Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/15098/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/15098/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 щодо відмови в проведенні реєстраційних дій №71091911 від 12.01.2024 року та відмови у виправленні технічної помилки в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка суперечить записам договору дарування квартири від 16 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу А.О. Малімон та зареєстрований в реєстрі за №4344, власником якої є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Коноваленка Анатолія Володимировича розглянути заяву ОСОБА_1 та здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при прийнятті рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, відповідачем не враховано вичерпного переліку підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно, визначеного чинним законодавством. Подані документи для реєстрації відповідали встановленим критеріям і дозволяли розглянути заяву про державну реєстрацію речових прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі №160/15098/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС України судрозглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 зобов`язано ОСОБА_1 направити копію позовної заяви з додатками і копію ухвали суду від 17.06.2024 Комунальному підприємству Бюро технічної інвентаризації м. Донецька та надати до суду докази такого направлення.

На виконання ухвали суду для долучення до матеріалі справи позивачем надано докази направлення позовної заяви і копії ухвали суду на адресу Донецької обласної державної адміністрації.

Від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення до його електронного кабінету позовної заяви 10.06.2024 і ухвали суду -17.06.2024, що підтверджується довідками суду про доставку електронного листа.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В період з 01.08.2024 по 30.08.2024 суддя знаходилась у щорічній відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі від 19.04.2022 №1201-7500064876 взята на облік внутрішньо переміщеної особи.

16.12.2004 між ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) і ОСОБА_1 (Обдаровуваний) був укладений договір дарування квартири.

За умовами п. 1 договору Дарувальник передав безоплатно у власність, а Обдаровуваний прийняв як дарунок квартиру номер сорок один, складену з двох кімнат, загальною площею 50,60 кв.м., в тому числі жилою площею 28,4 кв.м., багатоквартирного жилого будинку номер сім по кварталу Ювілейний міста Авдіївки Донецької області.

Відчужувана квартира належить Дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Авдіївської міської ради 15 березня 1994 року, зареєстрованого у Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 25 березня 1994 року, по реєстру за номером 5034 (п.2 договору).

Відповідно до п. 5 договору право власності Обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Право власності на квартиру підлягає державній реєстрації. Обдаровуваний набуває право власності на квартиру з моменту його державної реєстрації.

За п. 16 договір вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення і набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

16.12.2004 договір посвідчено ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округ і зареєстрований в реєстрі за №4344.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька №6224126 від 17.01.2005 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на двокімнатну квартиру на підставі вищенаведеного договору дарування.

З метою належної державної реєстрації права власності на квартиру позивач 04.01.2024 звернулася із заявою про державну реєстрацію речових прав до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Рішенням №71091911 від 12.01.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_2 відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що згідно договору дарування даний об`єкт нерухомого майна отримала в дар ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Натомість, згідно відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно дана квартира зареєстрована за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Вищевикладені розбіжності унеможливлюють проведення державної реєстрації.

23.04.2024 позивач звернулася до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 із заявою, в якій посилаючись на встановлені реєстратором розбіжності в ідентифікаційному коді, що спричинило унеможливлення проведення державної реєстрації просила скасувати записи про право власності на об`єкт двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Номер запису:5034 в книзі: 45, де власником зазначена ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування -4344, 16.12.2004 посвідченого приватним нотаріусом Малімон А.О.

Листом №10/5-778 від 07.05.2024 Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повідомив, що якщо помилка, допущена під час реєстрації права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності (що функціонував з 2003 року по 31.12.2012 року та наразі є архівною складовою частиною ДРРП) спричинила суперечності у відомостях про власника майна та наразі унеможливлює проведення державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заявнику слід звернутися до відповідного органу, який здійснював таку державну реєстрацію та який допустив помилку, для отримання письмового підтвердження про те, що такі відомості дійсно внесені помилково та які відомості слід вважати належними з долученням відповідних копій документів.

Не погоджуючись з прийнятим рішення державного реєстратора, позивач з відповідним позовом звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюєЗакон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ч. 1 ст. 1 Закону 1952-IV).

За визначенням у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ч. 2ст. 3 Закону 1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону 1952-IVдержавна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначенихабзацом першимцієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст 5 Закону 1952-IV встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

В ст. 9 Закону 1952-IV наведений перелік повноваження суб`єктів державної реєстрації прав, до якого входить:

1. До повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення:

проведення державної реєстрації прав;

ведення Державного реєстру прав;

взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За ч. 3 ст. 10 Закону 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначенихстаттею 27-2цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

наявність факту застосування санкцій відповідно доЗакону України"Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав наведені у ст. 24 Закону 1952-IV. Такими підставами є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;

6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно доЗакону України"Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленогочастиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно доЗакону України"Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі:

державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва;

первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням;

20) не дотримано вимоги, визначеністаттею 27-2цього Закону.

За ч. 2 ст. 24 Закону №2518-IX за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Статтею 27 Закону №2518-IX визначені підстави для державної реєстрації прав.

Зі змісту вказаної статті державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1).

Позивач звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі договору дарування квартири.

Відповідач відмовив у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з розбіжностями ідентифікаційного номера ОСОБА_1 у договорі дарування від 16.12.2004 і у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Натомість, з наявних в матеріалах справи документів, а саме: договору дарування квартири від 16.12.2004 витягу з Державного реєстру правочинів №488090 від 16.12.2004, дубліката картки фізичної особи-платника податків від 06.07.2004 та технічного паспорту на квартиру КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (інвентаризаційна справа №6064), вбачається наявність одного ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не надано жодних доказів на підтвердження зазначення у відомостях Реєстру прав власності на нерухоме майно ідентифікаційного номеру № НОМЕР_2 .

У відповідності до ч. 5ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»зміна ідентифікаційних даних суб`єкта речового права, обтяження речового права та/або зміна характеристик об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості не впливають на дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень.

Слід зазначити, що за правовою позицією у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17, Об`єднаної Палати КГС Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 , у постановах КГС Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18 Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

Як встановлено судом у цій справі право власності на квартиру АДРЕСА_1 позивач набула на підставі договору дарування квартири від 16.12.2004.

Щодо посилання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на необхідність у випадку позивача звернутись до відповідного органу, який здійснював таку державну реєстрацію і який допустив помилку, для отримання письмового підтвердження, що такі відомості дійсно внесені помилково, то суд в даному випадку виходить з того, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстрацію квартири було проведено КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану»введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

За приписамист.41 Конституції Українизакріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

На даний час КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 11 Закону).

Отже, знаходження Бюро технічної інвентаризації на непідконтрольній території унеможливлює звернення позивача до цього підприємства для вирішення питання.

Відповідно до 1, ч. 2 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1ст. 90 КАС України).

Судом враховано також позицію Верховного Суду у постанові № 240/4894/23, де зазначено про те, що загально прийнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.

Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах - на користь людини".

Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією ІD 1371-2457-3893-4550, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.139,241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40392181) в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 щодо відмови в проведенні реєстраційних дій №71091911 від 12.01.2024 року та відмови у виправленні технічної помилки в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка суперечить записам договору дарування квартири від 16 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу А.О. Малімон та зареєстрований в реєстрі за №4344, власником якої є ОСОБА_1 .

Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40392181) ОСОБА_2 розглянути заяву ОСОБА_1 ( фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40392181) на користь ОСОБА_1 ( фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона