Рішення

від 05.09.2024 по справі 420/9759/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9759/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (проспект Гагаріна, 19-21, м. Одеса, 65039) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду (далі ПААС), у якому вона просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ ПААС від 19.02.2024 №60-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі провідному спеціалісту відділу діловодства (канцелярія) управління документообігу суду ПААС їй - ОСОБА_1 , на 2024 рік (з 01 січня 2024 року); - зобов`язати ПААС здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі їй - ОСОБА_1 , відповідно до ст.52 Закону України «Про державну службу» та наказу ПААС «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі працівникам апарату ПААС» від 10.10.2018 №12-ос/а з 01 січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що проходить державну службу у ПААС на посаді провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) та отримує заробітну плату відповідно до Закону України «Про державну службу», згідно ч.1 ст.52 якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.

На підставі ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» наказом ПААС від 10.10.2018 №12-ос/а їй встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50% посадового окладу, оскільки вислуга років станом на час прийняття наказу становила 23 роки 5 місяців 7 днів.

Частиною 5 ст.50 Закону України «Про державну службу» передбачено, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Однак 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік», яким зменшено надбавку за вислугу років на державній службі, яку встановлено на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу (абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення»).

Наказом ПААС від 19.02.2024 №60-ос/а на підставі п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» їй встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30% посадового окладу, оскільки вислуга років на державній службі становить 28 років 8 місяців.

Позивачка вважає свої права на належний рівень оплати праці як державного службовця порушеними, оскільки відповідно до ч.1 ст.150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів, зокрема апеляційних судів регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Тобто Закон України «Про державну службу» є спеціальним до спірних правовідносин, тому невідповідність щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі вирішується шляхом застосування до спірних правовідносин спеціального Закону.

Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» звужується обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби Законом України «Про державну службу», що суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України та нормам, закріпленим в Бюджетному кодексу України.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Також згідно з рішенням Конституційного Суду України від 28.01.2016 №955-VIII зі змінами від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин які виникли після набрання ним чинності. Таким чином, Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» спрямований на регулювання лише тих правовідносин, які виникнуть після його ухвалення та набрання ним чинності.

Серед іншого позивачка вважає, що ефективний захист її прав полягає у зобов`язанні відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі та негайному виконанні рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник ПААС подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки абз.1 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

При цьому, абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» закріплює, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу.

Національне агентство України з питань державної служби (далі НАДС України), реалізуючи свої повноваження щодо забезпечення формування у сфері державної служби та функціонального управління державною службою в державних органах відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10.01.2024 №176, яким надана вказівка про те, що службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

На виконання вимог НАДС України ППАС видав наказ від 19.02.2024 №60-ос/а, яким встановлено надбавку за вислугу років відповідно до абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідач зазначив, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не конституційним не визнавались та не скасовувались, а відтак підстави для їх незастосування відсутні. Отже, відповідач діяв в межах закону, оскільки обрання ним саме цього відсотку посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік, не є свавільними діями, а виконанням прямої вказівки Закону.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наказом ПААС від 10.10.2018 №12-ос/а призначена на посаду провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярії) ПААС в порядку переведення з Одеського апеляційного адміністративного суду.

Також наказом від 10.10.2018 №12-ос/а позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років якої на державній службі станом на день призначення на посаду становить 23 роки 5 місяців 7 днів.

19.02.2024 року наказом ПААС №60-ос/а відповідно до п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років якої на державній службі становить 28 роки 8 місяців.

Позивачка, вважаючи наказ ПААС від 19.02.2024 №60-ос/а протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулась до суду з цим позовом.

Частиною першою статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) встановлено, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів, зокрема апеляційних судів, регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Частинами 2-3 статті 5 Закону №889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1-2 ст.50 Закону №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) премії (у разі встановлення).

За змістом ч.1 ст.46 Закону №889-VIII право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років надає стаж державної служби.

Частиною 1 ст.52 Закону №889-VIII передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас, 01.01.2024 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ (далі Закон №3460-ІХ), абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Таким чином, станом на час прийняття оскаржуваного наказу одночасно діяли норми Закону №889-VIII, який визначає право на отримання граничного розміру надбавки за вислугу років на державній службі 50% від посадового окладу та норми Закону №3460-ІХ, яким визначено на 2024 рік граничний розмір надбавки 30% від посадового окладу.

Тобто існує колізія норм права щодо визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі.

Закон №3460-ІХ є нормативно-правовим актом, який прийнято пізніше в часі, ніж Закон №889-VIII, а тому суд вважає, що темпоральна колізія вирішується саме на користь норм Закону №3460-ІХ, норми якого підлягають до застосування при обчисленні надбавки за вислугу років на державній службі.

Також суд дійшов висновку, що у 2024 році норми пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ є спеціальними відносно норм статті 52 Закону №889-VIII, враховуючи наступне.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ фактично запроваджено нормативне регулювання оплати праці державних службовців тих державних органів, які провели класифікацію посад державної служби.

Тобто умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

29.12.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» (далі Постанова №1409), якою з метою упорядкування умов оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації посад затверджено, схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, а також перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

У Постанові №1409 вказано, що оплата праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя у 2024 році, які провели класифікацію посад державної служби, здійснюється відповідно до цієї Постанови без застосування коефіцієнтів, згідно з Постановою КМ №794 від 05.07.2024, та застосовується з 1 січня 2024 року.

Пунктом 2 Постанови №1409 вирішено міністрам, керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів забезпечити виконання цієї постанови виключно в межах фондів заробітної плати, затверджених у кошторисах.

Сторонами не заперечується, що відповідачем на виконання вимог Постанови №1409 проведено класифікацію посад державної служби, в тому числі посади позивачки - провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) ПААС.

Однак позивачка вважає, що на неї не поширюється п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ, оскільки звужує обсяг її прав.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ч.1 ст.148 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 4 ст.50 Закону №889-VIII визначено, що джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Стаття 22 Закону №3460-ІХ установлено, що у 2024 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Законодавець при прийнятті Закону №3460-ІХ, яким встановив граничний розмір надбавки за вислугу років у розмірі 30%, також визначив особливості застосування норм Закону №889-VIII під час оплати праці держслужбовців у 2024 році.

Так абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ передбачено, що норми Закону №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату, затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до Пояснювальної записки Проекту Закону №3460-ІХ, яким визначено граничний розмірі надбавки за вислугу років у розмірі 30%, враховуючи відповідні рішення Уряду та з метою запровадження нової моделі оплати праці державних службовців, з 1 січня 2024 року оплата праці державних службовців буде здійснюватися на основі класифікації посад державної служби, яка зокрема передбачатиме посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів, де розмір мінімального грейду буде встановлено на рівні мінімальної заробітної плати.

При підготовці проекту Закону №3460-ІХ передбачено норми, необхідні для запровадження такої системи оплати праці державних службовців, та з метою уникнення фінансування вакантних посад розрахунки здійснено на фактичну чисельність працівників станом на 1 липня 2023 року, збільшену на 10 відсотків.

З урахуванням вимог статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ та державних органів мають забезпечити утримання чисельності працівників та виплату заробітної плати в межах видатків, передбачених у проекті Закону №3460-ІХ.

Суд вважає, що відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу обґрунтовано застосував відносно позивачки розмір надбавки за вислугу років, передбачений Законом №3460-ІХ в межах визначених законодавцем на 2024 рік видатків.

Абзац 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ є прямою, чіткою, зрозумілою нормою, яка Конституційним Судом України неконституційною не визнавалась.

При цьому, суд не приймає доводи позивачки щодо порушення ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України під час зменшення надбавки за вислугу років на державній службі, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Закону №3460-ІХ законопроект розроблений з урахуванням того, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації економіка України функціонує в умовах безпрецедентних безпекових викликів. Таких масштабів руйнувань країна не бачила з часів Другої світової війни. Країна-агресор з першого дня війни зосередила значні зусилля на руйнуванні об`єктів цивільної, критичної інфраструктури, виробництв та промислових комплексів, відновлення яких потребує значних інвестицій, зусиль та часу. Багато підприємств призупинили свою роботу через безпосередню військову загрозу, або через заблокований доступ до ринків збуту чи сировини. Також геноцидний тип ведення війни Російською Федерацією супроводжується масовими військовими злочинами її армії проти людяності, що призвело до міграції та внутрішнього переміщення близько 11 - 12 мільйонів українців.

З початку повномасштабного вторгнення немає жодної галузі в країні, яка б прямо або опосередковано не зазнала втрат від російської агресії. На цьому фоні відбувається кардинальна зміна не лише системи міжгалузевих зав`язків, а й структури економіки в цілому.

Таким чином, абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ визначено розмір надбавки за вислугу років на державній службі також з урахуванням поточної економічної ситуації в країні, на території якої введено воєнний стан.

Оскільки, абз.2 п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ не визнано неконституційним, відповідач повинен був застосовувати вказану норму та провівши класифікацію посад, визначити оклад та надбавку за вислугу років у розмірі, передбаченому Законом №3460-ІХ.

У зв`язку з цим, виплата держслужбовцям надбавки за вислугу років продовжується у встановленому на цей час розмірі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

За таких обставин у випадку продовження обчислення позивачці надбавки за вислугу років із розрахунку 50% від посадового окладу замість 30%, та застосування положень Закону №3460-ІХ до решти держслужбовців, посади яких класифіковано, може скластися ситуація, яка призведе до порушення принципу соціальної справедливості та дискримінації одних по відношенню до інших.

Оскільки, законодавець чітко визначився про розмір надбавки за вислугу років на державній службі, то саме цей розмір і необхідно застосовувати під час її обчислення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах закону, оскільки обрання ним саме цього розміру надбавки за вислугу років, не є свавільними діями, а виконанням прямої вказівки Закону №3460-ІХ, який не визнано неконституційним.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже метою адміністративного судочинства є захист порушених прав особи.

Позивачка звернулась до суду з цим позовом, вважаючи порушеними свої права на належний рівень оплати праці як державного службовця.

Проте позивачкою не наведено та не надано жодного доказу того, що при веденні класифікації посад державної служби, метою якої є посилення ролі посадового окладу та зменшення варіативної складової оплати праці, порушено її право на належний рівень оплати праці як державного службовця.

Дослідивши питання проведення класифікації посад державних службовців, яким збільшено посадові оклади державних службовців, суд дійшов висновку, що права позивачки на належний рівень оплати праці не порушено. При цьому суд враховує наступне.

Позивачка обіймає посаду провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) ПААС, юрисдикція якого поширюється на Одеську, Миколаївську та Херсонську області (п.п.5 п.2 Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах»).

Постановою КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя» від 24.05.2017 №358 затверджено Схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів (далі Схеми).

Згідно з Примітками до Схем посадові оклади державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу підкатегорії В3 у місцевих загальних судах, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, на відповідний коефіцієнт.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум працездатних осіб на рівні 2684 гривні.

Відповідно до Схеми коефіцієнт співвідношення окладу провідного спеціаліста апеляційного суду до мінімального розміру посадового окладу (категорія В, підкатегорія В2) становить 1,21.

Таким чином, оклад провідного спеціаліста апеляційного суду у 2023 році становив 6495 грн (2684 х 2 х 1,21).

В 2024 році, у зв`язку з проведенням класифікації посад державних службовців, Постановою КМУ «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 23.10.2023 №1109 затверджено Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад (далі Каталог).

Відповідно до Каталогу посада провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) апеляційного суду за класифікацією посад відноситься до посади державного службовця 8 сім`ї посад державної служби (діловодство, канцелярія та архів), VIII (середнього) фахового рівня, категорії «В», державного органу 2 юрисдикції.

Схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, затвердженою Постановою №1409, за класифікованою посадою 8 сім`ї, VIII (середнього) фахового рівня, категорії «В», державного органу 2 юрисдикції державному службовцю визначено посадовий оклад на рівні 9372 грн.

Таким чином, у 2024 році фактично проведено реформування системи оплати праці державних службовців шляхом закріплення посадового окладу як ключового (найвагомішого) елемента в структурі заробітної плати державного службовця.

В такому разі зменшення відсоткового розміру надбавки за вислугу років не порушує право позивачки на належну оплату праці як державного службовця, у тому числі не зменшено у грошовому виразі надбавку за вислугу років.

Так посадовий оклад провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) суду, юрисдикція якого поширюється на територію кількох областей, у 2023 році складав 6495 грн, відповідно 50% надбавки за вислугу років 3247,50 грн, що разом становить 9742,50 грн. Після проведення класифікації посад посадовий оклад склав 9372 грн, 30% надбавки за вислугу років 2811,60 грн, що у сукупності становить 12183,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі змінами в системі оплати праці державних службовців, які були проведені у 2024 році, загальний розмір заробітної плати державного службовця за посадою провідного спеціаліста відділу діловодства (канцелярія) суду - значно зріс.

Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що права позивачки щодо належного розміру оплати праці не були порушені відповідачем, і підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (проспект Гагаріна, 19-21, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 42261436) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.