Рішення

від 05.09.2024 по справі 420/20661/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20661/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «А С К» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «А С К» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11209712/24543159 від 11.06.2024, №11209710/24543159 від 11.06.2024, №11209708/24543159 від 11.06.2024, №11209709/24543159 від 11.06.2024, №11209711/24543159 від 11.06.2024.

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі датою фактичного подання податкові накладні №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ПП «А С К» критеріям ризиковості платника податку від 28.05.2024 №11411;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ПП «А С К» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ані в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем не конкретизовано, які саме документи необхідно було надати. Враховуючи викладене, позивачем надано пояснення в дозвільній формі та надано такі документи, які на його думку були необхідні для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. При цьому, конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися. Таким чином рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість. Крім того, у квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вказана правова позиція наводиться Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.11.2021 по справі №3822/1878/18.

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що позивачем разом з повідомленням не надано всіх необхідних документів, передбачених п. 5 Порядку №520, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, у зв`язку із чим було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Наголошує, що комісія ГУ ДПС у Одеській області приймала оскаржувані рішення на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії, а ті документи, які додатково надавались позивачем разом із позовною заявою не були враховані комісією з підстав їх відсутності на час прийняття рішень. Також зауважено, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово-бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкт господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах. Враховуючи, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Малим приватним підприємством «УЮТ» (Орендодавець) та ПП «А С К» (Орендар) укладено договір оренди №4 від 02 січня 2024 року, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар отримує в користування нежитлове приміщення в кількості однієї кімнати площею 10 м?, розташованому за адресою: Одеська обл., смт. Доброслав, вул. Захисників Маріуполя (Першотравнева) 56, офіс №22, яке належить Орендодавцю на праві приватної власності, для розміщення офісу Орендаря.

Між РСК «Придністровець» (Орендодавець) та ПП «А С К» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №03/22 від 01.10.2022 року, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) приміщення, що знаходяться на другому поверсі в будинку під номером АДРЕСА_1 , загальна площа яких 6,0 м.кв. Приміщення передано в оренду з метою здійснення Орендарем його господарської діяльності.

Між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ПП «А С К» (Орендар) укладено договір оренди №01/02/2024 від 01 лютого 2024 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська 15-а, площею 100 кв.м. Майно передано орендарю для задоволення його підприємницьких цілей.

Позивач засобами електронного зв`язку направив відповідачу для реєстрації податкові накладні №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023.

Згідно з квитанціями від 17.01.2024, 18.01.2024, 16.11.2023 документ було прийнято, реєстрацію декларації зупинено з підстав відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 від 27.02.2023, № 6 від 26.02.2024.

Проте, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11209712/24543159 від 11.06.2024, №11209710/24543159 від 11.06.2024, №11209708/24543159 від 11.06.2024, №11209709/24543159 від 11.06.2024, №11209711/24543159 від 11.06.2024 відмовлено в реєстрації податкових накладних №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податку не надані копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення Комісії ГУ ДПС від 29.10.2021 №25336 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» зазначено: «наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач направив на адресу Комісії повідомлення про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості № 1 від 22.05.2024.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом, зокрема, із повідомленням № 1 від 22.05.2024 Комісією прийняте рішення від 28.05.2024 №11411, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 12, 13 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 , після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та перевірка, за результатами якої формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п.3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5, 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних вбачається, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність податкової накладної п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що є достатнім для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18, які враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних причин відмови в реєстрації податкових накладних №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023, оскільки не зазначено чіткого переліку документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (в рішенні зазначено про необхідність підкреслення тих документів, яких не вистачає).

Таким чином, оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 10645275/43331493 від 29.02.2024, № 10645269/43331493 від 29.02.2024 є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.

Враховуючи протиправність оскаржуваних рішень відповідач має бути зобов`язаний судом здійснити реєстрацію податкових накладних №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення до податкового органу.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв`язку із чим, враховуючи протиправність оскаржуваних рішень відповідач має бути зобов`язаний судом здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення до податкового органу.

Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовані податкові накладні та надіслані до ЄРПН, проте реєстрація податкових накладних була зупинена.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

З оскаржуваного рішення неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме податкової накладної та ризикової операції Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника податку критеріям ризиковості.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Зміст п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваних рішень не вбачається, по якій ризиковій операції та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначення податкової інформації в оскаржуваному рішенні по даній справі ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки він не обізнаний за якими конкретно операціями він повинен надати Комісії документи для прийняття протилежного рішення.

Позивач дійсно надав на адресу Комісії повідомлення та копії документи, які на його думку підтверджують неправомірність прийнятого Комісією рішення. Проте за результатами розгляду вказаних документів Комісією прийнято оскаржуване по даній справі рішення, яке також не містить конкретних мотивів його прийняття.

Крім того, ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

Отже, оспорюване рішення від 28.05.2024 №11411 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В ході розгляду цієї справи відповідач не надав документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова накладна та ризикова операція стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості є підставою й віднесення такого платника до критерії ризиковості, оскільки виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2024 №11411 та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позовні вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є похідними вимогами від визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 18168 грн. у відповідності до ст. 139 КАС України має бути стягнута з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «А С К» (67500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, вул. Першотравнева, 56, кабінет 22, ЄДРПОУ 24543159) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: №11209712/24543159 від 11.06.2024, №11209710/24543159 від 11.06.2024, №11209708/24543159 від 11.06.2024, №11209709/24543159 від 11.06.2024, №11209711/24543159 від 11.06.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №34 від 24.10.2023, №34 від 19.12.2023, №35 від 27.12.2023, №36 від 27.12.2023, №37 від 27.12.2023 датою їх подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.05.2024 №11411 про відповідність Приватного підприємства «А С К» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне підприємство «А С К» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «А С К» сплачений судовий збір у розмірі 18168 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.09.2024.

Суддя О.О. Хурса