Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/14670/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/14670/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/14670/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ» (49089, м. Дніпро, пров. Архітектурний, буд. 5, код ЄДРПОУ: 30394678) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДПРОУ: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/14670/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

18 червня 2024 року подана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заява на усунення недоліків позовної заяви з додатками та 20 червня 2024 року судом зареєстровано уточнену позовну заяву, яка надійшла від представника позивача в підсисетмі «Електронний Суд». Згідно уточненої позовної заяви третя особа у справі відсутня, відповідачем є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), а позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровської області від 21.05.2024 № 0289080406.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14670/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

04 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що перевірка проведена, а спірне податкове повідомлення-рішення складено уповноваженим органом.

30 серпня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд».

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Наказом відповідача від 11.12.2023 року №753 уповноважено головного державного інспектора Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мельничука Михайла на період виконання обов`язків начальника Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання певних функції, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС в частині оподаткування юридичних осіб, зокрема, на прийняття за результатами камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень за формою «Н».

18 квітня 2024 року відповідачем складено Акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем №24489/04-36-04-06/30394678 (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, стосовно 11 податкових накладних, за що передбачено відповідальність згідно:

1) абз. 1 п. 120-1.1. ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України на суму 11377,52 грн;

2) п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму 455,78 грн.

21 травня 2024 року відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0289080406 форми «Н» (далі ППР), яким до позивача застосовано штраф у сумі 11832,58 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено п. 89 та п. 90, якими змінено граничні строки реєстрації податкових накладних та штрафні санкції за відповідне порушення:

89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Доводи позивача в цій справі зводяться до заперечення повноважень на проведення перевірки та на прийняття ППР.

Щодо суб`єкта проведення перевірки суд зазначає, що це питання вичерпно врегульовано пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України. За змістом цих норм права перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу.

Відповідач є контролюючим органом, оскільки відповідає умовам пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України.

В цій справі перевірка проведена головним державним інспектором Правобережного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 . Тобто, перевірка проведена посадовими особами підрозділу відповідача. Відповідно, такі посадові особи одночасно займають посаду як в такому підрозділі, так і у відповідача в цілому, оскільки підрозділ перебуває в структурі відповідача.

Отже, зауваження відповідача до суб`єкта проведення перевірки є безпідставними.

Щодо суб`єкта прийняття ППР суд зазначає наступне.

Це питання вичерпно врегульовано пп. 14.1.157 п. 14.1. ст. 14, пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41, пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54, п. 120-1.1 ст. 120-1, п. 89 та п. 90підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України.

За змістом цих положень законодавства відповідач як орган уповноважений приймати податкове повідомлення-рішення.

Оскільки відповідач є юридичною особою, яка не має об`єктивного втілення, він діє через уповноважених осіб.

ППР підписано ОСОБА_2 , засвідчено печаткою відповідача. В найменування посади підкреслено посадове становище особи уповноважена особа.

Відповідач надав доказ такого уповноваження наказ про делегування повноважень від 11.12.2023 року №753. Згідно цього наказу ОСОБА_3 уповноважено приймати податкові повідомлення-рішення форми «Н».

Отже, відповідач, діючи через посадову особу, якій відповідні повноваження надано, прийняв ППР, що свідчить про дотримання відповідачем вимог законодавства в аспекті суб`єкта прийняття спірного ППР, в т.ч. суб`єкта його підписання.

Суд констатує належність суб`єкта проведення перевірки та належність суб`єкта складання, а також суб`єкта підписання ППР, в зв`язку з чим саме в цьому аспекті справи дії відповідача, а також ППР є правомірними.

Щодо посилань позивача на справу №810/638/17 суд зазначає наступне.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок міститься у Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №910/719/19.

Дійсно, у постанові від 06 березня 2024 року в цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого з 01.01.2017 структурні підрозділи не наділені повноваженнями на організацію та проведення перевірок та прийняття за їх результатами податкових-повідомлень рішень.

Водночас, у вищевказаній справі правова проблема полягала в тому, що як проведення перевірки, так і винесення податкового-повідомлення рішення здійснено Ірпінським відділенням Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області. Натомість в даній справі усі дії вчинялися саме відповідачем. Дійсно, в зв`язку зі статусом юридичної особи відповідач діє не безпосередньо, а через своїх посадових осіб, які в силу розгалуженої структури та наявності багатьох спеціалізацій відповідача займають посаду у відповідних підрозділах відповідача, однак це не змінює того факту, що в цій справі такі працівники діють від імені відповідача, а не самостійно, також не діє самостійно і відповідний підрозділ.

Суд повторює, що спірне ППР прийнято уповноваженою особою відповідача на підставі делегування повноважень, що не мало місце у згаданій справі, яка розглядалася Верховним Судом, а тому відповідні правові висновки є нерелевантними. ППР не прийнято структурним підрозділом. Навіть сам позивач позовні вимоги звернув до відповідача, тобто усвідомлює, що саме він є суб`єктом владних повноважень, дії якого оспорюються.

Таким чином, обидва доводи позовної заяви є необґрунтованими. Інших доводів позовна заява не містить, позивач оспорював виключно повноваження відповідних осіб щодо проведення перевірки та підписання ППР.

Судом з власної ініціативи та на виконання вимог офіційного з`ясування всіх обставин, для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, здійснено всебічну правову оцінку усім іншим аспектам проведення перевірки та прийняття ППР. За результатом такої оцінки суд повторно констатує відсутність підстав для скасування ППР.

Окремо слід зауважити, що жодних заперечень саме проти податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, ним не наведено.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 02 вересня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко