Рішення

від 06.09.2024 по справі 420/19474/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19474/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 20.06.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» з питань несвоєчасного подання платником податків документації з трансфертного ціноутворення за 2020-2021 звітні роки. За результатами перевірки складено Акт №28/34-00-23/41041279 від 25.01.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА». Актом перевірки встановлено порушення п.п.39.4.4. п.39.4. ст.39 Податкового кодексу України, а саме подання з порушеннями встановленого законодавством терміну документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020-2021 звітні роки на запит центрального органу виконавчої влади. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279, яким застосована штрафна санкція у розмірі 26232,00 грн, отримане товариством 18.03.2024. Не погодившись з оскаржуваним рішенням, 29.03.2024 позивач подав скаргу до ДПС України. 11.06.2024 отримано рішення ДПС України №15869/6/99-00-06-03-01-06 від 28.05.2024 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач категорично не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням оскільки на його думку відповідачем неправильно застосовано норми податкового та іншого законодавства, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 25.06.2024 ухвалено відкрити провадження у адміністративній справі; розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Вказаною ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» відмовити у повному обсязі.

У відзиві зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755VI (із змінами та доповненнями), а саме надання з порушенням встановленого законодавством терміну документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020 2021 звітні роки на запит центрального органу виконавчої влади.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано:

«Звіт про контрольовані операції» за 2020 рік 29.09.2021 реєстраційний № 9373800839; додатки № 1, 2 «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» від 29.09.2021 реєстраційні номери 9373800834, 9373800835. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2020 рік, складає 1 811 005 932 грн.

«Звіт про контрольовані операції» за 2021 рік 30.09.2022 реєстраційний № 9434364730, додатки № 1 «Відомість про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» від 30.09.2022 реєстраційний номер 9434364727. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2021 рік, складає 2 090 294 698 грн.

Державна податкова служба України відповідно до п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39, абз.8 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України звернулась до ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» із запитом від 18.01.2023 року № 1462/6/99-00-23-02-01-06 щодо подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції з експорту сільськогосподарської продукції, здійснені ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» з контрагентаминерезидентами RTL 2020 LTD (Республіка Болгарія) за 2020 звітний рік та RISOIL EUROPE LTD (Республіка Болгарія) за 2020 2021 звітні роки.

Як зазначено відповідачем та підтверджено позивачем, 02.02.2023 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» отримано зазначений запит, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0405352663700.

Як стверджує відповідач, граничний термін подання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020 2021 звітні роки на запит центрального органу Державної податкової служби України - 03.03.2023.

06.03.2023 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» надало до кур`єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», код ЄДРПОУ 37585398, документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій 2020 2021 звітні роки.

08.03.2023 була отримана Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі Управління документами ДПС 08.03.2023 за № 790/6/34-00-01.

На підставі наказу від 24.11.2023 №284 та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст75, п.п.78.1.15 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА».

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 25.01.2024 №28/34-00-23/41041279 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» п.п.39.4.4 п.39 ст.39 Податкового кодексу України, в саме надання з порушенням встановленого законодавством терміну документації з трансферного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020-2021 звітні роки на запит центрального органу виконавчої влади.

На підставі акру перевірки №28/34-00-23/41041279 від 25.01.2024 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279, яким за порушення п.п.39.4.4 п.39 ст.39 Податкового кодексу України на підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України до ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 26232,00 грн.

До вказаного податкового повідомлення-рішення Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

29.03.2024 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279.

28.05.2024 Державною податковою службою України прийнято рішення №15869/6/99-0006030106, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279 без змін.

Вважаючи повідомлення-рішення від 11.03.2024 року №119/34-00-23/41041279 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.78.1.15 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст. Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

Основні вимоги щодо складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням визначено статтею 39 Податкового кодексу України .

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:,

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно з підпунктом 39.1.1 пункту 39.1. статті 39 Податкового кодексу України, платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік ().

Згідно підпунктів 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Окремо встановлено обов`язок платників податків, що здійснюють контрольовані операції, складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період (підпункт 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).

Згідно з підпунктами 39.4.4 та 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

Зміст інформації, котра повинна бути відображена у документації з трансфертного ціноутворення, що може становити сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, передбачений положеннями підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення та глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) подаються платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.

Засвідчення автентичності перекладу документації з трансфертного ціноутворення та глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) державною мовою не здійснюється.

Значення вартісних показників глобальної документації можуть зазначатися у валюті, в якій материнська компанія міжнародної групи компаній складає консолідовану фінансову звітність.

Пунктом 120.6 статті 120 Кодексу визначено, що несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Так, як вже встановлено судом, Державна податкова служба України відповідно до п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39, абз.8 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України звернулась до ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» із запитом від 18.01.2023 № 1462/6/99-00-23-02-01-06 щодо подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції з експорту сільськогосподарської продукції, здійснені ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» з контрагентаминерезидентами RTL 2020 LTD (Республіка Болгарія) за 2020 звітний рік та RISOIL EUROPE LTD (Республіка Болгарія) за 2020 2021 звітні роки.

Як зазначено відповідачем та підтверджено позивачем, 02.02.2023 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» отримано зазначений запит, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0405352663700.

Як стверджує відповідач, граничний термін подання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020 2021 звітні роки на запит центрального органу Державної податкової служби України 03.03.2023.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не визначає порядок обчислення строку (терміну) для надання відповіді на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).

Згідно до ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця. З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензіях їх кінцевої дати дії «до» та положень Конвенції, здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголю та тютюну) в останній день чинності ліцензій є правильним.

Так, оскільки днем отримання позивачем запиту центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є 02.02.2023, то відповідно до вищевказаних приписів ст.253 Цивільного кодексу України, початком обчислення тридцятиденного строку для надання на нього відповіді є саме 03.02.2023.

В той же час, зважаючи на те, що початком обчислення тридцятиденного строку для надання на нього відповіді є саме 03.02.2023, то останнім календарним днем для подання відповіді на запит центрального органу виконавчої влади , що реалізує державну податкову політику є 04.03.2023 року, тобто субота, а отже згідно з приписами до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України днем закінчення тридцяти денного строку, визначеного підпунктами 39.4.4 та 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є перший за ним робочий день, тобто 06.03.2024 року.

06.03.2023 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» надало до кур`єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», код ЄДРПОУ 37585398, документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій 2020 2021 звітні роки

08.03.2023 була отримана Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та зареєстровано в інформаційнокомунікаційній системі Управління документами ДПС 08.03.2023 за № 790/6/34-00-01.

Таким чином, позивач у визначений чинним законодавством строк, виконав передбачений підпунктами 39.4.4 та 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України обов`язок по наданню відповіді на запит центрального органу виконавчої влади.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 3028,00 грн згідно платіжної інструкції №1454 від 17.06.2024 року.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (68001, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 28, код ЄДРПОУ 41041279));

Відповідач - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 15/1, код ЄДРПОУ 44104032).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА