Рішення

від 06.09.2024 по справі 380/9144/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 рокусправа № 380/9144/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900160/2 від 28.02.2024; №UА209000/2024/900314/2 від 19.04.2024..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно

до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд відхилив клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у зв`язку з його необґрунтованістю. Позивач та відповідач долучили до матеріалів справи усі належні докази та надали пояснення, тому необхідності розгляду справи в судовому засіданні немає.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (далі по тексту - ТОВ, покупець) та компанією «POLMOstrow Sp.z.o.o», Польща (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №1/2019, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом постачальник постачає і передає у власність покупця глушники, випускні труби та їх частини, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів виставлених постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №1/2019 від 07.10.2019 згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FE19/WY/2024 від 12.02.2024 р. покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 20 860, 91 EUR.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 26.02.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170016008U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209170016008U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) №FE19/WY/2024 від 12.02.2024 року; специфікація №19 до рахунку-фактури №FE19/WY/2024 від 12.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №(MUR)81 від 08.12.2023; договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №02 від 10.02.2024; автотранспортна накладна CMR №б/н від 12.02.2024; довідка-лист б/н від 14.02.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL394010E0135827 від 12.02.2024; прайс-лист б/н від 12.02.2024; видаткові накладні.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав додаткові документи.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000717 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900160/2 від 28.02.2024, в графі 33 якого було вказано:

«…Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- Рахунок на перевезення товару виданий 10.02.2024 до того як відбулась комерційна операція (дата інвойсу 12.02.2024) та фактичне завантаження вантажу в автомобіль (12.02.2024) відповідно до ЦМР. Таким чином на момент складання рахунку на перевезення не було відомо витрат на таке перевезення, оскільки воно ще не було здійснене.

- До митного оформлення подана рахунок-фактура від 12.02.24р. №FE 19/WY/2024, проте в експортній декларації №23PL394010E0135827 від 12.02.2024 зазначена рахунок-фактура, яка не відповідає номеру поданого до митного оформлення рахунка.

- Відповідно до п. 1.2. договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 09.09.2019 №25 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, проте є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, відомості щодо числового значення складових митної вартості не підтверджено та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів..

На вимогу декларантом надіслано: видаткові, прайс, експортну декларацію, рішення суду. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано…

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 19.02.2024 №UA209170/2024/14540 від 19.02.2024 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170017015U6 та 28.02.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №1/2019 від 07.10.2019 згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FE48/WY/2024 від 10.04.2024 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 52 447, 94 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 15.04.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170030907U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 - частини для транспортних засобів - глушники, вихлопні труби).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170030907U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; рахунок-фактура (інвойс) №FE48/WY/2024 від 10.04.2024; специфікація №48 до рахунку-фактури №FE48/WY/2024 від 10.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №(MUR)83 від 04.03.2024; договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2 від 11.04.2024; автотранспортна накладна CMR №б/н від 10.04.2024; довідка-лист б/н від 11.04.2024; митна декларація Республіки Польща №24PL394010E0350230 від 11.04.2024; прайс-лист б/н від 10.04.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав додаткові документи.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001310 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2024 №UA209000/2024/900314/2, в графі 33 якого було вказано:

«..Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено: Відповідно до п. 1.2. Договору про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019 року, передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, проте є невід`ємною частиною цього Договору.

-Відповідно до п.п. 4.1 договору оплата за отримані послуги повинна бути здійснена на умовах Заявки, яка до митного оформлення не подана. Таким чином, відсутність заявки на перевезення унеможливлює визначення терміну оплати транспортних послуг. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг декларантом до митного оформлення не надавались;

-У експортній декларації країни відправлення №24PL394010E0350230 від 11.04.2024 р. під кодом 730 (CMR), зазначено документ який датовано 11.04.2024, однак подана до митного оформлення CMR б/н датована 10.04.2024 року. Таким чином у Львівської митниці є підстави вважати про наявність двох різних документів (CMR).

Отже, відомості щодо числового значення складових митної вартості не підтверджено та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь- які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів…

На вимогу декларантом надіслано: видаткові, прайс, експортну декларацію, рішення суду. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 19.02.2024 №UA209170/2024/14540 від 19.02.2024 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170032460U8, та 19.04.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації № 24UA209170016008U5 від 26.02.2024, №24UA209170030907U3 від 15.04.2024 відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеним у графі 31 цих декларацій.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій додано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 28.02.2024 №UA209000/2024/900160/2 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив наступне: «Рахунок на перевезення товару виданий 10.02.2024 до того як відбулась комерційна операція (дата інвойсу 12.02.2024) та фактичне завантаження вантажу в автомобіль (12.02.2024) відповідно до ЦМР. Таким чином, на момент складання рахунку на перевезення не було відомо витрат на таке перевезення, оскільки воно ще не було здійснене».

Стосовно вищевказаного зауваження суд зазначає, що відмінність в даті виставленій в рахунку-фактурі та даті фактичного завантаження товару жодним чином не впливає на числове визначення митної вартості товарів.

Згідно поданих позивачем документів перевізником, ФОП ОСОБА_1 , надано послуги з доставки вантажу за маршрутом Висошко Вельке (Польща) - Львів (Україна). У рахунку-фактурі №2 від 10.02.2024 вказано, що товар перевозився транспортним засобом з державними номерними знаками BC4381CH/BC0240XP, про що також зазначено і в автотранспортній накладній CMR б/н від 12.02.2024 р. Отже, транспортні витрати ТОВ «Авто Вектор» підтверджені документально та включені у заявлену митну вартість.

В оскаржуваному рішенні митний орган звернув увагу, що до митного оформлення подана рахунок-фактура від 12.02.24. №FE 19/WY/2024, проте в експортній декларації №23PL394010E0135827 від 12.02.2024 зазначена рахунок-фактура, яка не відповідає номеру поданого до митного оформлення рахунка.

На наведені аргументи оскаржуваного рішення суд зазначає таке:

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Як пояснив позивач в експортній декларації реквізити рахунку-фактури №FE-19/WY/2023 вказано помилково. Вказана описка жодним чином не впливає на цифрові значення митної вартості імпортованого позивачем товару.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості митний орган також вказує, що відповідно до п. 1.2. договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 09.09.2019 №25 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, проте є невід`ємною частиною цього Договору.

Заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Позивач до позову долучив банківський платіжний документ №568 від 26.04.2024 на підтвердження оплати за транспортні послуги згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №02 від 10.02.2024, який не міг бути долучений до декларації при митному оформленні, оскільки оплата була проведена після завершення митних процедур.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 28.02.2024 №UA209000/2024/900160/2 відповідач вказав наступне: «Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості».

Щодо вказаного обґрунтування рішення про коригування митної вартості суд приймає до уваги доводи позивача, що продавець «POLMOstrow Sp. Z o.o» для покупця ТОВ «Авто Вектор» не заявляв про надання знижки. У поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті №1/2019 від 07.10.2019 року у пункті 5.1 міститься положення щодо надання знижки, зокрема: «Ціни на товари формуються на підставі діючих цін Постачальника». Постачальник може надати Покупцю знижки. Постачальник повідомляє Покупця про ціни, діючі на момент відправки кожної партії товару. Постачальник має право змінювати діючі ціни до виставлення інвойсу». Проте, ціна за одиницю кожного товару, зазначеного в інвойсі № FE 19/WY/2024 від 12.02.2024, співпадає з цінами, що зазначені в прайс-листі б/ н від 12.02.2024. Відтак, у рамках цієї поставки знижки від продавця покупцю не надавались.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 19.04.2024 №UA209000/2024/900314/2 зазначено наступні підстави для його прийняття: «Відповідно до п. 1.2. Договору про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019 року, передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана, проте є невід`ємною частиною цього Договору. Слід зазначити, що відповідно до п.п. 4.1 договору оплата за отримані послуги повинна бути здійснена на умовах Заявки, яка до митного оформлення не подана. Таким чином, відсутність заявки на перевезення унеможливлює визначення терміну оплати транспортних послуг. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг декларантом до митного оформлення не надавались».

На такі аргументи оскаржуваного рішення суд зазначає, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано договір на перевезення, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги та автотранспортну накладну.

До позову позивач долучив також банківський платіжний документ №567 від 26.04.2024 року, що підтверджує здійснену позивачем оплату за транспортні послуги, згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2 від 11.04.2024 та який не міг бути долучений до декларації при митному оформленні, оскільки оплата була проведена після завершення митних процедур.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач також наводить такі аргументи: «У експортній декларації країни відправлення №24PL394010E0350230 від 11.04.2024 під кодом 730 (CMR), зазначено документ який датовано 11.04.2024, однак подана до митного оформлення CMR б/н датована 10.04.2024. Таким чином, у Львівської митниці є підстави вважати про наявність двох різних документів (CMR)».

Щодо цих доводів відповідача суд враховує таке.

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Тому наведені обґрунтування оскаржуваного рішення суд до уваги не приймає.

Також в рішенні від 19.04.2024 №UA209000/2024/900314/2 митний орган вказав: «Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості».

Оскільки, як пояснив позивач, продавець «POLMOstrow Sp. Z o.o» для покупця ТОВ «Авто Вектор» не заявляв про надання знижки, а ціна за одиницю кожного товару, зазначеного в інвойсі № FE 48/WY/2024 від 10.04.2024 співпадає з цінами, що зазначені в прайс-листі б/н від 10.04.2024, суд відхиляє наведені мотиви відповідача.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Щодо стягнення на користь позивача понесених ним витрат на переклад документів, то матеріалами справи підтверджується понесення таких витрат у розмірі 15170,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900160/2 від 28.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900314/2 від 19.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 242, ЄДРПОУ: 43078049) судовий збір в сумі 3668,40 грн (три тисячі шістсот шістдесят вісім грн. 40 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 242, ЄДРПОУ: 43078049) витрати, пов`язані з перекладом документів в сумі 15170,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна