Ухвала

від 06.09.2024 по справі 260/4995/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4995/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства "Закарпатський протипухлинний центр" Закарпатської обласної ради до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатський протипухлинний центр" Закарпатської обласної ради в особі представника ОСОБА_1 звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 04 липня 2024 року №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС, винесену заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

05 вересня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову у вказаній справі, шляхом зупинення стягнення за Постановою від 04. липня 2024 року №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС, винесеною заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Андрія Вакули до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову у спосіб обраний позивачем, останній посилається на те, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - це єдиний спосіб захистити своє право. Крім того, у випадку стягненн грошових коштів на виконання виконавчого документу повернення коштів у випадку скасування постанови буде складною і тривалою процедурою, із черговим зверненням до суду про стягнення грошових сум.

Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Таким чином, заявник викликається до суду тільки у випадку необхідності надання додаткових пояснень та/або доказів. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.

Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання для розгляду зави про забезпечення позову, оскільки всі доводи викладені в заяві про забезпечення позову, до якої представником позивача додані докази.

З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Дослідивши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Стаття 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Статтею 153 КАС визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суть поданої позивачем заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

04 липня 2024 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04 липня 2024 №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС прийнята на підставі абзацу 10 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, оскаржувана постанова від 04 липня 2024 №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС є самостійним виконавчим документам і може бути пред`явлена до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що 27 серпня 2024 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір Аллою Іванівною відкрито виконавче провадження №75905673 з примусового виконання постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04 липня 2024 №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб (у даному випадку третьої особи) з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 826/9263/17).

Позивач на даний час оскаржує постанову відповідача про накладення штрафу, однак згідно вимог ч.4 ст. 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від від 04 липня 2024 №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС у виконавчому провадженні №75905673.

Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що у рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.

Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 150, 151, 156 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву Комунального некомерційного підприємства "Закарпатський протипухлинний центр" про забезпечення адміністративного позову у справі Комунального некомерційного підприємства "Закарпатський протипухлинний центр" Закарпатської обласної ради до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04 липня 2024 року №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039/СВ-ФС у виконавчому провадженні №75905673 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/4995/24.

Копію ухвали негайно надіслати сторонам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Копію ухвали додатково надіслати на адресу старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного управління Міністерства юстиції Кушнір А. І. (88005, Закарпатська обалсть, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10; e-mail info@ugm.zk.dvs.gov.ua) для відома та виконання.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.А. Гебеш