Рішення

від 06.09.2024 по справі 200/4228/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року Справа№200/4228/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді- Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 року №056650003620 та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 №056650003620 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в територіальному органі ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та після призначення йому пенсії продовжує працювати в вугільній промисловості за професіями, які віднесені до Списку № 1 (підземні роботи). Позивач зазначив, що 15 квітня 2024 року він звернувся через веб-портал ПФУ з заявою про надання йому розрахунку стажу (форма РС-право) для подачі заяви про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Після отримання розрахунку, ним було з`ясовано, що його пільговий стаж за Списком № 1 складає 12 років 8 місяців 2 дні. Позивач зауважив, що до його пільгового стажу зокрема не зараховано: період з 13.10.1986 по 01.12.1988 (військова служба), з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 з 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 14.04.2024. Позивач зазначив, що 31.05.2024 він звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про зарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) вищенаведених періодів по день подачі ним заяви про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», бо на час звернення він набув стаж на підземних роботах за Списком № 1 більш аніж 15 років. Позивач зауважив, що його заява за екстериторіальним принципом була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), який своїм рішенням від 06.06.2024 №056650003620 відмовив йому в перерахунку пенсії у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач закцентував свою увагу на тому, що відповідачем з приводу не зарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) вищенаведених періодів ніяких пояснень не надано, лише зазначено, що ним додаткових документів для зарахування спеціального стажу не надано. Позивач вважає, що рішення відповідача протиправне та підлягає скасуванню, а відповідач зобов`язаний повторно розглянути його заяву.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що заява позивача від 31.05.2024 щодо розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 через відсутність необхідного стажу роботи за Списком № 1, підтвердженого документами. Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком 1 (підземні роботи) період проходження військової служби з 13.10.1986 по 01.12.1988 відповідач зазначив, що позивач з 13.08.1986 був прийнятий трактористом та 08.10.1986 звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської армії. У період з 13.10.1986 по 01.12.1988 проходив службу в лавах Радянської армії, що підтверджується військовим квитком. А вже 23.01.1989 прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті. Тобто позивач працював за підземними гірничими професіями з повним робочим днем у вугільних шахтах після служби в армії, тому цей період зарахуванню до пільгового стажу не підлягає. Відповідач зазначив, що позивачу цей період було зараховано до його страхового стажу. Щодо перерахунку пенсії у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідач зазначив, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому статтею 8 Закону №345 є зайнятість на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 № 202. Щодо зарахування періодів роботи з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024 до його пільгового стажу, відповідач закцентував свою увагу на тому, що основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є уточнюючі довідки та наказ по підприємству, організації. У трудовій книжці позивача не зазначено відомості про умови праці за вищезазначені періоди, а саме про зайнятість на роботах, які відносяться до підземних робіт, затверджених Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202, тому підтвердження спеціального трудового стажу відбувається на підставі уточнюючої довідки підприємства. В Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача відсутні відомості про спеціальний стаж, разом з цим відповідно до форми ОК-5 страхові внески у період з 26.08.2021 по 24.02.2022 не сплачено та позивач не надав уточнюючі довідки на підтвердження пільгового стажу роботи за періоди роботи з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024. Отже на думку відповідача відсутні правові підстави для зарахування до пільгового стажу позивача цих спірних періодів. Відповідач зазначив, що враховуючи усе вищенаведене він діяв на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у ньому, пенсійної справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , довідку розрахунок пенсійного (страхового) та пільгового стажу форми РС-право ППВП ПФУ та довідку форми ОК-5 сформованої по позивачу на час розгляду його заяви про призначення пенсії.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у представника позивача адвоката Малькевич Н.В. та у відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено, що ухвалу про відкриття провадження по справі вони отримали 01.07.2024.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданого Димитровським МВ ГУ УМВС України в Донецькій області від 20.03.2010 року.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Судом встановлено відповідно до наявних в матеріалах справи копій довідки ППВП ПФУ форми РС-право від 24.04.2024 та довідки форми ППВП ПФУ форми РС-право наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV з 18.07.2018 року.

У квітні 2024 року, позивач звернувся засобами вебпорталу ПФУ із заявою про надання йому розрахунку стажу (форма РС-право) для подачі заяви про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.04.2024 було надано на заяву позивача розрахунок його стажу та розрахунок його заробітної плати.

Отримавши розрахунок свого пільгового стажу за Списком №1, який склав 12 років 8 місяців 2 дні, позивач дізнався, що до його пільгового стажу не були враховані наступні періоди: з 13.10.1986 по 01.12.1988 (військова служба), з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 з 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 14.04.2024.

З урахуванням вищенаведеного, позивач звернувся із відповідною заявою до територіального органу ПФУ в якій просив зарахувати до його пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи) наступні періоди: з 13.10.1986 по 01.12.1988 (військова служба), з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 з 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 14.04.2024 та просив провести перерахунок його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, за принципом екстериторіальності заяву позивача про перерахунок його пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідачем), що підтверджується позовною заявою, відзивом на позовну заяву та насамперед рішенням про відмову в перерахунку пенсії №056650003620 від 06.06.2024.

Відповідно до наявної копії в матеріалах справи рішення про відмову в перерахунку пенсії прийнятому відповідачем від 06.06.2024 №056650003620, в якому зазначене наступне: відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянута заява надана через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України від 31.05.2024р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо розрахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345 (далі Закон). Відповідно до ст. 8 Закону: мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу зараховується по одному року. Відповідно до електронної пенсійної справи стаж на посаді шахтаря за списком № 1 ОСОБА_1 складає 12 років 8 місяців 2 дні, додаткових документів для зарахування спеціального стажу не надано. Прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 через відсутність необхідного стажу роботи за списком № 1, підтвердженого документами.

Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2024 №056650003620 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) періодів роботи: з 13.10.1986 по 01.12.1988 (військова служба), з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 з 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023. з 26.12.2023 по 30.05.2024 та в перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.05.2024 з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) періодів роботи з 13.10.1986 по 01.12.1988 (військова служба), з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 з 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024 та провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону, відповідно до положень частини першої, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону, відповідно до норм частини другої статті 10 Закону № 345-VI поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах повний робочий день.

Пунктом 2 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Суд зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивачу була призначена пенсія з 18.07.2018 року.

В даному випадку суд враховує, що станом на час звернення із заявою заявник працює. При цьому, чинним законодавством унормовано умови та порядок проведення перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, а саме п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З наведеного слідує, що вказаною нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок може здійснюватися або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і з заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV).

Одним із спірних питань в цій справі, яке виникло між позивачем та відповідачем є не зарахування останнім до пільгового стажу позивача період проходження ним військової служби з 13.10.1986 по 01.12.1988 року.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 у період з 13.10.1986 по 01.12.1988 позивач проходив військову службу у лавах Радянській армії, що також підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Як вбачається з довідки ППВП ПФУ форми РС-право період військової служби з 13 жовтня 1986 року по 01 грудня 1988 року зараховано до страхового стажу позивача, до пільгового стажу не зараховано.

За ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 1 січня 1992 року Закон №1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

Згідно п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

За ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

В період проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі Положення № 590 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За пп. «к» п. 109 Положення № 590, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР.

Згідно п. 109 Положення № 590, при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Верховний суд у постанові від 17 листопада 2021 року по справі №242/5635/16-а зазначив, що подібні правовідносини теж були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постановах від 24.10.2018 у справі № 211/2626/17, від 23.04.2019 у справі № 233/247/16-а та від 20.10.2021 у справі № 2-а-22/11 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «на період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.

Підпунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16 Положення), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що період проходження позивачем військової служби у будь-якому випадку повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки ця робота яка передувала військовій службі, так і слідувала по її закінченню».

Суд не вбачає підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду служби в складі Збройних сил СРСР з 18.05.1987 по 06.06.1989, так як після проходження служби в лавах Радянської армії був прийнятий учнем підземного гірничого робітника, про що є записи у трудовій книжці».

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, за вимогами законодавства яке було чинне на час проходження позивачем військової служби, проходження військової служби прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Суд зазначає, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 у період з 13.10.1986 по 01.12.1988 позивач проходив військову службу у лавах Радянській армії (запис №3).

23.01.1989 року позивач був прийнятий до Шахти ім. О.О. Скочинського ВО «Донецьквугілля» учнем гірника по ремонту гірничих виробів підземним з повним робочим днем у шахті номер запису 4 в трудовій книжці позивача.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що після проходження військової служби позивач був прийнятий учнем гірника по ремонту гірничих виробів підземним з повним робочим днем у шахті за професією, що дає право на пільгове забезпечення за Списком №1.

Слід також зазначити, що відповідно до довідки форми ППВП ПФУ РС-право період роботи позивача з 23 січня 1989 по 20 серпня 1992 року зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Отже, за п.109 Положення № 590 позивач має право на прирівняння періоду військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду, та, як наслідок, - на зарахування періоду військової служби до пільгового (спеціального) стажу за Списком №1.

Щодо інших періодів, які є спірними відповідно до заявлених позовних вимог позивача та виникли після прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії відповідачем від 06.06.2024, суд зазначає наступне.

Спірне рішення відповідача №056650003620 взагалі не містить будь-яких підстав, посилань, на норми чинного та діючого законодавства щодо не зарахування певних періодів позивачу до його пільгового стажу за Списком №1, а містить лише констатацію факту відсутності у нього стажу 15 років за Списком №1 для проведення перерахунку його пенсії, у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345.

В той же час з відзиву на позовну заяву наданого відповідачем, судом встановлено, що: - «В Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача відсутні відомості про спеціальний стаж. Разом з цим відповідно до форми ОК-5 страхові внески у період з 26.08.2021 по 24.02.2022 не сплачено.».

Розглянувши наявну в матеріалах справи копію довідки форми РС-право, судом було встановлено, що період з 26.08.2021 по 24.02.2022 не тільки не було зараховано позивачу до його пільгового стажу за Списком №1 та й не було зараховано до страхового стажу взагалі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що однією з підстав не зарахування періоду трудової діяльності позивача за 26.08.2021 по 24.02.2022 року є не сплата підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску).

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до положень статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно до ст.56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що останній у період з 26.08.2021 по 24.02.2022 року працював у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

А саме, позивач 26.08.2021 був прийнятий гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті на підприємстві ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» номер запису 23 в трудовій книжці, а 24.02.2022 року був звільнений за власним бажанням у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов колективного договору несвоєчасна виплата заробітної плати з виплатою вихідної допомоги, номер запису 24 в трудовій книжці позивача.

Суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак, факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Згідно з довідкою Форма ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу) позивач з 26 серпня 2021 року по 24 лютого 2022 року перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621589), яким у зазначений період страхові внески сплачені не були, що підтверджується відповідною позначкою «Ні».

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

З наведеного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправно не зараховано до його страхового стажу період роботи з 26.08.2021 по 24.02.2022 року, оскільки факт перебування позивача у трудових відносинах з ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» у зазначений спірний період підтверджується записами у його трудовій книжці, та індивідуальними відомостями про застраховану особу, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом спірного періоду до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування періодів роботи: з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024 роки, до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши наявну в матеріалах справи копію довідки ППВП ПФУ форми РС-право, судом встановлено, що в дійсності, вищенаведені періоди трудової діяльності не були зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача.

Як вже зазначалось судом, рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнятим відповідачем від 06.06.2024 містить лише констатацію факту відсутності у позивача стажу 15 років за Списком №1 для проведення перерахунку його пенсії, у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345.

З наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, судом встановлено підстави не зарахування відповідачем вищенаведених періодів позивачу до його пільгового стажу, а саме: - «Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є уточнюючі довідки та наказ по підприємству, організації. У трудовій книжці позивача не зазначено відомості про умови праці за періоди з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024, а саме про зайнятість на роботах, які відносяться до підземних робіт, затверджені Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202, тому підтвердження спеціального трудового стажу відбувається на підставі уточнюючої довідки підприємства. [….]. Позивач не надав уточнюючі довідки на підтвердження пільгового стажу роботи за періоди роботи з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 30.05.2024. Дана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 11.07.2019 по справі № 336/3067/17. Отже, відсутні правові підстави для зарахування до пільгового стажу спірних періодів.».

Розглянувши вищенаведене, суд зазначає наступне.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461).

31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Так, в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містяться наступні записи щодо спірних періодів:

-ТОВ «Краснолиманське», з 01.12.2010 по 06.02.2011 року - прийнятий гірником очисного забою підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті тимчасово, номер запису 15 в трудовій книжці позивача (спірний період з 13.12.2010 по 16.12.2010 року);

-з 07.02.2011 по 04.09.2011 року переведений гірником очисного забою підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті, номер запису 16 в трудовій книжці;

-з 05.09.2011 по 18.09.2013 року переведений гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, номера записів 17, 18 в трудовій книжці (спірні періоди з 27.12.2011 по 31.12.2011 року, з 25.12.2012 по 31.12.2012 року та з 08.09.2013 по 18.09.2013 року);

-ТОВ «Укрцентраль» з 03.02.2021 по 18.08.2021 року прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті, номера записів 21, 22 в трудовій книжці (спірний період з 03.02.2021 по 18.08.2021 року);

- ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року був прийнятий гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, номера записів 23, 24 в трудовій книжці (спірний період з 26.08.2021 по 24.02.2022 року);

-ТОВ «Укрцентраль» з 15.02.2023 по 08.11.2023 року прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, номера записів 25, 26 в трудовій книжці позивача (спірний період з 15.02.2023 по 08.11.2023 року);

-ТОВ «Шахт пром сервіс» з 26.12.2023 прийнятий гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, номер запису 27 в трудовій книжці позивача.

Суд зауважує, що трудова книжка записів про звільнення позивача не містить, протилежних доказів відповідачем до суду не надано.

Також судом з наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування сформованої по позивачу було встановлено, що у грудні 2010 року, у грудні 2011 року, у грудні 2012 року, у вересні 2013 року, з серпня 2021 по лютий 2022 року, з лютого 2023 по листопад 2023 року та з грудня 2023 по березень (включно) 2024 року, позивачем виконувалися роботи за кодом для обліку спецстажу ЗП3014А2; з березня 2021 по серпень 2021 року, позивачем виконувалися роботи за кодом для обліку спецстажу ЗП3013А1

Відповідно до постанови Правління ПФУ від 10.06.2004 № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», яким затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено, що:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3014А2 - Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Тобто, при здачі звітів страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами.

Отже, підсумовуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що в трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у спірний період на посадах, що віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.

Крім того, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) спірні періоди роботи позивача: з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 31.03.2024 роки включно обліковується як спецстаж за кодом ЗПЗ014А2 та № ЗП3013А1

Отже, з наведеного вбачається, що спірні періоди трудової діяльності: з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 31.03.2024 роки підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Отже, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 позивача періоди його роботи: з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 31.03.2024 роки.

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.04.2024 по 30.05.2024 року (дату звернення з відповідною заявою), суд зауважує, що довідка форми ОК-5 Індивідуальних відомостей про застраховану особу не містить даних взагалі по позивачу та нарахуванню у цей період йому заробітної плати, як і матеріали справи не містять доказів щодо отримання ним заробітної плати за цей період, таким чином з урахуванням наведеного позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги позивача, стосовно визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.06.2024 року №056650003620 про відмову в перерахунку пенсії позивачу, суд зауважує наступне.

Підставою, що слугувала відмові у перерахунку пенсії зазначеної відповідачем у спірному прийнятому ним рішенні, за наслідком розгляду заяви позивача, стала відсутність у позивача необхідного стажу роботи за Списком №1 підтвердженого документами.

При цьому, посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у своєму рішенні про відмову у перерахунку пенсії з підстав надання на підтвердження стажу роботи документів, суд вважає безпідставним, оскільки пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19 та враховуючи, що позивачем була надана трудова книжка в якій зазначені усі необхідні записи, суд вважає, що в даному випадку відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивача від 31.05.2024 року без надання відповідної аргументації кожному із не врахованих до пільгового стажу позивача періодів роботи.

Суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Згідно п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Також, відповідно до ч.1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу вищенаведених норм суд доходить висновку, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо періодів роботи позивача та отримання додаткових документів.

Враховуючи вищенаведене, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №056650003620 від 06.06.2024 року про відмову в перерахунку пенсії слід визнати протиправним та як наслідок скасувати його.

Таким чином позовні вимоги в цій частині позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача, в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути його заяву від 31.05.2024 року та провести перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Положення статті 8 Закону № 345-VI підлягає застосуванню при обчисленні розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця останньої роботи.

Судом встановлено, що також підтверджується спірним рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії, пільговий стаж за Списком №1 ОСОБА_1 складає 12 років 8 місяців 2 дні та спірні періоди, які протиправно не були зараховані до пільгового стажу позивача (з 13.10.1986 по 01.12.1988 року; з 13.12.2010 по 16.12.2010, з 27.12.2011 по 31.12.2011, з 25.12.2012 по 31.12.2012, з 08.09.2013 по 18.09.2013, з 03.02.2021 по 18.08.2021, з 26.08.2021 по 24.02.2022, з 15.02.2023 по 08.11.2023, з 26.12.2023 по 31.03.2024 роки) у сукупності складають понад 15 років.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на позивача поширюється положення Закону № 345-VI, а відтак, при перерахунку пенсії позивача відповідачем має бути застосоване положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.06.2024 року №056650003620 про відмову в зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи) періодів: військової служби з 13.10.1986 по 01.12.1988 року; роботи на ТОВ «Краснолиманське», з 13.12.2010 по 16.12.2010 року на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 27.12.2011 по 31.12.2011 року, з 25.12.2012 по 31.12.2012 року та з 08.09.2013 по 18.09.2013 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 03.02.2021 по 18.08.2021 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті; на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; наТОВ «Укрцентраль» з 15.02.2023 по 08.11.2023 року на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; на ТОВ «Шахт пром сервіс» з 26.12.2023 по 31.03.2024 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; які дають право на обрахунок пенсії у пільговому розмірі згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та до загального страхового стажу період роботи на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року та як похідна вимога, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.05.2024 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період проходження військової строкової служби у лавах Радянської армії з 13.10.1986 по 01.12.1988 та періоди роботи: на ТОВ «Краснолиманське», з 13.12.2010 по 16.12.2010 року на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 27.12.2011 по 31.12.2011 року, з 25.12.2012 по 31.12.2012 року та з 08.09.2013 по 18.09.2013 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 03.02.2021 по 18.08.2021 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті; на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 15.02.2023 по 08.11.2023 року на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; на ТОВ «Шахт пром сервіс» з 26.12.2023 по 31.03.2024 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті, а період роботи з 26.08.2021 по 24.02.2022 у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» до загального страхового стажу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 24.06.2024, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає стягнути судовий збір у сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2024 року №056650003620 та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) від 06.06.2024 року №056650003620 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи) періодів: військової служби з 13.10.1986 по 01.12.1988 року; роботи на ТОВ «Краснолиманське», з 13.12.2010 по 16.12.2010 року на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 27.12.2011 по 31.12.2011 року, з 25.12.2012 по 31.12.2012 року та з 08.09.2013 по 18.09.2013 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 03.02.2021 по 18.08.2021 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті; на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 15.02.2023 по 08.11.2023 року на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; на ТОВ «Шахт пром сервіс» з 26.12.2023 по 31.03.2024 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; які дають право на обрахунок пенсії у пільговому розмірі згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та до загального страхового стажу період роботи на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 31.05.2024 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період проходження військової строкової служби у лавах Радянської армії з 13.10.1986 по 01.12.1988 та періоди роботи: на ТОВ «Краснолиманське», з 13.12.2010 по 16.12.2010 року на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 27.12.2011 по 31.12.2011 року, з 25.12.2012 по 31.12.2012 року та з 08.09.2013 по 18.09.2013 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; на ТОВ «Укрцентраль» з 03.02.2021 по 18.08.2021 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті; на ВП шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 26.08.2021 по 24.02.2022 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті; наТОВ «Укрцентраль» з 15.02.2023 по 08.11.2023 року на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; на ТОВ «Шахт пром сервіс» з 26.12.2023 по 31.03.2024 року на посаді гірника очисного забою підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті, а період роботи з 26.08.2021 по 24.02.2022 у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» до загального страхового стажу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець