Рішення

від 06.09.2024 по справі 420/28148/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28148/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (код ЄДРПОУ: 33059648; адреса: вул. Євгена Коновальця, 29, м. Київ, 01133) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 року № UA500500/2023/000592/2.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.10.2023 року, адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що уповноваженою особою ТОВ «АІ БІ ДЖІ» для здійснення митного оформлення товару (фанера клеєна, виробник ТОВ «Euro PlyWood», країна виробництва Казахстан) до Одеської митниці була подана митна декларація №23UA500500031974U6 від 12.09.2023 року та для підтвердження заявленої митної вартості товару подані документи, які визначені в графі 44 МД. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 року №UA500500/2023/000592/2, посилаючись на те, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів не містить в собі достатніх, передбачених законом, підстав для прийняття такого рішення. Щодо зауважень митниці про те, що в платіжній інструкції № 39 від 09.08.2023 року вказана сума платежу 110097,31 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 року № 1- 2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору, його сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 15.08.2023 року № 8/1 - 25858,45 дол. США, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару, позивач зазначив, що платіжна інструкція містить оплату за декілька інвойсів одразу, про що повідомлялось листом від 31.08.2023 року, який був доданий до МД. Щодо зауважень митниці про виробника товару, позивач вказав, що на вимогу митного органу був наданий лист виробника від 31.08.2023 року, згідно якого, ТОВ «Euro PlyWood» є офіційним дилером продукції компанії ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан). З огляду на викладене, на думку позивача, митний орган мав всі можливості перевірити задекларовані складові митної вартості. У митниці були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною контракту, оскільки позивачем до декларації були подані документи, що підтверджують митну вартість товару, подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту.

31.10.2023 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація №23UA500500031974U6 від 12.09.2023 року щодо наступного товару: фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, виробник ТОВ «Euro PlyWood», країна виробництва Казахстан, KZ. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в платіжній інструкції № 39 від 09.08.2023 року вказана сума платежу 110097,31 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 року № 1- 2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору, його сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 15.08.2023 року № 8/1 - 25858,45 дол. США, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару; відповідно маркування виробником товару є підприємство ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан), хоча у декларації виробник - ТОВ «Euro PlyWood». Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову). Вказані вище розбіжності усунені не були, декларантом не подані документи згідно з переліком. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, відповідач вважає, що правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, застосовано резервний метод. Ним встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: 1,57 дол. США/кг нетто (МД від 22.06.2023 року №UA408020/2023/039520), ніж заявлено декларантом 1,43 дол. США/кг нетто. Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

До відзиву представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, враховуючи, що аргументи відповідача не свідчать, що дана справа незначної складності за критеріями, визначеними ч.3 ст.257 КАС України, має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням сторін, у тому числі з огляду на ціну позову 20110,98 грн.

Суд не убачає підстав для зміни свого висновку стосовно порядку розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін, викладеному в ухвалі про відкриття провадження у даній справі.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 12.09.2023 року декларантом ТОВ «АІ БІ ДЖІ» подано до митного органу електронну митну декларацію № 23UA500500031974U6 щодо товару:

- 1. Фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід берези, кожний лист(шар) не більше 6мм: Фанера клеєна Е-0,5, розмір 1525х1525мм, товщина 6мм, сорт I/II - 975 листів, об`ємом - 13,605 м3; Фанера клеєна Е-0,5, розмір 1525х1525мм, товщина 12мм, сорт I/II - 594 листів, об`ємом - 16,577 м3. Виробник: ТОВ «Euro PlyWood». Країна виробництва: Казахстан, KZ.

Відомості про вартість:

- перший метод визначення митної вартості (за ціною контракту);

- складові митної вартості: загальна сума товару за рахунком складає 25858,45 дол. США (945607,32 грн.); транспортні витрати 157207,10 грн.; загальна митна вартість 1102815,31 грн.

Разом з митною декларацією декларантом було подано: пакувальний лист № 8/1 від 15.08.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 8/1 від 15.08.2023 року; автотранспортна накладна № 8 від 21.08.2023 року; книжка МДП YХ.85184053 від 21.08.2023 року; банківський платіжний документ № 39 від 09.08.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 7555 від 06.09.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 06.09.2023 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12.07.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1-2023Е від 12.07.2023 року; договір (контракт) про перевезення № 01/05 від 01.05.2023 року; сертифікат про походження товару KZUA310903425 від 15.08.2023 року; лист № 31-08/23-32 від 31.08.2023 року; копія митної декларації країни відправлення № 51712/210823/0011904 від 21.08.2023 року.

Під час контролю митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в платіжній інструкції № 39 від 09.08.2023 року вказана сума платежу 110097,31 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 року № 1- 2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору, його сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 15.08.2023 року № 8/1 - 25858,45 дол. США, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару; відповідно маркування виробником товару є підприємство ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан), хоча у декларації виробник - ТОВ «Euro PlyWood».

З огляду на викладене, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення.

Листом від 12.09.2023 року № 12/09/23 позивачем надано митному органу пояснення щодо відсутності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, в яких зазначено, що платіжна інструкція містить оплату за декілька інвойсів одразу, про що повідомлялось листом від 31.08.2023 року, який був доданий до МД та повторно наданий до вказаного листа. Крім того, позивач пояснив, що ТОВ «Euro PlyWood» є офіційним дилером продукції компанії ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан) та надано лист виробника від 31.08.2023 року. Також повторно надано прайс-лист від 12.07.2023 року, копію декларації країни відправлення від 21.08.2023 року.

12.09.2023 року Одеською митницею прийнято рішення № UA500500/2023/000592/2 про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товарів та визначено за резервним методом, а саме 1090,2922 доларів США за одиницю, загальна сума 32907,20 доларів США.

Підставою для коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в платіжній інструкції № 39 від 09.08.2023 року вказана сума платежу 110097,31 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 року № 1- 2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору, його сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 15.08.2023 року № 8/1 - 25858,45 дол. США, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару; відповідно маркування виробником товару є підприємство ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан), хоча у декларації виробник - ТОВ «Euro PlyWood».

В рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав, що декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що опрацювавши інформацію, викладену в листі ТОВ «АІ БІ ДЖІ» від 12.09.2023 року № 29/08/23, встановлено, що не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару буде скориговано.

Згідно рішення про коригування митної вартості, обрано метод визначення митної вартості резервний, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень митної вартості є більшим, а саме: по товару № 1 1,57 дол. США/кг нетто (МД від 22.06.2023 року № UA408020/2023/039520), ніж заявлено декларантом 1,43 дол. США/кг нетто.

Також 12.09.2023 року Митниця прийняла Карту відмови у прийнятті митної декларації у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості № UA500500/2023/000592/2 від 12.09.2023 року.Товар був випущений у вільний обіг за іншою МД від 12.09.2023 року.

Коригування митної вартості спричинило необхідність доплати позивачем ПДВ у сумі 20110,98грн. для розмитнення товару, з чим він не погоджується.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судами статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 820/140/18, від 19 лютого 2019 року у справі № 814/1888/16, від 17 січня 2023 року у справах №№ 0440/5532/18, 160/7901/18, від 14 вересня 2023 року у справі № 817/1799/16, від 31 січня 2024 року у справі № 821/189/18, від 15 лютого 2024 року у справах №№ 815/5838/17, 640/29559/20, від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають підстави вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.

Так, витребовуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Однак, відповідач в рішенні про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок, навівши розбіжності у поданих документах, які не впливають на можливість визначення ціни товару за одиницю та його загальну вартість за ціною договору.

В рішенні відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.

Також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач вказав на те, що декларантом подано не всі витребувані документи для підтвердження митної вартості.

Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Проте, у спірному випадку відповідач жодним чином не обґрунтував, в чому полягає недостатність наданих позивачем документів.

Що стосується посилань відповідача в рішенні про коригування митної вартості та у відзиві на позовну заяву на неможливість перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару, оскільки в платіжній інструкції № 39 від 09.08.2023 року вказана сума платежу 110097,31 дол. США з посиланням на зовнішньоекономічний договір від 12.07.2023 року № 1- 2023E, але відповідно до пункту 2 цього договору, його сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно з інвойсом від 15.08.2023 року № 8/1 - 25858,45 дол. США, суд зазначає наступне.

Так, для митного оформлення товару за спірною МД декларантом митниці був наданий контракт № 1-2023Е від 12.07.2023 року, укладений ТОВ «Euro PlyWood» (Республіка Казахстан, Продавець) та ТОВ «АІ БІ ДЖІ» (України, Покупець), згідно якого, Продавець продає, а Покупець купляє фанеру клеєну, ціна на поставку встановлена за 1м3, зокрема, в доларах США на умові FCA м. Уральськ, Казахстан (Інкотермс 2010), загальна сума контракту 5000000 доларів США, оплата за товар проводиться по 100% попередній оплаті.

Також, для митного оформлення декларантом надано рахунок фактуру № 8/1 від 15.08.2023 року, згідно якого, загальна вартість товару фанери клеєної 30,182 м3, яка поставляється позивачу ТОВ «Euro PlyWood» на підставі контракту № 1-2023Е від 12.07.2023 року, складає 25858,45 дол. США.

Вартісні та кількісні характеристики товару, зазначені в рахунку-фактурі, відповідають даним МД, а саме в митній декларації визначено, що загальна сума товару за кількість 30,182 м3 за рахунком складає 25858,45 дол. США.

Крім того, для митного оформлення митниці надана платіжна інструкція АТ «Перший Український Міжнародний Банк» № 39 від 09.08.2023 року щодо оплати позивачем ТОВ «Euro PlyWood» товару згідно контракту № 1-2023Е від 12.07.2023 року на загальну суму 110097,31 дол. США, а також лист ТОВ «АІ БІ ДЖІ» № 31-08/23-32 від 31.08.2023 року, в якому зазначено, що за вказаною платіжною інструкцією проведено оплату товару по 4 інвойсам: № 7/1 від 14.08.2023 року; № 8/1 від 15.08.2023 року; № 9/1 від 15.08.2023 року; № 10/1 від 16.08.2023 року.

Окрім цього, митниці була надана копія декларації країни відправлення №51712/210823/0011904 від 21.08.2023 року, згідно якої, загальна вартість товару фанери клеєної 30,182 м3, яка поставляється ТОВ «Euro PlyWood» на підставі контракту № 1-2023Е від 12.07.2023 року, складає 25858,45 дол. США.

Таким чином, визначена в МД ціна товару відповідає ціні товару, яка вказана в наданих до митного оформлення рахунку-фактурі та декларації країни відправлення і складає 25858,45 дол. США, а доводи відповідача про неможливість перевірити правильність розрахунку митної вартості задекларованого товару є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Що стосується посилань відповідача на те, що відповідно маркування виробником товару є підприємство ТОВ «Ініціатива 2015» ВФЦ (Казахстан), хоча у декларації виробник - ТОВ «Euro PlyWood», суд зазначає, що такі аргументи відповідача взагалі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товару.

Крім того, надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, що на вимогу митниці позивачем наданий лист ТОВ «Ініціатива 2015» № 1 від 31.08.2023 року, згідно якого, ТОВ «Euro PlyWood» є офіційним дилером виробничого фанерного цеху ТОВ «Ініціатива 2015», має право на реалізацію продукції, ведення рекламної та маркетингової діяльності.

Окрім цього, до митного оформлення надавався сертифікат про походження товару, виданий в республіці Казахстан.

Що стосується посилань відповідача на те, що митним органом було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Отже, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.

Висновки суду відповідають усталеній практиці Верховного Суду у даній категорії справ (зокрема, але не виключно, постанови від 07 серпня 2018 року у справі № 815/3400/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 810/1479/16, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/8228/16, від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 15 червня 2021 року у справі № 804/2584/16, від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18).

Відповідачем не обґрунтована наявність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості у спірному випадку та неможливість за результатом проведених з декларантом консультацій застосування інших методів.

Відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Суд констатує, що ТОВ «АІ БІ ДЖІ» вжило усіх можливих заходів для підтвердження митної вартості за ціною договору та надало необхідні документи для розмитнення товару за цією вартістю, проте Одеська митниця, спираючись на виявлені розбіжності, що не є суттєвими з точки зору правильності визначення митної вартості, дійшла необґрунтованого висновку про її заниження та безпідставно скоригувала вартість у бік її збільшення.

Відзив на позов не містить аргументів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду.

Таким чином, враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не доведена його законність та обґрунтованість.

Отже, позовні вимоги ТОВ «АІ БІ ДЖІ» є такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (код ЄДРПОУ: 33059648; адреса: вул. Євгена Коновальця, 29, м. Київ, 01133) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 року № UA500500/2023/000592/2.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (код ЄДРПОУ 33059648) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян