зайшов до одного з магазинів ТЦ «Глобус», де взяв одяг, який одягнув на себе, а свої речі залишив у примірочній. Коли виходив з магазину, його зупинив працівник магазину та просив показати вміст рюкзаку, втім він продовжив йти на вихід з торговельного центру, роблячи вигляд, що не розуміє причину зупинки. На виході з торгівельного центру був затриманий охоронцями.

Зазначив, що викрадене було повернуто власникам. У скоєному розкаявся, просив суворо не карати та не позбавляти свободи, зазначив, що усвідомив власну протиправну поведінку та щиро покаявся, зокрема і перед потерпілим.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану повністю доведена.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

Отже встановлена винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який є тяжким, конкретні обставини справи, стадію вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, те, що шкода була відшкодована у повному обсязі шляхом повернення викраденого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, перебуває на спеціальному обліку у зв`язку з захворюванням.

При цьому суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття, відсутність матеріальних збитків, наявність захворювання та перебування у зв`язку з цим на обліку.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи його молодий вік, позицію представників потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого, вказуючи на відсутність до нього претензій, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що сукупність зазначених обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а відтак з врахуванням положень ст.69 КК України обвинуваченому можливо призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, ближчих до мінімальних, визначених для даного виду покарання.

У відповідності до ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 попереднє ув`язнення з 21.03.23 року по 12.06.2023 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 1 дню позбавлення волі.

Строк покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_7 для відбування покарання.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді 1 (одного ) року позбавлення волі.

У відповідності до ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 попереднє ув`язнення з 21.03.23 року по 12.06.2023 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 1 дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання та направлення в місця позбавлення волі для відбування покарання.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27.03.2023 року.

Речові докази, що зберігаються у камері збереження речових доказів Шевченківського ГУ НП в м.Києві у відповідності до квитанцій № 229/ SHEV- ZAGAL /2023/133010/1 - кліпси, бірки, одяг - повернути власнику ТОВ «Дефакто Рітейл Україна»;

Рюкзак- повернути власнику ОСОБА_7 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію данного вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: